передплата Українською | In English

№20, жовтень 2006

«Одкровення» містера Буша«Одкровення» містера Буша

Поділитися:

Деякі аналітики й зараз не можуть пояснити, чому американський лідер Джордж Буш так відверто й прямо зізнався у тому, про що краще було б мовчати. Про це доводилося мовчати, але раптом...

6 вересня, одночасно зі схваленням нових правил здійснення допитів, Буш визнав існування таємних в'язниць ЦРУ. Він повідомив, що 14 ув'язнених, підозрюваних у тероризмі, яких там утримували, відправлено на американську базу Гуантанамо на Кубі. У телевізійному зверненні американський президент заявив, що більше в руках ЦРУ не залишається жодного підозрюваного в тероризмі. Крім цього, Буш зазначив: коли обвинувачені припиняли давати свідчення, агенти ЦРУ, за домовленістю з Міністерством юстиції, застосовували до них «альтернативні процедури». Які саме, він не пояснив. Але додав, що використання цих методів, можливо, якраз запобігло новим терористичним атакам на США.

На думку Буша, таємні в'язниці ЦРУ зробили безцінний внесок у боротьбу з міжнародним тероризмом і забезпечення американської безпеки. Саме завдяки інформації, отриманій за минулі роки під час допитів терористів у цих в'язницях, американським спецслужбам вдалося запобігти низці терактів: атаці на базу морської піхоти США в Джибуті, нападу на американське консульство в пакистанському місті Карачі, а також викраденню літаків із наступною катастрофою в британському аеропорту Хітроу. У такий само спосіб було отримано інформацію про те, як окремі осередки «Аль-Каїди» намагалися здобути біологічну зброю. Практично всі арешти великих фігур у «Аль-Каїді» стали можливі завдяки таємній програмі ЦРУ. Тепер, коли практично всіх ув'язнених цих тюрем ретельно допитано, настав час нарешті передати їх до суду, зазначив американський президент.

Серед осіб, утримуваних раніше в таємних в'язницях, були терористи, причетні до організації та здійснення сумнозвісних терактів: атак 11 вересня, нападів на авіаносець «Cole» в Ємені в 2000 році, а також на американські посольства в Кенії та Танзанії в 1998 році, наголосив Джордж Буш.

Рада Європи була права

Пригадаймо, з чого все починалося. Наприкінці 2005 року після відповідних публікацій в американській пресі Рада Європи почала перевірку інформації стосовно можливості розташування в Румунії та Польщі таємних в'язниць ЦРУ. Розслідування тоді очолив швейцарський парламентарій Дік Марті.

Перші результати він оприлюднив 24 січня 2006 року на сесії ПАРЄ, виступивши з викриттям американського глобального «павутиння» центрів таємного утримання під вартою та практики видачі ув'язнених. Він також перелічив держави–члени Ради Європи, що втягнуті в ці таємні операції і можуть бути визнані різною мірою відповідальними за порушення прав ряду осіб. За словами Марті, це Швеція, Боснія та Герцеговина, Велика Британія, Італія, Македонія, Німеччина, Іспанія, Кіпр, Греція, Ірландія, Португалія й Туреччина. Марті також знайшов свідчення того, що таємні об'єкти ЦРУ існують або існували в Польщі та Румунії. Проте більшість цих країн заперечували наявність на їх території таких в'язниць. Крім того, в документі-звіті Діка Марті йшлося, що влада багатьох європейських держав брала активну участь разом із ЦРУ в цій незаконній діяльності, влада інших – знала про це, але нехтувала такі протиправні дії, а в деяких країнах – удавала, що нічого не помічає.

Коли всі мовчать, нерви не витримують у журналістів

Репортери польської «Газети виборчей» вирішили спробувати самостійно розібратися в ситуації. Адже Польщу згадували серед країн, що ніби надавали свої бази під таємні в'язниці ЦРУ. По роз'яснення журналісти видання звернулися до Марка Гарласка, військового експерта однієї з американських правозахисних організацій. Він надав їм інформацію, що значно відрізнялася від того, чим «пригощали» поляків та інших європейців офіційні джерела. Згідно з нею саме на території Польщі перебувала найбільша таємна в'язниця, яка використовувалася американцями для їхніх «темних справ». Експерт заявив, що загалом у таких в'язницях у різних країнах Європи утримували близько 100 осіб. Причому чверть із них відбували ув'язнення саме в Польщі, у в'язниці поруч із аеропортом у Шиманах. Можливо, існувала ще одна, не менша за розміром і значущістю.

