передплата Українською | In English

№13, липень 2011

Ліки – найприбутковіший бізнес. Архіпелаг пігулкових підробок живе й процвітає. Чому?

Поділитися:

Створення паритетних умов доступу на ринок України лікарських засобів вітчизняного й іноземного виробництва, прозоре та стабільне законодавство, контроль цінового ланцюжка від виробника ліків і до останнього оптовика з метою недопущення зростання цін. Ці та інші питання докладно обговорили учасники парламентських слухань на тему: «Про сучасний стан та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України». Експерти звернули увагу на величезні рекламні бюджети медпрепаратів, проблему фальсифікату, інтернет-аптек, які продають рецептурні препарати з доставкою до під'їзду та без рецепту. Не оминули й питання імпортозаміщення лікарських препаратів. Для прикладу: торік на закупівлю імпортних ліків держава витратила 800 мільйонів гривень за наявності вітчизняних аналогів, які, в середньому, вп’ятеро дешевші.

– За 20 років існування нашої фармацевтичної галузі вдвічі зросла кількість підприємств і втричі збільшилися обсяги продукції. Водночас, якщо говорити про її вартісне співвідношення, то нині на ринку лише 25 відсотків – це медикаменти власного виробництва, а 75 відсотків – імпортовані, – сказав, відкриваючи слухання, Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам МАРТИНЮК.

Окрім проблеми імпортозалежності, він відзначив незабезпеченість закладів охорони здоров’я лікарськими засобами: нині громадяни змушені за власні кошти купувати близько 85 відсотків препаратів. А. Мартинюк порадив учасникам слухань починати виступ «з кінця»: «А то ми починаємо красивий заспів, а коли підходимо до реальних пропозицій, бракує часу».

До запропонованого формату була не зовсім готова перший заступник міністра охорони здоров'я Раїса МОІСЕЄНКО, яка спочатку докладно охарактеризувала стан справ у галузі. Зокрема, розповіла, що: за перший квартал 2011 року обсяг фармринку зріс порівняно з аналогічним періодом минулого року на 18 відсотків; виробництво лікарських засобів у промислових умовах здійснюють 127 суб'єктів господарювання; для забезпечення належного контролю якості лікарської продукції створена Державна служба України з лікарських засобів.

Р. Моісеєнко звернула увагу на затримку з розглядом нової редакції Закону України «Про лікарські засоби», де на законодавчому рівні закріплюються норми європейських стандартів у цій сфері. Окрім того, перший заступник міністра повідомила про розроблений МОЗ і Національною академією медичних наук проект Концепції державної цільової програми 2011 року «Розвиток імпортозамінних виробництв в Україні та заміщення імпортованих лікарських засобів вітчизняними, в тому числі біотехнологічними препаратами й вакцинами», який поки що перебуває на етапі «неодноразового» громадського обговорення. «Ми вносимо туди зміни, й постійно надходять нові пропозиції. Це свідчить про те, що питання є надзвичайно актуальним і байдужих до нього немає», – пояснила Р. Моісеєнко. Підсумовуючи, вона сказала: фармацевтичний сектор охорони здоров’я повинен сконцентрувати свої зусилля на закріпленні добросусідських відносин із міжнародною спільнотою для залучення інвестицій, а також розширювати присутність на світовому фармацевтичному ринку. «Завдання складні, але здійсненні», – вважає перший заступник міністра.

– Успіх комплексної реформи системи охорони здоров'я неможливий без наведення ладу в сфері фармації, – наголосила ініціатор парламентських слухань голова Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я Тетяна БАХТЕЄВА.

Вона нагадала про опитування Держкомстату за жовтень 2010 року, під час якого 97 відсотків респондентів сказали, що протягом року потребували медичної допомоги чи медпрепаратів, але кожен десятий не зміг отримати цієї допомоги через дорожнечу ліків.

– Проведений комітетом аналіз цінової ситуації на фармацевтичному ринку свідчить, що ціни як на імпортні, так і на вітчизняні ліки зросли останнім часом утричі. Якщо в 2002 році середньозважена ціна упаковки зарубіжного препарату становила 9,8 гривні, а нашого – 2 гривні, то нині вони коштують 40 і 8 гривень відповідно, – зауважила Т. Бахтеєва.

За її словами, проаналізувавши централізовані закупівлі МОЗ у 2008–2009 роках, Рахункова палата й ГоловКРУ довели: ціни на ліки багаторазово завищувалися. На думку голови комітету, не допустити зростання цін допоможе запровадження на законодавчому рівні 10-відсоткової ставки ПДВ на лікарські засоби. Такий крок сприятиме посиленню митного контролю за ввезенням лікарських засобів на територію України й зробить невигідним завищення ціни, бо за дорожчий продукт доведеться платити більше податків.

