№13, липень 2012

Флагшток, вігвам і ґудзик

Міжнародний фестиваль сучасної скульптури Kyiv Sculpture Project. Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка.
Червень-липень 2012 р.


Другий місяць поспіль ботсад на Печерську нагадує невідому планету. Земляни-кияни (та гості столиці) блукають між ірреальними об’єктами, споглядають об’єми та форми.

Особливістю скульптурної події є локація просто неба. Злиття вибриків мистецької фантазії з невимовною красою міських пагорбів, купання ідей в океані хмаринок дивним чином розширяють межі події.

Досвід облаштування фестивально-скульптурного парку для України новий. Та, як свідчить життя, Київ миттю підхоплює будь-яке оригінальне починання, а згодом народжує на власному ґрунті щось надзвичайно цікаве. До слова, недарма партнером фестивалю є Yorkshire Sculpture Park. Цей найвеличніший у Європі скульптурний парк дбає про спадковість гарної справи на українських теренах.

Наприкінці фестивалю 15 учасників, що прибули з шести країн, розділять між собою грошові винагороди. Але жодна премія не зрівняється за силою віддачі із захопленням глядачів.

Полікольорове павутиння з металевих прутиків («Структура світла» українки Ганни Надули) насичує відчуттям щастя. Каміла Шейнох із Польщі імпровізує на тему непорушних стереотипів, як-от флагшток: п’ятиметровий патик для прапору має деформовану верхівку, що, ймовірно, уособлює толерантність, компромісність як альтернативу залізобетонному конформізму («Флагшток»). Нашого співвітчизника Олексія Сая не полишає в спокої тема офісного планктону («Покинута стоянка корпоративних кочівників»): потрощені вігвами символізують тимчасовість спільноти людей, що мандрують робочими місцями заради кращої долі. Тема перекотиполя продовжується в роботі «Великі сфери» британки Рейчел Картер, котра під враженням тривалих спостережень за рослинами створила невагомі на вигляд лозяно-металеві кулі. 700-кілограмова черепична мушля перегукується з дахами будинків, що навіть далеко з-за саду компонуються з експонатом у єдиний сюжет (Жанна Кадирова, Україна. «Мушля»). Несподівано для всіх ґудзик-велетень вживається в роль іграшки вуаєриста: його дірочки стають віконцями, крізь які, вдаючи гнома, можна роздивлятися, приміром, Києво-Печерську лавру (група GREVIS, Ізраїль–Україна. «Ґудзик»).

Автор: Ольга КЛЕЙМЕНОВА

Архів журналу Віче

Віче №11/2016 №11
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

У Вірменії кажуть, що можуть подати заявку на вступ до ЄС у 2027 чи 2028 році Вчора, 03 листопада

США: Меланія Трамп організує зустріч представників України та Росії у Білому домі Вчора, 03 листопада

Угорщина знов не погодилася просунутися з відкриттям 4 та 5 кластерів для України Вчора, 03 листопада

Мерц: якщо Трамп запросить Путіна на G20, то і Зеленський там має бути Вчора, 03 листопада

У НАТО підтвердили зустріч у Брюсселі щодо гарантій безпеки Україні Вчора, 03 листопада

Мерц анонсував візит Зеленського у Берлін 3 листопада Вчора, 03 листопада

Зустріч щодо гарантій безпеки для України відбудеться в Брюсселі 4 листопада Вчора, 03 листопада

Віткофф: переговори США, України та Росії відбудуться 10-11 листопада в Абу-Дабі Вчора, 03 листопада

ЗМІ: США закличуть країни НАТО збільшити внески до програми закупівлі зброї для України Вчора, 03 листопада

Пісторіус скептично налаштований щодо тристоронніх перемовин в Абу-Дабі Вчора, 03 листопада