передплата Українською | In English

№3, лютий 2010

Болонський процес і проблеми національної освіти

Поділитися:

Болонський процес – це зближення і гармонізація систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського освітнього простору, а також активізації європейської системи вищої освіти у світовому масштабі в межах першої декади третього тисячоліття. Основні цілі сформульовано 1999 року в Болонській декларації під назвою
«Зона європейської вищої освіти». Її підписали представники 29 держав Європи. Україна приєдналася до них у 2005-му.

Час змін вимагає оновлення в найважливіших сферах життя, термінового розв’язання актуальних проблем, передусім тих, що стосуються системи національної освіти, від якої залежить науковий потенціал, кадрове оздоровлення основних галузей  виробництва, авторитет у світовій науковій спільноті. Не лише керівники освітнього відомства, а й самі навчальні заклади повинні активніше діяти в новому форматі – запроваджувати та використовувати в своїй роботі нові методи навчання.

Пріоритетним напрямом на цьому шляху для колективу Севастопольського політехнічного ліцею стала розробка нової концепції виховання майбутніх євроабітурієнтів – осіб, котрі відповідають стандартним показникам співтовариства євростудентів. Про те, як це відбувається в регіонах, з якими проблемами стикається школа, прагнучи вписатися в євро- та світову спільноту, ми розмовляємо з експертом із питань освіти медіа-ради «Віче-Південь», професором, доктором педагогічних наук Тетяною ПІНЧУК.

– Тетяно Олександрівно, які цілі й завдання стоять перед навчальними закладами у зв’язку з необхідністю адаптації системи освіти до нових європейських освітніх стандартів?

– Формування покоління людей, котрі мислять і працюють по-новому, – основне завдання національної вищої освіти в сучасних умовах. Вирішення його залежить від загального розвитку особи, її комунікативних здібностей, засвоєння знань, самостійності в ухваленні рішень, критичності та культури мислення, формування інформаційних і соціальних навичок.

У зв’язку з цим головним напрямом середньої освіти є забезпечення наступності в системі «початкова школа – середня школа – вища школа» за рахунок запровадження інноваційних технологій навчання. Питання інтеграції молоді в світову спільноту є пріоритетними в навчально-виховній діяльності Севастопольського політехнічного ліцею. Тому при виборі власного шляху розвитку – створенні нової концепції виховання людини нового часу, абітурієнта ХХI століття – перед колективом ліцею було поставлено мету – модернізувати систему ліцейського навчання, аби виховати ліцеїста з універсальним мисленням, що відповідає характеристикам євроабітурієнта, громадянина України, Людини Світу.

На жаль, Болонська декларація не розглядає питання реформування загальної середньої освіти в рамках ідей Болонського процесу, попри їх взаємозв’язок. Отже, навчальні заклади, як і вся система вітчизняної освіти, мають самі забезпечувати сучасний рівень підготовки своїх випускників, аби в них не виникло проблем під час вступу до вузів країн – членів Болонської конвенції.

Вирішення цих завдань дозволить забезпечити вільне входження майбутніх студентів України в навчальні заклади європейської зони вищої освіти. Необхідний засіб для цього входження – запровадження європейської системи перезаліку залікових балів (European Credit Transfer and Accumulation Sуstem або ЕСТS). Саме вона забезпечує високу мобільність студентів і викладачів – базовий принцип Болонського процесу.

– Назвіть, будь ласка, необхідні для цього умови.

– Студентська мобільність можлива:

– за відсутності перешкод вільному пересуванню;

– за умови забезпечення доступу до отримання освіти і практичної підготовки, а також до супутніх послуг для студентів.

Для викладачів, дослідників і адміністративного персоналу повинні бути визнані та враховані періоди часу, витрачені на проведення досліджень, викладання і стажування в європейському контексті, без обмеження їхніх прав, встановлених законом.

Розв’язанню поставлених завдань також сприяє:

– забезпечення соціально-економічної основи студентської мобільності через систему знижок і різноманітних пільг для студентів;

– єдність і наступність навчальних загальноосвітніх і вузівських програм;

– входження до Болонської системи загальноосвітніх закладів III ступеня і запровадження в навчально-виховний процес цих закладів бодай певних елементів системи залікових балів за ЕСТS;

– забезпечення комунікацій міжнародною мовою спілкування.

Остання умова є обов’язковою для виконання практично зі шкільної лави. Не є таємницею, що нині в європейському співтоваристві перевагу віддають англійській мові. В Севастополі сьогодні її викладають у 98% шкіл. Інші іноземні мови вивчаються в меншому обсязі через брак викладачів і поступове скорочення кількості учнів.

– Чи в змозі вихованці загальноосвітніх навчальних закладів України оволодіти сьогодні мовою міжнародного спілкування на належному рівні?

– Головна мета програми вивчення іноземної мови – формування комунікативної компетенції учнів, базою для якої є комунікативні вміння, здобуті на основі мовних знань і навичок. Подальший розвиток комунікативної компетенції залежить від соціокультурних і соціолінгвістичних знань, умінь і навичок, що забезпечують входження особи в інший соціум і сприяють її повноцінній адаптації в новому для неї суспільстві.

