передплата Українською | In English

№9, травень 2010

Як ведеться першим леді?

Поділитися:

«Доброї господині посада є: бути тихою, скромною, постійною, обережною; до Бога старанною, до свекра та свекрухи шанобливою; з чоловіком обходитися любовно і пристойно, малих дітей привчати до справедливості та любові до ближнього; перед родичами та свояками бути ґречною, добру мову слухати охоче, брехнями й лукавством гребувати; не бути дозвільною, але оцінювати всякий виріб і ощадливою бути у витратах». Цікава характеристика дружини, особливо, якщо врахувати, що виведена вона не просто жінкою, а сильним і вольовим політиком – Катериною ІІ. А як ведеться першим леді нині й чи застаріли настанови російської цариці? І так, і ні.

Бо дружини деяких президентів «піднімають» їх на політичний олімп, підтримують після цього все життя й часто навіть виступають анонімними авторками найбільш значущих державних і міжнародних рішень.

Інші ж залишаються «в тіні» своїх популярних, звеличених політикою чоловіків. Утім, з того, наскільки громадськість має змогу дізнатися про життя-буття першої леді, можна, мабуть, зробити висновок не тільки про особистість самої дружини президента, а й про главу держави, чи поділяє він принцип трьох «к» – kinder, kirche, küche, чи все ж таки має демократичні погляди. Зрозуміло й те, що інформація про особисте життя перших осіб держави претендує на певну дозованість, проте не на суцільну ж закритість. Скажімо, на деяких президентських порталах (Україна, Білорусь, Іран, Лівія) нема відповідної інформації про першу леді. Доводиться послуговуватися їхніми нечис­ленними інтерв’ю, нечастими виступами на публіці, а подекуди – й інформацією не надто офіційних видань. Однак, що поробиш: публічність – не завжди загальновідомість. Хоча виборцям цікаво знати про подружжя № 1 якомога більше. Це зміцнює довіру.

Україна

Дружина Президента України Віктора Януковича Людмила Олек­сандрівна очолює бла­годійний фонд «Від серця до серця» (Донецьк). А ще в пані Людмили 12 хре­щеників плюс цілий дитбудинок «Пролісок» у Ма­кіївці.

31 січня 2010 року, коли в родині Вік­тора Януковичамолодшого та його дру­жини Ольги народився хлопчик, тре­тій онук Вік­тора Фе­доровича, нинішній Президент України заявив: «Дружина вже попередила мене, що буде набагато більше уваги приділяти ону­кові, аніж мені. І розповіла навіть, як вона це робитиме зі своєю свахою. Я кажу: я вам заважати не буду, буду тільки допомагати» (джерело – http://vokzal.net.ua/politics/ukr/texts/1945.html).

Віктор Янукович і Людмила Настенко познайомилися 1969 року в Єнакієвому – рідному міс­ті Президента. Історію цього знайомства сам В. Янукович роз­писував у романтичних тонах, однак, по суті, вона досить прозаїчна: коли на Єнакіївський металургійний комбінат привезли велику партію цегли, її довелося розвантажувати навіть жінкам. Людмила не втримала цеглину в руках і та впала їй на ногу. Подруги привели постраждалу до заводських газовиків. «Глянув на неї і щось у серці тьохнуло. Подав кружку води, допоміг сісти на лавку. Так і познайомились, а потім розговорилися», – згадував Віктор Янукович. Побралися Людмила й Віктор у листопаді 1972го. «Я не шкодую, що вийшла за нього заміж, тому що він просто надійний», – розповіла в одному з інтерв’ю Людмила Янукович. «Бог нас послав одне одному», – вважає вона («Газета покиевски», № 6 (145) 15–21 лютого 2010 року).

Перша леді Української дер­жави набула нового статусу зов­сім недавно – 25 лютого 2010 року. Незадовго до цього чин­ний Президент України Віктор Янукович заявив, що політика їй давно набридла, а перевагу вона віддає не урочистим прийомам, а відповідальній «посаді» дружини, матері, домогосподарки (джерело – http://news.liga.net/photonews/NF100089.html).

Після переїзду чоловіка до столиці вона розривається між Києвом і Донецьком. Від «цілковитого» переїзду до головного українського міста відмовилася. Віктор Янукович приїжджає на батьківщину не так вже й часто, переважно по роботі або на свята (джерело – http://news.liga.net/photonews/NF100089.html).

