передплата Українською | In English

№3, лютий 2011

«Нам ділити нічого, окрім відповідальності…»«Нам ділити нічого, окрім відповідальності…»

Поділитися:

З перших днів 2011-го трудова Черкащина набирає робочого ритму. Незважаючи на певні економічні й соціальні труднощі, люди з гарним настроєм беруться за виконання наміченого. Тон задають органи місцевої влади, зокрема й обласна рада. Вона по-діловому, виходячи із сьогоднішніх реалій, підійшла до формування нового бюджету, прийняла низку програм, реалізація яких має визначально вплинути на ситуацію в регіоні. Наш кореспондент зустрівся з головою облради Валерієм ЧЕРНЯКОМ.

– Валерію Петровичу, вам, як професійному медику, що взявся тепер за «лікування» суспільних негараздів на обласному рівні, вочевидь, зрозуміло: є ситуації, коли треба діяти швидко, енергійно, компетентно, відкинувши амбіції окремих партійних лідерів…

– Приємно, що весь новообраний депутатський корпус енергійно почав працювати, відкинувши вузькопартійні інтереси. Це він продемонстрував уже на перших сесіях. Усі добре розуміють, що марнувати час просто ніколи, адже реформування потребують практично всі сфери суспільного життя. Нам просто нічого ділити між гілками влади, окрім відповідальності перед нашими земляками. Тому вдалося швидко налагодити ефективні стосунки між обласною радою та облдержадміністрацією, скоординувати роботу комісій обласної ради та управлінь і відділів виконавчої влади. Саме такої злагодженої роботи вимагає від нас і Президент України.

Уже на третій сесії, яка відбулася 28 грудня, було прийнято обласний бюджет, тож у новий рік вступили з визначеними пріоритетами. Головні з них – у стратегічній обласній програмі подальшого розвитку нашого краю «Будуємо нову Черкащину» на 2011–2015 роки. За основу взято передвиборну програму Партії регіонів «Будуємо нову країну!». Обласна програма розроблена облдержадміністрацією з узагальненням і врахуванням понад тисячі пропозицій жителів області та затверджена на сесії. Робляться конкретні кроки для розв’язання найгостріших проблем, які роками накопичувалися в області. Першочергові завдання з реального поліпшення життя черкащан визначає економічний блок питань – здійснення інноваційної політики, розв’язання проблем зайнятості населення та оплати праці, відновлення й нарощування виробництва сільгосппродукції, її переробки, поліпшення умов реалізації вироблених продуктів у торговельній мережі, розвиток тваринництва, підтримка села тощо. Проте це не означає, що, роблячи ставку на відродження економічного потенціалу Черкащини, влада приділятиме менше уваги вирішенню гуманітарних і соціальних питань.

– Які з пріоритетних завдань вважаєте першочерговими?

– Уже в І кварталі нинішнього року завершимо будівництво першої черги обласної дитячої лікарні на 300 місць – закладу європейського рівня та поліклініки на 240 відвідувань на добу. Ставиться завдання з відновлення роботи аеропорту та річкового порту в Черкасах, приведення до належного рівня доріг, капітального ремонту та реконструкції з розширенням дамби й мосту через Дніпро на ділянці Черкаси–Чапаєвка, проектування та будівництва швидкісної автомагістралі Київ–Дніпропетровськ правим берегом Дніпра через обласний центр, сміттєпереробного заводу (до 2013 року) в Черкасах.

Під постійним депутатським контролем перебуває виконання обласної програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства на 2010–2014 роки. На часі – розробка та реалізація державної екологічної програми «Чистий Дніпро», комплексної програми «Село Черкащини-2020», газифікація 260 сіл області, забезпечення сільських шкіл шкільними автобусами, сільських працівників медицини та освіти – доступним житлом, розв’язання низки екологічних проблем та багато інших питань.

Про реальні справи обласної влади свідчать і такі факти: недавно отримали ключі від автомобілів 24 інваліди I групи та учасники бойових дій у Великій Вітчизняній війні, 7 машин «швидкої допомоги» поповнили автопарки міськрайонних лікарень області, у 22 соціальних аптеках Черкащини активно втілюється в життя державна програма «Медичний кошик», відповідно до якої громадяни можуть придбати ліки на 30 відсотків дешевше.

– Валерію Петровичу, цьогоріч громадськість України відзначатиме 150-річчя перепоховання праху Т. Г. Шевченка в Каневі. Чи триває реконструкція Шевченківського національного заповідника?

– Як і обіцяв Президент України Віктор Янукович, реконструкцію музею Т. Г. Шевченка на Чернечій горі в Каневі завершено в березні минулого року. Музей працює й приймає відвідувачів з усього світу. Та триває реконструкція і впорядкування інших об’єктів Шевченківського національного заповідника, яку плануємо завершити до 22 травня, коли відзначатимемо 150-річчя перепоховання праху Т. Г. Шевченка. У рамках підготовки до 200-річчя від дня народження Великого Кобзаря розпочнеться великий комплекс робіт на об’єктах національного заповідника «Батьківщина Шевченка» в селах Моринці, Шевченкове та Будище Звенигородського району. Належну увагу буде приділено й іншим історичним місцям Черкащини, зокрема завершимо реконструкцію об’єктів Чигиринського національного заповідника – резиденції Б. Хмельницького, замчища в селі Суботів Чигиринського району. Не оминемо й питання створення умов для організації паломництва брацлавських хасидів до Умані тощо.

Це, так би мовити, найбільші проекти. Водночас буде реалізовано й понад сотню проектів у житлово-комунальному господарстві, транспортній інфраструктурі, освіті, охороні здоров’я, культурі, у молодіжній та спортивній сферах.

– Усі ці заходи потребують як бюджетних коштів, так і значних інвестицій...

– Незважаючи на економічно складний минулий рік, завдання з наповнення дохідної частини обласного бюджету виконані. Цей заділ – гарна база для подальшої роботи. До того ж усі заплановані заходи одержать грошову підтримку як із обласного бюджету, так і з державного та місцевих, а також із позабюджетних джерел, зокрема чекаємо на допомогу від спонсорів і меценатів. Наприкінці минулого року, приміром, на будівництво обласної дитячої лікарні надійшло 10 млн. гривень, які одразу спрямували на завершення будівельних робіт. Обласному бюджетові, до речі, нинішнього року передбачено субвенцію з держбюджету в сумі 24 млн. гривень на придбання медичного обладнання для цього закладу.

Прикладом залучення позабюджетних коштів є успішна реалізація в області Програми ЄС/ПРООН, завдяки чому у восьми районах створено 42 об’єднання сільських громад, які разом із місцевими органами влади розробили, затвердили та, що найприємніше, вже реалізували всі 54 мікропроекти. Надто важливо те, що громада не тільки взяла на себе відповідальність за виконання робіт, а й зібрала та освоїла кошти в розмірі 5% від вартості проекту. 45% затрат профінансовано за рахунок обласного та районних бюджетів, а решту (50%) – за рахунок Програми розвитку ООН. Загальна сума використаних коштів становить понад 7 млн. 77 тис. гривень. У рамках здійснення проекту в сільських громадах області відремонтовано 26 фельдшерсько-акушерських пунктів, побудовано 6 водогонів, у 5 населених пунктах облаштовано вуличне освітлення, у 22 школах і дитсадках замінено вікна на сучасні склопакети.

Тож не без підстав сподіваємося, що до видатків, передбачених на реалізацію державних і регіональних галузевих програм в обласному та районних бюджетах, додадуться солідні суми з інших джерел.

Візьмімо, приміром, програму реформування й розвитку житлово-комунального господарства області, якою передбачено цілий комплекс заходів для підвищення ефективності та надійності його функціонування. Не таємниця, що від 50 до 70% основних матеріальних ресурсів у цій галузі зношені та застарілі. Великою проблемою для жителів Черкас, Золотоноші, Шполи є незадовільний стан очисних споруд. Незадовільною в деяких районах Черкащини є якість питної води. Ці питання дуже турбують людей, а тому депутати, маючи конкретний план, уже почали забезпечувати його реалізацію. Кошти ж надійдуть із державного та місцевих бюджетів, від підприємств житлово-комунального господарства та з інших джерел, не заборонених законодавством.

