№10, травень 2006
20 років… Навіть не віриться, що так багато сплинуло часу від дня трагедії. У пам'яті залишився Київський вокзал – за два тижні вивезли майже всіх дітей. А місто жило своїм життям: працювало, стояло в чергах, обтиралося зволоженим рушником від пилу радіації (так рекомендували лікарі та високопосадовці), щоб урятуватися від страху. Уже пізніше всі ми довідаємося про недосконалість конструкції ЧАЕС, про звинувачення трьох академіків – Александрова, Доллежаля і Легасова. Це вже було потім. Як і узагальнення про те, що атомна енергетика – небезпечна. Коли до неї ставитися недбало.
…Уночі о 1 годині 24 хвилині вдарили чорнобильські дзвони. Лягли квіти, тремтіли вогнища поминальних свічок. Державні мужі і просто громадяни скорботно схилили голови перед жертвами Чорнобиля.Автор: Оксана ГРЕЧАНЮК
Архів журналу Віче
|
№6 |
| Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
Нордично-Балтійська вісімка за відкриття всіх кластерів для України у червні–липні
Німеччина виділить 300 млн євро на чеську снарядну ініціативу для України
Обіцянка Туска для України, Болгарія зупиняє допомогу ЗСУ, Іран збив гелікоптер США
Зеленський у Таллінні підписав угоду про дрони з новим прем’єром Латвії
Зеленський про листи Путіну і Трампу: я отримав результат, який був потрібен
Туск обіцяє "не торгувати підтримкою українських амбіцій" у контексті вступу в ЄС
Фон дер Ляєн анонсувала заборону на вʼїзд до ЄС усім, хто воював проти України
Рада ухвалила суперечливий "євроінтеграційний" проєкт щодо судової реформи
В новому уряді Болгарії заявили про припинення військової допомоги Україні
Женские футболки и майки: материал, силуэт и логика базового слоя