Нині досягти цієї мети досить важко через недостатню кількість якісних вітчизняних підручників, методичних посібників для вчителів і учнів, а також навчальних годин з предмета. Учень середньої або старшої ланки має вивчити відповідно до програми іноземну мову під час колективної діяльності протягом лише 576 годин. Крім того, в державних програмах відсутні спеціально виділені години для вивчення літератури, написаної цією мовою. А хіба можна міжнародну мову спілкування вивчити без занурення в літературну спадщину країни, без читання текстів?!

– Чи можливо розв’язати завдання, висунуті державною програмою з вивчення іноземної мови, за рахунок нових технологій, методів, методик викладання, спеціальної вузівської підготовки вчителів, могутнього навчально-методичного комплексу?

– Програми з вивчення іноземної мови переконують, що це можливо. Однак результати інтерактивного опитування вчителів севастопольських шкіл засвідчують протилежне. Викладачам англійської мови працювати за програмами, затвердженими МОН України, складно, позаяк вони передбачають навчання протягом декількох років лише за трьома модульними сферами спілкування:

– особистісною;

– публічною;

– освітньою.

У програмах відсутні вказівки щодо кількості годин для роботи над темами, блок-темами, модулями.

Тематика ситуативного спілкування повторюється в програмах рік у рік на дедалі складнішому рівні змісту, але самі теми для вивчення сформульовані недостатньо чітко. Тому вчитель самотужки модулює навчальний процес згідно зі своїми розумінням і майстерністю, спираючись на матеріали автентичних підручників іноземного походження.

Вітчизняні автентичні підручники, які відповідають навчальним програмам, затвердженим МОН України, і забезпечують комплексний підхід у вивченні англійської мови, наразі до шкіл не прийшли. Рекомендований МОН підручник для 5–9 класів А. Несвіт не відповідає навчальній програмі, затвердженій тим само міністерством.

За списком зарубіжної автентичної літератури, рекомендованої МОН України для здійснення навчально-виховного процесу в загальноосвітніх школах, випущені й надійшли до шкіл підручники, методичні посібники для вчителів і відеокасети – матеріали, варті уваги, але за змістом вони не відповідають навчальним програмам. Учителям доводиться шукати навчальний матеріал по декількох підручниках для того, аби виконати програмні вимоги.

Тести для підготовки учнів до незалежного зовнішнього тестування подані лише в книзі для вчителя, але для того, щоб їх розмножити й надати для користування всім випускникам, коштів у держави немає.

– І все-таки чи вдасться ці питання врешті-решт вирішити?

– Принаймні шукати шляхи їх розв’язання необхідно. І колектив ліцею це робить. 2005 року він став асоційованою школою ЮНЕСКО.

Наукова діяльність ліцею, орієнтована на вимоги Болонської декларації, спрямована, нагадаю, на модернізацію навчально-виховного процесу, зокрема, на адаптацію ліцеїстів до навчання у вузах, що входять до європейського освітнього простору. З цією метою розроблено й розпочато в рамках навчально-виховного процесу експеримент із запровадження елементів кредитно-модульної системи, яка стала нормою оцінювання знань студентів в європейських вузах і вищій школі України.

Науковий проект спрямований на збільшення кредитів (одиниць оцінювання знань за ЕСТS) ліцеїстів, котрі здобувають профільну освіту й отримують допрофесійну підготовку. Експеримент із запровадження елементів кредитно-модульної системи забезпечить зацікавленість кожного учня у глибшому вивченні профільних предметів, пов’язаних із складанням конкурсних іспитів, підвищить їхню активність під час відвідання факультативів, спецкурсів, індивідуально-групових занять, проведенні наукових досліджень, передбачених навчальними планами ліцею, сприятиме адаптації до вузівської системи оцінювання знань. Цей проект схвалений міським управлінням освіти і науки Севастополя.

Перші результати експерименту показують, що ліцейська кредитно-модульна система оцінювання знань поступово запроваджується. На жаль, за відсутності державної політики наступності середньої і вищої освіти, закріпленої у відповідних вітчизняних документах і Болонській декларації, «увімкнути» вчительську свідомість вельми складно: процес рухається поволі й без ентузіазму.

Причини цього – не адаптовані до вищої школи програми, які не лише не передбачають модульного навчання, а й ускладнюють умови переходу до нього; відсутність можливості вузівської організації навчально-виховного процесу та спеціально підготовлених педагогічних кадрів; слабкі матеріально-технічна й навчально-методична бази.

Проте колектив ліцею пройшов найважчий – початковий – етап залучення до вимог Болонського процесу, накопичив певний науковий і практичний досвід застосування елементів європейської системи оцінювання знань майбутніх євроабітурієнтів, який, поза сумнівом, прислужиться системі загальної середньої освіти.

Автор: Лучія Пузикова

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №1/2016 №1
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата