передплата Українською | In English

№23, грудень 2011

«Народному бюджету» бути!«Народному бюджету» бути!

Поділитися:

Він – один із найдемократичніших політиків Одеського регіону, дуже виважений, інтелектуальний, вольовий. За освітою – вчитель історії, а за покликанням – лідер.
З головою Одеської обласної ради Миколою ПУНДИКОМ про проблеми регіону веде розмову наш власний кореспондент.

– Миколо Володимировичу, рік тому вас було обрано на цю відповідальну посаду, отже, можна підбивати перші підсумки. Що вважаєте найвищим своїм досягненням за цей час роботи?

– Мабуть, те, що обласна рада є незаполітизованою і зосередила головну увагу на розвитку регіону та його територій. На сесії було представлено багатосторінковий звіт за минулий рік. Головне, що комісії облради працюють професійно; апарат із своїми завданнями справляється, хоча його скоротили зі 104 до 67 осіб.

Також пишаюся тим, що було прийнято низку конкретних регіональних програм. Дуже сподіваюся, що їх буде втілено в життя (адже за роки незалежності реалізовано не більш як 5 програм). Проте тільки силами області їх виконати неможливо…

Думаю, варто говорити і про бюджет розвитку області на нинішній рік – він найбільший серед регіональних в Україні.

Якщо докладніше, то цьогоріч у регіоні введено в експлуатацію 7 нових шкіл, ще 7—8 планується відкрити в 2012 році. Закуплено 47 шкільних автобусів для сільських районів. Плануємо, що наступного бюджетного року Одеська область стане першим регіоном в Україні, де цілковито виконано програму «Шкільний автобус».

Уперше за багато років ми насправді почали наводити лад у сфері водо- і природокористування. З цією метою при обласній раді створено декілька робочих груп, які активно виїжджають на місця, вивчають проблеми, пропонують шляхи їхнього розв’язання, виносять ці питання на сесію облради.

Також ми почали розв’язувати проблему утилізації отрутохімікатів. Спільними зусиллями керівництва і представників депутатського корпусу зуміли на вищому рівні відстояти інтереси Одеської області в цьому питанні. Уряд прийняв рішення про виділення коштів із Природоохоронного фонду – майже 40 мільйонів гривень на вивезення й утилізацію отрутохімікатів. З обласного бюджету також виділили більш як чотири мільйони гривень, тобто понад 10 відсотків від державного фінансування.

Держава провела тендер, його виграла досить відома у світі ізраїльська фірма-переробник, котра використовує найсучасніші технології у цій галузі. Роботи розпочали з найбільших сховищ: Затишшя, Сарата, Ізмаїл. Наголошу на одній проблемі. Документація на ці отрутохімікати не збереглася, тому їхню кількість досить часто визначали на око. Перед нами вже поставала проблема в Сараті, коли реальна кількість «хімії» виявилася більшою, ніж передбачалося. Це справді проблема, із сільськогосподарських складів будуть вивезені і знищені до кінця першого кварталу 2012 року всі небезпечні речовини. Залишаться ще, правда, «військові отрутохімікати» в Любашівському районі. Але за підтримки депутата Одеської облради, командувача Збройних Сил України – начальника Генштабу Григорія Педченка, сподіваємося,впораємося
і з цим завданням.

– Що, на вашу думку, слід змінити в політиці чи економіці України?

– На жаль, не відбувається істотних змін у питаннях ролі місцевого самоврядування в управлінні державою. На мій погляд, нам необхідно значно посилити роль місцевих рад і громад в ухваленні управлінських рішень.

Що стосується економіки. Хотілося б, щоб наша законодавча база відповідала вимогам часу і давала можливість економіці розвиватися, зокрема й шляхом залучення інвестицій. Наприклад, сьогодні немає правової нормативної бази для діяльності індустріальних парків. Хоча відповідний законопроект у Верховній Раді України вже ухвалено в першому читанні.

Незважаючи на це, Одеська обласна рада разом з обласною державною адміністрацією ще наприкінці минулого року прийняли рішення створити на території нашої області два індустріальні парки – в Іванівському й Любашівському районах. Потенційні інвестори, з якими ведемо переговори, хочуть знати, як область бачить розвиток індустріальних парків на своїй території. Ми створили керівну компанію і на одній з останніх сесій прийняли концепцію створення індустріальних парків. До ухвалення закону плануємо завершити перший етап реалізації записаних у ньому положень, це процедури відведення земельної ділянки, проектування землевідведення тощо.

Сподіваюся, що незабаром закон буде ухвалено загалом, бо і Президент України, і уряд приділяють особливу увагу цьому питанню і бачать в індустріальних парках той механізм, який допоможе відродити економіку.

А пріоритетним напрямом нашої діяльності залишається соціальна сфера. Так вийшло, що четверо людей з керівників нашої області мають педагогічну освіту – Едуард Матвійчук, Наталія Чегодар, Микола Пундик, Олександр Малин, і, напевно, це позначається на роботі. Тому плануємо забезпечити дитячими садками сільські райони Одещини. У 1990-х чимало дошкільних установ, м’яко кажучи, приватизували…

Нині, наприклад, у Ізмаїлі в черзі до дитячих садків понад 700 осіб. Тому спільно з облдержадміністрацією працюємо над дуже перспективним проектом. Якщо все буде добре, то будівництво дитсадків подешевшає. Так, дитячий садок на 120–200 дітей будуватимуть (від закладки фундаменту до введення в експлуатацію) за 6–8 місяців.

Також гадаю, що 2012-й буде роком медицини в Одеській області. Загалом (на основі бюджетів усіх рівнів і субвенцій) планується виділити на розвиток медицини 0,5 мільярда гривень. Наступного року основні зусилля будуть зосереджені на «земській медицині». На засіданні ради фракції Партії регіонів нещодавно було прийнято рішення про встановлення доплати з обласного бюджету всім працівникам сільських фельдшерсько-акушерських пунктів – близько 200–300 гривень щомісяця. Варто сказати, що програма розвитку місцевої медицини передбачає ремонт і обладнання всіх 470 ФАПів у області. Також добираємо пропозиції щодо закупівлі автомобілів «Швидкої допомоги». Тут дуже важливо врахувати співвідношення «ціна–якість» (адже з огляду на оснащеність вартість такого автомобіля може коливатися від 150 тис. до 2 млн. гривень. – Авт.). Отже, потрібна компетентна думка фахівців. Ми також постараємося, щоб у наших сільських амбулаторіях не залишилося застарілої медичної апаратури 60-х років минулого століття…

Є свої плани й щодо економічного розвитку регіону, серед яких проекти загальнодержавного масштабу. Зокрема, йдеться про розвиток Придунав’я. Передусім таких портів, як Ренійський, Ізмаїльський і забутий майже зруйнований порт – Усть-Дунайський. Прийнята на початку 2000-х років Програма розвитку українського Придунав’я дуже перспективна. Переконаний, Придунав’я – це той локомотив, який може витягнути всю область.

Глобальною проблемою для Одещини є сільське господарство, особливо тваринництво. В обласному бюджеті 2012 року буде передбачено програму стимулювання тваринництва (приділення уваги пільговим кредитам). Друга тема, особливо актуальна для півдня, – питна й поливна вода. За її наявності можна добитися світових рекордів з урожайності тієї ж кукурудзи. Але в усьому треба бути реалістами. Тільки за оцінною заявкою забезпечення Буджацького степу питною водою стане в 3—4 мільярди гривень. Тож потрібна державна підтримка.

— До речі, Миколо Володимировичу, проект «Народний бюджет» — це гучне гасло чи все-таки реальна можливість почути «пересічних українців?»

— У світовій практиці є декілька типів формування бюджетів: знизу, згори, змішана форма. На рівні області намагатимемося сформувати бюджет знизу. Сама ідея «народного бюджету» в тому вигляді, як її презентував голова облдержадміністрації Едуард Матвійчук, припускає формування «бюджету знизу» за пропозиціями, котрі пролунають на сільському сході, сесіях районних, міських рад. Звичайно, можуть бути побоювання, що подібні рішення прийматимуться самими ж чиновниками.

Тому ми дуже уважно оцінимо якість їхньої роботи, подивимося, наскільки задіяні в презентації проектів учителі, лікарі, інженери… Безперечно, для того, щоб здійснити будь-який проект, треба мати організаційну структуру і певні ресурси. Ресурси, найперше інформаційні та людські, маємо. Якщо ж говорити про структуру, то ми широко залучаємо не лише осередки Партії регіонів, а й громадські організації, місцеві ради – передусім сільські. Бо ніхто більше за них не зацікавлений у тому, щоб бюджет формувався за їхніми ж пропозиціями.

Для прикладу: нещодавно я провів день у Березівському районі. Щоб профінансувати всі запропоновані там проекти, знадобиться 150 мільйонів гривень. Це без витрат на дороги. Йдеться аж ніяк не про найбільш густонаселений район Одещини. Все відразу зробити нереально, тому необхідно визначати пріоритети. Ми не можемо дозволити собі все «проїдати». Хіба потрібна така кількість комунальних підприємств? Хіба потрібна в кожному райцентрі своя «контора» з обрізання дерев? Непродумані, нераціональні дії призводять до розпорошення бюджетних коштів.

Скажімо, зрозуміло, що той же міськелектротранспорт може бути тільки комунальним (він навряд чи колись дасть прибутки), але почасти все ж необхідна оптимізація. Саме на це спрямована політика нашого Президента Віктора Федоровича Януковича. А донести, роз’яснити цю позицію «на місцях» – наше завдання. Змінити свідомість – дуже складний процес. Але я впевнений, що «народному бюджету» бути!

Автор: Євген ТИЩУК

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата