передплата Українською | In English

№11, червень 2010

Крим чекає гостей

Поділитися:

Про мистецтво перемагати

У кожній галузі є свої прописні істини. Ми знаємо, наприклад, що в математиці без знання таблиці множення кожен із нас – чужинець, а в астрології без уміння орієнтуватися в зоряному світі нам не «відкривається» Всесвіт і т. ін.

У туризмі – свій локомотив. Ним треба вчитися керувати, зважаючи водночас на зміни в зовнішній і внутрішній політиці держави, а також у світі загалом. У нас три місяці годують рік, за цей час ми повинні встигнути попрацювати так, щоб вистачило коштів поповнити всі видаткові рахунки. Тому в наших діях головне – мистецтво перемагати умови, що, як правило, завжди різні, нестандартні та екстремальні

За офіційними даними, 2009 року кількість відпочивальників у Криму скоротилася на 15% порівняно з попереднім (а це менше на 700 тис. осіб). Неофіційно туроператори згадували дещо інші цифри: падіння становило від 20 до 40%. Однак на підставі власних висновків готовий погодитися з першою цифрою – 15%.

На приплив відпочивальників уплинули не тільки криза, холодний початок літа, а й ціноутворення, що змінюється інколи всупереч якості послуг. На самому початку кризи російські туроператори просто умовляли своїх кримських контрагентів не жадувати і не підвищувати вартості турпослуг. Але в Криму вирішили інакше, орієнтуючись на значні коливання валютних курсів. І хоча росіянам подихати кримським повітрям обходилося відсотків на 10–15 дешевше, ніж у себе в Краснодарському краї, турпотік із Росії зменшився дуже помітно. А оскільки на півострові завжди більше орієнтувалися на російських відпочивальників, удар виявився вельми відчутним. За різними даними, Крим утратив від 30 до 50% гостей із Росії.

Останнім часом Крим позиціонують як цілорічний курорт. Початок нинішнього сезону можна відзначити як спробу підтвердити бажане. Зміни в політиці вже вплинули на ситуацію. У січні–лютому в Євпаторії, приміром, зафіксовано приріст кількості курортників на 18% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Однак у «розкрученій» Ялті спостерігається зменшення турпотоку на 18%, в решті регіонів – у 2–4 рази менше відпочивальників, ніж за два місяці минулого року.

Спроби зробити Севастополь центром цілорічного туризму за рахунок розвитку нових видів послуг, зокрема конференц-туризму, поки що дають тільки локальні результати, що не впливають на загальну картину. Наприклад, провести в місті конференцію світового рівня на 300–500 учасників досить важко. Розселити гостей і забезпечити нормальні умови – проблематично, немає місця для проведення засідань тощо. Одначе у світі щороку здійснюють тисячі таких заходів, і компанії, що по 5–10 разів збирали своїх співпрацівників у Парижі, Римі або Москві, шукають нові місця. Але запропонувати їм свої послуги місто не може. Тому підвищити статус Севастополя за рахунок серйозних міжнародних форумів – проблема. Усі їдуть до Ялти, де умови для таких заходів є. Тобто потрібні великі готелі, конференц-зали і виставкові комплекси, ресторани, цивілізовані екскурсійні послуги, потрібні аеропорт і добрі шляхи. Про воду, опалення й нормальну каналізацію годі й казати – без них узагалі немає про що розмірковувати. Тоді туризм матиме віддачу, заради якої варто його розвивати, і справдить покладені на нього сподівання. Туристична сфера потребує конкретних масштабних проектів. Тоді буде рух, наразі ж – радше розігрів перед стартом. Сьогодні перед курортами не лише Криму, а й усієї країни стоїть безліч завдань на трьох рівнях – керівництва України, АРК і місцевої влади. На хвилі зміни центральної влади в державі починається відновлення, тому Крим має використати цей час на свою користь. Автономія наполягатиме на перегляді застарілої законодавчої бази у сфері курортів і туризму.

Як вважають керівники в туристичній галузі, структуру, що опікується в Україні розвитком їхньої сфери, треба назвати серйозніше, ніж просто департамент. Туристичній галузі в Україні вочевидь мають надавати більшого значення, ніж сьогодні. Час не стоїть на місці. Розвивається круїзний туризм. Ялтинський морський торговий порт прийняв перше в цьому сезоні круїзне судно. Це – 205-метрове «Melody», судновласником якого є Італія. На його борті прибуло 1205 осіб. Нинішнього року в Ялті заплановано 118 суднозаходів, серед яких 75 круїзних лайнерів, а решта – судна типу «ріка–море» (утім, на них теж переважно подорожують німецькі та італійські туристи). Лише у квітні до Ялти прибуде 9 суден. А закриє навігацію 31 жовтня круїзне судно «Європа». Ялтинський порт найближчим часом збираються відвідати судна, довжина яких перевищує 290 метрів: 18 червня і 30 серпня біля берега міста стоятимуть «Kosta Meditterania» завдовжки 292,5 метра, а 19 вересня – «Qween Viktoria», 294 метри. 2010-го південна столиця прийме найбільшу кількість круїзних лайнерів за останні п'ять років (у 2009-му, приміром, їх було всього 60). А заробити на цьому порт розраховує близько 1,2 млн. доларів США.

Було б несправедливо залишити поза увагою тему оздоровлення в Криму. Гадаю, час уже позбутися міфу про Крим як про туристичну мекку. Треба, врешті, зрозуміти, що починаючи з другої половини 1990-х років туризм дає лише 7–10% ВВП Криму. Більшого доходу він не принесе – ми повинні це взяти до уваги. Курортно-туристична сфера забезпечує зайнятість приморських міст – слава Богу. Ще один потенційний напрям – це технології масового лікування. Не туризм, а саме лікування. Адже свого часу Крим став оздоровчою меккою Російської імперії саме тому, що сюди приїжджали лікуватися від туберкульозу еліта й інтелігенція. Навіть Лівадію Романови купили тому, що дружина імператора Олександра хворіла на туберкульоз. Чехов перебрався до Ялти з тієї самої причини. У Криму від туберкульозу вилікували дочку К. Чуковського.

Потрібна загальна державна програма у сфері туризму, що забезпечує не лише приплив гостей на півострів, а й оздоровлення нації, яка має чудові умови для лікування туберкульозу й водночас високий рівень цього страшного захворювання в суспільстві.

На мою думку, відразу перетворити стару систему оздоровлення на нову є малоймовірним. Це потребує дуже великих вкладень. Але це реально – підняти економіку півострова й України загалом, той самий локомотив, що здатний привернути увагу до Криму не тільки громадян України і колишніх країн СНД, а й далекого зарубіжжя. Потрібні сміливіші економічні рішення, інвестиції та міжнародне партнерство. У багатьох країнах успішно діють довготривалі програми сімейного відпочинку й оздоровлення. Чому б нам не вивчити цей досвід і не застосувати його в Криму, прорахувавши уважно можливі ризики й забезпечивши приїжджим повноцінний відпочинок. Нове – це добре забуте старе. Саме наша країна має безцінний віковий досвід оздоровлення громадян і за бажання ним можна скористатися й сьогодні.

Звичайно, успіх туристичного сезону багато в чому залежить від того, як спрацювала кожна з туристичних організацій півострова, від грамотної роботи служби керування – економіки й менеджменту в індустрії туризму. Усі мусять чітко й вчасно реагувати на зміни та нововведення на ринку туристичних послуг, грамотно розпоряджатися грішми, впроваджувати нові технології й неодмінно вчитися перемагати умови.

Хочу зауважити, що тільки це допомогло нашому підприємству піднятися з руїн і посісти гідне місце серед кращих підприємств галузі.

Державне підприємство «Пансионат «Изумруд» належить Міністерству вугільної промисловості. Хочу зазначити, що наше відомство за всіх часів приділяло і далі приділяє велику увагу пансіонатові. У нас були труднощі економічні, ми протягом декількох років відбивалися від рейдерів, донині обстоюємо свої права в суді. Наша справа з повернення незаконно захоплених 1,5 гектара землі перебуває на розгляді у Вищому адміністративному суді України й у Вищому господарському суді України. Щойно ми відновимо свої права, дістанемо реальну можливість розширити сферу послуг, які надаємо, підняти їх на новий якісний рівень. Звісно, якби не було міцної команди, навряд чи вдалося б витримати всі випробування і виконати такий великий обсяг роботи. Маємо показник, яким можемо пишатися: у нас важко. Але від нас не йдуть люди.

Підприємству «Изумруд» пощастило. У нас працюють ентузіасти, люди, яким небайдуже, що скажуть відпочивальники про них за межами бази відпочинку, що напишуть в Інтернеті. Кілька наших співробітників нагороджені Почесним знаком «Шахтарська слава» III ступеня. Це головний бухгалтер Л. Ісмаїлова, співробітники П. Безбородов, А. Чорний, медична сестра В. Кудимова. А. Киреєв удостоєний Почесної грамоти Міністерства вугільної промисловості України.

За 2008 рік державне підприємство «Изумруд» відрахувало до бюджету більш як два мільйони гривень податків, що склало половину сплачених підприємствами міста податків загалом. А торік пансіонат «Изумруд» названо кращим платником податків. Це приємно, тому що ми заробляємо лише три місяці на рік, на відміну від інших підприємств. Нас визнано лауреатом Усеукраїнського конкурсу «100 кращих товарів і послуг України».

Щороку в нас відпочивають і оздоровлюються безоплатно діти загиблих шахтарів. Це потребує особливого ставлення до них обслуговуючого персоналу. Тому ми не шкодуємо коштів на навчання наших працівників, робимо все можливе, щоб вони не відставали за рівнем фаховості від конкурентів.

До речі, ми весь рік стежимо за форумами відпочивальників, з огляду на їхні зауваження вносимо корективи в наші рішення. Останніми роками ми віддавали пріоритет благоустроєві пляжів і території пансіонату. Зважаючи на побажання відпочивальників, нинішнього року спрямували кошти переважно на ремонт і облаштування номерів. Ціни на путівки залишили на рівні минулого року. Уже сьогодні можу сказати, що в нас немає вільних місць. Усі номери продано. Аналіз роботи пансіонату показав, що на наше запрошення відпочити в Криму відгукнулося багато росіян, до речі, більше, ніж минулими роками. Гадаю, що такій активності сприяло потепління відносин між Україною й Росією, можливість проїжджати через кордон без тяганини. Завдяки цьому, сподіваюся, збільшиться й потік бажаючих приїхати до Криму на власному транспорті.

Тож, усупереч усім прогнозам про майбутній землетрус та активізацію зсувів, відпочинок у Криму не відміняється. Міністерство курортів Криму виділило в цьому сезоні на розвиток галузі вдвічі більше коштів, аніж торік. Синоптики обіцяють гарну погоду, теплу воду в морі, а люди, які працюють у туристичній галузі, постараються нікого не підводити.

Автор: Анатолій ЖЕЖЕРУН

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №12/2015 №12
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Комітет Палати представників затвердив статті звинувачення у справі імпічменту Трампа Вчора, 13 грудня

"Нафтогаз" планує у 2020 роцi cтворити бiржу для торгiвлi газом Вчора, 13 грудня

Швейцарія продовжила на рік замороження активів Януковича Вчора, 13 грудня

Влада планує змінити порядок надання монетизованих пільг на комуналку Вчора, 13 грудня

Нафтогаз та Газпром ведуть перемовини у Відні — ЗМІ Вчора, 13 грудня

Україна і Молдова підписали меморандум щодо постачання газу Вчора, 13 грудня

Німецький міністр звинуватив Путіна в спробі виправдати вбивство в Берліні Вчора, 13 грудня

Реструктуризація "зеленого" тарифу: Мiнекоенерго не пiдтримує запропонований нардепами сценарiй Вчора, 13 грудня

Президент розповів, кому найбільше підвищать пенсії Вчора, 13 грудня

Європейська Рада продовжила санкції проти Росії Вчора, 13 грудня