передплата Українською | In English

№17, вересень 2011

У що вдягнути школярів і чим нагодувати?

Поділитися:

Міністерство освіти та науки України п’ять років тому заборонило продавати в шкільних буфетах продукти, що містять барвники, ароматизатори, підсилювачі смаку та консерванти. Тож під заборону потрапили передусім чипси, горішки, сухарики та інша смакота, вживання якої призводить до гастритів, виразки шлунка, залізодефіцитної анемії.

Не вищий ґатунок

Напередодні Дня знань фахівці Укрметртестстандарту вирішили перевірити якість продуктів, котрими залюбки ласують діти. Зразки для досліджень купували не в шкільних закладах, бо вони були зачинені, а в магазинах та на ринках.

– На відміну від попередніх років цього разу ми не виявили генно-модифікованих продуктів, – ділиться новиною заступник начальника науково-дослідного центру випробувань продукції Віктор ВОЛОШИНЕЦЬ.

За статистикою Укрметртестстандарту, майже половина дослідженої продукції не відповідає нормам. Часто варена ковбаса вищого ґатунку «Дитяча» має цілком недитяче наповнення: занижений уміст білків, сою, кишкову паличку, хвороботворні мікроорганізми. Такої самої якості зазвичай і сосиски: хоча їх дозволяється їсти сирими, краще цього не робити. Ось два секрети ццякісних ковбасних виробів від фахівців Укрметртестстандарту: для їх виробництва слід використовувати м’ясо, а не сою, й зберігати готову продукцію за належної температури.

Із восьми досліджених зразків меду чотири містили доволі агресивну отруту гідроксиметил-фурфурол, що пригнічує нервову систему людини. Постійне вживання такого меду може призвести до паралічу. Гідроксиметил-фурфурол утворюється, коли продукт нагрівають до температури понад 50 градусів. Кількість цієї речовини регламентується в меді, соках тощо.

Широко розрекламований квас живого бродіння «Арсеніївський» замість натурального цукру містить підсолоджувач. Не годиться виробникам народного продукту, який здобув чимало медалей на виставках, ошукувати споживачів.

Хоч би скільки експерти Укрметртестстандарту розглядали під мікроскопом плавлені сирки, нічого зайвого в них не знайшли. А перевірили вони п’ять зразків: «Hochland» (країна-виробник Росія), «ЗвениГора» (Україна), «Президент «Асорті» (Росія), «Весела корівка» (Україна), «Viola» (Фінляндія).

У шоколадно-горіхових пастах виявили надмір трансізомерів, у халві – бензопірен. Лаборанти констатували: продукція європейських і російських виробників значно чистіша за вітчизняну, адже на відміну від України там ці показники нормуються державою.

Небезпечні для здоров’я дітей – дині та кавуни, особливо так званий перший урожай. Уміст нітратів у них перевищує норму в декілька разів: харчові отруєння гарантуються. Овочі й фрукти перевіряли на наявність пестицидів і чимало знайшли. Проте в Україні досі діють норми півстолітньої давнини, в яких бракує більшості найменувань сучасних пестицидів. Виходить, що забруднені ними продукти можна вживати.

Неприємно здивувала лісова чорниця, куплена на ринках: не відповідала критеріям радіаційної безпеки, мала надмірну активність цезію і стронцію. Це може означати лише одне: ягоду зібрали на територіях, заражених викидами Чорнобильської АЕС.

Шкільна форма – головний біль напередодні 1 вересня не лише для батьків, а й експертів Укрметртестстандарту. Щороку вони перевіряють якість шкільного вбрання й щоразу розчаровано стинають плечима: тканина переважно штучна, а фарби неякісні.

Перший шар одягу, що прилягає до тіла, має очищати шкіру від поту та інших накопичень, а сама шкільна форма – регулювати тепловіддачу дитини в кімнатних умовах. З огляду на ці вимоги найкраще використовувати натуральні матеріали, наприклад, бавовну чи льон. Тоді й температура шкіри школяра триматиметься на рівні оптимальних 32–34 градусів.

– Постанова Кабінету Міністрів від 1996 року дозволяє як виняток наявність незначної кількості штучних і синтетичних волокон у шкільній формі. Проте нині з винятку зробили норму, тому батькам доволі важко знайти шкільний одяг із натуральних матеріалів, – каже начальник центру сертифікації, стандартизації та випробувань продукції легкої промисловості Укрметртестстандарту Наталія ПОПОВА.

Згідно з нормами сорочки для хлопчиків і дівчаток можна шити із тканин, які не більш ніж на 40 відсотків складаються з хімічних волокон. Дослідження виявили: деякі зразки були виготовлені зі 100-відсоткової синтетики. Різницю між натуральною тканиною й ненатуральною на око визначить не кожен, а написам на етикетках довіряти не слід. Тож, шановні батьки, вимагайте у продавця документи – сертифікат чи декларацію про відповідність. Необхідно ретельно обирати зошити, адже протягом останніх кількох років жоден виробник чи імпортер не отримав державної декларації (цей вид шкільної продукції не підлягає обов’язковій сертифікації).

Деякі шкільні ранці важили більше, ніж належить, – понад кілограм. Жоден із них не мав елементів, що відбивають світло; через це діти наражаються на небезпеку, особливо в сутінках.

Держспоживстандарт скасували

На зміну Держспоживстандарту прийшли дві інституції європейського типу: Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів і Державна служба технічного регулювання України. Інспектори першої працюватимуть «у полі», опікуючись якістю товарів, експерти другої засядуть у кабінетах, виробляючи стандарти.

На початку липня набрав чинності Закон «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Як зрозуміло з назви документа, контроль якості товарів переноситься в торговельні мережі – виробників інспектори більше не турбуватимуть.

– Наразі не створено належних умов для здійснення ринкового нагляду: немає ані організаційної структури, ані фахівців, – каже перший заступник генерального директора Укрметртестстандарту Віктор РИМЕР.

Іще одна біда системи захисту прав споживачів – брак державного фінансування. Потрібно чимало коштів, аби купувати для досліджень товари, зокрема такі дорогі, як, наприклад, телевізор чи холодильник. Відповідно до законодавства купівлю зразків не можна здійснювати за рахунок коштів з інших джерел, окрім державного бюджету. Тому вже кілька років держава не контролює якості продукції, що потрапляє на прилавки. Можливо, ситуація зміниться наступного року. Проте попередні сподівання досі не справджувалися.

Згідно з нещодавнім указом Президента України контроль за якістю всієї харчової продукції передано органам Державної ветеринарної та фітосанітарної служби. Водночас діє Закон «Про безпечність та якість харчових продуктів», відповідно до якого такі повноваження має Міністерство охорони здоров’я. Унаслідок законодавчої плутанини в одних галузях харчової промисловості контроль дублюватиметься, а в деяких його взагалі не буде, кажуть в Укрметртестстандарті.

У країнах Європейського Союзу функції стандартизації, сертифікації, метрології, ринкового нагляду, акредитації й захисту прав споживачів розмежовано між різними інституціями, аби уникнути конфлікту інтересів. Замість державного контролю виробництва продукції там відповідні інспекції здійснюють ринковий нагляд за галузями економіки.

Україна взяла на себе зобов’язання перед Світовою організацією торгівлі до 2012 року реформувати національну систему технічного регулювання та захисту прав споживачів. Чи приживеться в Україні європейська система, стане відомо згодом.

Автор: Юрій ПОТАШНІЙ

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Став відомий склад нової делегації України в ПАРЄ Сьогодні, 17 вересня

Лагард стане головою Європейського центробанку Сьогодні, 17 вересня

ЄС очікує невідкладного розслідування серії нападів на Гонтареву Сьогодні, 17 вересня

Мирошниченко про вибори у Києві: Банкова страхується, створюючи нові важелі впливу на виконавчу владу Сьогодні, 17 вересня

Генасамблея ООН внесла питання України у порядок денний: хто голосував проти Вчора, 16 вересня

Fitch покращило рейтинги Києва, Харкова, Одеси, Дніпра та Львова Вчора, 16 вересня

Джонсон заявив Юнкеру, що не проситиме ЄС відкласти Brexit Вчора, 16 вересня

Стало відомо, коли голова Мінфіну представить у ВР проект дербюджету-2020 Вчора, 16 вересня

Прем'єр: Держбюджет-2020 – останній, що ухвалюється лише на рік Вчора, 16 вересня

Прем’єр Британії має намір порушити закон заради Brexit - ЗМІ 15 вересня