№7, квітень 2006

Роль ЗМІ у процесі адаптації молодої людини в політичному просторі

Поділитися

Подальший розвиток суспільства пов'язаний з особливостями формування соціально-політичних орієнтацій молоді, політичним вибором і ставленням до влади. У формуванні нової системи цінностей і норм, демократичної спрямованості політичної свідомості молоді зростає роль ЗМІ. Мас-медіа сьогодні набувають навіть більшого значення, ніж державна молодіжна політика, оскільки остання відчужена від окремих членів суспільства. А ЗМІ мають змогу вирішувати, які проблеми нині найактуальніші. Ця тенденція загальносвітового масштабу властива й сучасному українському суспільству.

Сергій ПРАВДЕНКО, перший заступник голови Комітету з питань свободи слова та інформації

В історії з "25-м кадром" поставили крапку, подолали рифи, "намиті" любителями дивідендів

– Комітет продовжував активно працювати над принциповим оновленням та вдосконаленням законодавчої бази, яка була ухвалена ще в 90-ті роки минулого століття. І хоч усі розуміли, що вона вже застаріла, зміни вносити було дуже складно. Це передусім стосувалося основоположних, рамкових законів, які врегульовують сфери діяльності засобів масової інформації.

Особливо складно було працювати над новою редакцією Закону "Про телебачення та радіомовлення". Тут зійшлися різні інтереси, прагнення й переконання, зіткнулися взаємовиключні позиції. Доводилося залагоджувати численні непорозуміння, усувати різноманітні перешкоди, обминати підводні рифи, які були "намиті" суто прагматичними зацікавленнями. Ніхто не хотів позбуватися тих чи тих політичних або фінансових дивідендів. Ми шукали порозуміння, ба навіть ішли на компроміси, але послідовно обстоювали найголовніше – державницьку позицію. Ми добилися, щоб закон захищав національні інтереси, українського виробника, вітчизняну продукцію, все зробили для того, аби було менше можливостей розкрадати кошти.

Нову редакцію, попри неабиякі труднощі, врешті-решт удалося затвердити. До речі, закон, що набув чинності з 1 березня, поставив остаточну крапку в затяжних суперечках про так званий "25-й кадр", бо в ньому чітко визначено: "Забороняється використання в програмах і передачах на телебаченні та радіо прихованих установок, які впливають на підсвідомість людини".

Участь у виборах є важливим чинником політичної соціалізації особистості, особливо молоді. Тут набувається перший практичний досвід політичної діяльності, формується почуття співучасті в політичному житті суспільства.

Політичні реалії також потребують дослідження процесу політичної соціалізації молоді, її електоральної поведінки в українському суспільстві та здійснення пошуку шляхів підвищення рівня виборчої активності, впровадження ефективних виборчих технологій, подолання політичного нігілізму та абсентеїзму молодого покоління.

Отже, актуальність досліджуваної теми обумовлюється:

по-перше, підвищенням ролі молоді у формуванні державної політики, реальною участю в модернізації суспільства;

по-друге, необхідністю створення можливостей для самореалізації молоді в політичній сфері;

по-третє, розширенням інформаційних можливостей суспільства, що потребує відкритості й доступності інформації, нового знання тощо;

по-четверте, розширенням можливостей громадянського суспільства;

по-п'яте, системною кризою, що виникла у зв'язку з переходом до ринкових відносин і потребує від суспільства іншого рівня свідомості;

по-шосте, студентство – це соціально-демографічна група з великими потенційними можливостями як у політиці загалом, так і у виборах зокрема. Власне, з його середовища формуватиметься нова політична еліта, яка визначатиме розвиток України в XXI столітті;

по-сьоме, важливим бачиться аналіз політичної поведінки нового покоління, позбавленого ностальгії за комуністичним минулим, політична соціалізація якого відбувається в умовах формування нових економічних, політичних, соціальних та культурних відносин.