Білорусь

Галина Родіонівна Лукашенко, дружина президента Республіки Білорусь, практично не залишає меж свого рідного села Рижковичі неподалік Могильова, де колись проживав і сам «батька». Працює вона головним спеціалістом Шкловського району з оздоровлення та санаторно­курортного лікування. В офіційних заходах Галина Лукашенко ніколи участі не брала, у поїздках чоловіка жодного разу не супроводжувала, за кордоном жодного разу не була – за її словами, не тягне. 1994 року, коли Олександр Лукашенко став президентом Білорусі, вона залишилася в селі за своїм бажанням (джерело – «Комсомольская правда в Белоруссии» від 29 вересня 2005 року). Завжди жила як проста селянка: мала корову, курей, город, одяг купувала у звичайних магазинах. Однак після того, як у британській пресі з’явилися кадри, що зафіксували, як дружина президента доїть корову, спокійне сільське життя Галини Лукашенко скінчилося: тварину у першої леді відібрали, будинок обнесли високою стіною й побудували спостережний пункт (джерело – http://www.compromat.ru/page_19633.htm).

Отож вона курсує між Рижковичами й Мінськом, провідуючи синів і чоловіка (до речі, коли Галина Желнерович і Олександр Лукашенко тількино почали зустрічатися під час навчання в школі, «батька» ходив на побачення до своєї обраниці аж за чотири кілометри в сусіднє село!). У столиці відвідує Національний академічний театр ім. Я. Купали, Театр музичної комедії, концерти. Час від часу відпочиває в Сочі в санаторії «Білорусь». Політична активність пані Галини виявляється хіба що тоді, коли односельці просять її передати листи чоловікові. Вона їх ретельно перечитує й, оцінюючи серйозність останніх, передає Лукашенкові (джерело – «Комсомольская правда в Белоруссии» від 29 вересня 2005 року).

Коли ж Галина Лукашенко нібито зізналася, що хотіла б більше часу про­водити поруч із чоловіком, брати участь у публічних державних заходах, він поставив їй одну умову: дружина повинна схуднути, аби зовнішністю ціл­ковито від­повідати статусу першої леді країни. Спеціально з цією метою білоруський президент розпорядився побудувати в Рижковичах, де мешкає трохи більше 400 чоловік, просторий спорт­комплекс із басейном (2006 рік). Займатися водними й іншими процедурами дружина білоруського лідера мала під наглядом особистого тренера та лікаря (джерело – http://www.federalpost.ru/out/issue_20951.html).

Відтоді минуло вже досить часу, а дружина Лукашенка так і не стала публічною особою.

Росія

Світлана Володимирівна Медведєва – дру­жина третього пре­зидента Російської Федерації Дмитра Анатолійовича Медведєва, жінка сильна та владна, котра, до того ж, любить відвідувати і світські раути, і православні богослужіння. То­вариська й енергійна Світлана Медведєва, вважається, налагодила зв’язки, які дозволили її чоловікові вирватися з академічної сфери права в світ торгівлі, унаслідок чого їхні з Путіним шляхи перетнулися. Саме завдяки її зусиллям Медведєв звернувся до православної віри і РПЦ підтримала його кандидатуру на виборах президента. Вважається, що опісля пані Світлана стала впливовою фігурою за лаштунками Кремля, а також, як каже сам Медведєв, забезпечує «міцні та надійні тили» своєму чоловікові, котрого знає ще зі школи. Справді, зі своєю першою і єдиною дружиною майбутній російський політик познайомився ще в початковій школі, 35 років тому. Світлана Лінник і Дмитро Медведєв навчалися в паралельних класах. Їхні вчительки, дружні між собою, разом водили дітей гуляти, а Дмитро, подорослішавши, почав залицятися до першої красуні школи. Здобувши середню освіту, Медведєв вступив на юридичний факультет Ленінградського держуніверситету, а Світлана – до Фінан­совоекономічного інституту, але дружба між молодими людьми не припинилася. 1989 року вони нарешті одружилися. Після створення сім’ї Світлана ще певний час працювала за фахом, спостерігаючи водночас за кар’єрним зростанням чоловіка. З 1990х, коли Дмитро Медведєв викладав в університеті, Світлана займалася різною громадською діяльністю. У 1996му в сім’ї Медведєвих сталася, безумовно, най­важливіша для будьякої родини подія – народився син Ілля. З цього моменту Світлана на деякий час закономірно знизила свою громадську активність, зосередивши основну увагу та сили на вихованні дитини й підтриманні в належному стані домашнього вогнища. Після різкого кар’єрного злету чоловіка у 2000ні роки С. Медведєва освоїла нові сфери суспільної діяльності. Вона активно займалася налагодженням культурних і туристичних зв’язків між Росією та Італією, а також між окремими містами обох країн. З квітня 2007го Світлана Во­лодимирівна очолює опікунську раду «Духовноморальна культура підростаючого покоління Росії», створену з благословення патріарха Алексія II. Сьогодні вона також займається благодійністю: патронує санкт­петербурзький будинок­інтернат № 1, в якому проживає 316 вихованців віком від 4 до 25 років. Стильно одягнену блондинку можна скоріше зустріти на благодійному концерті в італійському посольстві або на вечірці Валентина Юдашкіна, ніж у залах Кремля. До речі, саме Юдашкін є модельєром дружини російського президента.

Тож, зважаючи на епатажність нової російської світської левиці, голландські квітникарі зробили першій леді Росії подарунок: вивели новий сорт тюльпанів, який так і назвали – «Світлана Медведєва», презентувавши його їй на відкритті знаменитої голландської виставки квітів «Кекенхоф­2010», куди дружина президента РФ прибула разом із принцесою Нідерландів Максімою.

Грузія

Перша леді Грузії Сандра Елізабет Рулофс – жінка ефект­ної зовнішності, котра не лише одягається зі смаком, а й грає на фортепіано та флейті, захоплюється живописом, знає, окрім рідної голландської, ще шість мов (німецьку, англійську, російську, грузинську, французьку й іспанську). Проте свій пер­ший візит до Грузії пані Рулофс здійснила ще до «знакового» знайомства з Ми­хаїлом Саакашвілі – влітку 1992 року, коли як співробітниця Червоного Хреста від­відала Грузію з гуманітарною місією. Однак уже наступного, 1993, року вони зустрілися в університетському кафе у Страсбурзі в Міжнародному інституті прав людини: Михаїл тут стажувався, а Сандра приїхала на курси, після яких мала вирушати до Сомалі, де їй належало захищати ці само права. Та географічні координати своєї «місії» їй довелося змінити, приїхавши зовсім не до Сомалі, а до Грузії! Тут її сприйняли добре, привітно прозвали «голландською трояндою» – символом нової Грузії. За переказами, народ плакав, слухаючи Сандру по телебаченню, особливо коли вона співала грузинською мовою «Суліко».

Нині перша леді Грузії виховує двох синів – Едуарда й Ніколоза, а також активно займається доб­рочинністю. До речі, хрещеним батьком Ніколоза є колишній Президент України Віктор Ющенко.

Сандра Рулофс залюбки займається політикою, охоче дає інтерв’ю на політичні теми, зокрема, про серпневі події 2008 року: «...Якщо Росія виведе свої війська та скасує визнання незалежності Абхазії і Південної Осетії, тоді між нами зможе відновитися діалог. Ми цього не виключаємо. Ми все ще на це сподіваємося» (цитата з інтерв’ю французькому «Radio France Internationale» у вересні 2008 року).

У травні 2007го Сандра Рулофс отримала премію української гро­мадської організації «Жінка III тисячоліття». А ще раніше побачив світ український переклад книги дружини Саакашвілі «Перша леді Грузії. Записки ідеалістки». Це видання презентувалося в нашій державі 2005 року за підтримки дружини тодішнього Президента України Катерини Ющенко. У книзі С. Рулофс чітко окреслила політичні ідеали свого чоловіка:

«Міша був переконаний, що він – єдина надія для цієї країни, і я була настільки ж у цьому впевнена. Він сказав якось, що добре прожив 35 років і був готовий померти... Я заплакала ...».

«Краще ніяких реформ, ніж половинчасті!»: портрет політика Саакашвілі».

