передплата Українською | In English

№9, травень 2010

Під захистом «юнацької» феміди

Поділитися:

Надання правових, соціально-культурних та освітніх послуг дітям, що перебувають у конфлікті із законом, є пріоритетним напрямом розвитку підліткового правосуддя будь-якої держави.

Робер БАДІНТЕР – екс-міністр юстиції Франції, всесвітньо відомий криміналіст, борець проти смертної кари, активний захисник громадянських свобод у судочинстві та почесний викладач права. Свого часу був головою Конституційної Ради Франції, а згодом – сенатором французького парламенту. З 1989 року працює як експерт конс­титуційних проблем нових демократичних країн  Центральної та Східної Європи.

– Ми заохочуємо українську владу й надалі розбудовувати комплексну систему роботи з непов­нолітніми правопорушниками, яка матиме три складові: захист, попередження, освіта, – наголосив посол доброї волі ЮНІСЕФ із ювенальної юстиції Робер БАДІНТЕР на 9му засіданні в Києві Консультативної ради з питань ювенальної юстиції при Інституті законодавства Верховної Ради України. Засідання якраз і присвячувалося огляду діяльності органів державної влади, громадських і міжнародних організацій зі створення цілісної та ефективної системи ювенальної юстиції на нинішньому етапі суспільнополітичного розвитку України. З вітальним словом до присутніх звернувся Олег Зайчук, перший заступник директора Інституту законодавства.

– Настав момент, коли країна, нарешті, отримала можливість здійснити реформу ювенальної юстиції, – кон­ста­тувала Юкіє МОКУО, представник Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні. – Хотілося б, щоб консультативна рада стала відкритим для дискусії форумом і тим фундаментом для наступних змін, які поліпшать становище дітей.

Робер Бадінтер навіть сформулював такий принцип: «Ставлення до неповнолітніх правопорушників свідчить про рівень цивілізованості держави». І застеріг: «Суспільство, яке негативно ставиться до непов­нолітніх правопорушників, у майбутньому за цю помилку заплатить велику ціну». Посол доброї волі ЮНІСЕФ, виступаючи адвокатом неповнолітніх, котрі вчинили правопорушення, зауважив, що вони не є дорослими злочинцями, треба зважати на їхній складний перехідний вік. Це означає, що в державних установах та судовій системі стосовно них необхідно застосовувати спеціальні підходи. Ці служби мають створити всі умови, які дадуть змогу молодим людям у майбутньому виправитися, щоб повернутися до життя в суспільстві. У Франції, поінформував Р. Бадінтер, покарання до неповнолітніх застосовують як останній аргумент, а спочатку попереджують, виховують. Це щодо 13–16літніх, а 17літні отримують лише половину максимального покарання, якби йшлося про дорослого злочинця.

Україна має поки що лише деякі елементи системи ювенального правосуддя. Проте ЖанКлод ЛЕГРАН, старший регіональний радник із питань захисту дітей Регіонального представництва ЮНІСЕФ у Цент­ральній і Східній Європі – СНД (Швейцарія) позитивно відгукнувся про значні зрушення в напрямі реформування інституцій, що опікуються неповнолітніми правопорушниками. Наприклад, усі суди першої інстанції нині призначають спеціальних суддів, які працюють над справами, де фігурують неповнолітні правопорушники.

Було зазначено: попри те, що чинне законодавство загалом відповідає міжнародним стандартам забезпечення належного судового розгляду, вкрай слабким залишається дотримання правових норм щодо тривалості утримання неповнолітніх під вартою в міліції та присутності адвокатів на допитах. Однак визнання права на безкоштовну юридичну допомогу для підлітків ще не означає, що вони насправді можуть її отримати. Подеколи ця «допомога» суто формальна.

Добру новину повідомив при­сутнім Костянтин Іваненко, головний консультант Департаменту законодавства про правосуддя, правоохоронної діяльності та антикорупційної політики Мініс­тер­ства юстиції:

– Проект Концепції української ювенальної юстиції, розроблений робочою групою Мін’юсту за участі громадських організацій, українських науковців та іноземних експертів, нещодавно передано на експертизу до Фонду ЮНІСЕФ. Якщо ми матимемо його позитивний висновок, проект направлять Президенту для затвердження у формі указу. Після цього розпочнеться велика й нелегка робота, яка, сподіваємося, матиме успіх.

У зв’язку з початком реалізації чотирирічного українсько­канад­ського урядового проекту тех­ніч­ної допомоги «Реформування ювенальної юстиції в Україні» Міністерством юстиції створено робочу групу у складі представників самого міністерства, а також Верховного Суду, Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства охорони здоров’я, Державного департаменту з питань виконання покарань, Міністерства освіти і науки, Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів та громадських організацій. З канадської сторони проект реалізовуватиме Канадське агентство міжнародного розвитку.

