Головне в творчості - відвертість. Абсолютна

Поділитися

Це перше інтерв’ю Олександра ТУРЧИНОВА як прозаїка. В його активі – психологічний трилер «Ілюзія страху», за яким створено однойменний художній фільм, гостросюжетний містичний роман «Тайна вечеря», художньо-документальна повість «Свідоцтво» та низка широкоформатних публіцистичних есеїв.
Одне з визначальних переконань їхнього автора знаний поет Віктор Терен сформулював так: «Олександр Турчинов не втомлюється наголошувати, що і нація, і держава, і вселюдські моральні імперативи мусять починатися з найпершої клітини, ім’я якої – ти сам». Отож твердо домовилися: про політику – жодного слова. Та вона так чи так повсякчас нагадувала про себе.

– Завдяки чому чи кому ви стали письменником?

– Я не вважаю себе письменником. Це для мене хобі. Пишу, як правило, під час відпусток та у вихідні.

– І все ж таки, що для вас – трилери «Ілюзія страху» й «Тайна вечеря», які здобули неабияку популярність серед читачів?

– Це можливість відвертого спілкування. Можливість донести до читачів свої думки…

– Думки про…

– Про буденні речі (усміхається) – справедливість та зраду, зневіру та справжню свободу. Про все те, з чим стикаємося щодня, але інколи навіть не усвідомлюємо того, бо не завдаємо собі клопоту замислитися над цим. Знаєте, кардинал Любомир Гузар якось сказав, що «там, де є хоч дрібка ненависті, немає Бога». І тому, хоч би які випали нам випробування, не засмічуймо душі ненавистю. Не опускаймося до злоби. Я часто згадую цю фразу й намагаюся не випалювати себе ненавистю. Ненависть – це щось пасивне. Найкраще – діяти. З вірою та оптимізмом.

– І все ж таки, як розпочиналася літературна творчість?

– Завжди з натхненням писав шкільні твори. Найбільше запам’ятався мені випускний іспит з літератури, коли ми писали твір про тургенєвський роман «Батьки і діти». Я так завзято критикував цинізм Базарова і так по-школярському прямолінійно проводив паралель між комуністичними й фашистськими витоками, що директор школи завбачливо заховала цей твір до шухляди та з турботою про мене викреслила моє прізвище зі списку претендентів на золоту медаль.

– Коли й чому зародилося це максималістське прагнення бути першим?

– Мене виховувала мати. Вона тяжко працювала задля мене, робила все, щоб я навчався. Любов, повага до неї, а ще сором (як це я не виправдаю материнських сподівань?) і спонукали мене не зупинятися перед труднощами.

– Якщо вам бракує часу для писання своїх творів, то чи знаходите вільні хвилини, щоб стежити за поточним літературним процесом?

– На жаль, я не маю можливості робити це сумлінно, але знакові імена – і в моїй пам’яті, і в моїй душі.

Архів журналу Віче

	№4
	Реклама в журналі Інформація авторам Передплата

Останні новини

Словаччина обіцяє блокувати 20-й пакет санкцій, але не 90 млрд євро для України Вчора, 16 квітня

Британія перерахувала Україні майже $1 млрд за рахунок знерухомлених активів РФ Вчора, 16 квітня

Посол повідомив про перші контакти Сибіги з майбутньою главою МЗС Угорщини Вчора, 16 квітня

У РФ пригрозили країнам Європи, де виробляють БпЛА разом з Україною, та опублікували адреси Вчора, 16 квітня

Генсек Ради Європи натякнув на рішення по відповідальності РФ 14-15 травня Вчора, 16 квітня

Делегація Єврокомісії обговорить з Мадяром 90 млрд євро для України в Будапешті 17 квітня Вчора, 16 квітня

Сибіга закликав світ діяти після чергової загибелі цивільних від ударів РФ Вчора, 16 квітня

Сікорський про ідею прискореного вступу України в ЄС: цього не буде Вчора, 16 квітня

Австрія приєднається до угоди про Спецтрибунал щодо агресії РФ Вчора, 16 квітня

Перший військовий транш з 90 млрд євро кредиту ЄС витратять на дрони виробництва України Вчора, 16 квітня