№5, березень 2013

Верховенство української мови як єдиної державної – таким має бути юридичний режим її функціонування й застосування в рідній країні

Нещодавно, в Міжнародний день рідної мови, народні депутати України Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ і Володимир БОНДАРЕНКО (ВО «Батьківщина»), Марія МАТІОС (ПП «УДАР Віталія Кличка»), Ірина ФАРІОН (ВО «Свобода»), народний депутат України І –VІ скликань Верховної Ради Сергій ГОЛОВАТИЙ та директор Української правничої фундації Оксана СИРОЇД презентували проект закону «Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні» (реєстраційний № 1233).

Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ: «Законопроект відповідає європейським стандартам»

Головна теза законопроекту однозначна: українська мова – єдина державна мова. Кожен постулат документа спирається на 10-ту статтю Конституції України. Ініціатором нашої спільної справи став Сергій Головатий. Під час написання нового документа було вивчено понад двадцять законів про мови в інших європейських країнах. З них узяли все найістотніше, найпрогресивніше, найцікавіше. Тобто наш законопроект і загалом, і кожним виваженим рядком відповідає європейським стандартам. У ньому чітко визначено роль мов національних меншин,
зокрема російської, яку документ також захищає. Абсолютно захищає, і їй нічого й ніхто не загрожує.

Сергій ГОЛОВАТИЙ: «Наш документ ні з ким не бореться…»

У законопроекті наголошено, що українська мова – визначальний чинник і головна ознака ідентичності української нації, яка історично впродовж багатьох століть мешкає на території України, становить абсолютну більшість її населення, дала офіційну назву державі та є базовим складником державності. Джерело статусу української мови як державної (офіційної) – державне самовизначення української нації. Наша мова – невід’ємний елемент конституційного ладу України як унітарної держави.

У другій статті законопроекту чітко визначено статус мови національних меншин та регіональної (міноритарної) мови, а також зазначено, що будь-які заходи, спрямовані на їхній розвиток, застосування й захист, не повинні здійснюватися на шкоду українській мові як державній (офіційній) та не повинні перешкоджати її вивченню.

Найголовніші завдання цього законопроекту такі:

1) утвердження української мови як державної на всій території України у всіх публічних сферах суспільного життя, а також у міжнародному спілкуванні та під час здійснення посадовими особами представницьких функцій;

2) консолідація та розвиток української нації, її історичної свідомості, традицій і культури;

3) зміцнення функції державної мови як мови громадянства – інструменту згуртування українського суспільства, засобу зміцнення державної єдності України, її незалежності та національної безпеки;

4) утвердження й підтримка української мови як самобутньої мови титульної нації;

5) утвердження української мови як мови міжетнічного спілкування й порозуміння в Україні;

6) вільний розвиток і застосування мов національних меншин України;

7) захист регіональних (міноритарних) мов, що опинилися під загрозою зникнення – відповідно до мети та принципів, визначених Європейською хартією регіональних або міноритарних мов.

Наш документ, у якому прописано й інші важливі завдання, ні з ким не бореться й нічого нікому не нав’язує. Воднораз хочеться наголосити на вкрай важливому й принциповому: в документі йдеться про конкретні механізми розвитку та захисту української мови.

Ірина ФАРІОН: «Повинна діяти 10-та стаття Конституції України»

На жаль, ми витрачаємо час на доведення аксіом, а не теорем. Повинна діяти 10-та стаття Конституції України, і жодні закони чи підзаконні акти не можуть її порушувати. Ось і все. У правовій державі це не викликає сумніву. А ось у нас… Новий законопроект синтетичний, комплексний, вичерпний. У ньому юридичними термінами сформульовано всі проблеми, пов’язані і з буттям мов у нашій країні, і з націєутворенням. Оскільки в чинному Законі «Про засади державної мовної політики» спотворено дух Європейської хартії регіональних або міноритарних мов, необхідно багато зробити для того, щоб деколонізувати свідомість широких українських верств, залучити їх до справжніх духовних цінностей, відновити власну ідентичність.

Як прихильниця європейського способу розв’язання мовних проблем, наголошу на потребі вживати питомі терміни замість чужомовних і накинутих нам «регіональна (міноритарна) мова». Правильно – місцева й малопоширена мова. Це відразу знімає широке поле для політиканських маніпуляцій. Стрижнева в законопроекті стаття 2 з частиною 5, що визначає не менш як 30 відсотків від чисельності територіальної громади, аби ініціювати через ухвалення Верховною Радою України законодавчої підтримки цим мовам. І не більше, бо їхній захист аж ніяк не має суперечити утвердженню української як державної. Захищати треба лише те, що не загрожує нашій мові. Решту слід нейтралізувати – і законопроект дає змогу це робити.