Туреччина

У серпні 2007 року вперше в історії світської Туреччини на чолі країни стала людина з ісламістськими поглядами. Хайрюніса, дружина нового президента Абдулли Гюля, постійно носить мусульманський одяг. А оскільки в Туреччині заборонено носіння ісламської хустки (хіджабу) в будинку уряду й інших державних установах, наприклад, в університетах, першу леді не запрошують до резиденції глави держави. Одначе мати трьох дітей турецького президента не засмучується: у жіночих колах Туреччини вона доб­ре відома своїми шикарними хустками від європейського бренду «Hermes» і позолоченими накидками від «Dior». До того ж вельми різ­номанітними є й інші упо­добан­ня «головної мусульманки» Ту­реч­чини: вона захоплюється при­готуванням страв кухонь народів світу, цікавиться музикою й багато читає. До речі, не відмовляється й від політичної літератури, зокрема «Зухвалості надії» Барака Обами чи «Говорячи за себе» Чері Блер, дружини колишнього британського прем’єра (інтерв’ю Хайрюніси Гюль саудівському виданню «MBC Haya Magazine», лютий 2009 року).

Хайрюніса Гюль вийшла заміж, коли їй було лише 15, а чоловікові – 29 років. Попри різницю у віці, вона завжди підтримувала всі його політичні починання і сьогодні говорить про те, що Туреччина, врешті, стане демократичнішою країною й обере успішніший шлях розвитку. «Моє ім’я означає «благодатна жінка». І я сподіваюся, що після всіх негараздів ми всі прийдемо до загального блага», – зазначає вона. Відповідаючи на запитання про реакцію суспільства на її хіджаб, Гюль сказала: «Я іноді дивуюся, чому ці люди так мене критикують, вони ж мене зовсім не знають» (цитата з інтерв’ю турецькому виданню «Today’s Zaman» 14 травня 2007 року).

І справді, Х. Гюль демонструє соціальну активність, опікуючись сиротами, інвалідами й покинутими дітьми. За допомогою свого чоловіка пані Хайрюніса підтримує неурядові організації, котрі намагаються поліпшити життя людей похилого віку. Саме вона – ініціатор загальнотурецької програми «Освіта здо­лає всі перешкоди», одним із основних напрямів якої є під­вищення рівня освіченості людей із фізичними вадами, бо в Туреччині лише 15 відсотків із 8,5 мільйона інвалідів прагнуть вчитися далі після закінчення початкової школи. Іще одна акція дружини турецького президента – «Проект 81ї зірки». Його суть проста: здібні діти з 81 провінції країни мають виборювати звання «зірочки» свого регіону, розвиваючи таким чином власні навички й підвищуючи рівень загальної ерудованості суспільства (інформацію розміщено на офіційному порталі президента Ту­реччини – www.tccb.gov.tr/pages/president). Недарма ж життєвим кредо Хайрюніси Гюль є слова: «Я вважаю за краще, аби про мене говорили завдяки моїм справам, а не про те, у що я вдягнена» (інтерв’ю Хайрюніси Гюль саудівському виданню «MBC Haya Magazine», лютий 2009 року).

Франція

Карлу БруніСаркозі називають «першою леді нової формації». Наслідують її манеру одягатися, з неї беруть приклад, відзначають її унікальне відчуття стилю, дивовижну грацію, спокій і гідність у погляді й рухах. Президент Франції Ніколя Саркозі, одружившись 2008 року з колишньою фотомоделлю та співачкою, зламав існуючий сте­рео­тип, адже вона – цілковита протилежність загальноприйнятого уявлення про першу леді глави держави (інформація міститься на офіційних сайтах президента Франції Ніколя Саркозі (www.elysee.fr/president/accueil.1.html) та першої леді Карли Бруні (www.carlabrunisarkozy.org)).

У 1990ті Бруні стала обличчям компаній «Guess» і «Versace» та однією з десяти найзнаменитіших і високооплачуваних моделей у світі. Після відходу від модельного бізнесу спробувала себе в ролі сольної виконавиці. 2003 року вийшов її дебютний альбом під назвою «Хтось мені сказав» («Somebody Told Me» / «Quelqu’un m’a dit»), який мав великий успіх у Франції, причому співачка­початківець сама написала 8 пісень із 11. Свій альбом 2008го, між іншим, БруніСаркозі подарувала кожному члену французького уряду безпосередньо на спеціальному його засіданні, скликаному Ніколя Саркозі.

Карла Бруні супроводжує чоловіка в усіх закордонних поїздках, часто навіть шокуючи представників іноземної еліти та ЗМІ. Скажімо, під час офіційного візиту президента Росії Дмитра Медведєва до Франції в березні 2010 року Бруні зустріла високоповажне подружжя з РФ без… спідньої білизни. Це обурило пресу, однак Саркозі анітрохи не засмутило. Так раніше, у квітні 2008го, на ньюйоркському аукціоні «Christie’s» чорно­білий знімок оголеної Бруні був придбаний неназваним колек­ціонером з Китаю за 91 тисячу доларів, що в 30 разів перевищило стартову ціну в три тисячі доларів США. Тоді президент Франції не лише не засудив колишню фотомодель, а й навіть вельми схвально висловився про деякі знімки дружини.

Саркозі та Бруні не просто відверті з журналістами, розповідаючи про своє особисте життя, вони не приховують своїх почуттів під час закордонних поїз­док і дозволяють собі прилюдно обій­матися в Тюїльрі. Тому дивують нагадування французької преси про те, що ще на початку роману з Саркозі К. Бруні заявляла: «Та мені просто нема чого робити поруч із цим волохатим мамонтом з доіс­торичної ери, якому місце хіба що в антикварній лавці».

Сьогодні ж, перебуваючи «поруч із цим волохатим мамонтом», Карла Бруні сумлінно виконує обо­в’язки першої леді Франції. У липні 2009 року госпіталь італійського міста Аквіли, яке 6 квітня 2009го пережило землетрус, купив інкубатор для догляду за найслабшими з новонароджених дітей на гроші, подаровані першою леді Франції (а це, ні багато, ні мало, – 50 тисяч євро). Раніше, 2008го, Карла Бруні пожертвувала на благодійність 238 тисяч євро – стільки тоді становила виручка співачки від продажу її альбому «Comme si de rien n’etait».

Тож, незважаючи на злі язики, у листопаді 2008 року Карла Бруні посіла перше місце в британському рейтингу «найкльовіших» зна­менитостей, обійшовши популярну британську співачку Кейт Буш, а також Бейонсе та вокаліста «Led Zeppelin» Роберта Планта.

Казахстан

Інженереко­номіст за фахом, дружина казахського лідера Нурсултана Назарбаєва Сара Алпи­сівна є засновницею дитячого благодійного фонду «Бобек». Фонд опікується знедоленими дітьми, дбає про моральнодуховну освіту та виховання підростаючого покоління. У березні 2006 року вона ввійшла до складу Нацкомісії у справах сім’ї та гендерної політики при президентові. З ініціа­тиви першої леді Казахстану на захист дітей­сиріт прийнято Закон «Про дитячі села сімейного типу та будинки юнацтва». Завдяки цьому в усіх регіонах республіки створюються дитячі села сімейного типу для сиріт, відкриваються будинки «Надії», будинки юнацтва. Особливу увагу дружина президента приділяє сиротам, котрі навчаються у коледжах, вузах і училищах: Сара Алписівна щомісяця через фонд «Бобек» надає кожному з них благодійну допомогу. Дружина президента є автором ідеї моральнодуховної освіти та виховання дітей – «Самопізнання», що допомагає дітям пізнати себе, розкрити творчі можливості, вчить духовності, гуманізму та людяності. «Особистостями не народжуються, а стають, – уважає вона. – Тому прищеплювати загальнолюдські цінності важливо вже з раннього дитинства».

Сара Назарбаєва є автором низки книг, присвячених здоровому способу життя. 2002 року дружині президента Казахстану вручено спеціальну нагороду ЮНІСЕФ за видатний внесок у галузі захисту прав та інтересів дітей.

До речі, своїх дітей у Назарбаєвих троє: вони виховали дочок Дарігу (1963 р. н.), Динару (1967 р. н.) та Алію (1980 р. н.), а нині опікуються трьома онуками (Нуралі, Алтаєм і Айсултаном), трьома онучками (Венерою, Денізою і Тіарою) та правнуком Аланом (використано інформацію з офіційного порталу президента Казахстану (www.akorda.kz) та статті журналу «Бомонд», зима2007).

Іран

Перша леді Ірану Азам аль­Садат Фарахі – єдина дружина президента Махмуда Ахмадинежада. Попри те, що шлюб подружжя взяло 1980 року. Відомо, що вона закінчила Технологічний університет у Тегерані, має ступінь магістра в галузі машинобудування й до 2005 року, коли її чоловік зайняв президентське крісло, навіть читала лекції в рідному університеті. На батьківщині Азам аль­Садат Фарахі славиться своїм консерватизмом й такою само прихильністю до революційних ідей, як і її чоловік. Безмовна і покірна, вона завжди з голови до ніг щільно закутана в чорний мусульманський одяг. Можна зрозуміти тільки те, що вона носить окуляри.

Про першу леді ІРІ украй рід­ко згадує навіть місцева преса, проте в одному зі своїх інтерв’ю Ахма­динежад колись зауважив, що його дружина дуже добре готує (повідомило інформагентство «Right Pundits» 30 червня 2008 року). Також він згадав про її захоплення закордонними поїздками, у яких Азам Фарахі супроводжує свого чоловіка під час офіційних візитів по всьому світу. Одначе вперше світова громадськість побачила першу леді Ірану тільки через рік після приходу Ахмадинежада до влади, коли 2006го вона супроводжувала чоловіка під час його подорожі до Малайзії. Лише 16 листопада 2009 року Азам аль­Садат Фарахі дебютувала в статусі першої леді Ірану, виступивши публічно. Вона взяла участь у форумі дружин глав держав, які не приєдналися, в Римі, влаштованому ФАО (Продовольчою і сільськогосподарською організацією ООН) напередодні Всесвітнього саміту з продовольчої безпеки. Хоча вона й не піднялася на подіум, але виступила зі свого місця в залі. Для дружини президента Ірану не було заготовлено жодних текстів, отож виступ першої леді став своєрідним експромтом (повідомлення про це з’явилося в італійському виданні «La Stampa» 16 листопада 2009 року).

У своїй промові вона з гордістю розповіла про те, що завдяки муд­рому керівництву Ірану в країні ніхто не голодує. На її переконання, саме релігійна система управління в державі сприяє підвищенню про­довольчої безпеки сімей. Вона звернула увагу на становище палестинців у Газі, котрі через ізраїльську бло­каду живуть у крайній бідності, закликала дружину президента Єгип­ту посприяти вирішенню цього питання. «Світ повинен почути палес­тинських жінок і дітей», – резюмувала вона.

Багато оглядачів сприйняли цей заклик як крок назустріч Каїру, з яким Тегеран розірвав дипломатичні відносини ще в 1980 році, після того, як Єгипет надав притулок поваленому іранському шаху. Дружина іранського президента виконала ще одну дипломатичну місію: вона передала італійському уряду послання чоловіка, в якому містилося прохання підтримати Іран і зовсім не випадково давалася висока оцінка чудовим торговельно­економічним відносинам між двома країнами.

Подружжя виховало трьох дітей – двох синів і доньку, котрі, на відміну від батьків, мають цілком протилежне ставлення до політики. Точніше, взагалі його не мають.

Лівія

Дружина лідера лівійської революції Сафія Каддафі «не цікавиться політикою», за що свою «половинку» найбільше і любить Муамар Каддафі. Лише одного разу вона дозволила собі різкі політичні висловлювання: 1986го Сафія Каддафі вимагала смертної кари для президента США Рональда Рейгана. Причини на те в неї були найсерйозніші – під час американського бомбардування палацу Каддафі загинула прийомна 15місячна донька Каддафі й були поранені двоє його синів.

Незважаючи на те, що в Лівії, як і в будьякій іншій ісламській державі, узаконено полігамію, Каддафі не є її прихильником (про це він заявив в інтерв’ю іноземним журналістам ще 1979 року). Сафія стала другою і єдиною дружиною полковника, народивши йому аж сімох дітей: шістьох синів і одну дочку, Айшу. Він виховує дітей дуже суворо, але при цьому не влаштовує вдома тиранії, намагається прислухатися до думки своїх домочадців. Більше того, Каддафі – переконаний противник дискримінації жінок. «Жінка повинна мати всі права, виключаючи право перетворення на чоловіка», – залюбки цитує свого лідера лівійська преса. Такі переконання підштовхнули Сафію Каддафі відвідати Перший загальноарабськоий жіночий саміт, що відбувся у листопаді 2000 року в Каїрі з ініціативи Ліги арабських держав. Проте чоловік пані Каддафі зазвичай вважає за краще брати з собою в поїздки озброєний загін жінок­охоронців (до речі, досить таки привабливої зовнішності), аніж власну дружину: останній її закордонний візит до Чаду датується 1999 роком. За кордон Сафія Каддафі справді виїжджає задля відвідин усіляких «жіночих» заходів або ж заради шопінгу в найвідомішому лон­донському універмазі «Harrods», де можна придбати предмети роз­коші на будьякий випадок та ексклюзивну косметику. Причому в Британії перша леді Лівії зупиняється в номері вартістю 1500 доларів США на добу п’ятизіркового «Dorchester Hotel».

Каддафі взяв Сафію за дружину відразу ж після приходу до влади, 1969 року. Вона працювала мед­сестрою й доглядала Каддафі після автомобільної аварії. За деякими даними, остаточне рішення одружитися на Сафії Каддафі прийняв після того, як дізнався про її відмову брати участь в одному з численних замахів на життя полковника, а саме – отруїти його в лікарні.

Відомо, що 1968 року він узяв шлюб із жінкою на ім’я Фатіма, котра народила йому сина. Проте союз розпався – про першу дружину полковника відомо лише те, що вона потрапила в немилість.

Єгипет

Сюзанна Мубарак – дружина президента Хосні Мубарака, перша леді Єгипту. Дочка єгипетського лікаря й медсестри з Уельсу Лілі Мей Палмер, Сюзанна стала першою і єдиною дружиною Хосні Мубарака. Разом вони виховали двох синів – Алаа та Гамаля.

Попри те, що Сюзанні не раз дорікали з приводу дорожнечі її одягу та прикрас, не можна казати, що вона викидає «на вітер» державні кошти. Уже 1985 року Сюзанна Мубарак, співпрацюючи з Британським національним музеєм, заснувала Дитячий музей у Каїрі. У 2005му за її підтримки було відкрито відділення Громадської бібліотеки Мубарака в курортному місті Хургада.

Президентська дружина постійно опікується проблемами материнства й обездолених дітей Єгипту, за що в народі її звуть «мама Сюзанна». До того ж вона виконує обов’язки радника Національної ради материнства й дитинства Єгипту. 1996 року С. Мубарак отримала почес­ну премію від Федерації арабських видавців за просування й підтримку арабської літератури на Африканському континенті.

Позаяк перша леді Єгипту вільно говорить російською, вона неодноразово допомагала представникам мистецької еліти РФ екс­понувати їхні твори на берегах Нілу. Наприклад, 2006 року ростовський художник Віталій Куликовський мав змогу викладати єгипетським студентам і відкрив персональну виставку в Каїрі саме за підтримки Сюзанни Мубарак (використано інформацію з офіційного порталу президента Єгипту (www.presidency.gov.eg) та сайта ФАО (www.fao.org)).

США

У своїй книзі «Зухвалість надії» 44й президент США Барак Обама відгукнувся про свою другу половинку Мішель так: «Мій найкращий друг, хранителька домашнього вогнища, любов усього мого життя». Це, звісно, справа сімейна, але Мішель, хоча й жартома, публічно розповідає про свого чоловіка не такі вже приємні речі, як­от те, що він «уві сні сильно хропе», у нього «тхне з рота» і, як усі мужики, він «розкидає по будинку брудні шкарпетки». А потім, хоч як це дивно, додає: «Барак – романтик... Він мені квіти часто дарує. Вчора от знову приніс. А я... Я для нього дітей виховую» (інтерв’ю американському журналу «Glamour» від 3 вересня 2007 року).

Та Мішель Обама не лише зразкова мати і дружина: вона ще й яскрава модниця. Прикладами для наслідування для теперішньої першої леді стали Жаклін Кеннеді й Сара Джессіка Паркер (Керрі з телесеріалу «Секс і місто»). Не дарма ж 2009 року Мішель Обама з’явилася на обкладинці березневого номера знаменитого модного журналу «Vogue».

Та на відміну від кумирів перша леді Сполучених Штатів Мішель Обама у саду пре­зидентської резиденції у Ва­шингтоні сама розвела город. На невеликій ділянці землі вона вирощує дешеві та смачні «екологічно чис­ті» овочі. Проте дружина 44го президента США відома не лише цим. Уже під час президентської передвиборної кампанії чоловіка за перші п’ять місяців 2008 року Мішель Обамі були присвячені 102 публікації в пресі, тоді як Сінді Маккейн – лише 28.

Її життєве кредо: «Мама і практична дружина». «Я одружена з вирішенням усіх питань!» – цим влучним виразом Мішель якось охарактеризувала здібності свого чоловіка, відвівши собі скромну роль «супутниці генія». Але з’ясувалося, що потрібні рішення Бараку часто підказувала саме вона. Мішель особисто вплітала у промови чоловіка пасажі, які здавалися їй важ­ливими, створюючи образ політика, котрому можна довіряти. І ці сло­гани потім змушували вибухати від захвату натовпи прихильників Обами. Особливо темношкірих. До речі, расові відносини для Мішель Обами – своєрідний «пунктик». Білих американців вона позаочі називає «whitey» («білясті»), а про Америку відгукувалася як про «убогу країну», бо кольорове населення тут в основному ледь зводить кінці з кінцями. Пронюхавши про це, республіканські супротивники Обами відразу ж звинуватили Мішель у непатріотичності. Але ця атака мети не досягла.

Мексика

Очолюючи одну з урядових агенцій, Маргарита Завала де Ка­льдерон, дружина мексиканського президента Феліпе Кальдерона, опікується соціальним сектором й безпосередньо мек­сиканськими сім’ями. Її діяльність високо шанують у мексиканському суспільстві. Вона відома своїм про­тистоянням розповсюдженню наркотиків у Латинській Америці, прагненням захистити жінок, хворих на СНІД.

Венесуела

Журналістка Марісабель Родрігес де Чавес, колишня перша леді Венесуели, не змогла змиритися з політикою, яку проводив її чоловік Уго Чавес, розлучилася з ним і перейшла в опозицію. Їхній шлюб тривав недовго – чотири роки (1998–2002 рр.). До нього Чавес був 18 років одружений із Ненсі Колменарес. Остання не вельми цікавилася політикою чоловіка, а от Марісабель Родрігес не витримала, заявивши, що «не може підтримувати концентрацію влади в одних руках». Вона також звинуватила колишнього чоловіка в спробі «загіпнотизувати народ» і додала: «Я не можу підтримати це прагнення до нескінченного перебування при владі». Родрігес досить активно долучилася до про­тестів проти запропонованої пре­зидентом Уго Чавесом конституційної реформи 2007 року, що мала усунути

обмеження термінів перебування однієї людини на посту глави держави. До речі, Марісабель Родрігес стала на бік короля Іспанії Хуана Карлоса, котрий на XVIІ ібероамериканському саміті (листо­пад, 2007 року) попросив Уго Чавеса «заткнутися», коли той несподівано обрушився з жорсткою критикою на колишнього іспанського прем’єра Хосе Марію Аснара. «Незбагненно, як можна так поводитися з королем Іспанії! Президенте! Потрібно з повагою ставитися до інших, тоді й тебе поважатимуть», – заявила колишня перша леді Венесуели.

Від шлюбу з Родрігес у Чавеса є дочка Росінес, якій нині вже два­надцять років. Однак її мати вважає за краще не розголошувати подробиць стосунків Чавеса з донькою та її власних стосунків з екс­чоловіком.

 

Нещасливі шлюби подружніх пар № 1 не така вже й рід­кість. Бо статус не керує небесами, де укладаються шлюби.

Підготувала Юлія ЦИРФА.

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №11/2016 №11
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Бюджет, закони про ФОП та підтримку бізнесу: нардеп розповів подробиці зустрічі депутатів і уряду Вчора, 28 листопада

Арахамія допускає, що бюджет на 2021 рік буде прийнятий на позачерговому засіданні Вчора, 28 листопада

В ОП заявили, що падіння економіки за 2020 рік не має бути більше 5% Вчора, 28 листопада

Україна та Естонія домовились про технічне та фінансове співробітництво 27 листопада

Мінцифри: Україна піднялася в рейтингу індексу електронної участі ООН 27 листопада

В Європі вперше судитимуть дипломата з Ірану за тероризм 27 листопада

Заступник Шевченка став членом наглядової ради Нацдепозитарію 26 листопада

Профспілка "Антонова" має намір судитися через створення наглядової ради 26 листопада

США відтермінували блокування TikTok 26 листопада

Громадська рада Нацкомісії з тарифів хоче, аби "Нафтогаз" продавав газ на біржі  25 листопада