№13, липень 2012

Флагшток, вігвам і ґудзик

Міжнародний фестиваль сучасної скульптури Kyiv Sculpture Project. Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка.
Червень-липень 2012 р.


Другий місяць поспіль ботсад на Печерську нагадує невідому планету. Земляни-кияни (та гості столиці) блукають між ірреальними об’єктами, споглядають об’єми та форми.

Особливістю скульптурної події є локація просто неба. Злиття вибриків мистецької фантазії з невимовною красою міських пагорбів, купання ідей в океані хмаринок дивним чином розширяють межі події.

Досвід облаштування фестивально-скульптурного парку для України новий. Та, як свідчить життя, Київ миттю підхоплює будь-яке оригінальне починання, а згодом народжує на власному ґрунті щось надзвичайно цікаве. До слова, недарма партнером фестивалю є Yorkshire Sculpture Park. Цей найвеличніший у Європі скульптурний парк дбає про спадковість гарної справи на українських теренах.

Наприкінці фестивалю 15 учасників, що прибули з шести країн, розділять між собою грошові винагороди. Але жодна премія не зрівняється за силою віддачі із захопленням глядачів.

Полікольорове павутиння з металевих прутиків («Структура світла» українки Ганни Надули) насичує відчуттям щастя. Каміла Шейнох із Польщі імпровізує на тему непорушних стереотипів, як-от флагшток: п’ятиметровий патик для прапору має деформовану верхівку, що, ймовірно, уособлює толерантність, компромісність як альтернативу залізобетонному конформізму («Флагшток»). Нашого співвітчизника Олексія Сая не полишає в спокої тема офісного планктону («Покинута стоянка корпоративних кочівників»): потрощені вігвами символізують тимчасовість спільноти людей, що мандрують робочими місцями заради кращої долі. Тема перекотиполя продовжується в роботі «Великі сфери» британки Рейчел Картер, котра під враженням тривалих спостережень за рослинами створила невагомі на вигляд лозяно-металеві кулі. 700-кілограмова черепична мушля перегукується з дахами будинків, що навіть далеко з-за саду компонуються з експонатом у єдиний сюжет (Жанна Кадирова, Україна. «Мушля»). Несподівано для всіх ґудзик-велетень вживається в роль іграшки вуаєриста: його дірочки стають віконцями, крізь які, вдаючи гнома, можна роздивлятися, приміром, Києво-Печерську лавру (група GREVIS, Ізраїль–Україна. «Ґудзик»).

Автор: Ольга КЛЕЙМЕНОВА

Архів журналу Віче

Віче №4/2016 №4
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

У Міноборони повідомили дату наступного засідання "Рамштайну" Сьогодні, 11 квітня

Рада ЄС схвалила фінансування в межах програми SAFE для Чехії та Франції Вчора, 10 квітня

Прем'єр Гренландії відреагував на заяви Трампа про "погано керований шматок льоду" 09 квітня

Зеленський відповів на заяву Венса про "торги за кілька квадратних кілометрів" 09 квітня

Фон дер Ляєн вимагатиме від Орбана термінового пояснення спільних з РФ дій на шкоду Україні 09 квітня

Зеленський: США ігнорують докази допомоги Росії Ірану, бо довіряють Путіну 09 квітня

ЗМІ опублікували нові деталі, як Сійярто координувався з РФ у діях, що шкодять Україні 09 квітня

Жоден із шести обіцяних Норвегією винищувачів F-16 досі не прибув до України 08 квітня

Качка: Угорщина не мала заперечень проти відкриття кластерів для вступу України в ЄС 08 квітня

Качка: ЄС не відкинув ідею вступу України у 2027 році, більше ясності буде в травні 08 квітня