передплата Українською | In English

№3, лютий 2012

Трансформація європейських снів у керамічні подушки, або Як розвинути креативне мислення у студентівТрансформація європейських снів у керамічні подушки, або Як розвинути креативне мислення у студентів

Поділитися:

Чимало людей полюбляють нарікати на теперішні важкі часи, які вважають особливо несприятливими для творчих особистостей. Є думка, що нині в суспільстві мистецькі професії нівелюються.
Як сьогодні працюють і готують фахівців на кафедрі художньої кераміки Львівської національної академії мистецтв, «Віче» поцікавилося у її завідувача, доктора мистецтвознавства
Ореста ГОЛУБЦЯ:

– Я переконаний: якщо хочеш здобути якісні знання, опанувати художній фах і чогось досягти в житті, то сьогодні – твій час. Про це я завжди кажу своїм студентам. Не треба боятися перешкод, турбуватися заздалегідь про те, де працюватимете, чи буде можливість застосувати свої здібності тощо. Необхідно постійно прагнути працювати творчо. Яскравим доказом того є здобутки нашої студентки Яніни Миронової, котра родом із Донецька. Одного разу від академії вона поїхала до Польщі на міжнародний симпозіум з кераміки, з якого повернулася неабияк враженою. Відтоді намагається бувати на таких творчих зустрічах двічі-тричі на рік. Вона виконала дипломну роботу «Європейські сни» і вкотре продемонструвала своє креативне мислення. Яніна створила композицію у формі керамічних подушок з прапорами європейських держав, серед них також український прапор.

– Скажіть, будь ласка, з креативним мисленням народжуються чи його можна набути в мистецькому вузі?

– До нас приходять молоді люди, котрі мають бажання навчитися мистецтва художньої кераміки. Молодь є носієм нового мислення. Тому студенти легко сприймають нові технології, їм менш властиве стереотипне мислення. А відтак у студента можна розвинути цю креативність навіть тоді, коли на початку навчання вона була непомітною. До того ж наш вуз – елітарний мистецький заклад, який не може масово випускати художників. У кожного студента є власний шлях розкриття своїх здібностей, а завдання викладачів – допомогти в цьому.

– Кафедрі художньої кераміки Львівської національної академії мистецтв виповнилося 65 років. Невже вона залишається єдиною в Україні, де можна здобути вищу освіту з цієї спеціальності?

– Так, це справді єдиний навчальний заклад в Україні, де ще можна здобути академічну освіту за спеціальністю «художня кераміка». Наші випускники – нині відомі художники Андрій Бокотей, Ярослав Мотика, Зиновій Флінта, Іван Микитюк, Микола Трегубов, Любомир Медвідь, Іван Марчук, Ярослав Скакун та інші.

Однак за 20 років незалежності України відбувся активний процес руйнації підприємств, передусім фарфорових заводів, тож зменшився попит на фахівців цієї спеціальності. Свого часу наші випускники працювали головними художниками на відомих вітчизняних фарфорових заводах – Київському, Полонському, Баранівському, Полтавському, Бориславському, Коростенському, Тернопільському та інших. Більшість цих підприємств уже не існує. Чому так сталося, важко сказати. Чи не на догоду китайському бізнесу? Китай – батьківщина фарфору, однак та китайська фарфорова продукція, яка сьогодні є на нашому ринку, нерідко сумнівної якості.

– Які перспективи відродження львівської художньої кераміки як потужної складової декоративно-ужиткового мистецтва, якою вона була у другій половині ХХ століття?

– Це вже історія, але вона є славною і повчальною. У 60-х роках у Львові в мистецькому світі відбувся масовий перехід художників у декоративно-ужиткове мистецтво. Те саме відбувалось і в Прибалтиці. Свої мистецькі ідеї художники свідомо перенесли у сферу декоративно-ужиткового мистецтва, яке вважалося другорядним і не підлягало контролю з боку ідеологів від комунізму. Все це розпочалося зі Львова й поступово поширилося на всю Україну. Відтак було створено чимало мистецьких робіт, котрі стали відомими у світі. Наші художники одержували найвищі нагороди у Франції, Італії – і це тоді, коли ніхто з них не мав змоги туди поїхати. Коли почався розпад Союзу, декоративно-ужиткове мистецтво втратило свою унікальність.

За останніх п’ять років художня кераміка в нашому вузі стала однією з найпопулярніших спеціальностей. Уже з’явилися приватні підприємства, котрі починають продукувати кераміку. Ми співпрацюємо з однією львівською фірмою, яку створив наш випускник. Вона спеціалізується на виробництві художньої кераміки. Наші студенти на її базі виконують свої дипломні роботи. А ще ми успішно співпрацюємо із Сумським фарфоровим заводом, де студенти проходять практику.

– Отже, художня кераміка трансформується в нові форми ужиткового мистецтва через дизайн?

– Кераміка, як найдревніший і довговічний матеріал, яким послуговувалися ще за античних часів, і нині не втрачає своєї актуальності. З кераміки виготовляють покриття для корпусів літаків, ракет, а також двигуни, гальмівні системи для автомобілів тощо. Існує промислова будівельна керамічна індустрія. Триває процес реанімації художньої кераміки. Сьогодні заможні люди прагнуть оздоблювати свої помешкання мистецькими творами, які мають реальну цінність. Модно прикрашати інтер’єри виробами з кераміки – декоративними пластами й тарелями, керамічними камінами, печами тощо.

– Як на кафедрі художньої кераміки розвиваються міжнародні зв’язки з іншими мистецькими вузами?

– Наші наукові дослідження з проблем теорії і практики сучасної художньої кераміки пов’язані з академіями мистецтв у Вроцлаві й Мінську, а новітні технології – з такими країнами, як Латвія, Німеччина, Польща, Росія, Білорусь. Мистецькі проекти, конференції, виставки відбуваються спільно із зарубіжними навчальними закладами. Викладачі та студенти нашої кафедри – постійні учасники міжнародних мистецьких виставок, пленерів, зокрема, у Слонному, Оберніках-Сльонських, Горліце, що в Польщі. Сьогодні, як ніколи, всі кордони для спілкування із зарубіжним мистецьким світом відкриті. А для творчої особистості свобода спілкування є дуже важливою, бо дає можливість кожному зробити правильний вибір у житті.

Автор: Лариса МАРЧУК

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №12/2015 №12
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата