№15, серпень 2009

Шлях до серця інвестора…Шлях до серця інвестора…

Так уже склалося історично: місто, овіяне славою, було побудоване завдяки невичерпній енергії і працьовитості багатьох поколінь його жителів, як то кажуть, усім миром. Від першого військового поселення часів Катерини II до наших днів Севастополь становив інтерес для талановитих людей, котрі прагнули його
будувати й розвивати.
Він і сьогодні залишається привабливим і цікавим місцем на кримській землі, тому що його історія не переривається ні на мить, а потенційні можливості розвитку постійно надихають на нові відкриття проектувальників, архітекторів, озеленювачів – тих, хто розуміє, яке чудове це місто. Вписати свою сторінку в біографію Севастополя – велика честь. В анналах проектних організацій безліч заявок на майбутнє. Є навіть спеціальна мапа, якою ми можемо здійснити подорож містом своєї мрії. А щоб одержати практичне втілення цих прекрасних рішень, потрібні кошти, пошук яких є не найзахопливішою справою, але дуже потрібною.

Сьогоднішній Севастополь – один із регіонів, які найдинамічніше розвиваються в Україні. Він у країні на шостій рейтинговій позиції за темпами зростання інвестицій в основний капітал. Обсяг вкладень останніми роками зріс більш ніж на 40 відсотків. Розмір іноземних інвестицій на душу населення на 1 січня 2007 року, який можна вважати найвдалішим, дорівнював 331,6 дол. США. За останні три роки статистика фіксує збільшення цього показника майже в 5 разів (з 63,1 до 331,6 дол. США на душу населення).

Географія надходжень іноземного капіталу в Севастополь досить різноманітна. Це резиденти 22 країн світу. Найбільше інвестицій надійшло з Кіпру – 38,5%, Російської Федерації – 38,5%, Віргінських островів – 14%, Швейцарії – 4,6%.

Наявність у місті 35 глибоководних бухт, захищених від вітрів, 287 енергооснащених причалів загальною довжиною в 34 кілометри створюють ідеальні умови для стоянки яхт і суден. У радіусі 600 кілометрів від Севастополя розташовані 12 морських держав, до яких від нас пролягають найкоротші морські шляхи, – країни Середземномор’я і Близького Сходу.

У Севастополі, як і колись, працюють грамотні й талановиті фахівці, по-справжньому зацікавлені в перетвореннях. Більшість із них – прихильники розвитку рекреаційних комплексів. Успішний досвід сусідніх країн свідчить про ефективність такого підходу. Сусіди розвивають будівництво в узбережній зоні, забезпечуючи процвітання туристичного бізнесу як базового для місцевої економіки. Половина Іспанії сьогодні живе за рахунок туризму. Це результат розумної інвестиційної політики. На це іспанцям знадобилося двадцять років. Але жити красиво й у нормальному суспільстві можна тільки завдяки працьовитості.

Ми не повинні забувати, що Севастополь може істотно поповнювати свій бюджет лише три-чотири місяці на рік. І те, що влітку населення міста досягає мільйона за рахунок відпочивальників, хіба не є аргументом на користь розвитку туризму?

Сучасні зони відпочинку охоплюють великі території (від одного до двадцяти гектарів) – це басейни, аквапарки, майданчики для гольфа, розважальні центри, готелі, казино, велика кількість зелених насаджень. Одне слово, все те, що цікавить сьогодні туриста. В це він вкладатиме свої кошти, до цього він звикне й стане постійним клієнтом.

Чи можливо найближчим часом утілити в життя загальний проект рекреаційних комплексів у Севастополі? За свідченням фахівців, перешкоджають цьому безліч дрібних проектів, розроблених для площ від 0,5 до 1 гектара. До речі, найласіших шматочків уздовж узбережжя. Але про їх об’єднання теж варто поміркувати.

Від Балаклави до мису Фіолент – 200 гектарів прибережної зони, які можна використовувати як чудовий водноспортивний, якірний об’єкт.

Східний берег Балаклави прилягає до заповідної території. Виношується ідея  створення Національного парку на площі 1000 гектарів із міжліссям і виходом до моря.

А компактні ділові й адміністративні центри з усією необхідною для зручності життя людини інфраструктурою? Червона Гірка – ідеальне місце для будівництва об’єкта такого типу. У районі мису Херсонес, поблизу знаменитого маяка, тисячу гектарів землі орендує Чорноморський флот РФ. Це теж перспектива для комплексної забудови, що неодмінно збагатить місто.

Яхтинги – наш «коник», нинішній і майбутній об’єкт інвестицій. Триметрова глибина у бухті Південній цілком уможливлює відкриття шляху до стоянки власникам дорогих яхт. Але для цього треба впорядкувати трикілометрову прибережну зону.

У планах Севастополя – створення ділового й адміністративного центру з формуванням залізничного вузла в районі сьомого кілометра.

Можливістю для інвестицій сьогодні є й Північна сторона, де на 10–15 гектарах землі реальним стане втілення проекту будівництва туристичного комплексу.

Окремий рядок – Бельбек – аеродром, де можна приймати й відправляти всі види аеротранспорту. Унікальна злітна смуга, можливість з’єднати увесь світ – адже це шанс змінити наше життя на краще!

Можливості Севастополя безмежні. У параграфі його успіху – історична й культурна спадщина, географічне розташування і природне багатство. Наше завдання – показати це світу, діловим і багатим людям, які вважатимуть за честь збільшити свій капітал, беручи участь у реалізації севастопольських планів.

До речі, ця тонка й дуже важлива робота потребує сьогодні трохи інших підходу й методики, ніж, скажімо, ще вчора. Під час кризи посилилася конкурентна боротьба за вигідного інвестора. Він став вимогливішим до умов партнерства. Для нього одночасно з податковими й митними пільгами є важливими і загальний підприємницький клімат, і відповідність регуляторної політики тим умовам, у яких він звик працювати у своїй країні. Вкладення грошей теж зазнало певних змін. Інвестор намагається спрямувати фінансові потоки у два–три русла. Приміром, частину коштів він вкладе в будівництво кемпінгу, іншу – в розвиток екологічної енергетики або точного машинобудування тощо. Тому нам доведеться більше думати над цільовими інвестиційними стимулами. Що потрібно для того, щоб у Севастополь прийшов інвестор?

Як я вже сказала, він шукає умови роботи, наближені до наявних у його країні. Тому треба порівнювати законодавства.

В Україні сьогодні податок на прибуток становить 25%, а в Росії – 20. У Росії податок на додану вартість – 18%, в Україні – 20. Цікаве щодо цього законодавство Польщі. Успішному залученню інвестора до цієї країни сприяла продумана законодавча база, де передбачено заходи із захисту інвестора, а також створення сприятливого інвестиційного клімату. У Болгарії податок на прибуток становить 10%. На літній період жителі прибережних і гірських районів звільняються від податків.

На жаль, у світі  Севастополь  вважають зоною з високим ступенем політичного ризику.

Отже, нам треба віднаходити можливості міжнародних зустрічей: організовувати семінари, форуми з залученням іноземних інвесторів, представників бізнесу та ЗМІ. Самим брати участь у таких заходах за кордоном. Презентувати свої інвестиційні програми, проекти, плани. Діяти за принципом найменших витрат на це. Більше використовувати комунікаційні засоби. Робити все можливе й неможливе, щоб і під час світової кризи було вигідно співпрацювати із Севастополем.

Дай Боже зазнати нам цього щастя.

Без ведмежих послуг!!!

Лучія ПУЗИКОВА

Фінансова криза вплинула на курортний сезон у Криму. За даними Міністерства курортів і туризму АРК, від початку 2009 року тут відпочили 1 млн. 20 тис. осіб. Це на 16,7% нижче рівня аналогічного періоду 2008-го. За інформацією виконкомів і адміністрацій курортних регіонів півострова, узбережжя відвідали 265,1 тис. відпочивальників, що на 22,6% менше, ніж за цей само період торік.

Проте в Міністерстві курортів і туризму Криму цей факт не сприйняли як привід для паніки, бо іншого результату й не чекали.

Сьогодні ми спостерігаємо падіння економічних показників у сфері туризму навіть у тих державах, де індустрія гостинності займає певну нішу в бюджеті й ніколи раніше ні в кого не викликала занепокоєння. Навіть такі успішні країни, як Австрія,  Іспанія й Туреччина, постраждали від кризи, попри те, що вони завжди мали змогу запропонувати в себе кращий сервіс, ніж у Криму. Завважмо, за ту само ціну.

Уже торік через осінню девальвацію гривні вдвічі збільшилася вартість закордонного відпочинку. У результаті цього злету цін рівень продажів путівок до Туреччини та Єгипту знизився на 40%. І поточного сезону українські туркомпанії пропорційно скоротили кількість чартерних рейсів і заброньованих місць у готелях.

