передплата Українською | In English

№1, січень 2013

Голова Верховної Ради України Володимир РИБАК: «Головне — чути народ і виконувати передвиборні обіцянки»Голова Верховної Ради України Володимир РИБАК: «Головне — чути народ і виконувати передвиборні обіцянки»

Поділитися:

Напередодні Нового року Голова парламенту Володимир РИБАК дав інтерв’ю парламентським ЗМІ: телеканалу «Рада», журналові «Віче» та газеті «Голос України».

— Питання, яке хвилює багатьох, і не тільки учасників процесу в сесійній залі, а й громадський загал. Чи змінилося у вас, Володимира Рибака, народного депутата з багатолітнім стажем, сприйняття самої Верховної Ради у зв’язку зі зміною крісла роботи. Так ви дивилися на сесійний зал з крісла народного депутата, а тепер з боку президії.

— Початок роботи новообраного парламенту продемонстрував, що 445 депутатів, у тому числі і я, — однакові. Всіх нас підтримують виборці. Але відповідальність — різна.

На посаді Голови Верховної Ради треба докласти всіх зусиль до того, щоб наш парламент став європейським. Усі депутати кажуть: ми хочемо в Європу, виборці заявляють: ми не можемо так жити далі, нам потрібні європейські стандарти. Тому наголошую колегам: візьміть свої виборчі програми, згадайте обіцянки і давайте разом їх виконувати.

Голова Верховної Ради зобов’язаний організувати роботу єдиного законодавчого органу. Треба все зробити, щоб парламентська більшість почула меншість, а меншість почула більшість, а не диктувала (свої умови. — Ред.). Парламент не повинен працювати так, як це було в перші два дні роботи, і я на початку пленарного засідання 18 грудня вибачився перед виборцями за те, що відбувалося в стінах Верховної Ради.

Ми разом з апаратом Верховної Ради ретельно проаналізуємо програми всіх п’яти партій, які перемогли на виборах. Переконаний: нам потрібно піднятися над партійними інтересами і зосередити увагу на розв’язанні першочергових проблем, що турбують людей. Головне — чути народ і виконувати передвиборні обіцянки. Обираючи новий парламент, люди не думали, що депутати замість роботи свистітимуть, як на футболі.

Нагадаю, що Президент України запропонував 21 реформу, і Верховна Рада, незалежно від того, подобаються ці новації чи ні та наскільки важко їх реалізувати, повинна зробити все для покращення життя наших громадян, створивши відповідну законодавчу базу. І на це треба націлювати парламентаріїв.

— Ви представник найбільш мирної професії — будівельник. Напевно, тому так багато закликів до миру у Верховній Раді. На основі чого ви закликаєте знаходити консенсус?

— Парламент — це передусім майданчик для дискусій. Не може бути так, коли деякі депутати починають вдаватися до непарламентських методів — тупотіти, не слухати. Потрібно поважати думку кожного парламентарія, бо його підтримали виборці, всі дискусії вести професійно — в комітетах, які сформовано на фаховій основі, а на пленарні засідання виносити вже погоджені питання. Тоді в сесійній залі вестиметься професійна дискусія, яку почують наші виборці.

Спілкуючись з виборцями в округах, депутати почують їхню думку, а потім знову дискутуватимуть у парламенті.

— Може, саме тому треба підвищувати роль комітетів під час підготовки...

— Були сподівання, що комітети запрацюють 18 грудня. Але я не хочу, щоб ми «із заплющеними очима», легковажно обрали керівництво комітетів, сформували їх склад, а далі — махнули на все рукою, і хай працюють самі по собі. Дуже важливо запустити всю систему роботи, чітко визначити предмети відання комітетів, бо через місяць-два вже потрібно буде звітувати перед виборцями.

— Треба повернути в русло професійності, бо там більше політики...

— Так, політики більше. Вже кілька разів я проводив наради з керівниками фракцій з цього питання. Із 30 комітетів уже є порозуміння по 29-ти. Залишилося узгодити один комітет. Ми всі почули один одного, вислухали думки і наблизилися до затвердження складу комітетів. Невдовзі будуть готові списки членів комітетів та їх керівництва, предмети відання.

— Які законопроекти є нагальними?

— Аналіз зустрічей з виборцями і результатів соціологічних досліджень продемонстрував, що насамперед людей цікавить достойна заробітна плата. Це головне питання. І Президент серед першочергових завдань визначив прийняття законодавчих актів, спрямованих на створення нових робочих місць, стимулювання виробництва, підвищення зарплати.

Від цього виграють і місцеві органи влади. Працюючи десять років міським головою, я завжди говорив керівникам: давайте збільшувати заробітну плату, бо чим вона більша, тим більше і надходжень від податків. А поповнення місцевих бюджетів дасть змогу вирішувати соціальні питання.

— А з яких моментів ви готові сперечатися з Кабінетом Міністрів і з Президентом?

— Ми неодноразово зустрічалися і з Президентом, і з Прем’єр-міністром, обговорювали нагальні, першочергові політичні та економічні питання: які реформи потрібні? Яким має бути зовнішньоекономічний вектор?

Ми маємо співпрацювати на двосторонній основі як з Європою, так і з Росією, яка є стратегічним партнером України: ми продаємо продукцію на її ринках на суму понад 60 мільярдів доларів.

У програмах усіх парламентських партій також заявлена підтримка євроінтеграційного курсу України, європейських стандартів життя. Нам потрібна асоціація з Європою, оскільки Україна — велика європейська держава.

— Ви наполягаєте на поіменному голосуванні. Ви говорите, що вже 25 грудня буде відомо, хто не присутній у залі із народних депутатів, і їхні картки заблокують. Ви свідомі того, що не всім це сподобається?

— Така позиція справді не всім може сподобатись, але всі парламентарії повинні дотримуватися законодавства. До речі, парламент нещодавно прийняв закон про особисте голосування. Депутат має вносити законодавчі пропозиції, працювати в комітетах, виконуючи свою виборчу програму, і голосувати за себе особисто. Всі депутати йшли в парламент свідомо, ніхто нікого силоміць не тягнув.

Якщо ти не згоден з тією чи іншою пропозицією, голосуй проти, але не заважай Верховній Раді працювати, й не треба влаштовувати бійки. Парламент — не місце для бійок. Це місце і майданчик для дискусій.

Я проситиму депутатів брати особисту участь у пленарних засіданнях, а за відсутніх ніхто голосувати не буде. Не треба голосувати чужими картками, ставити під сумнів, наприклад, вибори Голови Верховної Ради чи згоду на призначення Прем’єр-міністра.

— Ви людина, яка прийшла у велику політику з місцевого самоврядування. Ви, як ніхто, знаєте, які зміни потрібні на тому рівні.

— Я працював в органах місцевого самоврядування, потім — віце-прем’єр-міністром в уряді, опікувався питаннями і будівництва, і житлово-комунального господарства, і регіональної політики. Вважаю, що реформи мають здійснюватися з урахуванням проблем місцевого самоврядування. Головне — в унітарній державі, якою є Україна, має відбутися децентралізація управління і фінансової системи. У 2006—2007 роках, коли Прем’єр-міністром був Віктор Федорович Янукович, ми визначили необхідність щороку збільшувати долю місцевих бюджетів у консолідованому бюджеті на п’ять відсотків. У вересні 2006 року їх частка становила приблизно 39,8 відсотка. На 2007 рік на мою пропозицію цей показник було встановлено на рівні 45 відсотків, а в кінцевому підсумку проголосували за 49—50 відсотків. Коли змінилася політична ситуація, той уряд пішов у відставку, тенденції до централізації посилилися знову. Централізація — це вкрай негативно і для федеративної держави, і для унітарної, оскільки всі фінанси сконцентровані в Києві, а проблеми на місцях залишаються.

Ситуацію, за якої представники органів місцевого самоврядування їдуть до Києва просити гроші, отримують фінанси за принципом «хочу — дам, хочу — не дам», а потім критикують центральну владу, прикриваючи свою бездіяльність, потрібно змінювати. Все має бути так: державі залишаються кошти на виконання її повноважень, утримання її інституцій. Частину коштів потрібно закладати «на вирівнювання», враховуючи різний ступінь розвитку регіонів. А решту коштів — 60—65 відсотків — потрібно спрямовувати в регіони. Люди тоді не на словах відчують, що місцева влада працює, регіони, держава в цілому розвиваються, життя покращується. А керівників усіх місцевих органів влади, починаючи з області і закінчуючи районами, повинні обирати громадяни, які повинні мати право відкликати тих, хто не виправдав їхніх сподівань.

Усі ці зміни мають бути закріплені на законодавчому рівні. Зараз працює Конституційна Асамблея, готує пропозиції. Думаю, що зміни будуть внесені до багатьох статей, імовірно, буде закладено і норму про децентралізацію фінансів та влади.

– Ви вважаєте, що зміни стосовно децентралізації фінансування місцевого самоврядування можливі тільки з прийняттям нової Конституції, чи все-таки слід домовитися з новим урядом, щоб не відкладати початок такої реформи?

— Усі стадії підготовки бюджету виписані в законодавстві — починаючи з моменту початку його формування, розгляду на місцевому рівні тощо. І якщо бюджет складається в такий спосіб, він буде найбільш збалансованим. Цього року вибори внесли корективи у процес підготовки бюджету, і уряд готував його в непростих умовах. Тому є питання і на центральному, і на регіональному рівнях. Пропрацюємо перший квартал у новому році — будемо вносити корективи. Але все одно це краще, ніж відсутність бюджету, бо я ще жодного разу не бачив готовності новообраних депутатів ухвалити основний фінансовий документ.

– Є різні пропозиції, як ухвалювати нову редакцію Конституції України – на референдумі поза Верховною Радою чи все-таки перше слово має сказати парламент. Який варіант ви вважаєте оптимальним?

— Нову редакцію Конституції повинен приймати парламент. На референдумі Конституцію, на мій погляд, приймати неможливо. Її треба приймати у Верховній Раді України.

Робота над внесенням змін до Основного Закону — дуже складний процес, у якому мають брати участь фахівці. Конституційний процес потребує громадського обговорення та розгляду у профільних парламентських комітетах, а згодом — у сесійній залі. Проте не виключаю, що деякі конкретні питання можуть бути винесені на референдум.

– Підвищення зарплати, щоб платили більше податків, може не спрацювати. Бо 37 відсотків нарахування на заробітну плату заважають усім підприємцям вийти «з тіні». Що робити в цій ситуації?

— 37 відсотків нарахувань йдуть не на конкретного працівника, а на підприємство. Передусім потрібно збільшувати реальну заробітну плату, а інші питання мають розглядати фахівці Міністерства економіки, соціальних відомств... Малий і середній бізнес — це середній клас, і маємо створити умови для його розвитку. Чим кращі вони будуть, тим швидше покращиться й життя людей. Я мрію, щоб в Україні середнім класом можна було назвати 60—70 відсотків населення. А бідних повинна всіляко підтримати держава. Треба так підвищити мінімальну заробітну плату, щоб люди змогли нормально жити, почуватися краще, впевненіше. Люди повинні мати змогу розвивати свій бізнес, гідно заробляти. Це і є європейські стандарти. Тоді будуть і гідна медицина, і доступне навчання, і соціальна підтримка. Це орієнтир для депутатів і для керівництва держави.

— Кажуть, що виборчу систему треба змінювати, враховувати недоліки. Чи потрібно змінювати систему?

— В Україні виборчі кампанії відбувалися, зокрема, у 2004, 2006 роках. 2010 року пройшли президентські вибори. Наприкінці того ж року — вибори до місцевих органів влади. 2012-го — вибори до Верховної Ради. На 2013-й заплановані вибори депутатів Київради і київського міського голови, на 2015 рік — вибори Президента. Виборча система, на основі якої відбулися останні перегони, за оцінкою європейської спільноти, значно покращилася. І якби не п’ять проблемних округів, ні в кого не було б жодних запитань. Потрібно проаналізувати перебіг виборів у цих округах і, можливо, внести відповідні корективи.

Щодо виборчої системи. В Україні 200 партій. І поки що нинішній, далекій від досконалості, політичній системі відповідає саме змішана. При цьому серед беззаперечних її позитивів — можливість виборців впливати на ситуацію, оскільки депутати-мажоритарники обов’язково зустрічатимуться з людьми у своїх округах, реагуватимуть на прохання, допомагатимуть. За пропорційної системи ми у 2007—2012 роках закріплювали своїх депутатів за округами.

Тому я — за змішану систему. А взагалі потрібен єдиний виборчий кодекс, щоб правила виборів для всіх гілок влади були чітко виписані.

— Володимире Васильовичу, скажіть, будь ласка, які зміни ви запроваджуватимете для забезпечення організації роботи парламенту?

— Я провів апаратну нараду, на якій сказав про необхідність розробки перспективного плану законодавчих робіт на каденцію цього парламенту, головною метою якого є покращення життя. Тому я буду звертатися до адміністрації Президента, уряду, обласних рад з проханням внести свої пропозиції. Це головне завдання.

— А в апараті?

— В апараті всі відділи та управління працюють.

В основу такого перспективного плану мають бути покладені виборчі програми партій, які вибороли депутатські мандати. Виконувати передвиборні обіцянки можна і потрібно шляхом напрацювання відповідної законодавчої бази — це і боротьба з корупцією, і захист прав людини, і робочі місця, і збільшення пенсій, і реформи, які на сьогодні запропоновані Президентом, а деякі з них уже підтримані парламентом. Законодавчі реформаторські ініціативи має вносити й уряд. А наше завдання — збезпечити законодавчі умови для реалізації Кабміном відповідних реформ, щоб люди відчули соціальну захищеність, були впевнені, що можуть здобути гідну освіту, отримати медичну допомогу, достойні пенсію та зарплату.

— Дякуємо за інтерв’ю.

 

Інтерв'ю провели Василь КЛИМЧУК, Світлана ПИСАРЕНКО
та Анатолій ГОРЛОВ.

Фото Миколи БІЛОКОПИТОВА.

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Маркарова: за 2 роки іноземці запустили в Україні низку підприємств Сьогодні, 17 лютого

Трамп: ЄС повинен забрати 800 бойовиків ІДІЛ, захоплених у Сирії Сьогодні, 17 лютого

У Мінфіні розповіли, коли економіка України наздожене Польщу Сьогодні, 17 лютого

Торгівля України та ЄС за три роки зросла на 60% - Порошенко Сьогодні, 17 лютого

Найімовірніший наступник Юнкера хоче створити систему ПРО в ЄС за участі України Вчора, 16 лютого

Данія ініціює у ЄС переговори про додатковий пакет "азовських санкцій" Вчора, 16 лютого

"Українці, ми з вами": віце-президент США розповів про плани підтримки України Вчора, 16 лютого

Клімкін розкрив деталі рішень ЄС щодо відповіді на азовську агресію Вчора, 16 лютого

Клімкін: зовнішня політика України не зміниться за будь-якого президента Вчора, 16 лютого

США збільшили допомогу Україні майже до 700 мільйонів доларів Вчора, 16 лютого