№7, квітень 2011
Коли спостерігаю, як Василь Іванович Гурін з’являється на галасливому вернісажі або на локальній персональній виставці когось із численних учнів, чи просто входить у свої невеликі володіння кафедри живопису та композиції, яку він незмінно очолює в художній академії багато років, сповнююся радісно-святковим передчуттям… Зараз розпочнеться шиковий бенкет дотепів – гострих, вибухово розумних, несподівано точних і правдивих. Вальяжний, розкутий, його дивовижні очі, здається, увібрали й увесь сум землі, й усю її радість. І ось під цим фантастичним поглядом усі почнуть посміхатися. Обличчя засвітяться приязню й очікуванням чогось справжнього, що не виміряєш жодним еквівалентом. Неодмінно стане тепло та людяно якійсь стражденній душі. У когось з’явиться відчуття крилатості. А хтось і не помітить, як льодяна кулька розтане в руці. І всі слухатимуть його слова.
Автор: Людмила БАРАНЕВИЧ
Архів журналу Віче
|
№6 |
| Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
ЗМІ: Україна на "Рамштайні" проситиме додаткові $20 млрд, щоб РФ "палала ще сильніше"
Кошта анонсував виступ Зеленського на Єврораді 18-19 червня
Лідери ЄС 19 червня обговорять посилення Східного флангу у відповідь на вторгнення дронів
"Слуга народу" ініціює звільнення голови євроінтеграційного комітету, але рішення не буде
ЗМІ: європейці на саміті G7 хочуть переконати Трампа щодо їхніх планів переговорів з РФ
Україна працює над поверненням під санкції ЄС низки росіян, яких виключили через Орбана
ЗМІ: Берлін хоче віддати Україні розблоковані Будапештом 6,6 млрд, Варшава проти
В МЗС України прокоментували питання військової допомоги від Болгарії
У Стармера відповіли на невдоволення Туска через переговори щодо України
Нордично-Балтійська вісімка за відкриття всіх кластерів для України у червні–липні