Вищезазначене спричинює потребу теоретичного обґрунтування процесу політичної соціалізації молоді. По-перше, молодь – одна з великих соціально-демографічних груп суспільства. По-друге, вона постійно поповнює економічно активне населення держави. Але життєве самовизначення молоді при цих ролях є неоднозначним. Насамперед значна частина молоді посідає місце в нових соціальних групах: серед підприємців, менеджерів, банківських працівників. Збільшилася кількість молодих людей, які очолюють суспільні рухи, молодіжні організації, партії. Але, з другого боку, молодь залишається однією з незахищених соціальних груп, на яку впливає чимало чинників. Вони водночас і визначають подальше позиціювання молоді до процесів і явищ суспільного розвитку.

Приміром, у працях вітчизняних учених вирішується проблема поєднання західних політологічних концепцій виборчої поведінки громадян із реаліями пострадянського політичного простору. На основі великої кількості даних емпіричних досліджень у Росії та Україні О. Вишняк проаналізував особливості виборів у двох країнах, дослідив історію електоральних досліджень та основні теорії електорального вибору. Питання психології виборчої діяльності знайшли своє відображення в дослідженнях В. Бебика, Г. Почепцова, С. Макеєва. Нагальною проблемою сучасної політичної науки є політична соціалізація молодої генерації. Існує ціла низка досліджень, присвячених вивченню цієї проблеми. У працях В. Пилипенка, О. Вишняка розглядаються політичні орієнтації та соціальні очікування сучасної молоді. О. Петрунько досліджує проблеми відчуження сучасної молоді від активної політичної діяльності. М. Погребинський аналізує політичні симпатії сучасної молоді та робить прогнози щодо її електорального вибору. Г. Приходько вивчає вплив ринкових чинників на соціальну активність молоді. Є. Головаха на основі даних досліджень, проведених Інститутом соціології НАН України, аналізує ставлення до влади та політичний вибір молоді, виділяє окрему когорту молоді віком до 22 років, яка проходить соціалізацію за умов первинної сім'ї та навчальної діяльності. М. Остапенко розглядає проблеми політичної соціалізації студентської молоді та особливості її політичної культури.

Проте кількість праць, які розглядають електоральну поведінку студентської молоді, обмежена. Як правило, студентство вивчається в контексті аналізу певних проблем цілого молодіжного середовища, електоральна поведінка не виділяється зі структури соціальної активності загалом. Проте вітчизняна та зарубіжна історія багата прикладами високої політичної активності саме студентської молоді, саме студентство значною мірою визначає майбутнє українського суспільства. Ступінь вивчення цієї проблеми ще недостатній, вона потребує подальшого аналізу.

Дієвим інструментом процесу політичної соціалізації молодого покоління виступають ЗМІ. Адже найбільший масив політичної й соціальної інформації молоді люди одержують через ЗМІ, діяльність яких зорієнтована на управління політичною поведінкою громадян.

Скажімо, за результатами соціологічних досліджень, серед чинників, що, на думку опитаних, впливають на формування їхніх політичних уподобань, на першому місці – засоби масової інформації (56,6%), на другому – соціально-економічні умови (45,1%), на третьому – діяльність політичних партій (32,2%). Майже третина опитаних (28,6%) серед чинників зазначили сім'ю, 19,5% респондентів назвали політичних лідерів, а 14,7% – друзів. Як бачимо, в сукупності ключові фігури політичного процесу (політичні лідери й партії) поступаються за ступенем впливу на формування політичних переваг засобам масової інформації.

Тож інформаційний сектор стає потужним засобом забезпечення реальної демократії та запобігання загрозам чи небезпеці типу диктаторських, монополістичних чи олігархічних аномалій. Цей чинник передбачає певний ступінь виключення загроз і небезпеки для громадян у процесі їх інформування.

Можна констатувати значний вплив засобів масової інформації і на електоральну поведінку студентської молоді. У процесі дослідження виявилося, що 69% респондентів одержували інформацію про кандидатів під час їхніх виступів на телебаченні, 43% – читали про кандидатів у пресі, 28% – слухали їхні виступи по радіо. Саме сприйняття повідомлень ЗМI дало змогу більшій частині респондентів сформувати свою думку про кандидатів на виборах і вплинуло на їхній електоральний вибір.

Отже, ЗМІ формують і визначають публічну сферу, через яку відбувається взаємодія між владою і громадянами, які її обирають. Мас-медіа є засобом залучення населення до політичного життя через сприйняття політичної інформації, залучення до політичних процесів, що відбуваються в суспільстві, і водночас справляють вплив на процеси політичної соціалізації молодого покоління.

За даними інтернет-ресурсу, нині головну роль у процесі політичної соціалізації відіграють ефірні ЗМІ, а саме телебачення, за допомогою якого 93,9% населення одержують основну суспільно-політичну інформацію. Переважна більшість населення (82,8%) щодня дивиться телевізор, 9,8% – двічі-тричі на тиждень, 1,4 % – кілька разів на місяць, 3,3% – дуже рідко й лише 1,3% – ніколи. Молодь віддає перевагу телебаченню та радіомовленню. І тільки 20% юнаків і дівчат щодня читають газети та журнали. Періодику передплачують значно менше, ніж раніше: нині одну газету (журнал) одержують 37,9% сімей, дві газети (журнали) – 23,3%, три – 13,5%, чотири – 4,9%, п'ять – 1,4%, більше п'яти – 2,3%. Не передплачують жодного періодичного друкованого видання 16 % сімей.

Тому можемо стверджувати, що наразі найефективнішим засобом процесу політичної соціалізації є телебачення.

Звичайно, ЗМІ не можуть забезпечити систематичне і глибоке засвоєння політичних знань. Це завдання спеціальних освітніх установ. Та все-таки мас-медіа, супроводжуючи людину протягом усього життя, у тому числі й після завершення навчання, значною мірою впливають на сприйняття нею політичної та соціальної інформації. При цьому під виглядом політичної освіти в людей можуть формуватися й псевдораціональні структури свідомості, що спотворюють реальність під час її сприйняття.

Освітня роль ЗМІ тісно пов'язана з їхньою функцією соціалізації й, по суті, переростає в неї. Проте якщо політична освіта передбачає систематичне набуття знань і розширює пізнавальні й оцінювальні можливості особи, то політична соціалізація означає інтерналізацію, засвоєння людиною політичних норм, цінностей і зразків поведінки.

У демократичному суспільстві найважливіше політико-соціалізаційне завдання ЗМІ полягає в масовому впровадженні заснованих на пошані закону і прав людини цінностей, навчанні громадян мирно розв'язувати конфлікти, не ставлячи під сумнів суспільний консенсус із засадничих питань державного устрою. Проте важливо в цьому контексті враховувати і вплив основних тенденцій розвитку самих ЗМІ. Це передусім роздержавлення преси, нерівномірний розподіл фінансової підтримки з боку владних структур, зростання кількості періодичних видань, зниження тиражів та деукраїнізація вітчизняного інформаційного простору тощо. А тому в процесі політичної соціалізації завдяки ЗМІ, заангажованим власниками, молоді люди часто підпадають під їхні маніпуляційні можливості, що не є безпечним для свідомого та об'єктивного сприйняття інформації.

Отже, виникає ситуація, за якої ЗМІ та журналістика своїми діями загалом (пропонуючи критичне ставлення до політичних подій та особистісних якостей політиків) фактично послаблюють роль традиційної політичної комунікації, посилюючи значення альтернативної політичної комунікації в суспільстві. Натомість влада прагне зберігати контроль за процесами альтернативної політичної комунікації, використовуючи для цього всі засоби, спрямовані на одержання підтримки громадської думки (політична комунікація, політична реклама).

У цій суперечці за вплив на активну і перспективну аудиторію нині дедалі вагоміше заявляють про себе інтернет-ресурси. Віртуальні спільноти являють собою нову форму соціальної організації в інформаційному суспільстві, їхній появі передує руйнування попередньої форми соціальної організації, тому можна зробити припущення, що в певний період часу спостерігатиметься зростання участі індивідів у масових рухах, що відзначатимуться більш життєздатною формою колективної єдності й характеризуватимуться сплеском інтересу до них індивідів та бажанням брати в них участь. Причому доктрини та програми масових рухів не відіграють провідної ролі під час прийняття рішення про приєднання індивідів до певного руху.

Розвиток сучасних інформаційних технологій, що дає змогу майже миттєво передавати інформацію, створює стан або відчуття одночасності чи присутності. У зв'язку зі швидким проникненням інформаційних технологій у всі сфери суспільного життя Інтернет починає посідати дедалі більше місце серед засобів оперативного отримання необхідної інформації і відігравати дедалі значущу роль у формуванні політичних симпатій студентства. Електронні ЗМІ, що поширюються в українському сегменті Інтернету, сприяють відкритості суспільства, розповсюдженню різнобічної інформації, яку важко адміністративно регламентувати, неминуче сприятимуть зростанню ролі інформаційної мережі у формуванні і прийнятті електоральних рішень українського студентства.

Тож можна дійти висновку, що за мінімального вміння використовувати сучасні інформаційні технології, зокрема інтернет-користувачі, а також користувачі мобільного зв'язку, фактично весь час стикаються з досить потужним проективним інструментом, яким згідно з наведеними ознаками є Інтернет.

Медіасистема розглядається як принципово відкритий форум, на якому під час політичної комунікації відбувається активна конкуренція символічних змістів і культурно-ментальних значень, що формують національну самосвідомість громадян.

Загалом ЗМІ мають складну і розділену відповідальність, особливо стосовно ідеологічно плюралістичних суспільств, де існують альтернативні соціальні групи і субкультури, а також щодо вираження конфліктів і нерівності в більшості суспільств. Проблема виникає й у зв'язку з питанням про те, якою мірою засоби масової комунікації можуть підтримувати потенційні зміни радикального порядку.

Із сказаного можна зробити висновки, що ЗМІ:

у процесі політичної соціалізації молоді сприяють забезпеченню стабільного соціального консенсусу;

здійснюють інформаційний зв'язок між політичною системою та навколишнім середовищем і є важливим чинником у процесі політичної соціалізації молоді та її електоральної поведінки;

виступають як один із інструментів управління суспільством в інтересах економічних, а також політичних відносинах соціальних прошарків і груп. Оптимізують медіавплив і каталізують формування певної моделі суспільної думки;

виконують роль контролюючої противаги;

є джерелом залучення студентства до політичного життя й агентом політичної соціалізації. Вирішальну роль в одержанні електоральної інформації і впливі на формування виборчих симпатій студентської молоді відіграє телебачення. Звертання до преси пов'язане з пошуками інформації, яка з різних причин або не надходить каналами телебачення, або чомусь є недостатньою. Преса на сьогодні в українському суспільстві є джерелом більшого плюралізму в політичних симпатіях, аніж телебачення. Хоча завдяки специфічним особливостям прийнятнішими для молоді є телебачення та Інтернет.

Використання ЗМІ агресивних технологій і поширення негативної інформації зменшує рівень довіри до них і призводить до зниження виборчої активності. Поширення Інтернету та його українського сегмента, де відносно високий рівень свободи слова і обмежений адміністративний контроль з боку влади, а також життєва необхідність для студентства оволодіння комп'ютерними технологіями стимулюватимуть роль інформаційних систем щодо можливості впливу на електоральну поведінку студентської молоді.

Поява багатопартійності в перехідний період становлення незалежної України зумовила, з одного боку, певний прогрес у розвитку ЗМІ, бо нові партії створювали власні друковані видання та прагнули отримати доступ до ефірного часу на телебаченні. Протягом останнього десятиріччя в українських ЗМІ відбувалася дедалі більша диференціація на офіціозні й неофіціозні. Тоді як перші з них мали державну підтримку, передусім економічну, другі були розподілені між політико-фінансовими клановими угрупованнями.

Але вести мову про незалежність українських ЗМІ в політичній комунікації не доводиться. Унаслідок їхньої комерціалізації відбувається поступове витіснення матеріалів, які можна віднести до політичної комунікації, рекламними та розважальними. Через проблеми, що існують нині в українському інформаційному просторі, преса й ТБ досить часто займають неконструктивну позицію, не тільки не сприяючи процесам інтеграції суспільства, а й, навпаки, втілюючи своєю інформаційною політикою деструктивні тенденції. Усе це створює істотні утруднення в процесі політичної соціалізації молоді. Проте, незважаючи на ці проблеми, гадаємо, що загальні процеси розвитку глобального інформаційного простору й медіакультури, зокрема тенденція до справжньої демократизації та створення громадянського суспільства з властивою йому альтернативною формою політичної комунікації, дедалі більше впливатимуть на процес політичної соціалізації молодого покоління, особливо з огляду на входження України до європейської та світової спільнот.

Джерела:

1 Бебик В.М. Політична культура сучасної молоді / В.М. Бебик, М.Ф. Головатий, В.А. Ребкало. – К.: А.Л.Д., 1996. – С. 41–65.

2 Виховання національно свідомого, патріотично зорієнтованого молодого покоління, створення умов для його розвитку як чинник забезпечення національних інтересів України: аналітично-інформаційні матеріали. – К.: Державний ін-т проблем сім'ї та молоді, 2003. – С. 83 –135.

3 Волинський А. Стадії політичного процесу // Політичний менеджмент. – 2004.–№1(4). – С.41–52.

4 Говоруха С. Теоретико-методологічні засади вивчення феномена політичної культури: у пошуках холістичного підходу // Людина і політика. – 2003. – № 4 (28). – С. 135.

5 Головаха Є., Пухляк В. Политическая социализация в посткоммунистической Украине // Политическая мысль. – 2002. – №2. – С.29 –32.

6 Гриценко О. Політична комунікація. Скільки конструктивного, а скільки деструктивного? // Віче. – 2003. – №9 (138). – С. 76–79.

7 За даними інтернет-ресурсу www. isps. By/am/htm.

8 Загородній Ю.І., Куріло В.С., Савченко С.В. Політична соціалізація студентської молоді в Україні: досвід, тенденції, проблеми. – К.: Генеза, 2004. – С.21–27.

9 Затонский В.А. Сильное государство и активная личность: актуальные проблемы взаимодействия // Вестник Московского университета. Сер. 12. Политические науки. – 2004. – №1. – С.70–88.

10 Клочко М., Ордешук П. Временные предпочтения: отбор или социализация (исследование украинских студентов) // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2005. – № 1. – С. 136–154.

11 Конституція України. – К.: Харків, 1998. – С.6.

12 Лапкин В. В., Пантин В.И. Освоение институтов и ценностей демократии украинским и российским массовым сознанием // Полис. – 2005. – № 1. – С. 50–62.

13 Нове покоління незалежної України (1991–2002 роки). Щорічна доповідь Президентові України, Верховній Раді, Кабінету Міністрів України про становище молоді в Україні. – К, 2002. – С. 109–125.

14 Пащенко В. Моделі нормативного обґрунтування "громадськості" // Політичний менеджмент. – 2004. – №3.– С. 58–70.

15 Політологічний енциклопедичний словник /Упоряд. В.П. Горбатенко. – 2-е вид., доп. і перероб. – К.: Генеза.– 2004. – С.618–632.

16 Результаты экспресс-опроса студентов ВНУ им. В.Даля (9–10 декабря 2003 года).

17 Шестопал Е.Б. Политическая психология: Учебник для вузов /Е.Б. Шестопал. – М.: ИНФРА, 2002. – 448 с.

Автор: Наталія ПРОБИЙГОЛОВА

Архів журналу Віче

	№4
	Реклама в журналі Інформація авторам Передплата

Останні новини

Зеленський і Сунак обговорили найбільший військовий пакет від Британії Сьогодні, 23 квітня

Знайти в США зброю для України на всю суму допомоги ЗСУ може бути проблемою – посол Сьогодні, 23 квітня

Туск: Польща не передасть Patriot Україні, але допоможе іншими засобами Сьогодні, 23 квітня

Кулеба пояснив, чому консульства України зупинили надання послуг чоловікам мобілізаційного віку Сьогодні, 23 квітня

Зеленський заявив про домовленість щодо ATACMS для України Сьогодні, 23 квітня

Тонкощі використання клейових сумішей для армування плит пінополістиролу Сьогодні, 23 квітня

Союзники назвали дату нової зустрічі щодо зброї для ЗСУ у форматі "Рамштайн" Вчора, 22 квітня

Кулеба розказав міністрам ЄС, що ще є можливість запобігти гіршим сценаріям Вчора, 22 квітня

Норвегія приєднається до ініціативи з забезпечення України засобами ППО Вчора, 22 квітня

Громадяни Словаччини зібрали вже понад 3 млн євро на снаряди для України Вчора, 22 квітня