Іще одне давно назріле питання як для розвитку економіки області, так і в соціальному плані – це збільшення виробництва м’яса, зокрема свинини. Тож відповідно до затвердженої депутатами програми починаємо відновлювати роботу спеціалізованих господарств з виробництва свинини на промисловій основі з використанням кормів переважно власного виробництва, впроваджуємо нові технології, нарощуємо породний генофонд свиней. Значні фінансові інвестиції, зокрема кошти товаровиробників, переробних підприємств, місцевого та державного бюджету, буде спрямовано на реалізацію цих заходів і матеріально-технічне переоснащення галузі. Також плануємо відродити галузь молочного тваринництва. Нарощуватимемо темпи виробництва й у галузі рослинництва, тим паче що Черкащина кілька років поспіль є лідером з урожайності зернових культур, середня урожайність яких навіть не дуже сприятливого минулого року становила 41 центнер з гектара. Плануємо також значно розширити площі під цукровим буряком. Додатково для його переробки відновимо роботу ще кількох цукрових заводів. І це реальні плани.

Так само діятимемо й в інших напрямах. Причому економічний блок питань вирішуватиметься паралельно із соціальним. Скажімо, на утриманні облради перебувають 23 інтернатні заклади для дітей, яким бракує батьківської опіки та догляду. Звісно, хотілося б, щоб кожна дитина мала рідну домівку. Але реалії життя складніші. Останніми роками в цих закладах було значно поліпшено матеріально-технічну базу, якість харчування та проживання підопічних, а також умови роботи педагогічних колективів і обслуговуючого персоналу. Такий досвід примножуватимемо.

– Не можу оминути й реформування органів місцевого самоврядування, про яке вже стільки сказано і яке, однак, ніяк не розпочнеться…

– Справді, необхідність кардинальної перебудови відносин держави та місцевого самоврядування давно назріла. Одним із найважливіших напрямів роботи вважаю забезпечення динамічного соціально-економічного розвитку регіону відповідно до його потреб. Для подальшого розвитку системи органів місцевого самоврядування важливі дві складові: стабільна суспільно-політична ситуація та фінансова незалежність. Кардинальна зміна політичної карти як в Україні загалом, так і в області зокрема відбулася. Є позитивні зрушення для органів місцевого самоврядування й щодо перерозподілу фінансових ресурсів після прийняття нових Бюджетного та Податкового кодексів. Значна частина додаткових коштів уже нинішнього року залишатиметься в розпорядженні місцевих громад, і сума ця становить понад 130 млн. гривень. Ось і приклад реформування органів місцевого самоврядування, і, відповідно, добрий старт для розвитку територій.

Однак ми розуміємо, що не все можна зробити одразу. Реформа в радах має розглядатися в контексті адміністративної реформи, яка почалася у вищих ешелонах влади. Ми на своєму рівні також вживаємо заходів для оптимізації складу апарату ради. Маючи чи не найменшу серед обласних рад його чисельність (лише 42 працівники), ми знайшли можливість скоротити апарат до 37 працівників, тобто на 12 відсотків.

Назріла нагальна потреба вжити заходів для чіткішого розмежування функцій органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Скажімо, низку підприємств обласної комунальної власності ми передаємо в оперативне управління відповідних структурних підрозділів облдержадміністрації. Місцевим радам також необхідно ретельніше проаналізувати можливості власних доходів, які формуються за рахунок визначених місцевих податків і зборів, та якомога ефективніше й по-господарськи витрачати бюджетні кошти. Як свідчать робочі поїздки в регіони області, вирішення деяких питань на місцях потребує організаційної допомоги. Змінивши структуру виконавчого апарату облради, ми передбачили, зокрема, й посилення зв’язків із органами місцевого самоврядування. Потрібно дбати й про якісну підготовку кадрів для органів місцевого самоврядування, зокрема щодо юридичних, земельних та інших питань. І ми вже надаємо таку допомогу.

Та хоч би якими перспективними були наші плани стосовно місцевого самоврядування, треба пам’ятати, що головними його суб’єктами є громадяни й територіальні громади, та спільно дбати про подальший розвиток Черкаського краю й реальне поліпшення добробуту наших земляків.

Саме для цього ми балотувалися в місцеві ради, і цього від нас чекають наші земляки. Тож намагатимемося їхні сподівання виправдати. 

Інтерв’ю взяв Владислав КИРЕЙ.

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата