передплата Українською | In English

№19, жовтень 2009

Береженого інспектор бережеБереженого інспектор береже

Поділитися:

У житловому будинку вибухнув газ, у шахті загинули гірники, в аквапарку завалився дах, на будівництві впала стіна – такі повідомлення ми часто чуємо в інформаційних випусках новин.
Із висоти сьомого поверху величної міцної австрійської споруди, що в центрі Львова й де з 1951 року оселилося територіальне управління Держгірпромнагляду, видно, як біля скульптури Богородиці перед будинком зупиняються та моляться перехожі, фотографуються молодята
й туристи. Для всіх вона є Берегинею. Як то кажуть, береженого Бог береже. Про те, як запобігти трагедіям на виробництві, наша розмова з начальником територіального управління Віктором Шайтаном.

 

Територіальне управління – орган виконавчої влади, що підпорядковується Державному комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляду), який входить до структури Кабінету Міністрів.
До структури теруправління входять сім інспекцій:

Західна державна міжрегіональна гірничотехнічна інспекція у вугільній промисловості, яка здійснює нагляд у Львівській і Волинській областях за відповідними підприємствами.

Львівська державна гірничотехнічна інспекція з нагляду за охороною надр та гірничодобувною промисловістю. Адже Львівщина багата на корисні копалини: вугілля, нафту, природний газ, а також на запаси мінеральної і прісної води, солі тощо.

Західна міжрегіональна державна інспекція промислової безпеки та охорони праці в нафтогазовому комплексі. Після реорганізації здійснюватиме держнагляд у 10 областях України, бо трубопровідна газонафтова транспортна система проходить територією Львівської, Рівненської, Волинської, Івано-Франківської, Тернопільської, Закарпатської та Чернівецької областей.

Львівська державна інспекція промислової безпеки та охорони праці в будівництві, енергетиці, котлонагляді та підіймальних спорудах.

Львівська державна інспекція промислової безпеки та охорони праці в машинобудуванні, на транспорті та у зв’язку.

Львівська державна інспекція промислової безпеки та охорони праці в газовому господарстві та хімічній промисловості.

Львівська державна інспекція промислової безпеки та охорони праці в соціально-культурній сфері, агропромисловому комплексі, легкій та деревообробній промисловості.

У штаті управління – 132 спеціалісти, з них 95 – інспектори, решта – керівники, їхні заступники. Управління здійснює нагляд за 58.500 підприємствами. Докладніше – на сайті www.dgpn.lviv.ua. До речі, за минулий рік із його інформацією ознайомилися близько 39 тисяч відвідувачів.

– Вікторе Анатолійовичу, найрезонансніший вибух побутового газу стався торік у Львові поблизу Національного  університету імені Івана Франка та Інституту фізкультури в дуже жвавому місці  – на Костюшка, 14. Тоді були жертви, зруйновано чотириповерховий будинок. Які причини трагедії? Усім відомо, що теруправління брало активну участь у розслідуванні...

– Так, ми дали свої висновки і провели технічне розслідування аварії, але   право виголошувати результати – це прерогатива прокуратури, яка завершила слідство. Одне можу сказати: зловживань власне в газорозподільній системі ми не зафіксували. Тут можна говорити про необережність одного з господарів квартири під час використання газу в побуті.

– Як розв’язуються проблеми з безпекою населення на територіях Борислава, Стебника?

– Ще донедавна надходило чимало листів від мешканців цих районів, які отримували за власні кошти в різних інстанцій гірничо-геологічні обґрунтування для зони, яка має обмеження й навіть заборону на будь-яке будівництво. У Стебнику закриті шахти заповнені водно-соляними розчинами, у Бориславі надто близько проходять газопроводи. Некомпетентні установи надавали  свої  нефахові  висновки. А потім із цими і подібними паперами мешканці регіону приходили до нас і обурювалися, чому ми їм не дозволяємо будуватись. Починаючи з 2006 року ми провели велику роз’яснювальну роботу, аби донести до людей правдиву інформацію, надіслали листи головам рад усіх рівнів, організували чимало нарад із мешканцями цих районів. І переконали, що територіальне управління їм не ворог, а рятівник від проблем, які незабаром виникнуть, якщо вони розпочнуть будівництво  без належного гірничо-геологічного обґрунтування.

Яскраве підтвердження того, що ми на правильному шляху, – судова тяганина в Стебнику, де господар збудував хату, а нині вона руйнується через невраховані ним природні чинники. Ми виступаємо вже  кілька років як свідки у цій справі. Причина одна – недотримання закону. Тут не буває іншого розвитку подій: або ти йдеш законним шляхом, будуєшся й мешкаєш у безпеці, або, просто кажучи, свідомо ставиш під загрозу життя і своє, і рідних.

– Однак роботу інспекторів теруправління Держгірпромнагляду сприймають за схемою: спіймати порушника й покарати…

– Ми не є каральним органом, а здійснюємо нагляд за тим, як на підприємствах дотримуються закону України про охорону праці. І перевірка, про яку попереджаємо за 10 днів, – це вже і є процес навчання та  впливу. Докладно обговорюємо всі зафіксовані факти, розбираємо кожну ситуацію, кожний мінус, звертаємо увагу на всі без винятку складові безпеки на виробництві. Коли ж підприємство неналежно ставиться до охорони праці, то рада територіального управління, де ми заслуховуємо керівників-порушників, має певні повноваження: готувати подання про відсторонення керівника від роботи або притягнення до адміністративної відповідальності, чи подання матеріалів у прокуратуру. Тільки за друге півріччя спрямували до прокуратури 103 подання на керівників і працівників, котрі допустили низку порушень. З недбалими  потрібно поводитися жорстко. Навіть робити записи в трудову книжку. Я у своїй  роботі практикував такі записи й переконаний, що це пішло на користь  і суспільству, і керівнику, і самому порушникові.

Наведу такий приклад. У 2007 році в будівельній галузі Львівщини спостерігався високий рівень травматизму. Ми створили робочі групи з наших інспекторів і розпочали позапланові обстеження будівельних майданчиків. Відтак роботи на половині з них зупинили, бо власники не мали навіть проектної документації, а люди на спорудженні об’єктів не були забезпечені найнеобхіднішим. За три місяці жорсткого, але суто в межах закону контролю ми навели чіткий порядок. За півтора року вже маємо певні результати: керівники зрозуміли, що  краще вкласти кошти в заходи з охорони праці, зробити профілактику, ніж потім сплачувати штрафи, ходити по судах, нести кримінальну відповідальність.

Певною мірою Держгірпромнагляд Львівщини своєю активною позицією і принциповістю тримає трудові колективи регіону в доброму безпечному тонусі. Та досить лише припинити перевірки, як люди на місцях розслабляються, а безконтрольність  завжди призводить до трагедій. Ось приклад. Сталося так, що постановою Кабінету Міністрів було перерозподілено обов’язки й наш комітет не мав стосунку до нагляду за газом у побуті. Ці обов’язки було покладено на галузеву структуру і владу на місцях. Невдовзі пролунало кілька резонансних вибухів у  житлових будинках у Дніпропетровську, Криму, Львові. Висновки комісії однозначні: у 95 відсотках випадків на місцях порушували правила користування газовими приладами. Люди самовільно робили ремонти, руйнували димовитяжні канали, підключали газ до газових приладів через, зауважте, водопровідні шланги. Задля економії коштів не викликали працівників газової служби. Саме так трапилося в Дрогобичі: до газової плити був підведений звичайний гумовий водопровідний шланг, котрий не відповідав вимогам експлуатації. Закономірно, що квартира поступово наповнилася газом. Коли прийшли господарі й увімкнули світло, стався  вибух. 

Газові служби повинні проводити профілактику, стежити, чи правильно підключені прилади. 

Теруправління  через  ЗМІ докладно роз’яснює необхідність використання в побуті лише спеціальної сертифікованої продукції для газових приладів із позначкою жовтого кольору. Після спільних із газовою службою перевірок до багатьох квартир заборонили подачу газу. Жорстко, але ми повинні робити все, щоб люди не наражалися на небезпеку.

– З якою категорією фахівців і в яких галузях найчастіше трапляються нещасні випадки на виробництві?

– Від 2006 року загальний травматизм на піднаглядових підприємствах знижується. Якщо за вісім місяців 2008 року сталося 35 смертей, то за відповідний період цього року – 16. Звісно, й криза позначилася на цифрах. Однак зменшення смертності – це певною мірою й результат конкретної роботи керівників, котрі приділяють увагу охороні праці.

Розслідування нещасних випадків ведемо разом із прокуратурою. А до планових перевірок залучаємо  МНС, санепідемстанцію, профспілки та інші структури. Половина випадків травматизму трапляється через необережність самого постраждалого. Зазвичай пильність втрачають ті фахівці (і найчастіше в будівельно-монтажній і вугільній промисловості), які пропрацювали по 20–30 років, а також новачки, що лише почали опановувати спеціальність. Середня ланка дотримується «золотої середини» й найменше потрапляє в біду.

При комітеті працює науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці, що вивчає всі акти стосовно смертельних і важких випадків травматизму. Саме він обробляє всю цю інформацію й надає науково-базові рекомендації, якими  ми керуємось і впроваджуємо в себе в областях із метою запобігання нещасним випадкам на виробництві, котрі, зрозуміло, завжди мають широкий резонанс у суспільстві.

До речі, коли на виробництві все ж таки травмується або гине працівник, то за законом грошові відрахування постраждалому чи сім’ї загиблого сплачує фонд соціального страхування, а не роботодавець, власник компанії. На мою думку, це неправильно. Саме керівники підприємств (незалежно від форм власності) повинні  сплачувати ці кошти постраждалим. Бо коли трапляється біда, це не випадковість, бо за кожним таким фактом криється одне – відсутність пильності й відповідальності за доручену ділянку роботи. Відтак, якщо керівник заплатить постраждалим із власної кишені або за рахунок підприємства, тоді зміниться його менталітет: він одразу усвідомить усю глибину та міру своєї відповідальності за життя людини, котру взяв на роботу.

На завершення скажу: коли в головах людей панує хаос, коли немає  внутрішньої самодисципліни й усвідомлення порядку, слід чекати біди. А наш обов’язок – її не допустити.

– Дякую за розмову. Бережімо себе!

 

Розмову вела Лариса Марчук.

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Зеленський не планує візит на саміт НАТО у грудні – не передбачено форматом Сьогодні, 18 вересня

Міністр Пристайко вже дав згоду на формулу Штайнмаєра на зустрічі 2 вересня Сьогодні, 18 вересня

Фаріон: «Слуги» будуть валити все, що пов'язане з ростом українського духу Сьогодні, 18 вересня

ЄС профінансував ремонт дитсадків і лікарень у Маріуполі, Мелітополі та Приморську Вчора, 17 вересня

Новини 17 вересня: касові апарати, арешт нерухомості "Кузні на Рибальському", ринок землі Вчора, 17 вересня

Став відомий склад нової делегації України в ПАРЄ Вчора, 17 вересня

Лагард стане головою Європейського центробанку Вчора, 17 вересня

ЄС очікує невідкладного розслідування серії нападів на Гонтареву Вчора, 17 вересня

Мирошниченко про вибори у Києві: Банкова страхується, створюючи нові важелі впливу на виконавчу владу Вчора, 17 вересня

Генасамблея ООН внесла питання України у порядок денний: хто голосував проти 16 вересня