№10, травень 2006
20 років… Навіть не віриться, що так багато сплинуло часу від дня трагедії. У пам'яті залишився Київський вокзал – за два тижні вивезли майже всіх дітей. А місто жило своїм життям: працювало, стояло в чергах, обтиралося зволоженим рушником від пилу радіації (так рекомендували лікарі та високопосадовці), щоб урятуватися від страху. Уже пізніше всі ми довідаємося про недосконалість конструкції ЧАЕС, про звинувачення трьох академіків – Александрова, Доллежаля і Легасова. Це вже було потім. Як і узагальнення про те, що атомна енергетика – небезпечна. Коли до неї ставитися недбало.
…Уночі о 1 годині 24 хвилині вдарили чорнобильські дзвони. Лягли квіти, тремтіли вогнища поминальних свічок. Державні мужі і просто громадяни скорботно схилили голови перед жертвами Чорнобиля.Автор: Оксана ГРЕЧАНЮК
Архів журналу Віче
|
№4 |
| Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
Європарламент ратифікував приєднання ЄС до комісії щодо репарацій Росії для України
Кремль: Путін провів розмову з Трампом, заявив про готовність до "перемир’я" 9 травня
Фон дер Ляєн підтвердила, що Україна отримає від ЄС 6 млрд євро на дрони у 2 кварталі 2026
У Зеленського прокоментували пропозицію Мадяра зустрітись на Закарпатті
Повний гід із дератизації – методи, засоби та заходи безпеки
Король Чарльз у Конгресі США: необхідна непохитна рішучість у підтримці України
Обмін Заходу з РФ, заява Мадяра про Україну, ЄП зняв недоторканість з українофобів: новини дня
Чехія приєднається до угоди про Спецтрибунал щодо агресії РФ
Єврокомісія звернулася до МЗС Ізраїля через інцидент з викраденим Росією українським зерном
Президент Естонії: Європа зробила помилку щодо війни в Україні у 2022 році