№5, березень 2012

Іпостасі рівновагиІпостасі рівноваги

Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків відкрив наступну таємницю своїх фондів: показав іще одну порцію безцінної добірки китайського класичного мистецтва XVII–початку XX століть, об’єднавши експонати назвою «Небожителі».

Твори розселилися на стінах і поличках двох зал. Із очей різнохарактерних божеств на землян XXI століття, зіпсованих матеріально перерозвинутою цивілізацією, ллється світло. Тему небожителів переважно втілено в живописних сувоях. Також тут представлено скульптуру, ювелірку, кераміку, одяг. Є копії мистецьких об’єктів аж надто сивої давнини, зроблені пізніше: таке собі звернення майстрів до останнього з «Шести законів живопису» теоретика V століття Се Хе стосовно вміння художників інтерпретувати твори заради їхнього збереження для нащадків. У часто спалюваному війнами древньому дерев’яному Китаї копіювання рятувало шовкові та паперові сувої.

Герої творінь примружують очі, забавляються, сумують, займаються неземними чи то цілком житейськими справами. І поза цим усім занурюють нас у спокій. Он той Володар неба приборкує злих духів, а той скромний чоловічок зрізає бамбук. Ось – вишиті на шовку аркуші з книги про учнів Будди. А он там, трохи далі, – яскрава жіноча кофтинка з також вишитими драконами, що аж скриплять блискучими хвостами: нитки ж бо не лише шовкові – металеві. Скромно причаїлася в куточку піалоподібна посудинка: вона пригадує священні часи керамічних канонів, коли до кількаденної випічки сформовані вироби просушувалися майже рік. Піднесений настрій у скульптурного бога літератури, що випнув ріжки. Неподалік – обручка-талісман для захисту від п’яти отруйних тварин. У сюжети вплетені архетипові водоспади, метелики, рисові поля, ланцюжки буйволових стад, тайнописи річок, славнозвісне рівняння Шань-Шуй – «гори-води» (шановані елементи природи, з якими асоціюється нескінченне протиборство між світлим і темним). Про рівновагу всього сущого віщував на вернісажі й гуджен – струнно-щипковий музичний інструмент (подібний до гусел), родом із найглибших глибин історії Піднебесної. Кажуть, перші його струни вироблялися з шовку.
Нині вони сталеві. Озброївшись медіаторами з пазурами, із гуджена витискав світлу тугу музикант Костянтин Бушинський. А потім – китайська дівчинка, схожа на порцелянову ляльку (даруйте за штамп) неземної краси.
Як і належить виставці, присвяченій небожителям.

P. S. Куратор виставки – Марта Логвин, китаїст, науковий співробітник відділу Сходу Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, керівник проекту – Галина Біленко, завідувач відділу Сходу НММХ. Виставка триватиме до 10 травня ц. р.

Автор: Ольга КРАСОВСЬКА

Архів журналу Віче

Віче №11/2016 №11
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Мецолі вручили золотую медаль имени Анны Киевской Сьогодні, 17 листопада

Зеленський до засідання "Рамштайну" у Брюсселі: "ППО – альфа і омега нашої оборони" Сьогодні, 17 листопада

Зеленський на "Рамштайні" заявив, що Україні треба ще 40 винищувачів F-16 Сьогодні, 17 листопада

Матернова назвала головні антикорупційні реформи, яких ЄС чекає від України Сьогодні, 17 листопада

Президент Фінляндії агітує європейських лідерів до прямого діалогу з Путіним Сьогодні, 17 листопада

Пісторіус оголосив спільний з Норвегією пакет PURL на PAC-2 й PAC-3 для України Сьогодні, 17 листопада

Телескопічні напрямні вдома: коли простий висувний вузол справді доречний Сьогодні, 17 листопада

Зеленський розповів про "непросту" розмову України, США та Європи на рівні команд Сьогодні, 17 листопада

Трамп каже, що не чув про обмеження Starlink для України Вчора, 16 листопада

Румунські військові нейтралізують два дрони, які дрейфують у Чорному морі Вчора, 16 листопада