передплата Українською | In English

№18, вересень 2012

Віхи становлення правової інформатики

Поділитися:

На початку 70-х років минулого століття накопичений в Україні досвід застосування ЕОМ для вирішення завдань управління промисловістю стали використовувати і в органах внутрішніх справ, що заклало основу для створення майбутньої автоматизованої системи управління в МВС.

У ті часи все регулювалося плановою системою і впровадження електронно-обчислювальної техніки теж відбувалося згідно з п'ятирічними планами. Проте в органах внутрішніх справ України на шляху цих новацій було чимало перешкод — давався взнаки «психологічний бар'єр», адже в недалекому минулому обчислювальну техніку часто сприймали як великий арифмометр, а кібернетику як «лженауку», «прислужницю імперіалізму».

Пам'ятаю, як в одній із областей начальник управління внутрішніх справ просив керівництво міністерства перенести створення інформаційно-обчислювального центру на… наступну п'ятирічку. Міністр внутрішніх справ УРСР Іван Головченко був рішучим прихильником впровадження нових ефективних засобів і методів у діяльність ОВС і відразу клав край таким спробам.

Згадую ще один випадок. Начальник одного з управлінь ремствував: «Навіщо мені ця обчислювальна техніка? Дайте мені Марусю, й вона все порахує!». Та років через два той самий начальник поскаржився нам, що його управлінню мало виділили  обчислювальної техніки.

На той час уже всі переконалися, що ЕОМ дає змогу автоматизувати однотипні й трудомісткі роботи, розширити можливості працівників апарату управління у вирішенні практичних завдань, повніше виявляти тенденції та закономірності в сфері охорони громадського порядку й боротьби зі злочинністю, робити точніші прогнози, впроваджувати сучасні методи аналізу оперативної обстановки та оперативніше приймати рішення.

Значну допомогу стали надавати нові засоби обробки інформації в оперативно-розшуковій і довідковій роботі. Було створено ефективні автоматизовані інформаційні системи «Профілактика-розшук», «Статистика», «Адмінпрактика», «Скарга», «Аналіз господарської діяльності», «Номерні речі», «Автомобіль», «Нормативно-правові акти», «Патруль» та інші, які довели свої переваги вже на першому етапі впровадження. Наприклад, «Профілактика-розшук» за кілька місяців функціонування забезпечила зменшення на 16% кількості злочинів у
м. Києві, вчинених раніше судимими особами.

А впровадження «Статистики» зменшило кількість приписок щодо розкриття злочинів. Один начальник УВС «поскаржився» на колегії міністерства, що ЕОМ заважає формувати «правильну» статистику. Раніше можна було «регулювати» показники злочинності, а тепер машина дає тільки об'єктивну інформацію.

У той період було розпочато застосування ЕОМ і для боротьби з економічними злочинами. Перший відомий факт — викриття зловживань у ресторані «Столичний», коли до судової справи долучили машинні аналітичні документи. Це стало передумовою створення низки методів і засобів ретроспективного аналізу діяльності організацій різних галузей господарювання. Тоді також почалося розроблення галузевої інформаційної системи «Нормативно-правові акти», яка в 90-ті роки XX століття трансформувалась у широковідомі нині системи «Законодавство», «Право», «Нормативно-правові акти України». Саме ці роботи заклали основу для створення інформаційно-аналітичних систем у Верховній Раді України.

Не можна не сказати, що висока результативність досліджень у галузі правової інформатики в Україні, проведених у 70-ті роки XX століття, була досягнута багато в чому завдяки активній підтримці директора Інституту кібернетики Академії наук УРСР академіка Віктора Глушкова, міністра внутрішніх справ УРСР Івана Головченка та міністра внутрішніх справ СРСР Миколи Щолокова. Запам'яталася промовиста фраза Миколи Онисимовича: «Гусине перо замініть на ЕОМ!». Певно, його особлива увага до роботи органів внутрішніх справ УРСР пов'язана з тим, що він сам родом з Луганщини й на все життя зберіг любов до цього краю, до України.

Одного разу в кабінеті міністра внутрішніх справ УРСР, де я бував як керівник Республіканського науково-дослідного інформаційного центру МВС України, мою увагу привернув портрет Тараса Шевченка. Іван Харитонович пояснив: «Це подарунок Щолокова, він написав цю роботу ще 14-річним школярем». До речі, нині картина зберігається в Музеї Тараса Шевченка.

У 1973 році Щолоков ознайомився з розробками колективу нашого центру під час проведення Всесоюзної наради керівників органів внутрішніх справ. Завдяки його підтримці нам довірили розроблення та впровадження автоматизованої системи управління для органів внутрішніх справ союзних республік. Тоді ж побачила світ і перша друкована робота, присвячена впровадженню інформаційно-обчислювальної техніки в системі ОВС, — «Кібернетика на службі органів внутрішніх справ». Вона була видана великим тиражем і розіслана в усі органи внутрішніх справ Союзу.

Нам пощастило співпрацювати із засновником наукової школи в галузі кібернетики академіком Віктором Глушковим, котрий був призначений (за згодою) науковим керівником створюваної галузевої автоматизованої системи управління МВС України.

Як зазначив у книжці «Виклики часу в кібернетичному вимірі» академік Іван Сергієнко, діяльність цього видатного вченого справила величезний вплив на розвиток кібернетики та її застосування в різних галузях науки і суспільної практики, сприяла підготовці кадрів з кібернетики та обчислювальної техніки, розвитку промисловості електронного машинобудування, створенню інфраструктури для здійснення програми інформатизації.

У наступне десятиліття Республіканський науково-дослідний інформаційний центр став своєрідною кузнею кадрів для нових установ.

На основі наших розробок і нашого кадрового потенціалу в 1988 році було засновано кафедру технічних засобів попередження та розкриття злочинів, яку згодом реорганізували в кафедру інформаційних технологій Національної академії внутрішніх справ України.
А коли в 1990 році розпочала роботу інформаційно-аналітична служба Секретаріату Верховної Ради України, яку згодом перейменували в Центр комп'ютеризованих інформаційних систем і мереж Верховної Ради, там теж залучили до справи групу фахівців із нашого центру та згаданої кафедри. На такій само основі у 2002 році створено й Науково-дослідний центр правової інформатики Національної академії правових наук України.

Отже, в Україні сформувалася вітчизняна наукова школа правової інформатики, в активі якої — створення інформаційно-аналітичних систем, проблемно-орієнтованих комплексів, автоматизованих робочих місць для забезпечення законотворчої, виборчої, правозастосовної, правоохоронної, судової та правоосвітньої діяльності.

Вітчизняні фахівці в галузі правової інформатики та інформаційного права захистили десятки докторських і кандидатських дисертацій, опублікували сотні праць, вони удостоєні двох Державних премій України в галузі науки і техніки (1998, 1999) та інших високих нагород.

Ми згадали лише деякі віхи в історії становлення та розвитку правової інформатики в Україні. Продовження розвитку цього напряму, зокрема щодо забезпечення законодавчої діяльності, передбачено недавно схваленою Верховною Радою України «Програмою інформатизації  законотворчого процесу у Верховній Раді України на 2012—2017 роки».

Автор: Микола ШВЕЦЬ

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата