№10, травень 2006
20 років… Навіть не віриться, що так багато сплинуло часу від дня трагедії. У пам'яті залишився Київський вокзал – за два тижні вивезли майже всіх дітей. А місто жило своїм життям: працювало, стояло в чергах, обтиралося зволоженим рушником від пилу радіації (так рекомендували лікарі та високопосадовці), щоб урятуватися від страху. Уже пізніше всі ми довідаємося про недосконалість конструкції ЧАЕС, про звинувачення трьох академіків – Александрова, Доллежаля і Легасова. Це вже було потім. Як і узагальнення про те, що атомна енергетика – небезпечна. Коли до неї ставитися недбало.
…Уночі о 1 годині 24 хвилині вдарили чорнобильські дзвони. Лягли квіти, тремтіли вогнища поминальних свічок. Державні мужі і просто громадяни скорботно схилили голови перед жертвами Чорнобиля.Автор: Оксана ГРЕЧАНЮК
Архів журналу Віче
|
№5 |
| Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
У Британії перепросили за "незграбне" рішення щодо санкцій проти РФ
Вучич розповів про розмову із Зеленським та підтвердив візит української делегації
ЄС та Україна домовились щодо "макрофіну" на 8,35 млрд євро у рамках кредиту на 90 млрд
ЗМІ: до нового "мініпакета" санкцій проти Росії може потрапити патріарх Кирил
Сибіга розповів про початок консультацій з Угорщиною щодо питання нацменшин
У партії влади попереджають, що вступу до ЄС не буде до завершення війни
FT: Сі сказав Трампу, що Путін може пошкодувати про вторгнення в Україну
В ОП розповіли, скільки грошей вдалось залучити до програми закупівлі зброї США для України
ЗМІ: скасування податкової пільги на посилки стане вимогою ЄС для макрофіну Україні
ЄС ще не прийняв рішення, чи продовжувати тимчасовий захист для українців