Слава тобі, рік першокниги!

Вітаймо тебе, 2011-й – рік, коли, можливо, відірвемося нарешті від нескінченних
посткризових барикад, пустопорожніх обіцянок правителів, тотального задушливого песимізму!
Й настане доба панування світлих істин над усім суєтним, нещирим, злим, цинічним.
Як хочеться повірити в це на порозі року української першокниги – Пересопницького Євангелія!
Щойно заходить мова про ювілейну дату, як активізується
неписаний закон збігу круглих цифр.

ерша цифра й головна: український парламент та Президент України Віктор Янукович оголосили 2011 роком української першокниги, постановивши відзначити в серпні на державному рівні 450 -річчя Пересопницького Євангелія. За підтримки президентського фонду Леоніда Кучми «Україна», громадської організації «Західна брама», міжнародного благодійного фонду «Українська родина» Рівненська облдержадміністрація разом із видавничим домом «Адеф-Україна» розробили комплекс заходів на честь події.

У своїх високих рішеннях відштовхнулися від дати завершення рукопису в селі Пересопниця (Рівненського району однойменної області): 29 серпня 1561 року. Але ж писати видатну українську книгу почали 15 серпня 1556-го. Тобто також святкуватимемо і «стартовий» ювілей знаменитого Євангелія:450 років.

Наступний збіг: 20-та річниця відтоді, як перший Президент України Леонід Кравчук присягнув на першокнизі під час інавгурації. Ця традиція для глав держави з тих пір утвердилася.

Найкраще про історичну вагомість книги сказав її дослідник Петро Кралюк: «Пересопницьке Євангеліє є символом України. І справа не лише в тому, що це один із перших сакральних текстів, перекладених українською мовою. Його фундаторка походила з Полісся, писалося воно на Волині, головним писарем виступав виходець із Лемківщини – найзахіднішої української землі. Мандрувала ця книга із Заходу на Схід, опинившись у Полтаві.

Безперечно, Пересопницьке Євангеліє наділене єднальною місією. Книга в’яже між собою духовними узами людей, різних за національною, географічною, політичною, фаховою належністю. 2008 року науковці, релігійні діячі, видавці зібралися разом для здійснення єдиної доброї справи: створити факсимільне видання першокниги. Не минуло й трьох років, як уже кипить робота над новою редакцією Пересопницького Євангелія. Ось такий чудовий подарунок до серпневих урочистостей!

Є потреба згадати про ще один збіг круглих цифр. Напередодні нового року прогресивний світ відсвяткував 500-річчя від дня народження Івана Федорова. Зв’язок між іменинами першодрукаря та ювілеєм Пересопницького Євангелія вельми очевидний. Приблизно в ті самі роки, коли народилася першокнига, Іван Федоров зробив правдиву революцію, перемістивши культ книжки з площини рукописної у площину друкарську.

І ось ще круглі дати. 1581-го, тобто 430 років тому, першодрукар випустив Біблію в Острозі – одне зі своїх найвідоміших дітищ. А 1971-го – відповідно, 40 років тому – у Львові розібрали на цеглинки монастирську стіну Святоонуфріївського монастиря і знайшли останки Івана Федорова та його сина, що загадково покинув цей світ за три роки після смерті знаменитого батька.

Тож у першому в цьому році номері «Віча» вестимемо мову про першокнигу та про книгу взагалі.