Згадуючи запропоновану МОЗ концепцію імпортозаміщення фармацевтичної продукції, Т. Бахтеєва зазначила, що воно має стосуватися лише сфери держзакупівель ліків, коли зниження ціни препаратів дасть змогу підвищити обсяги закупівель і забезпечити лікування більшої кількості пацієнтів.

Народний депутат також наголосила, що профільному міністерству потрібно в найкоротші терміни впорядкувати держреєстр лікарських засобів і виключити з нього препарати, які мають сумнівний лікувальний ефект, біологічно активні добавки тощо.

– У 2011 році МОЗ зареєстрував 752 лікувальні препарати, з яких 426 вироблено на підприємствах, що взагалі ніколи не інспектувалися, – розповіла Т. Бахтеєва. – Питання безпеки лікарських препаратів і процедура фармнагляду також поки що далекі від світових стандартів. Так, минулого року до спеціального експертного центру надійшло 8 673 повідомлення про побічні реакції під час вживання лікарських засобів. Скільки розслідувань проведено за цими випадками, які результати? Думаю, на це запитання відповіді наразі немає.

Говорячи про дистрибуцію препаратів, вона зауважила, що загалом оптовою доставкою медикаментів займається 240 компаній, із яких п’ятьом («БаДМ», «Оптима Фарм», «Альба Україна», «Вента», «Фра-М») належить 85 відсотків ринку. Голова комітету висловила здивування, що жоден із цих 5 національних дистриб’юторів, котрі мають прямі контакти з виробниками (а відтак дешевшу ціну й гарантію якості), не був переможцем закупівель, які організовує Міністерство охорони здоров’я.

Підкреслювалося, що саме вторинна дистрибуція й неліцензовані інтернет-аптеки є основними джерелами поширення фальсифікованої продукції.

Парламентарій наголосила на ще одній тривожній статистиці: нині за обсягами аптечних продажів лідирують медикаменти, які впливають на травну систему, метаболізм («Мезим», «Фестал», «Еспумізан»), і ті, що застосовуються при респіраторних інфекціях («Колдрекс», «Амізон», «Арбідол»).

– Це говорить про те, що населення займається самолікуванням придуманих під впливом реклами хвороб і зовсім не знає справжнього стану свого здоров’я, – вважає Т. Бахтеєва.

Так, лише в першому кварталі 2011 року фармацевтичні компанії витратили на рекламу препаратів на телебаченні, радіо й у пресі 760 мільйонів гривень, що на 38 відсотків більше, ніж за аналогічний період 2010 року. У зв’язку з цим профільний комітет підготував три законопроекти (вже ухвалені в першому читанні), де, зокрема, прописана цілковита заборона реклами лікарських засобів, у тому числі й біологічно активних добавок, у будь-яких ЗМІ та на будь-яких носіях.

Насамкінець Т. Бахтеєва зауважила, що згадані проблеми має бути розв’язано протягом року: «Консолідована робота Президента, парламенту й уряду дає нам унікальну можливість раз і назавжди навести лад у цій важливій сфері».

– Враховуючи, що Україна є бідною за світовими мірками країною, ми повинні зосередитися на якійсь одній державній програмі: підтримувати чи то комунальні аптеки, чи фармацевтичні заводи, чи безкоштовні ліки для окремих категорій хворих, – переконаний член Комітету Верховної Ради з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Юрій КАРАКАЙ.

Парламентарій зазначив, що, за висновками експертів, від 40 до 80 відсотків ліків вітчизняних виробників складаються з іноземних субстанцій. Водночас, уклавши гроші в розробку цілком оригінального продукту, ми могли б отримувати набагато більший прибуток.

– Розробка високотехнологічного фармацевтичного препарату коштує близько півмільярда доларів. Але я не знаю жодного бізнесмена в Україні, який вкладатиме гроші в цей вид бізнесу. Можливо, держава повинна створити науковий центр із висококласним дослідницьким обладнанням, де українські фармацевтичні компанії могли б орендувати приміщення й проводити дослідження, щоб потім трансформувати їх у нові сучасні препарати, – запропонував Ю. Каракай.

– Після перевірки 31 відсотка аптечних закладів, що відбулася 2010 року, припинено роботу 1,5 тисячі місць реалізації. Це найвищі показники за всі роки існування державної системи контролю якості лікарських засобів, – сказав голова Державної служби України з лікарських засобів Олексій СОЛОВЙОВ.

За його словами, найголовнішим результатом діяльності відомства є те, що торік до споживача не допущено 2,6 мільйона упаковок неякісних та фальсифікованих ліків. Це в 11 разів перевищує показник 2009 року.

Як розповів О. Соловйов, проблема фальсифікованих ліків характерна практично для всіх країн світу, проте обсяги підробок у них істотно різняться. Насамперед це залежить від суворості покарання, а тому особливо актуальним для України є запровадження кримінальної відповідальності за виробництво та розповсюдження фальсифікованої продукції, наголосив він.

