№10, травень 2006
20 років… Навіть не віриться, що так багато сплинуло часу від дня трагедії. У пам'яті залишився Київський вокзал – за два тижні вивезли майже всіх дітей. А місто жило своїм життям: працювало, стояло в чергах, обтиралося зволоженим рушником від пилу радіації (так рекомендували лікарі та високопосадовці), щоб урятуватися від страху. Уже пізніше всі ми довідаємося про недосконалість конструкції ЧАЕС, про звинувачення трьох академіків – Александрова, Доллежаля і Легасова. Це вже було потім. Як і узагальнення про те, що атомна енергетика – небезпечна. Коли до неї ставитися недбало.
…Уночі о 1 годині 24 хвилині вдарили чорнобильські дзвони. Лягли квіти, тремтіли вогнища поминальних свічок. Державні мужі і просто громадяни скорботно схилили голови перед жертвами Чорнобиля.Автор: Оксана ГРЕЧАНЮК
Архів журналу Віче
|
№11 |
| Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
ЗМІ: заступник Гегсета покинув "Рамштайн" після того, як дорікнув Україні за удари по РФ
У Кремлі заявили, що Україна була головною темою зустрічі Путіна і Трампа
Окупаемость AI-агента в колл-центре: расчет AHT, FCR и затрат
Алкоголізм чи «просто багато п'є»: ознаки, після яких варто звернутися до нарколога
"Хто він? Він мій друг": Трамп та Путін провели зустріч у Китаї
ЗМІ: республіканці у Конгресі США використовують допомогу Україні як важіль тиску на демократів
Канада на "Рамштайні" оголосила новий пакет військової допомоги Україні
Ракети ППО від Британії, реакція на Керченський міст, "Шахед" над Кишиневом: новини дня
Заступник Гегсета засудив удари України вглиб РФ, що "приносять біль населенню"
Мецолі вручили золотую медаль имени Анны Киевской