Особлива новація цього системно-універсального документа як чинника нашої національної безпеки – розділ Х «Стандарти державної мови», де передбачено створення Національної комісії зі стандартів державної мови та Центру української мови. Таким чином уперше в юридичній практиці запропоновано встановити інституції, що не лише регулюватимуть використання мови, а й напрацьовуватимуть її внутрішні стандарти та захищатимуть їх. Для зовнішнього захисту державної мови, мов національних меншин, регіональних (міноритарних) мов запропоновано інститут Уповноваженого та Службу мовних інспекторів Уповноваженого, які діятимуть через певні механізми мовної експертизи та мовного інспектування. Проте найважливіше – в іншому: у формах відповідальності за порушення закону (розділ ХIII), де передбачено внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Марія МАТІОС: «Ми – романтичні прагматики»

Звичайно, ми глибоко усвідомлюємо, що нинішній склад Верховної Ради України навряд чи ухвалить новий законопроект як закон про функціонування й захист української мови. Потрібні роз’яснювальні заходи, пропагандистські акції у різних куточках нашої держави. Усе це ми вже робимо й робитимемо надалі, оскільки ми не українські романтики. Ми – романтичні прагматики. Важливо переконати загал: закони пишуться не для населення, а для громадян. Це, скажімо, давно зрозуміли у Франції. Там немає реальної загрози державній мові, але закон про її захист ухвалили. Ухвалили тільки тому, що відчули дедалі більше проникнення в країну іноземних, насамперед англійських, слів. Отож ми вже ведемо діалог із суспільством, де, на щастя, дуже багато притомних людей. Я певна, що нас почують навіть чиновники, які насторожено сприймають новий законопроект. Ми допоможемо всім, хто прагне прихилитися до української мови. 

Володимир БОНДАРЕНКО: «Просвітницька місія беззаперечна»

Наш законопроект уже розпочав впливати на свідомість українців. Його велика просвітницька місія беззаперечна. Неледачі українці знову й знову перечитують статті про функціонування державної мови в органах влади, в судочинстві, Збройних Силах України, у поштовому зв'язку, освіті та науці, медичному обслуговуванні, у засобах масової інформації та книгодрукуванні, у закладах культури, в рекламі та топоніміці… Усе це сприяє оздоровленню мовної свідомості наших громадян. Воднораз украй важливі заходи адміністративного впливу на всіх, хто не виконує тієї чи тієї статті документа.

Так, на втілення законопроекту в життя потрібні кошти. Але набагато менші, ніж 17 мільярдів, які необхідні для застосування Закону «Про засади державної мовної політики». Ми все зробимо для того, щоб нашу ініціативу підтримала Верховна Рада України. 

Оксана СИРОЇД: «Сприятиме злагоді в суспільстві»

Новий законопроект фундаментальний, юридично виважений, конструктивний. У ньому, зокрема, передбачено, що спроби запровадження офіційної багатомовності на національному рівні всупереч Конституції України та встановленій процедурі є діями, орієнтованими на розпалювання міжетнічної ворожнечі й розколювання країни. Законопроект не містить положень, які сприяли б розвиткові корупції та зловживанню службовим становищем посадовими особами. Ухвалення документа Верховною Радою України сприятиме злагоді в суспільстві, поглиблюватиме консолідацію народу, підтримуватиме мовне розмаїття нашої спільноти, розвиватиме міжкультурний діалог. 

Підготував Микола ЯСЕНЬ.

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Сікорський: Краще пустити заморожені кошти РФ на зброю для України, а не її відбудову Сьогодні, 19 березня

ЗМІ: Президент Румунії затвердив майбутнє навчання українських пілотів на F-16 в країні Вчора, 18 березня

Міністри країн ЄС погодили 5 млрд євро для допомоги Україні зброєю на 2024 рік Вчора, 18 березня

Шмигаль назвав п’ять ключових секторів України як майбутнього члена ЄС Вчора, 18 березня

Кабмін затвердив план реформ, за виконання яких Україна отримає 50 млрд від ЄС Вчора, 18 березня

Шмигаль підтвердив бажання України почати переговори з ЄС у першому півріччі Вчора, 18 березня

ЗМІ: Британія радить Україні тримати оборону на сході і зосередитися на ударах по Криму 17 березня

Макрон пояснив, як він прийшов до ідеї щодо іноземних військ в Україні 17 березня

Макрон: Приїду в Україну з конкретними пропозиціями і рішеннями 17 березня

"Радіо Свобода": Угорщина знову скаржиться державам ЄС на "утиски угорців" в Україні 16 березня