Гарласко стверджував: таку інформацію має не лише організація, яку він представляє, а й багато американських журналістів, котрі, однак, не можуть надати її широкій громадськості через серйозний пресинг з боку Білого дому. Більше того, в Польщі можна знайти свідків, які фіксували приліт американських літаків і мають документальні докази. Гарласко цілком упевнений: польоти літаків ЦРУ, які доправляли підозрюваних у тероризмі до європейських країн, і використання в'язниць для утримання американських в'язнів здійснювалися з відання польської влади. На його думку, неможливо, щоб такі операції (прибуття літака ЦРУ в аеропорт і його відліт тощо) залишалися непоміченими. Отже, польська влада була добре поінформована про те, що відбувається на території країни, і заплющувала очі на такі факти, керуючись власними інтересами, вважає експерт.

 Реакція на зізнання Буша

була практично одразу. Уже 7 вересня, через день після його заяви, Генеральний секретар Ради Європи Террі Девіс запропонував нові міжнародно-правові інструменти для запобігання порушенням прав людини в боротьбі з тероризмом.

Генсек Ради Європи оприлюднив свої пропозиції урядам 46 країн–членів РЄ, покликані зміцнити систему захисту прав людини в Європі та ліквідувати прогалини, які було виявлено під час розслідування випадків так званих «польотів для перевезення ув'язнених».

Запропоновані заходи передбачають розробку мінімальних стандартів, спрямованих на запобігання порушенням прав людини, зокрема, органами безпеки країн-союзників, які діють на території держав–членів Ради Європи. А також механізмів, що примусять виконувати зобов'язання у сфері прав людини в питаннях транзиту авіатранспорту, й правового інструменту, який дасть змогу відмовляти в дипломатичній недоторканності у разі серйозних порушень прав людини.

А щодо зізнання президента США про існування таємних в'язниць Террі Девіс наголосив: «...Заява президента Буша, який визнав факт існування таємних в'язниць ЦРУ, надає питанню про необхідність запобігання таким порушенням прав людини в майбутньому термінового характеру. Таємні в'язниці – це не лише неправильно. Це ще й контрпродуктивно. Боротьба з терористами ефективна тільки тоді, коли вона не лише активна, а й справедлива».

У зв'язку з виступом Джорджа Буша заяву зробив і Президент Парламентської асамблеї Ради Європи Рене Ван дер Лінден: «...Президент Буш визнав факт існування таємних в'язниць ЦРУ за межами США. Це доводить обґрунтованість широкомасштабного розслідування, проведеного Радою Європи в останні місяці. Ті, хто сумнівався у правоті нашого доповідача Діка Марті й вважав неприйнятною підготовлену ним доповідь, самі переконалися у своїй неправоті. Й унікальна роль Ради Європи у справі захисту європейських цінностей прав людини дістала підтвердження. Проведена нами робота допомогла оголити непривабливі сторони цієї таємної війни, котра, як ми нарешті довідалися, проводилася методами, що не вкладаються в жодні правові рамки.
Президент Буш заявив, що завдяки цим таємним в'язницям (і допитам, які проводили із застосуванням так званих «альтернативних процедур») вдалося запобігти новим терактам і врятувати життя людей. Оскільки все відбувалося таємно, істинність цього твердження вже не можна перевірити ще раз. Але навіть якщо це правда, такі методи в довгостроковій перспективі роблять наше життя не більш, а менш безпечним. Викрадення людей і застосування до них катувань у таємних в'язницях, хоч би які швидкі й привабливі результати це обіцяло, є методами, гідними злочинців, а не демократичних держав. У довгостроковій перспективі така практика лише множитиме лави терористів і підриватиме цінності, за які ми виступаємо. Європі не місце в такій неспроможній системі...»

Автор: Сергій ДОЙКО

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №1/2016 №1
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата