передплата Українською | In English

№18, вересень 2006

Острів на... якоріОстрів на... якорі

Поділитися:

За 300 метрів від берега курорту Коблевого наступної весни з'явиться 1000 квадратних метрів штучного острова! В Україні такий масштабний проект – перший.

– Договір про постачання й монтаж острова вже укладено, і на початку майбутнього сезону приймемо перших любителів сонця і моря. Це екологічно найбезпечніший проект, який лише може існувати у природі: легка збірна пластикова конструкція не токсична, не прив'язана до донної системи. Утримуватиметься острів за допомогою багатотонних якорів. Ідеальний продукт! – каже Василь Откидач, автор та інвестор проекту.

Комфортабельний острів, укритий штучною травою, одночасно зможе прийняти до 150 осіб (один квадратний метр конструкції витримає вагу до 350 кілограмів). Тут ви забудете про настирливих торговців медової пахлави, про мокрих цуциків, що бігають по головах, і бродяжок, які відбирають у вас недопиту пляшку пива. Внутрішні басейни з очищеною морською водою для дітей і дорослих, причали для скутерів, малих яхт, що курсують між Миколаєвом та Одесою, – усе обмірковано в проекті. Острів можна перевозити в будь-яке місце України, а зареєстровано його буде як плавзасіб, приписаний до причалу в Коблевому.

Інфраструктуру, що обслуговує острів, а під неї уже відведено півгектара берегової зони Коблевого, буде розміщено на березі: біотуалети, солярій, обслуговуючий персонал, каси. Пластикова тристаметрова доріжка, з дотриманням правил безпеки, з'єднає острів з берегом.

– Мою ідею створення штучного острова підтримали глава Березанської райдержадміністрації Василь Жосан і голова Миколаївської облдержадміністрації Олександр Садиков. Адже, подаючи документацію на розгляд будь-якого проекту, доводиться чекати місяць-два-три, якщо не більше, і весь цей час гроші, розраховані на проект, не працюють. Для бізнесмена це великі втрати. А проект може довго пролежати під сукном і стати морально застарілим. Сьогодні одержати пляж і упорядкувати його не можна не тому, що цього не хоче адміністрація обласна або районна, просто цієї території немає. Берег практично весь розібрано під кав'ярні й інший дрібний бізнес. На одному гектарі тісниться по 5–7 кав'ярень, до того ж якнайближче до моря. Акти на користування цими землями було видано 5–10 років тому, коли вони ще порожнювали. Пляжі не впорядковані, антисанітарія, мінімум послуг. Нема хазяїна й немає порядку.

Курорт Коблеве – сезонний, але в перспективі може стати цілорічним, що знизить вартість відпочинку, до того ж має можливість одержати статус оздоровчого. Тут є грязі, які за властивостями не поступаються грязям Куяльника, а на глибині 500 метрів заховано мінеральні води. Усе це поки що не затребуване. Сама курортна зона більше підходить для дитячого відпочинку: положистий берег, невеликі глибини, чисте морське повітря, сосновий бір, різнотрав'я.

– Я бачу в Коблевому не бази відпочинку, а мережу пансіонатів для сімейного відпочинку – продовжує Василь Откидач (на знімку) – Місця, зайняті сьогодні стихійними ринками, дискотеками, кав'ярнями, потрібні під будівництво готельних корпусів. Молодіжну зону, як і усю інфраструктуру, має бути винесено за межі спальної зони. І така територія вже є. Гадаю, років за десять Коблевого не впізнаєте, але необхідно гроші і час.

У Коблевому майже 80 баз відпочинку, більшість із них відомчі.
Сьогодні вони й не розвиваються, й не продаються, помирають самі по собі. Баз, які привернули б увагу, не більш як п'ять на всьому узбережжі. Одна з них «Вінниця» – база колишнього Луцького автомобільного заводу, яку новий хазяїн, Василь Откидач, упорядкував і зробив однією з кращих на узбережжі: номери люкс, дитячі майданчики, облаштований пляж, басейн на 500 кубічних літрів. Важко уявити, що лише зо два роки тому тут були болота, комарі, бруд.

– Відновлювати побудоване ще за Союзу сьогодні нікому не вигідно – це тупцювання на місці, оскільки втрачаємо нові технології. Необхідна державна програма підтримки довгострокових проектів, які бізнесмен зміг би захистити, одержати пільговий кредит на 10–15 років на розвиток курортного бізнесу, зокрема будівництво готельних комплексів. А такого сьогодні немає... Я беру кредит на три роки, а це максимальний термін, і відчуваю грошовий вакуум, коли настає час його повертати. Практично я вилучаю на три місяці оборотний капітал і заморожую бізнес, погашаю кредит, а за тиждень проходжу 1000 інстанцій, щоб оформити новий і продовжити працювати. Немає вільних грошей, якими можна оперувати! Я багато подорожував і бував на багатьох морях. Бачив, як ведеться бізнес, розширюється. Сьогодні цей досвід мені став у пригоді. Люди готові платити, але необхідно показати, за що платити. Люди шукають паростки сервісу. Ті, хто відпочивав торік, приїхали сьогодні до нас, мало того, привезли своїх знайомих. Наш клієнт від нас не піде. А плавучий пластиковий острів буде для наших відпочивальників ще одним приємним сюрпризом.

Автор: Світлана ГОРОБЕЦЬ

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад