передплата Українською | In English

№19, жовтень 2009

Легені шахтарського краюЛегені шахтарського краю

Поділитися:

На гербі Кремінського району Луганської області красується козуля між дубовим і сосновим гіллям. Із цією символікою й пов’язує майбутнє своїх земляків голова Кремінської райдержадміністрації Юрій Прокопенко.
Він твердо переконаний: саме туризм, розвиток сфери дозвілля та відпочинку, а також, що дуже важливо, і малого, й середнього бізнесу піднімуть економіку всього мальовничого краю шахтарської Луганщини.

Юрій Олексійович за фахом інженер-механік. Після закінчення Ворошиловградського машинобудівного інституту трудився на виробництві, в малому бізнесі, очолював фермерське господарство, обіймав посади заступника й першого заступника голови Кремінської РДА. Ось уже два роки очолює виконавчу владу району.

«Із призначенням на посаду Юрія Прокопенка вдалося стабілізувати ситуацію в районі. Він не є членом жодної з партій, має досвід депутатської діяльності в райраді, тож депутати сприйняли його як керівника району, як людину справи. Вплинуло ще й те, що Юрій Олексійович свого часу очолював ЖКГ – сферу, де мало політики, а багато тяжкої рутинної праці під контролем і влади, і депутатів, і населення. Цією щоденною роботою він, можна сказати, й агітував за себе. Згадую, як вперше я приїхав до Кремінної: спекотної пори води в райцентрі не було! Нині проблему розв’язано. Це лише один із багатьох прикладів співпраці керівництва адміністрації з органами місцевого самоврядування. Якщо є бажання слухати й чути одне одного, спільно вирішувати гострі питання, тоді можна домогтися того, чого не було раніше», – такої думки заступник голови Луганської облдержадміністрації Сергій Тихоновський.

Юрій Прокопенко очолив район не лише в політично нестабільний час, а й у рік початку світової фінансово-економічної кризи. Щоправда, єдина тутешня шахта закрилася ще задовго до неї. Давно зупинилися або значно зменшили обсяги виробництва й підприємства, які працювали на «оборонку». Більш-менш стабільним залишається сільське господарство, але й цю сферу безпроблемною не назвеш, особливо нині, коли фермер не може достукатися до банків за кредитами. У період світової фінансової скрути, за словами Юрія Олексійовича, аграріїв врятував торішній рекордний урожай, реалізовуючи який, селяни заробляли і на посівну, і на жнива. «Щоправда, у нас є агропромислові підприємства, котрі навіть у цей складний час придбали сільськогосподарську техніку, нарощують виробництво, – каже голова РДА. – Проте чималеньку ставку робимо на розвиток туристичної сфери. Адже Кремінський район вважається легенями Луганщини. Він має найбільші в області лісові масиви, заповідні місця, озера».

Справді, для розвитку туризму в Кремінському районі є все: багата давня історія та мальовнича природа, чотири річки і сто тридцять озер. У лісових озерах із підземними джерелами водяться найрізноманітніші види прісноводних риб, навіть такі рідкісні нині в’юни і лини. Є й раки. Фауна представлена не лише зайцями, білками, лисицями, дикими кабанами, а й лосями, козулями, шляхетними плямистими оленями. У водоймах Серебрянського лісництва будують дивовижні дерев’яні «містечка» бобри. Окрім звичних видів птахів, тут гніздяться ще й фазани, тетеруки, чирки, вальдшнепи, водяні курочки й куріпки. Неподалік райцентру є мінеральні джерела з цілющою лікувальною водою. Урочища «Дубовий гай», «Сосновий бір» і «Білоусова садка» – пам’ятники природи.

– Про природну й історичну унікальність нашого району можна розповідати довго, але краще все це побачити та відчути. Тому ми всіх запрошуємо до себе, рекламуємо, розповідаємо про свій край, де тільки можемо, розробили стратегію розвитку туризму і розбудови інфраструктури відпочинку та дозвілля, – каже Юрій Прокопенко. – На виконання районної програми з розвитку туризму репрезентовано туристичний кластер «Перлина Донбасу». Кремінською бізнес-асоціацією спільно з Корпусом Миру в Україні за фінансової підтримки Програми технічної допомоги уряду США створено інформаційно-туристичний центр «Зелена Кремінна», який має свій інтернет-сайт. Відзнято презентаційний мультимедійний фільм. Розроблено туристичні маршрути для піших, велосипедних і водних походів, туристичні сценарії активних ігор: квест і пейнтбол. Закуплено велосипеди, байдарки, намети, спальні мішки та інше спорядження для відпочинку й дозвілля в лісах, на берегах річок Сіверського Дінця, Осколу, Красної.

Кремінна вже має змогу організовувати активний корпоративний відпочинок для працівників великих підприємств і шахт із сусідніх промислових районів Луганщини, Донеччини, Харківщини та інших областей. Кремінський лісгосп пропонує послуги мисливцям і рибалкам. Тутешні єгері можуть виконувати навіть обов’язки екскурсоводів, покажуть, де були стоянки давніх племен, шляхи, якими князь Ігор ходив у похід, розкажуть, як виникло те чи інше озеро, звідки витікають і куди впадають притоки Сіверського Дінця. Цими маршрутами вже пройшли перші туристи не лише з України, а й з далекого зарубіжжя, наприклад, бізнесмени та представники влади з Болгарії. До речі, тут можна не лише відпочити, оздоровитися, а й вирішити ділові питання. Адже діє бізнес-центр, фахівці надають консультаційні послуги, допомагають підготувати документи, розробити бізнес-плани тощо. Молодим підприємцям, чиї проекти схвалить відповідна комісія, сприятимуть в отриманні пільгових кредитів. У найближчих планах – створення бізнес-інкубатора для підприємливої молоді. Початківцям, зокрема, безкоштовно надаватиметься робоче місце в офісі, вони звільнятимуться від усіх комунальних платежів, тут їх навчатимуть, як вести свою справу, словом, допомагатимуть стати на ноги.

«Чим зайняти населення, яке залишилося без роботи, зокрема, й через нинішню економічну кризу? Конкретний вихід ми бачимо у розвитку малого та середнього бізнесу, хочемо, аби люди самі створювали собі робочі місця. А влада сприятиме цьому. Скажімо, та сама туристична сфера потребує відповідної інфраструктури, інвестицій. У нас є санаторій-оздоровниця «Озерний», бази відпочинку «Угольок» і «Лісова поляна», дитячий оздоровчий табір «Мрія». Але цього замало. Та й згадані заклади відпочинку потребують капіталовкладень, осучаснення, – каже Юрій Олексійович. – У нас люди щирі, добрі, гостинні. Та щоб туристів, гостей належно прийняти, потрібно ще багато попрацювати, необхідні комфортні готелі, сучасні дороги, добре розвинена індустрія з організації дозвілля».

Голова РДА впевнений,  якщо не сидіти склавши руки, а шукати й діяти, то будуть ділові інвестори, будуть і сучасні ділові ініціативи.

Автор: Світлана ЧЕРНЕНКО

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

ЄС висунув ультиматум Джонсону: у вас 12 днів, покажіть Brexit-план або це кінець Вчора, 18 вересня

ВР ратифікувала зміни до угоди з Туреччиною про стягнення податків Вчора, 18 вересня

Зеленський не планує візит на саміт НАТО у грудні – не передбачено форматом Вчора, 18 вересня

Міністр Пристайко вже дав згоду на формулу Штайнмаєра на зустрічі 2 вересня Вчора, 18 вересня

Фаріон: «Слуги» будуть валити все, що пов'язане з ростом українського духу Вчора, 18 вересня

ЄС профінансував ремонт дитсадків і лікарень у Маріуполі, Мелітополі та Приморську 17 вересня

Новини 17 вересня: касові апарати, арешт нерухомості "Кузні на Рибальському", ринок землі 17 вересня

Став відомий склад нової делегації України в ПАРЄ 17 вересня

Лагард стане головою Європейського центробанку 17 вересня

ЄС очікує невідкладного розслідування серії нападів на Гонтареву 17 вересня