Канадськоукраїнська ініціатива реалізовуватиметься як на націо­нальному, так і місцевому рівні. У рамках проекту планується розробити вітчизняну законодавчу базу для ювенальної юстиції, де буде взято до уваги міжнародні стандарти щодо прав дітей. Тож до 2014 року, якщо все піде за планом, можна очікувати на позитивні результати. Можливо, в Україні, де ще й досі покарання залишається чи не найголовнішим способом упливу на малолітніх злочинців, більше пошириться альтернативна методика.

За словами Тетяни Сенфорд Аммар, директора проекту в Ук­раїні, яка має 13річний досвід роботи в таких програмах, насамперед передбачається запровадження оновлених підходів до забезпечення прав неповнолітніх, які скоїли злочини, та їхньої реабілітації для запобігання новим правопорушенням. Адже головне завдання ювенальної юстиції не тільки покарати, а й зробити так, щоб наступного разу дитина не мала бажання переступити закон.

В Україні неповнолітні щороку скоюють близько 15 000 злочинів. У державі функціонують 10 на­вчально-виховних колоній  та 14 за­критих освітніх закладів для не­пов­нолітніх правопорушників. Також діють 32 слідчі ізолятори по­переднього ув’язнення зі спе­ціа­льними відділеннями для під­літків, які перебувають під вартою під час розслідування. Мінімальний вік кримінальної відповідальності в Ук­раїні за тяжкий злочин – 14 ро­ків, за інші види правопорушень – 16 років. Діти, старші 11 ро­ків, які скоїли правопорушення, можуть бути направлені в закриті «школи соціальної реабілітації», але лише суд встановлює таку міру покарання.

Вона також відзначила високий рівень підготовки в Україні до проведення реформи ювенальної юстиції. На її думку, така основа в Україні – запорука дуже перспективного старту.

25 травня 2010 року минає 10 років відтоді, як було ухвалено Факультативний протокол до Конвен­ції ООН про права дитини, що регулює питання протидії торгівлі дітьми, дитячій проституції та дитячій порнографії (ратифікований Україною у квітні 2003 року. – Прим. ред.). На замовлення Пред­ставництва ЮНІСЕФ та під керівництвом Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда­Україна» проаналізовано близько 15 україн­ських нормативноправових актів та кілька законопроектів щодо їх відповідності вимогам згаданого протоколу. Директор юридичного департаменту Центру «Ла Страда­Україна» Маріанна Євсюкова зауважила, що за результатами проведеного аналізу українське законодавство здебільшого не відповідає вимогам протоколу в частині захисту та допомоги дітям, неповнолітнім потерпілим та свідкам торгівлі дітьми, дитячої проституції й порнографії. Право дитини на захист та допомогу повною мірою не закріплено та не реалізується ані в кримінальному процесі, ані під час надання соціальної допомоги дітям, які постраждали від торгівлі, порнографії та проституції.

В обговорені порушених проблем брали участь представники Верховної Ради, центральних органів виконавчої влади, Верховного Суду, Генеральної прокуратури, Спілки адвокатів, громадських і міжнародних організацій, наукових установ, засобів масової інформації. Серед запрошених представників громадських організацій були присутні президент Української незалежної ради єврейських жінок (УНРЄЖ) Елеонора Гройсман та директор Центру по боротьбі з насильством та торгівлею жінками та дітьми при УНРЄЖ Олександр Токар.

За результатами засідання узгодили й визначили пріоритетні сфе­ри діяльності Консультативної ради з питань ювенальної юстиції на 2010 рік.

Автор: Світлана ФІЛОНЕНКО

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №11/2016 №11
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Бюджет, закони про ФОП та підтримку бізнесу: нардеп розповів подробиці зустрічі депутатів і уряду Вчора, 28 листопада

Арахамія допускає, що бюджет на 2021 рік буде прийнятий на позачерговому засіданні Вчора, 28 листопада

В ОП заявили, що падіння економіки за 2020 рік не має бути більше 5% Вчора, 28 листопада

Україна та Естонія домовились про технічне та фінансове співробітництво 27 листопада

Мінцифри: Україна піднялася в рейтингу індексу електронної участі ООН 27 листопада

В Європі вперше судитимуть дипломата з Ірану за тероризм 27 листопада

Заступник Шевченка став членом наглядової ради Нацдепозитарію 26 листопада

Профспілка "Антонова" має намір судитися через створення наглядової ради 26 листопада

США відтермінували блокування TikTok 26 листопада

Громадська рада Нацкомісії з тарифів хоче, аби "Нафтогаз" продавав газ на біржі  25 листопада