передплата Українською | In English

№23, грудень 2009

Кожна країна захищає свій ринок

Поділитися:

Українcька держава приводить національну систему технічного регулювання (стандартизацію, систему вимірювань, оцінку відповідності (сертифікацію), акредитацію, нагляд та контроль) у відповідність до норм та правил, прийнятих у країнах – членах ЄС. Однак майже 40% загального експорту України припадає на країни колишнього Союзу.

Для формування та здійснення узгодженої політики в галузі технічного регулювання, захисту ринків від небезпечних і неякісних товарів, а також із метою запобігання створенню необґрунтованих технічних (нетарифних) бар’єрів у взаємній міждержавній торгівлі  у 1992 році створено Міждержавну раду зі стандартизації, метрології та сертифікації (МДР) Співдружності Незалежних Держав (СНД). Україна не ратифікувала Статуту СНД, тому вона не є державою–членом СНД, а належить до держав–засновниць та держав–учасниць Співдружності. У жовтні поточного року на базі державного підприємства «Укрметртестстандарт» (Київ) Держспоживстандарту України відбулося 24 засідання науково-технічних комісій (НТК) з підтвердження відповідності та з акредитації, що діють у рамках МДР. У засіданнях брали участь представники національних органів із підтвердження відповідності та акредитації Азербайджану, Білорусі, Казахстану, Киргизії,  Російської  Федерації, Узбекистану, України, а також представники Виконавчого комітету СНД, Бюро зі стандартів МДР та ЗАТ «SONY Electronics» СНД. На засіданнях було розглянуто близько 30 питань, зокрема, про правила та процедури підтвердження відповідності, а також модулі оцінки відповідності; про технічне регулювання харчової продукції; взаємне визнання робіт з акредитації органів з оцінки відповідності; конкурс на здобуття премії  СНД за досягнення в галузі якості продукції та послуг.

Сьогодні в усіх країнах СНД реформується система технічного регулювання, тому, як ніколи, актуальним наразі є здійснення узгодженої політики з прийняття технічних регламентів на національному рівні  (технічні регламенти з підтвердження відповідності – нормативно-правові документи, які базуються на відповідних європейських директивах і якими встановлюються обов’язкові для виконання вимоги з безпеки або безпосередньо, або шляхом посилання на національні стандарти, гармонізовані з міжнародними чи європейськими стандартами). Це мають бути документи, які не створюватимуть бар’єрів у торгівлі між країнами–учасницями СНД, а сприятимуть її розвитку на взаємовигідних засадах. Основною метою оцінки (підтвердження) відповідності є надання споживачам, органам влади та зацікавленим сторонам доказів, що введена  в обіг продукція задовольняє вимоги відповідного регламенту. 

Рішенням Ради Європи у 1993 році в ЄС для оцінки відповідності запроваджено модульний принцип, що максимально спрощує процедуру доведення відповідності. Модулі (схеми), а їх вісім (A, B, C, D, E, F, G, H), або комбінації з них застосовують залежно від виду продукції, явища (наприклад, електромагнітна сумісність), ступеня ризику, аналізу результатів випробувань тощо. Згідно з модульним принципом основним документом підтвердження відповідності є декларація відповідності. Вона означає, що виробник повинен сам пересвідчитися, чи відповідає його продукція встановленим вимогам, тобто самотужки (або із залученням органу із сертифікації) провести необхідні процедури оцінки відповідності та нести за це юридичну відповідальність. Фахівцями «Укрметртестстандарту» розроблено проект угоди про модулі оцінки (підтвердження) відповідності та вимоги до маркування Єдиним знаком доступу на національні ринки держав–учасниць СНД. Цей нормативно-правовий документ розроблено з урахуванням рішення Європейського парламенту й Ради Європи № 768/2008/ЄС від 9 липня 2008 року в частині модулів оцінки відповідності та правил нанесення й використання маркування знаком відповідності – «СЕ». Науково-технічна комісія з підтвердження відповідності МДР, розглянувши цей проект, прийняла рішення просити Держспоживстандарт України доопрацювати документ з урахуванням зауважень і пропозицій, наданих національними органами, і представити його на розгляд на 25-те засідання НТК з оцінки відповідності МДР.

Однак неякісні та небезпечні товари продовжують надходити на споживчий ринок України. Так, лише протягом третього кварталу 2009 року служба держнагляду Держспоживстандарту України перевірила та забракувала 22,6% м’яса та м’ясопродуктів, 63% рибної продукції, понад 21% хлібопродуктів. Центр незалежних споживчих експертиз «ТЕСТ»  під час тестування молока від шести виробників виявив засилля бактерій групи кишкової палички у більшості зразків. А за результатами дослідження, проведеного Інститутом екогігієни і токсикології імені Л. Медвідя, сосиски у полімерній оболонці, які продають в українських магазинах, складаються на 45% з емульсії (перемелені та уварені до стану кашки відходи м’ясовиробництва) та на  25% із соєвого білка. Вміст м’яса в них становить 7%, а м’яса птиці – 15%. Решта – це борошно, крохмаль та смакові добавки. Всесвітня організація союзів споживачів попереджає, що дитячі сухі сніданки популярних марок, які позиціонуються як здорове харчування, насправді більш як наполовину складаються з цукру та солі. Крім зернової основи тут можна знайти барвники, емульгатори, ароматизатори, ідентичні натуральним, про що виробники не сповіщають на маркуванні.

За інформацією РБК–Україна,  щомісячно з харчовими отруєннями в Україні госпіталізують до півсотні людей. Останнє масове отруєння сталося у вересні поточного року в  Києві, коли на карантин були відправлені військовослужбовці Президентського полку. 

Угодою про технічні бар’єри в торгівлі Світової організації торгівлі (ТБТ/СОТ) визнано, що жодній країні не має бути заборонено вживання будь-яких заходів, необхідних для захисту її інтересів безпечності.

За умов лібералізації зовнішньоекономічної діяльності застосування такого нетарифного методу, як обов’язкова сертифікація, дає можливість обмежити доступ на внутрішній ринок  зарубіжної  продукції, яка через її низьку якість  може реалізовуватися практично за демпінговими цінами і завдавати шкоди як споживачам, так і виробникам. Іноземні держави, вимагаючи вільного доступу своєї продукції на український ринок, на власні ринки імпортну продукцію не допускають, захищаючи тим самим, передусім, своїх товаровиробників. Угодою  ТБТ/СОТ скористалися країни ЄС у ситуації, що склалася з експортом української соняшникової олії і вимагали сертифікації кожної її партії. Це право застосувала 2009 року Республіка Молдова – член СОТ. Наказом Міністерства економіки і торгівлі Молдови № 36 від 12.03.2009 р. «Про деякі заходи із захисту прав споживачів» запроваджено обов’язкову сертифікацію кожної партії імпортної харчової продукції та продовольчої сировини. За оцінкою фахівців Міністерства економіки України, зазначеній процедурі підлягатиме близько 10% усього українського експорту до Республіки Молдова, що становить 70 млн. доларів США в розрахунку на рік. Республіка Киргизстан, яка також є членом СОТ, ще раніше для захисту вітчизняного товаровиробника запровадила обов’язкову сертифікацію імпортної продукції на відповідність національним стандартам. Обов’язкова сертифікація продукції передбачена і в країнах, які є нашими основними торговими партнерами, зокрема, Росії, Білорусі, Казахстані та інших учасницях СНД, де перелік такої продукції значно ширший, ніж в Україні. Скасування в односторонньому порядку обов’язкової сертифікації харчової продукції ставить у нерівні умови вітчизняного товаровиробника порівняно з імпортером. Вона призведе до того, що вітчизняний виробник змушений буде сертифікувати свою продукцію на території інших держав, залишаючи там свої кошти, та сприятиме створенню за кордоном додаткових робочих місць. Науково-технічна комісія з підтвердження відповідності МДР прийняла до відома інформацію Федерального агентства з технічного регулювання та метрології Російської Федерації про те, що згідно з рішеннями 34-го та 35-го засідань МДР у листопаді 2009 року в Москві відбудеться міжнародний семінар із питань технічного регулювання харчової продукції за участю експертів міжнародних організацій, національних органів та національних систем сертифікації. Комісія попросила національні органи, попри кризові умови,  взяти активну участь у роботі  згаданого семінару.

Світова організація торгівлі формулює фундаментальне правило: між країнами – учасницями спільного ринку має бути створено систему взаємної довіри до результатів оцінювання відповідності товарів та послуг, якими обмінюються країни-члени. Тому що будь-яке повторне (додаткове) оцінювання відповідності (випробування або сертифікація) товару чи послуги після первинного, зробленого за погодженими критеріями, додає лише ціну і аж ніяк не якісні характеристики.

Універсальним інструментом формування довіри до діяльності органу з оцінки відповідності (ООВ) є його акредитація на основі міжнародних вимог до компетентності ООВ. У 2008 році прийнято Директиву ЄС щодо акредитації (№ 765), згідно з якою в кожній країні має бути лише єдиний орган із питань акредитації ООВ. Таким органом у  нашій країні є Національне агентство з акредитації України (НААУ). На засіданні науково-технічної комісії з акредитації  МДР обговорено питання актуальності створення в кожній країні СНД єдиного національного органу з акредитації, а також проект «Угоди про взаємне визнання робіт з акредитації органів з оцінки відповідності». Його довірили розробити саме НААУ як національному органу з акредитації, що є найсучаснішим серед усіх країн СНД. На засіданні представники НААУ висловили принципову позицію щодо реалізації зазначеної угоди – лише шляхом запровадження механізму взаємного оцінювання національних органів з акредитації, як це відбувається на регіональних та міжнародному рівнях. Наразі проект перебуває на розгляді у країнах–учасницях СНД.

Економічною радою СНД 30 червня 2006 року прийнято рішення  про заснування конкурсу на здобуття премії СНД за досягнення у сфері якості продукції та послуг, модель якого є аналогічною конкурсу в ЄС. Узяти участь у конкурсі, який проводиться раз на два роки, можуть юридичні особи будь-якої організаційно-правової форми, є зареєстрованими в будь-якій країні СНД і виробляють продукцію (окрім виробництва озброєння та військової техніки) або надають послуги. Підприємство, що бере участь у конкурсі, має підтверджувати високу якість продукції або послуги, яку надає,  протягом не менш як двох років та здійснювати поставки (експорт) не менш ніж у дві країни СНД. Лауреати  конкурсу на здобуття премії отримують право використовувати  емблеми премії у рекламних цілях протягом трьох років після її присудження. На участь у міждержавному етапі другого конкурсу на здобуття Премії СНД за досягнення у сфері якості продукції та послуг-2009  від України висунуто дев’ять таких організацій: Сєверодонецьку науково-виробничу фірму «Хіммаш компресор-сервіс», виробництво машин та устаткування спеціального призначення; ТОВ «ДСД», виробництво машин і обладнання для добувної промисловості (м. Кривий Ріг); ВАТ «Одеський кабельний завод «Одескабель»; ЗАТ «Сєверодонецьке об’єднання «Азот», виробництво мінеральних добрив та азотних сполук; ТОВ «Аромат», виробництво парфумерно-косметичної продукції (м. Харків); ЗАТ «Запорізький олієжиркомбінат»; ТОВ «Компанія Полісся», виробництво напівфабрикатів заморожених (с. Тарасівка, Київська область); Державне підприємство «Центр сертифікації і контролю якості будівництва об’єктів нафтогазового комплексу Держнаглядохоронпраці України», надання послуг з оцінювання та підтвердження відповідності об’єктів підвищеної безпеки (м. Дніпропетровськ); Оздоровчо-лікувальний центр–пансіонат «Сєверний» (м. Євпаторія). Підсумки конкурсу оголосять наприкінці нинішнього року.  Відомості про лауреатів та дипломантів конкурсу буде опубліковано в ілюстрованому каталозі «Премія СНД 2009 року» та на  сайті МДР у мережі Інтернет.

Автор: Неля МОСКОВСЬКА

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №11/2016 №11
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Бюджет, закони про ФОП та підтримку бізнесу: нардеп розповів подробиці зустрічі депутатів і уряду Вчора, 28 листопада

Арахамія допускає, що бюджет на 2021 рік буде прийнятий на позачерговому засіданні Вчора, 28 листопада

В ОП заявили, що падіння економіки за 2020 рік не має бути більше 5% Вчора, 28 листопада

Україна та Естонія домовились про технічне та фінансове співробітництво 27 листопада

Мінцифри: Україна піднялася в рейтингу індексу електронної участі ООН 27 листопада

В Європі вперше судитимуть дипломата з Ірану за тероризм 27 листопада

Заступник Шевченка став членом наглядової ради Нацдепозитарію 26 листопада

Профспілка "Антонова" має намір судитися через створення наглядової ради 26 листопада

США відтермінували блокування TikTok 26 листопада

Громадська рада Нацкомісії з тарифів хоче, аби "Нафтогаз" продавав газ на біржі  25 листопада