передплата Українською | In English

№3, лютий 2011

Нам треба навчитися слухати й чути одне одного

Поділитися:

Із виступу Голови Верховної Ради Володимира Литвина 14 січня 2011 року під час закриття сьомої сесії Верховної Ради VІ скликання

Я думаю, що кожен із нас зараз переживає відчуття, яке можна висловити одним словом: нарешті. Нарешті завершилася ця виснажлива, тривала й по-своєму жорстка, непроста сесія.

Перша і ключова її особливість: ми з вами перейшли Рубікон і, як модно зараз казати, пройшли точку неповернення. Тому в нас є всі підстави констатувати, що ця Верховна Рада України допрацює свій конституційний термін за однієї умови: що ми разом зробимо все, аби мати порозуміння в сесійній залі. Більше того, нас «підтискуватимуть» наступні вибори й нам треба буде звітувати перед людьми не словами, хто краще любить Україну, а практичними нашими діями.

Друга особливість цієї сесії пов’язана з тим, що ми з вами, шановні колеги, працювали в нових конституційних реаліях, коли Верховна Рада України не мала такого вагомого аргументу у взаєминах із Кабінетом Міністрів та судовою системою, як визначальний вплив на кадрові призначення. Зрозуміло, це породило твердження, що парламент відіграє «підпорядковану» роль. Але до 2006 року Верховна Рада працювала в таких же конституційних реаліях. І, очевидно, ми не повинні вести мову в такій площині, бо ведуть того, хто хоче, щоб його вели. Тим більше, що ніхто не відбирав у парламенту контрольні й представницькі функції.

Нарешті, третя особливість сесії, яку ми завершуємо, полягає в тому, що нові конституційні реалії спричинили вплив на організаційну структуру парламенту. Відійшла в минуле конституційна вимога щодо необхідності формування коаліції у Верховній Раді України, й відбувся, якщо хочете, такий стихійно-природний процес формування більшості.

Мені бачиться головне й ключове завдання, шановні колеги, – зберегти парламентаризм і таким чином зберегти демократію і, якщо хочете, зберегти Україну. От люди пишуть листи, де кажуть: як ви збираєтеся далі будувати Україну, якщо ви між собою не вмієте розмовляти? Нам треба з цього зробити, очевидно, відповідні висновки й навчитися слухати, а головне – чути одне одного та вести діалог. Ми приречені на порозуміння, а відповідно – на результат. Статистика промовиста: 38 відсотків законів, які прийняті на цій сесії, проголосовані конституційною більшістю.

Четверта особливість сесії. Верховна Рада наважилася й вийшла на прийняття базових системних законів. Важко, складно, кострубато, через конфлікт, але ми стали на цей шлях. Із уже підписаних Президентом законів, які були ухвалені на цій сесії, 21, тобто кожен шостий закон, прийнято в новій або оновленій редакції. Це вже є позитив. І зрозуміло, що ми з вами отримали урок, шановні колеги, щодо того, як треба підходити до прийняття надзвичайно чутливих, отаких базових законів. Яскравий приклад того – Податковий кодекс. Очевидно, ми всі з цього зробили висновок.

П’ята особливість полягає в збільшенні домінування Верховної Ради в законотворчому процесі. Так, усього протягом сесії розглянуто 758 законопроектів, із них 21 – від Президента України, 138 – від Кабінету Міністрів, 3 – від Національного банку, 596 – від народних депутатів України.

Шоста ознака сесії – зростання негативних оцінок щодо проектів законів. 70 відсотків законопроектів народних депутатів із загальної кількості розглянутих на цій сесії знято з розгляду.

І сьома особливість сесії: вона позначена, і, я вважаю, треба на цьому особливо наголосити, істотною активізацією міжнародної діяльності Верховної Ради України. За час сесії відбулося сім візитів офіційних делегацій в інші країни й, відповідно, таку ж кількість делегацій ми прийняли в Україні. Додаймо до цього обміни візитами парламентських груп дружби, які істотно активізувалися, налагодження взаємин на рівні комітетів. Більш помітною стала наша присутність у міжнародних парламентських організаціях. Україна перебрала на себе головування в ПАЧЕС, відновлено роботу спільних комісій і асамблей.

Шановні народні депутати, немає потреби говорити про те, наскільки важливою буде наступна сесія. Вона вимагатиме від нас особливої витримки, відповідальності, толерантності та, звісно, професійного підходу до роботи. Сподіваюся й вірю, що ми здатні забезпечити саме таку роботу, підпорядкувавши їй наші партійні позиції. Тим більше, що зараз на опрацюванні у Верховній Раді знаходяться 1100 законопроектів, із яких майже 160 уже готуються до другого читання. Отже, в нас є чим займатися з 1 лютого.

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Данилюк очолив Національний центр кібербезпеки Вчора, 19 червня

Росія має намір повернутися до ПАРЄ Вчора, 19 червня

Стало відомо, хто замінить Мінгареллі на посаді посла ЄС в Україні Вчора, 19 червня

«Брендовий» скандал: Корчинський дещо порадив українським жінкам Вчора, 19 червня

Письменник про скандал з «брендами»: Рівень висловлювань президента - це рівень «95 кварталу» на сцені Вчора, 19 червня

Політолог про європейський вояж Зеленського: Казуси і ляпи були, але зради не відбулося Вчора, 19 червня

Державіаслужба вирішила поновити сертифікат авіакомпанії YanAir Вчора, 19 червня

Європейський центробанк може знизити ставку "до мінуса" — ЗМІ 18 червня

ЄС відклав початок переговорів про вступ з Албанією та Північною Македонією 18 червня

Зеленський про газові домовленості з РФ: ніхто не буде Україні викручувати руки 18 червня