передплата Українською | In English

№19, жовтень 2012

Генерал-лейтенант Павло ТКАЧУК: «Це і є моя робота – підносити патріотичний дух нації»Генерал-лейтенант Павло ТКАЧУК: «Це і є моя робота – підносити патріотичний дух нації»

Поділитися:

Великі вчителі й подвижники людства давно висловили аксіому, що навчати учнів можна тільки особистим прикладом. Саме таку формулу в житті обрав генерал-лейтенант, доктор історичних наук, професор Павло Петрович ТКАЧУК, відколи очолив Академію Сухопутних військ Збройних Сил України імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові. Така позиція допомагає йому вирішувати найскладніші завдання, творити, будувати й удосконалювати систему підготовки надійних і шляхетних духом офіцерів – захисників Вітчизни.

Військове містечко біля Стрийського парку

Сьогодні відомий і оспіваний у галицьких шлягерах Стрийський парк значно програє за рівнем комфорту своєму сусідові – військовому містечку, де розташована Академія сухопутних військ у Львові. Уже кілька років, як помітно змінилось облаштування території колишнього військово-політичного училища. Статус вищого українського навчального військового закладу відповідає гармонійній плановій упорядкованості й забудові цього містечка. Уже з вулиці видно акуратні алеї, підстрижені газони, майданчики з військовою навчальною технікою. Тут височіє екран телевізора, на який часто дивляться перехожі. За бажання можна зупинитись і дізнатись багато цікавого з історії Львова та військового закладу. Батьки, які гуляють із дітьми в цьому районі, залюбки спостерігають за навчаннями курсантів. Часто тут влаштовують Дні відкритих дверей, тоді будь-хто з перехожих може оглянути військову техніку зблизька, навіть спробувати сили на спортивних тренажерах, де водночас мають змогу займатися 300 курсантів. Є в містечку алея артилеристів, центр культури і дозвілля, академічний зал для приймання високоповажних гостей, проведення міжнародних конференцій, а також спортивні майданчики, стадіон, міні-футбольне поле з трибунами для глядачів, навчальні корпуси, їдальні, інтернет-кафе, бібліотека, друкарня, лазня й навіть храм святого Архістратига Михаїла. Окремою романтичною оазою є місце для відпочинку, спроектоване власними силами. Воно має алеї, місточок, струмочок із водою та навіть «античну» скульптуру біля «художньої» лавочки під ліхтарем. Це – своєрідний куточок релаксації.

Від гетьмана до Героя Радянського Союзу

Відколи генерал-лейтенант Павло Ткачук очолив цей військовий заклад з його строкатою історією, вона в нього не викликає жодних застережень. Це політики займаються різними спекуляціями на патріотизмі українців. А генерал чітко знає, де герой, а де зрадник. І не від кольору погонів ці якості залежать, а від почуття синівського обов’язку перед Батьківщиною. Честь і Совість – ось рушій свідомості офіцера. Тому ні пам’ятників, ні бюстів героям війни на території військового закладу він не знімав. І Музей академії сухопутних військ відображає всі віхи в історії розвитку цього навчального закладу за всіх влад і правителів. Уже 1 жовтня 1899 року уряд Австро-Угорської імперії відкрив тут школу кадетів піхоти. Це був перший військовий навчальний заклад на західноукраїнських землях. У 1921 році польський уряд передислокував сюди корпус кадетів із Кракова. 1939 року радянська влада відкрила Львівське піхотне училище. Пізніше, з 1962 року, воно стало відомим на весь Радянський Союз як Львівське вище військово-політичне училище, що готувало журналістів, політпрацівників і культпрацівників для армії. Тут навчалися вихідці з 25 країн.

Коли після музею потрапляєш на відновлену й упорядковану алею Героїв Радянського Союзу, які воювали у Другій світовій, на алею почесних гостей і випускників академії, починаєш розуміти, як багато залежить від того, хто є твоїм учителем. До речі, й ідея назвати академію іменем гетьмана Петра Сагайдачного належить її начальнику. І вибір цей був не випадковим. Адже гетьманів Україна знала багато, а ось такої виняткової характеристики, що її залишив «ясновельможний пан» Яків Собеський, який ходив із Сагайдачним у походи проти турків, мало хто удостоєний: «Був це чоловік великого духу, що сам шукав небезпеки, легковажив життям, у битві був поранений, діяльний, у таборі – сторожкий, мало спав і не пиячив... на нарадах був обережний і в усяких розмовах неговіркий».

Артист про генерала 

Генерал-лейтенант Павло Ткачук за кілька років реформував цей вищий військовий навчальний заклад в академію. Бо знає, як треба господарювати, адже статус академії потребує належної матеріально-технічної навчальної бази. Усе це генералові довелося створити за короткий час, а тому – і латати дахи в навчальних корпусах, і реконструювати старі приміщення, і будувати нові, і облаштовувати спортивні майданчики, і оснащувати новою сучасною електронною технікою аудиторії, лабораторії, тренажерні зали.

– Ми з генералом Павлом Петровичем Ткачуком постійно зустрічаємося на сесіях у Львівській міській раді, бо є депутатами, – розповів «Вічу» генеральний директор Львівського театру опери і балету Тадей Олександрович ЕДЕР. – Павло Петрович є прекрасним господарником і притому підняв академію на високий рівень військової науки, а для цього треба мати неабиякий організаторський талант і вміти бачити й враховувати багато нюансів справи. Якось мені довелося побувати на урочистостях в академії. Він створив чисте й охайне містечко. Я був вражений атмосферою єдності й патріотизму, яка панувала на святі. Цей військовий заклад люблять, шанують і курсанти, і батьки. Бо генерал робить велику державницьку справу: виховує офіцерів України і вчить їх дбати за державу.

Щоб одній людині втримати під контролем усі ділянки виховного процесу, треба добре побудувати систему управління вишу. Сьогодні в академії п’ять факультетів: бойового застосування військ, аеромобільних військ, ракетних військ і артилерії, забезпечення військ, радіохімічного і бактеріологічного захисту .

У структурі академії діє Військовий коледж сержантського складу, де здобувають кваліфікацію «молодший спеціаліст» з шести спеціальностей автомобільного профілю. Академія має сучасну матеріально-технічну базу для навчання курсантів: це і військова техніка, і 200 аудиторій, і 22 комп’ютерні класи, і 28 лабораторій тощо.

Міжнародний полігон – для навчання курсантів

Це унікальна можливість і велика цінність, коли під час навчального процесу курсанти мають змогу постійно проходити бойову підготовку на полігоні, який нині дістав статус міжнародного. А відродив і модернізував колись відомий на весь світ Яворівський полігон генерал-лейтенант Павло Ткачук.

– Кажуть, що крадуть там, де немає господаря, – зауважив у розмові з кореспондентом «Віча» прес-секретар прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у військовій сфері полковник запасу Микола Гуцуляк. – Така участь чекала й на Яворівський полігон, який став руїною упродовж 1990-х років. Його розікрали, а землі хотіли вже покраяти, як пиріг, під панські садиби. Політики ж з високих трибун спекулювали на проблемі полігона, використовуючи як вигідну фішку в передвиборній рекламі. Та генерал Ткачук, як колишній командир артилерійської дивізії, знав, що наука за партою без бойової підготовки для курсанта – мертва. Тому взявся відбудувати полігон для академії. Господарник такого масштабу для Збройних Сил – неоціненний скарб. Я чув серед військових такий жарт: якби Ткачуку доручили очолити Міністерство агропромислового комплексу, то врожаї в Україні зросли б на рівень світових стандартів і збирали б їх по кілька разів на рік.

...Офіцери академії провели для кореспондента «Віча» пізнавальну екскурсію на полігон. Величезна територія, вкрита рослинністю – деревами, кущами, бур’янами, травою, потребує постійного догляду. І перш ніж щось будувати, треба було розчистити ці площі. Зробили чимало, але на це пішов не один рік. Сьогодні для майбутніх танкістів діє «комплекс легководолазної підготовки». У класі з басейном – а це і є гідротренажер – курсанти вчаться, як евакуюватися з танка на випадок його затоплення і тут-таки, на сусідньому мальовничому озері, на бойових машинах відпрацьовують засвоєне на гідротренажері.

За всіма правилами бойових тактичних занять облаштовані «інженерне поле», «вогневе містечко», вчаться майстерності володіння стрілецькою зброєю та бойовими машинами. Усі фактори сучасного бою відтворюють у навчально-тренувальному комплексі психологічної підготовки. Техніку опановують на автодромі й танкодромі. Є необхідна матеріально-технічна база й у навчально-тренувальному комплексі ракетних військ і артилерії. Коли курсанти виїздять на полігон разом із викладачами, то живуть у комфортно облаштованому «Гвардійському містечку».

Сказав – зробив

Відновлений полігон уже має статус Міжнародного центру миротворчості й безпеки, сюди приїздять на навчання, перепідготовку офіцери-контрактники з усієї України. Підполковнику Поронюку, як керівнику Західного регіонального медіа-центру Міністерства оборони України, доводиться часто співпрацювати з генерал-лейтенантом Павлом Ткачуком.

— Під його впливом багато офіцерів починають думати стратегічно, стають справжніми військовими керівниками і турботливими педагогами для підлеглих. Принципи роботи Павла Петровича неймовірно прості: сказав — зробив. Обов’язок понад усе. Кожний підлеглий повинен знати, що робитиме сьогодні, завтра, через рік, бачити свою кар’єрну військову перспективу. Все нове, що стосується військової науки та навчання в максимально короткі терміни повинно бути включено у розклад занять. Це стиль життя і роботи генерала Ткачука, — розповів «Віче» Олександр Поронюк.

У липні цього року на базі Міжнародного центру миротворчості та безпеки Академії Сухопутних військ Збройних Сил України відбулись українсько-американські командно-штабні навчання «Репід Трайдент-2012». Курсанти академії, що залучались до навчань, мали можливість вільно спілкуватись з військовослужбовцями шістнадцяти армій світу не лише на спільних заходах, а й під час дозвілля. Безперечно, що таким чином майбутні офіцери значно підвищують свій професійний рівень, опановують іноземну мову тощо.

Часто в Академії перебувають численні військові делегації, обмінюються досвідом викладачі вищих військових навчальних закладів США та Європи, і наші викладачі та курсанти також неодноразово відвідували своїх колег. Генерал Павло Ткачук сприяє налагодженню міжнародних зв’язків між військовими. Лише цьогоріч Академію відвідало понад п’ятдесят військових делегацій.

Новий навчальний рік розпочався у Академії сухопутних військ у Львові важливою для всієї країни зовнішньополітичною подією. Начальник академії генерал-лейтенант Павло Ткачук та керівник Вищої офіцерської школи сухопутних військ (м. Вроцлав, Польща) Маріуш Вятр підписали протокол щодо намірів про співпрацю в науково-дослідній і виховній роботі з курсантами та обмін курсантами. Польський колега після знайомства з Академією сухопутних військ у Львові сказав: «Нам буде чого у вас повчитися». На згадку про цю зустріч Павло Ткачук подарував гостеві лицарський меч як символ дружби.

Храм, книжки й дух нації

Коли високопоставлені іноземці приїздять до Львова, серед офіційних осіб, що приймають гостей, завжди є генерал-лейтенант Павло Ткачук. Адже він ще й начальник Львівського гарнізону. А перелік обов’язків на цій посаді чималий. Головне ж те, що на випадок надзвичайної ситуації у Львові першим відповідальність бере на себе Павло Ткачук. До нього, як надійного чоловіка, часто звертаються в екстремальних ситуаціях. Так сталося й коли виникла потреба звільнити храм Петра і Павла, в якому було розташоване книгосховище, і перенести мільйони книжок в інше приміщення. За підрахунками працівників бібліотеки, це мало тривати не один рік (площа храму дуже велика, а книжки зносили сюди впродовж кількох десятиліть і зберігали на стелажах заввишки понад 20 метрів). Цей храм був побудований саме як гарнізонний і міг під час літургії вмістити водночас до 3 тисяч військових.

Проблему довго обговорювали бібліотекарі та священики, а вихід знайшов генерал Ткачук. Павло Петрович зумів так організувати справу, що книжки перевезли в нове підготовлене місце за кілька місяців.

Усі державницькі свята у Львові не обходяться без генерал-лейтенанта Ткачука, його курсантів, військового духового оркестру. Генерал – великий шанувальник військових маршів і патріотичних пісень. Цього року на День незалежності за сприяння міністра оборони України Дмитра Саламатіна та за ініціативою голови Львівської обласної держадміністрації Михайла Костюка було організовано унікальне видовище: на стадіоні «Арена Львів» відбувся фестиваль патріотичної пісні за участю п’ятьох військових оркестрів, запрошених з інших міст України. Генерал-лейтенант Павло Ткачук доклав максимум зусиль, щоб свято вдалося.

– Це і є моя робота – підносити патріотичний дух нації, – сказав генерал, щасливий від того, що фестиваль військових оркестрів сподобався львів’янам і гостям міста.

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

ВР ратифікувала зміни до угоди з Туреччиною про стягнення податків Сьогодні, 18 вересня

Зеленський не планує візит на саміт НАТО у грудні – не передбачено форматом Сьогодні, 18 вересня

Міністр Пристайко вже дав згоду на формулу Штайнмаєра на зустрічі 2 вересня Сьогодні, 18 вересня

Фаріон: «Слуги» будуть валити все, що пов'язане з ростом українського духу Сьогодні, 18 вересня

ЄС профінансував ремонт дитсадків і лікарень у Маріуполі, Мелітополі та Приморську Вчора, 17 вересня

Новини 17 вересня: касові апарати, арешт нерухомості "Кузні на Рибальському", ринок землі Вчора, 17 вересня

Став відомий склад нової делегації України в ПАРЄ Вчора, 17 вересня

Лагард стане головою Європейського центробанку Вчора, 17 вересня

ЄС очікує невідкладного розслідування серії нападів на Гонтареву Вчора, 17 вересня

Мирошниченко про вибори у Києві: Банкова страхується, створюючи нові важелі впливу на виконавчу владу Вчора, 17 вересня