передплата Українською | In English

№11, червень 2010

Коріння роду зберегтиКоріння роду зберегти

Поділитися:

У рейтингу комплексної оцінки соціально-економічного розвитку Луганської області один із найбільших районів – Сватівський – ще чотири роки тому посідав ледь не останнє місце. Сьогодні він входить до п’ятірки найкращих. Минулоріч за підсумками роботи, зокрема, за розвитком тваринництва, валовим виробництвом зернових культур та врожайністю, він вийшов на друге місце серед 17 агропромислових районів області. Відтоді, як керівником районної держадміністрації став Володимир МОРМУЛЬ, змін відбувається багато: відкриваються дошкільні заклади, реалізуються програми малих річок і джерел, відроджуються культура та духовність.

Про позитивні зрушення у Сватівському районі можна не лише почути, а й побачити їх на власні очі, в’їжджаючи на територію району. Тут, без перебільшення, дороги найкращі не лише на Луганщині, а й порівняно із сусідніми областями. Втім, справжньою візитівкою житниці області, як ще називають Сватівський район, є храм Ікони Божої Матері «Спорительниця хлібів» Української православної церкви, споруджений коштом громади наприкінці 2009 року.

– Я переконаний, – каже голова райдержадміністрації Володимир Мормуль, – що наші успіхи з розбудови краю нині великою мірою пов’язані з благословенням цією іконою нашої землі. Вона досить рідкісна, написана старцем Амбросієм в Оптинській пустині у ХІХ сторіччі. Має дуже цікаву історію. Очевидці стверджували, що голод, який був тоді повсюди й приніс багато горя та нещастя людям, не дістався лише тих місць, де була ця святиня. Тепер вона оберігає наше сьогодення й майбуття.

– Володимире Володимировичу, навіть у докризовий період мало хто з ваших колег, очільників агропромислових районів, міг похвалитися такими досягненнями. Натомість ваш район за скрутних економічних часів має неабиякі здобутки.

– Звісно, минулий рік тривав в умовах світової кризи. Проте нам удалося істотно збільшити обсяг реалізованої промислової продукції, підвищити зарплатню загалом у районі, скоротити податковий борг до зведеного бюджету на 639,9 тисячі гривень. Надходження податків, зборів та інших обов’язкових платежів до бюджетів усіх рівнів становили 28,608 мільйона гривень, у тому числі до державного бюджету – 4,232 мільйона гривень. Водночас нам удалося збільшити поголів’я великої рогатої худоби та свиней. Непоганих результатів досягли й у виробництві молока, торік цей показник сягнув 3098,3 тонни, що на 28 відсотків більше, ніж 2008 року. Позитивні тенденції спостерігаються й щодо урожайності зернових культур. Завдяки сумлінній роботі аграріїв із валового виробництва зерна та зернових культур 2009 року район став одним із кращих серед сільськогосподарських районів Луганщини.

– Не таємниця, що останнім часом аграрії зі своїми проблемами залишалися сам на сам. Чи змінилася ситуація на краще нині?

– Якщо щиро, то наша обласна влада завжди знаходила можливості та ресурси, щоб допомогти всім, хто працює в сільському господарстві. І якщо кілька років тому ми за деякими показниками трохи відставали, то нині ситуація значно поліпшилася. Тепер аграрії мають найсучаснішу недешеву техніку, вони знають, як вирощувати зернові та пізні культури, вміють це робити і, звісно, не бідують. Складніше в області з тваринництвом, дрібнооптовим виробництвом. Як відомо, на Луганщині вже кілька років працює програма, спрямована на розвиток цієї галузі. Бажаючим розводити свійську худобу надають дуже вигідні умови кредитування, а це 6 відсотків річних, проте кількість охочих від цього не збільшується. І знаєте, в чому причина? Це дуже важка, копітка робота, вона потребує чимало сил та часу. Інша річ рослинництво. Посіяв, уніс гербіциди, зрештою, зібрав урожай і крапка. Тож, на мою думку, слід дотувати не цю галузь, де більшість наших аграріїв уже «наростили м’язи», а надавати фінансову допомогу тим, хто вирощує поголів’я корів, свиней, займається виробництвом молока.

– І все-таки на бюджетний кошт не надто порозкошуєш. Чи завжди ваші ініціативи підтримують підприємці, бізнесмени району?

– Усіх цих успіхів досягнуто без будь-якого адміністративного тиску, лише шляхом цивілізованого діалогу з підприємцями та бізнесом, завдяки взаєморозумінню, підтримці та співпраці. Силою, зверхністю, викручуванням рук, командною риторикою можна, навпаки, загнати бізнес у тінь або взагалі знищити його ще молоді пагони. Досягнути позитивних результатів можливо тільки гуртом, адже будь-який підприємець потребує допомоги з боку влади. Та й соціальна сфера може розвиватися лише на міцному економічному підґрунті. Саме така позиція нинішньої команди управлінців району. Як економіка є джерелом для бізнесу, так само бюджет є джерелом для соціальної сфери. Це тісно взаємопов’язані речі. Тож, звітуючи про доходи, не можемо не згадати про витрати. Хоча місцеві жителі й без доповідей знають про життя-буття кожного конкретного села, бо бачать результати на власні очі. Нам менш ніж три роки знадобилося, щоб прокласти майже 25 кілометрів підвідних газопроводів до сіл Райгородка, Новониканорівка, Чепигівка. Триває будівництво першого пускового комплексу до села Містки. Завершено капітальний ремонт систем водопостачання в селах Новоселівське та Куземівка, де освоєно 190 тисяч гривень бюджетних коштів. Сьогодні особливо гостро стоїть питання підтоплення міста Сватове. На проведення робіт із зниження рівня ґрунтових вод на вулицях Невського, Дзержинського, Садовій з обласного фонду охорони навколишнього середовища виділено понад 2879 тисяч гривень. Сьогодні вже захищено більш як 210 гектарів земельних ділянок районного центру.