– Лише 20 відсотків витрат на медикаментозне забезпечення населення покривається за рахунок бюджетних коштів, а решта (80 відсотків) – із кишень пацієнтів. Це свідчить про постійне порушення вимог Конституції щодо гарантування безоплатної медичної допомоги, – наголосив член Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Юрій ГАЙДАЄВ.

Він нагадав, що розроблений фракцією КПУ законопроект про мораторій на підвищення цін і тарифів на лікувальні вироби був заветований тодішнім Президентом України Віктором Ющенком. Це призвело до подальшого штучного завищення цін на ліки, переконаний парламентарій.

– Маючи високу якість, що не поступається іноземним аналогам, вітчизняна продукція в 4–6 разів дешевша за імпортні препарати, – підкреслив президент Асоціації фармацевтичних виробників України Петро БАГРІЙ.

Асоціація підтримує ініціативу керівництва держави щодо імпортозаміщення, зазначив він, адже це сприятиме розвитку вітчизняної науки, фармацевтичної галузі, стимулюванню розміщення іноземними компаніями власних виробничих потужностей на території України або їхній співпраці з нашими фармацевтичними виробниками.

Член Комітету Верховної Ради з питань бюджету Павло ЖЕБРІВСЬКИЙ переконаний, що наразі державі не потрібно вкладати гроші у фармвиробництво. Натомість варто профінансувати фундаментальну науку, розвиток нано- та біотехнологій. Бізнес, у свою чергу, буде готовий витрачати кошти на прикладну науку, якщо ми матимемо значні фундаментальні розробки. П. Жебрівський також зауважив народному депутатові Ю. Каракаю, що близько 80 відсотків американських і європейських фармацевтичних підприємств для виготовлення ліків переробляють китайські та індійські субстанції: «Фактично вони тільки доочищають їх. Тому казати, що наші підприємства, які також займаються переробкою імпортованих субстанцій, якісь відсталі, неправильно».

– Галузь віддана на відкуп ринковим відносинам. Нині фармзаводи й аптечна мережа – це такий собі окремий незалежний архіпелаг, що живе за своїми законами й поняттями. Так, у ньому є багато чесних і сумлінних фахівців, честь їм і хвала. Але він-таки дає притулок і фальсифікаторам, і контрабандистам – медичним піратам, котрі наживаються на людських бідах. А мета нинішньої фармацевтичної індустрії чиста й прозора, як аквадистилятор: прибуток і ще раз прибуток, – жорстко зіронізував член Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Сергій ШЕВЧУК.

Народний депутат зазначив, що інтерес галузі полягає виключно в збільшенні продажу ліків. Такі величезні кошти притягують різного роду контрольні інстанції, організовану злочинність, зокрема й транснаціональну.

– Вони однаковою мірою впливали на рішення МОЗ щодо тендерів медикаментів. А сприяє цьому всьому відсутність чіткої державної політики протидії фармакоагресії та свідоме затягування впровадження медичного страхування, – наголосив С. Шевчук.

– За обороту в 121 мільярд гривень фармацевтична галузь сплатила лише 1,5 мільярда гривень податків, – навів дані Рахункової палати за останні три роки член Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Валерій КОНОВАЛЮК.

Він підкреслив: протягом трьох років податкові пільги становили 20 мільярдів гривень, до того ж податковий режим стосувався як життєво важливих препаратів, так і засобів для схуднення тощо.

Парламентарій також пояснив, чому він ініціював проект закону про посилення відповідальності за фальсифікацію лікарських засобів: такі дії в країнах Європейського Союзу караються 10 роками позбавлення волі, у США – від 20 років до довічного ув’язнення. В Україні наразі передбачено лише адміністративний штраф розміром 1,5 тисячі гривень.

Автор: Олексій СИЩУК

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Новини вихідних: про підвищення пенсій, запуск ОПЗ та новий міжнародний аеропорт Вчора, 17 лютого

Маркарова: за 2 роки іноземці запустили в Україні низку підприємств Вчора, 17 лютого

Трамп: ЄС повинен забрати 800 бойовиків ІДІЛ, захоплених у Сирії Вчора, 17 лютого

У Мінфіні розповіли, коли економіка України наздожене Польщу Вчора, 17 лютого

Торгівля України та ЄС за три роки зросла на 60% - Порошенко Вчора, 17 лютого

Найімовірніший наступник Юнкера хоче створити систему ПРО в ЄС за участі України 16 лютого

Данія ініціює у ЄС переговори про додатковий пакет "азовських санкцій" 16 лютого

"Українці, ми з вами": віце-президент США розповів про плани підтримки України 16 лютого

Клімкін розкрив деталі рішень ЄС щодо відповіді на азовську агресію 16 лютого

Клімкін: зовнішня політика України не зміниться за будь-якого президента 16 лютого