№10, травень 2006
20 років… Навіть не віриться, що так багато сплинуло часу від дня трагедії. У пам'яті залишився Київський вокзал – за два тижні вивезли майже всіх дітей. А місто жило своїм життям: працювало, стояло в чергах, обтиралося зволоженим рушником від пилу радіації (так рекомендували лікарі та високопосадовці), щоб урятуватися від страху. Уже пізніше всі ми довідаємося про недосконалість конструкції ЧАЕС, про звинувачення трьох академіків – Александрова, Доллежаля і Легасова. Це вже було потім. Як і узагальнення про те, що атомна енергетика – небезпечна. Коли до неї ставитися недбало.
…Уночі о 1 годині 24 хвилині вдарили чорнобильські дзвони. Лягли квіти, тремтіли вогнища поминальних свічок. Державні мужі і просто громадяни скорботно схилили голови перед жертвами Чорнобиля.Автор: Оксана ГРЕЧАНЮК
Архів журналу Віче
|
№10 |
| Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
У Литві домовились про запровадження загального призову для молодих чоловіків з 2032 року
Прем’єр Норвегії попросив Financial Times виправити статтю про розмову з Путіним
Де скуштувати суші в Борисполі: 5 місць для смачної вечері
Топографічна зйомка в Києві: чому від неї залежить увесь будівельний проєкт
Прем’єр Нідерландів оголосив про пакет військової допомоги Україні на 500 млн євро
Зеленський розраховує, що зустріч в Абу-Дабі відбудеться до 10 листопада
У Єврокомісії прокоментували розмову Стуба, Стьоре та Путіна
Зеленський: Британія виділить 10 млрд фунтів на фінансову підтримку України
Президент бачить ймовірність того, що РФ серйозно налаштована на зустріч в Абу-Дабі
Годинники Casio G-Shock: як вибрати надійну модель для активного життя