Останнім часом у нас поліпшується демографічна ситуація. Зокрема, на території району поновили роботу три дошкільні навчальні заклади. Загалом нині їх налічується 16. Епоха інформаційних технологій вплинула і на сучасну школу. Це стосується й сільських навчальних закладів: 17 загальноосвітніх шкіл І–ІІІ ступенів стовідсотково забезпечені навчальними комп’ютерними комплексами, за бюджетний кошт торік придбано шість відеопроекторів та стільки ж інтерактивних місць для викладачів. 14 освітніх закладів району під’єднано до всесвітньої мережі Інтернет.

Маємо чималі досягнення й у спорті. 2009 року тренер Нижньодуванської ДЮСШ майстер спорту Михайло Руденко став чотирикратним чемпіоном світу та Європи з гирьового спорту. Загалом протягом минулого року команди району з різних видів спорту, а це понад 5 тисяч учасників, брали участь у 53 спортивних заходах: трьох міжнародних, 22 обласних, 28 районних спортивно-масових змаганнях. Сьогодні у районі функціонує п’ять стадіонів, відкрито 32 спортивні дитячі майданчики, до речі, на їх будівництво ми не витратили жодної державної копійки.

Пригадую, як у юні роки сам займався спортом, тож знаю, як важливо залучити підлітка до корисної справи. Порадившись із керівниками району, агрофірм, приватними підприємцями, котрі одностайно підтримали мене, не зволікаючи, ми розробили типовий проект, знайшли необхідні матеріали і за кілька місяців дітвора вже мала можливість грати у футбол, волейбол тощо. У найближчих планах – збудувати на території району басейн. Це питання ми вже обговорювали з головою облдержадміністрації Валерієм Голенком, головою обласної ради Володимиром Пристюком. Мені приємно констатувати: вони цілком підтримують цю ідею, готові частково допомогти з фінансуванням. Нині ведемо перемовини щодо виділення коштів на проведення експертиз, для яких знадобиться півтора місяця, а потім оголосимо тендер.

– Володимире Володимировичу, на черговій районній сесії ви запропонували поновити роботу давно забутої програми розвитку малих та середніх рік…

– Прикро бачити, до чого за кілька десятиліть призвело «спілкування» людини з навколишнім середовищем. Якщо так триватиме й далі, про відпочинок на березі водойм лише розповідатимемо нашим онукам. Міліють і, зрештою, взагалі зникають із мапи наші річки, озера. Тож нещодавно на районній сесії прийняли спеціальну програму відродження місцевої річки Красної. Насправді ця ідея належить одному місцевому підприємцю, котрий власними силами і за власний кошт розчистив невеличку ділянку річки. Це починання ми підтримали, розчистили ще 450 метрів її русла. Тепер там відпочивають, купаються діти, люди із задоволенням вирушають на риболовлю. Найближчим часом маємо намір запросити до співпраці наукових співробітників, які надали б усі необхідні рекомендації, як правильно чистити річку, на яку глибину. Сподіваюся, наші прагнення зберегти довкілля підтримає обласне керівництво, зокрема в питаннях фінансування цього проекту. Я глибоко переконаний, все, що дає нам матінка-природа, маємо зберегти, примножити для тих, хто прийде після нас. Зберегти коріння роду…

 

Вела розмову Віра ГРИГОРОВИЧ.

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №12/2015 №12
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Путін не погодився на пропозиції Зеленського щодо нових газових контрактів – Нафтогаз Сьогодні, 10 грудня

Нормандський саміт домовився про забезпечення умов виборів на Донбасі вже за 4 місяці Сьогодні, 10 грудня

Меркель сподівається, що Мінські домовленості будуть переглянуті Сьогодні, 10 грудня

У Парижі розпочалася двостороння зустріч Зеленського та Путіна Сьогодні, 10 грудня

Новини 9 грудня: Порошенко, який переписав ще один бізнес на сина, Укрбуд, Boeing з мільйоном посилок Вчора, 09 грудня

У Парижі почалися переговори чотирьох лідерів у нормандському форматі Вчора, 09 грудня

Лідери країн "нормандської четвірки" зібралися в Єлисейському палаці Вчора, 09 грудня

До Путіна й Зеленського можуть приєднатися представник "Нафтогазу" й міністр Вчора, 09 грудня

До Путіна і Зеленського можуть приєднатися представник "Нафтогазу" та міністр – ОП Вчора, 09 грудня

Встретятся ли Зеленский с Путиным тет-а-тет: в ОП расставили все точки над «і» Вчора, 09 грудня