передплата Українською | In English

№19, жовтень 2009

Сучасний аналіз економічних систем

Поділитися:

Помітною подією в середовищі фахівців-суспільствознавців став вихід друком наприкінці 2008 року у видавництві Київського національного економічного університету імені В. Гетьмана монографії «Інституціональний аналіз економічних систем», автор якої – проректор цього авторитетного навчального закладу Сергій Степаненко.

Уважне знайомство з монографією дає підстави впевнено стверджувати: вона вигідно відрізняється від більшості наукової літератури, що виходить у вітчизняних видавництвах останнім часом. Адже в ній доволі вдало й із притаманним автору дослідницьким хистом проведено творчий пошук наукових методів досліджень кризових явищ у соціально-економічному розвиткові.

Кризові явища у світовій економіці та неможливість однозначного застосування класичних підходів для розробки ефективних заходів щодо їх подолання спонукають провідних науковців щонайменше до переоцінки рецептів, закономірностей та умов, за яких вони спрацьовують. Абстрагованість і виразна захопленість точними даними (математичним апаратом, відповідними розрахунками) в дослідженні економічних взаємодій призводить до відриву від соціальної складової. Остання, як свідчить прискіпливий аналіз, домінує в поведінці суб’єктів економічних і суспільних відносин. Тому усталені теоретичні підходи та принципи наукового аналізу суспільних процесів (й економічних, зокрема) потребують істотного оновлення. Назріла потреба в зміні наукової парадигми економічних досліджень, урахуванні низки важливих чинників, від яких чимало і провідних науковців раніше абстрагувалися.

Відомо, що нинішній стан економічної теорії чимало дослідників небезпідставно характеризують як кризовий. Причина цього полягає у слабкості її методологічних позицій. Так, уразливість неокласичної теорії постала з нереалістичних основних теоретичних положень, невідповідності висновків і наукових прогнозів реаліям розмаїтого життя. Окремо інституціоналізм сам, як зазначає автор монографії, ще не дотягує до цілісної економічної теорії. Таке становище можна спостерігати й у інших соціогуманітарних науках. Уразливість методологічних засад особливо відчутна, коли йдеться про спроби прогнозу процесів у країнах, що стали на шлях глибоких соціально-економічних перетворень. Тому імперативно постала потреба істотного оновлення теоретичних підходів і принципів наукового аналізу суспільних процесів загалом і економічних зокрема. За таких умов актуальність і перспективність інституціоналізму значно зростає.

Процес сучасного оновлення методологічних засад економічної теорії передбачає перехід до нової загальнонаукової парадигми пізнання процесів, що відбуваються у природі та суспільному житті, переосмислення положень класичної парадигми Декарта–Ньютона, врахування тих важливих чинників суспільного буття, які раніше не бралися до уваги. Як наголошує в монографії С. Степаненко, світ нині стоїть перед необхідністю подолання обмеженості передової свого часу класичної теорії, що виникла на ґрунті критики схоластики й утвердилася як перша справді наукова система знань про природу і світ, про принципи їх пізнання. Водночас упродовж останнього століття сформувалися нові засади наукового пізнання, застосування яких уможливить повніше розкриття об’єктів пізнання, їхніх складових.

С. Степаненко доходить висновку про доцільність застосування принципів і підходів саме системно-синергетичного наукового дослідження. Дослідник наголошує: неможливо відразу сформувати в Україні чи будь-якій іншій державі розвинуту демократію та передову економічну систему. Натомість, за його баченням, потрібно, досліджуючи передовий досвід, з’ясовувати й екстраполювати на вітчизняні реалії складники інституційного розвитку як економічної, так і суспільно-державної сфер. Проблема методології сучасної економічної науки – формування таких наукових принципів і підходів до досліджень, що забезпечують побудову логічної, внутрішньо не суперечливої системи взаємопов’язаних економічних знань, які адекватно відображають усі аспекти економічних процесів і соціальних чинників.

Саме проблема методології інституціональної економічної теорії й досліджується у праці С. Степаненка. Установлення зв’язків між основними положеннями інституціоналізму, розкриття їхнього взаємозв’язку з практикою, подолання частковості знань уможливить утвердження інституціоналізму як більш точної та практично орієнтованої теоретичної системи. Саме тому потрібне оновлення методологічних засад економічної теорії. Наріжним є перехід до нової загальнонаукової парадигми пізнання процесів, що відбуваються в природі та суспільному житті, переосмислення положень класичної парадигми Декарта–Ньютона. На цьому шляху, як слушно зазначає автор, провідну роль мають засади системно-синергетичного аналізу та використання принципів цивілізаційного дослідження суспільних процесів.

Застосування цивілізаційної парадигми уможливлює комплексне використання сучасних загальнонаукових принципів і підходів до наукового аналізу суспільства. Вони розглядаються автором як один із найважливіших складників методології економічного дослідження.

Слід також відзначити застосування автором монографії нового для інституціоналізму «організаційного» предмета в дослідженні економічної системи. Людина економічна постає в різних ролях. Такий підхід дає змогу  зрозуміти, чому і як економічні індивіди набувають статусу економічних суб’єктів. Замість узагальненої абстракції людини, домогосподарства чи сучасної фірми постає система економічних суб’єктів, які посідають різні місця в економічній системі, мають певні економічні та соціальні функції, обстоюють відповідні інтереси. У взаємодії економічних суб’єктів проявляється головний зв’язок економічної системи, досягнення головної її мети – убезпечення  економічної системи від розпаду. Динамізм дає змогу  дослідити поведінку в тій чи тій ситуації, запропонувати прогноз реакції та дій.

Вельми показово, що основна увага автора спрямовується на  подолання академізму, відірваності популярних математичних статистичних методів, які застосовуються в економічній теорії, від реалій світової економіки. Натомість пріоритет надано поєднанню пізнавальної та предметної діяльності в системі організаційної науки. Усе це, за баченням автора, покликано наповнити новим методологічним і практичним змістом економічну теорію.

Рецензована праця потребує популяризації. Її основні ідеї, можливо, варті не тільки академічного, а й популярного викладу. Адже політики та службовці мають засвоїти основи інстутиційного аналізу. Досягти відчутних реальних зрушень демократії та соціально спрямованої ринкової економіки на теренах пострадянської дійсності неможливо без цілеспрямованої трансформації інститутів, передусім державних органів.

*Рецензія на книжку: Степаненко С. В. Інституціональний аналіз економічних систем (проблеми методології): Моногр. – К.: КНЕУ, 2008. – 312 с.

Автор: Андрій КУДРЯЧЕНКО

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Зеленський не планує візит на саміт НАТО у грудні – не передбачено форматом Сьогодні, 18 вересня

Міністр Пристайко вже дав згоду на формулу Штайнмаєра на зустрічі 2 вересня Сьогодні, 18 вересня

Фаріон: «Слуги» будуть валити все, що пов'язане з ростом українського духу Сьогодні, 18 вересня

ЄС профінансував ремонт дитсадків і лікарень у Маріуполі, Мелітополі та Приморську Вчора, 17 вересня

Новини 17 вересня: касові апарати, арешт нерухомості "Кузні на Рибальському", ринок землі Вчора, 17 вересня

Став відомий склад нової делегації України в ПАРЄ Вчора, 17 вересня

Лагард стане головою Європейського центробанку Вчора, 17 вересня

ЄС очікує невідкладного розслідування серії нападів на Гонтареву Вчора, 17 вересня

Мирошниченко про вибори у Києві: Банкова страхується, створюючи нові важелі впливу на виконавчу владу Вчора, 17 вересня

Генасамблея ООН внесла питання України у порядок денний: хто голосував проти 16 вересня