№21, листопад 2009

Територія гіпервідчутних пульсацій

В Українському домі відкрилася IV Міжнародна художня виставка-ярмарок «АРТ-КИЇВ contemporary 2009».

Столиця ще не відпочила від попереднього проекту Дому на Європейській – Великого антикварного салону, як ось – нова солідна експозиція. 

Усі зали та зальчики заполонило новітнє мистецтво. Стільки зірок українського й зарубіжного контемпорарі ніколи донині водночас не збиралися на одному вітчизняному виставковому просторі. Тобто не збиралися разом їхні творіння.

ДЕЯКІ арт-персони з їхніми роботами подеколи випливали на хвилеріз суспільних оцінювань. Їх то змішували з багнюкою, то купували на світових аукціонах. Сито часу не просіювало найяскравіших. Навіть де в чому їм сприяло. Зокрема, позбавляло  необхідності якось називати напрями, течії, не закопувало художників у словесний мотлох. Зрештою, все на світі давно має своє визначення. Й людство чого лишень не проходило! Натомість візуальна культура, знай собі, все одно рухається – по спіралі. Спіральний рух її відбувається завдяки радше новим технологіям, аніж чомусь іншому.

Звідки ж тоді таке буяння образів, фонтанування тем? Секрет, певне, у  тому, що історія невпинно крокує в бік індивідуалізації. А це – постійне звільнення від комплексів (спадщини пращурів), одне слово – розкріпачення. Отже, народження нового. І хоч як там крути – прогрес.  

Тож на виставці-ярмарку «АРТ-КИЇВ contemporary 2009» строкатість побаченого, некерованість індивідуальних поглядів на художню творчість, розмаїття шкіл, манер, технік неймовірно підвищили загальну емоційну температуру.

На першому поверсі логічно розмістили сучасні твори, що мають найпихатіший статус затребуваності. Річ у тім, що їх хтось колись уже придбав собі на втіху для приватної колекції. Надавши для експонування контемпорарі-шедеври із власних зібрань, любов до вітчизняного мистецтва продемонстрували Ігор Воронов, Дмитро Андрієвський, Сергій та Наталія Вакуленки, Ольга Козловська, Дмитро Рощенко, Андрій Супруненко, Володимир Сало, Вікторія Тігіпко, Євген Шаломеєв. Уразив належністю до касти колекціонерів і заступник столичного мера Олесь Довгий.

ОСІНЬ в Українському домі зробила чимало подарунків арт-фанам. Німецький художник Грегор Шнайдер, на жаль, десь загубився дорогою до київського вернісажу. Добре хоч заздалегідь розмістив у Домі свої просторово-об’єктні містифікації. 

З-поміж найпомітніших гостей «АРТ-КИЄВА» – уславлений швейцарець Роже Пфюнд, дизайнер найвідоміших валют, багатоверстатник у творчості. В Україну майстер привіз чарівні живописні роботи у змішаній техніці, зокрема фірмові серійні портрети знаменитостей (Рільке, Каллас, Ніжинського...). До слова, пан Пфюнд не зображує сучасників, його заворожує флер часу, що супроводжує пам’ять про видатні історичні постаті.

Водночас виставка постійно вертає до реальності. До надреальної реальності, яку створюють сучасники. Савадов, Тістол, Сильваші, Чічкан, Ройтбурд, Гнилицький... У нас достатньо імен для плекання нацгордості (й не лише у футболі). Вони засвітилися на престижних міжнародних виставках та аукціонах. Вони вислизували в різних рубриках виставки-ярмарку «АРТ-КИЇВ», віддаляючи  «ярмарковість», наближаючи «виставковість».

Галерейники мусили цього разу підтягнутися до високої планки, що її встановили своєю присутністю імениті митці. Тому галерей було представлено менше. Однак і концентрацію якості вони продемонстрували незрівнянно вищу. Ось майже повний їх перелік: «Триптих», «Арт-Агент», Antin’s Collections, KievFineArtGallery, Mironova Gallery, 7Stars Gallery, «Карась Галерея» (Київ), Dymchuk Gallery  (Одеса), «Ленін» (Запоріжжя), «Маргінеси» (Івано-Франківськ), White Square Gallery (Берлін – Лас-Вегас).

СПЕЦПРОЕКТИ великих виставок в Українському домі – тема особлива. Добірки творів, нанизаних на якусь генеральну ідею, розкидали по всіх поверхах. Олександр Соловйов увірвався на «АРТ-КИЇВ» із «Флешкою»: дотепним відеоартовим проектом за участю вісімки художників. Олег Пінчук спорудив біля помпезного парадного під’їзду  до Українського дому зупинку громадського транспорту (проект «Зупинка», Мironova Gallery). Оксана Левченя-Константиновська схрестила у серіалі картин минуле й теперішнє («Соцкапіталізм»). Тиберій Сильваші свої знамениті плямові експресії об’єднав нехитрою «шапкою»: «Живопис»...

У роботах згаданих та незгаданих митців на цій обширній експозиції пульсувало життя – відокремлене, незаангажоване, на жодне інше не схоже. І в кожному цьому житті, у свою чергу, пульсувало щось своє – «випендрьож», епатаж, сарказм, пересмішництво. Мистецтво – різне. Часом естетське, часом брутальне, а подекуди воно – суцільний фурункульоз. Та воно й не має бути медом.  

Головне – наявність майстерності та відсутність огидної прози буднів.

Коротше кажучи, крокуй – і дивись! 

Автор: Ольга КРАСОВСЬКА

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Польські ЗМІ розповіли, як Туск переконав Макрона змінити умови імпорту не на користь України Сьогодні, 28 березня

Шмигаль прибув на міжурядові переговори до Варшави Сьогодні, 28 березня

Болгарію чекають дострокові вибори: ще одна партія відмовилась формувати уряд Сьогодні, 28 березня

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Сьогодні, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Сьогодні, 28 березня

Чехія виділить кошти на свою ініціативу щодо закупівлі боєприпасів для України Сьогодні, 28 березня

ЄС розблокував пільги для України, Косово йде в Раду Європи, "коаліція бронетехніки": новини дня Сьогодні, 28 березня

ЗМІ: Заява Макрона про відправку військ в Україну розлютила американських посадовців Вчора, 27 березня

Словенія приєднається до ініціативи Чехії із закупівлі снарядів для України Вчора, 27 березня

Естонія готова підтримати прем’єра Нідерландів на посаду генсека НАТО Вчора, 27 березня