№9, травень 2010

ПоверненняПовернення

22 травня – день перепоховання праху Тараса Шевченка на Чернечій горі в Каневі

Від тієї події минуло 149 років. Тарас Шевченко помер 10 березня 1861 року в Санкт-Петербурзі і на третій день його поховали на Смоленському цвинтарі. Віддати останню шану Великому Кобзарю прийшли Достоєвський, Лєсков, Салтиков-Щедрін, Тургенєв, Некрасов, представники української, польської, грецької громад міста. Ще в день смерті Тараса Шевченка його друзі художник Григорій Честахівський і брати-літератори Михайло та Олександр Лазаревські вирішили виконати волю поета – поховати його в Україні. Адже передсмертними словами 47-річного Шевченка були: «До Канева...». Невдовзі українська громада домоглася дозволу царської влади на перепоховання поета. Супроводжували труну Кобзаря Олександр Лазаревський і Григорій Честахівський. 27 квітня вони прибули до Москви, де труну поета встановили в Тихонівській церкві. До України труну везли кіньми. 18 травня домовину з прахом Шевченка було доправлено до Києва. На київському ланцюговому мосту труну до самої церкви Різдва Христового на Подолі несли студенти Київського університету. «Громада» організувала багатолюдну маніфестацію, яка завершилася панахидою в церкві Різдва Христового. Труна перебувала в церкві до 20 травня, а вранці на руках її понесли до пароплава «Кременчуг», який узяв курс на Канів. Прощання з поетом відбувалося в Успенському соборі в Каневі. Настоятель собору Гнат Мацкевич виголосив пророчу промову: «Благовій, Малоросіє, перед містом Каневом: у нас поховано Тараса Шевченка!». І хоча настоятель говорив російською мовою (іншою не можна було), його усунули з посади. До місця поховання труну знову понесли на руках. 22 травня після богослужіння прах Шевченка було поховано на Чернечій горі, що відповідало його «Заповіту». Невдовзі могила Шевченка перетворилася на місце паломництва українців, а Чернеча гора дістала назву Тарасової. Відзначення річниць перепоховання поета стало національною традицією всупереч репресіям влади. 1925 року могила поета стала частиною Канівського музею-заповідника, а через 14 років там відкрили пам’ятник роботи скульптора Манізера. Сучасного вигляду меморіал набув улітку 1939 року зі встановленням на могилі Кобзаря бронзового пам’ятника і спорудженням літературно-меморіального музею. Щороку у травневі дні біля могили поета в Каневі проходять богослужіння, сюди звідусіль їдуть люди вклонитися Кобзареві.

9 березня поточного року в канівському музеї на Чернечій горі Президент України Віктор Янукович вручав Шевченківські премії. Зваживши на те, що літературно-меморіальний музей понад п’ять років перебуває у стані ремонту, Президент доручив Генеральному прокуророві з’ясувати причини цієї затяжної епопеї та уточнити шляхи витрачання коштів. Наразі планується завершити ремонт до Дня незалежності, 24 серпня цьогоріч.

Підготувала Ніла ІВАНЕНКО.

Архів журналу Віче

Віче №11/2016 №11
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Зеленський прибув до Берліна, де збирається "коаліція охочих" Сьогодні, 19 листопада

У Єврокомісії відреагували на слова Трампа про Путіна: "ми не коментуємо дружбу" Сьогодні, 19 листопада

ЗМІ: заступник Гегсета покинув "Рамштайн" після того, як дорікнув Україні за удари по РФ Сьогодні, 19 листопада

У Кремлі заявили, що Україна була головною темою зустрічі Путіна і Трампа Сьогодні, 19 листопада

Окупаемость AI-агента в колл-центре: расчет AHT, FCR и затрат Сьогодні, 19 листопада

Алкоголізм чи «просто багато п'є»: ознаки, після яких варто звернутися до нарколога Сьогодні, 19 листопада

"Хто він? Він мій друг": Трамп та Путін провели зустріч у Китаї Сьогодні, 19 листопада

ЗМІ: республіканці у Конгресі США використовують допомогу Україні як важіль тиску на демократів Сьогодні, 19 листопада

Канада на "Рамштайні" оголосила новий пакет військової допомоги Україні Вчора, 18 листопада

Ракети ППО від Британії, реакція на Керченський міст, "Шахед" над Кишиневом: новини дня Вчора, 18 листопада