Зниження попиту на багато турів до Єгипту й Туреччини спричинило  зменшення  їхньої  вартості в доларах на 30%. Українцям від такої щедрості легше не стало: зростання курсу долара збільшило вартість турів у гривнях на 20–30%. Через це під час травневих свят українські туроператори виконали план з проданих путівок на згадані напрямки лише наполовину.

Ситуація сама підказувала вихід: Крим міг би повернути собі курортників за умови підвищення рівня сервісу та зниження цін.

На жаль, цього не сталося. Деякі готелі на початку літа спершу нагнали ціни, а потім позадкували – почали їх гарячково знижувати. Одначе цей захід слабко вплинув на зміну ситуації. До цього часу дуже великий потік туристів, націлений на відпочинок в Криму, повернув в інший бік. Поточного сезону професіонально спрацювала приймаюча сторона Краснодарського краю. На початку літа ціни на путівки й розміщення в готелях цього регіону було знижено в зв’язку з кризою на 15–25%. Те само зробили в Болгарії та Чорногорії. Кримські об’єкти розміщення підвищили ціни на свої послуги приблизно на 15–20%.

За даними туроператорів, завантаження сьогодні від регіону не залежить. Його успішність вимірюється умовами в конкретному об’єкті розміщення.

Ціни на відпочинок в Криму зросли за рахунок збільшення орендної плати, зростання цін на газ і бензин.

За одне койко-місце в приватному секторі Ялти, наприклад, сьогодні просять від 10 доларів на добу, відпочинок в пансіонаті коштує від 360 гривень з людини, оренда приватного житла обійдеться в 60 доларів, а ціни на елітні ялтинські апартаменти стартують від 2 тисяч доларів США.

В Алупці можна пожити в санаторії за 250 гривень з людини або в приватній квартирі за 130 гривень на добу.

Нинішнього сезону в Севастополі на пляжах прокат шезлонгів подорожчав від 5 гривень до 30.  У перерахунку на сім’ю – помножимо на чотири й дізнаємося, що це, як казав класик, «забагато натщесерце».

2008 року середня вартість екскурсії в цілому по Криму становила 55 гривень. Поточного року популярний маршрут з Євпаторії до Ялти з відвідинами Нікітського ботанічного саду, Воронцовського палацу, Ластівчиного гнізда й підйомом канатною дорогою коштує 216 гривень. Екскурсія до Севастополя з прогулянкою на катерах із відвіданням Херсонеса, Балаклави, панорами й дельфінарію обійдеться в 320 гривень з людини.

За даними Мінкурортів, нині найвищі ціни на відпочинок – у санаторіях Великої Ялти, де помешкання влітку в середньому коштує від 300 гривень до 2,5 тисячі гривень з особи на добу. Друге місце посідає Алушта, де одній людині можна розміститися за 110–1700  гривень на добу. Середня ланка – це Західний і Східний береги Криму. Наприклад, в Євпаторії ціни на розміщення починаються від 180 грн.,  у Феодосії – від 150,  в Судаку – від 210 з людини на добу. Найнижчі ціни зафіксовано в Бахчисарайському, Роздольненському, Ленінському та Чорноморському районах – від 100 гривень.

Як і в інших галузях, у туризмі повною мірою запрацював ринковий механізм, жорсткий маховик диктує умови й ціни. Питання про те, наскільки вони виправдані та чи відповідають якості пропонованої послуги, все одно вирішувати тому, хто вкладає свої зароблені гроші у відпочинок. Однаково вибиратимемо ми. Обдурити можна лише один раз. Більше до тебе не поїдуть і про так званий люкс з дорогою фіранкою й пошарпаними меблями дуже швидко дізнаються багато людей.

Як показало життя, за будь-якої погоди головне – зберегти конкурентоспроможність. Іноді навіть на шкоду прибутку. Не допускати вірусу пожадливості до економіки в сфері туризму – це небезпечно для життя!

У Криму півліта минуло в риданнях. Багаті туристи з сусідніх країн уже розв’язали проблему відпочинку в період кризи. Відпочивають не двічі на рік, а лише один, але дуже добре – роз’їжджають світом і одержують за вкладені гроші відповідне обслуговування. Став вимогливішим і турист середнього достатку. Він віддасть перевагу меншій кількості днів на відпочинок, але своїми грошима також не смітитиме. Не погодиться на апартаменти з подачею гарячої води за графіком.

Цього року до Криму в травні-червні йшли порожні потяги. Була погана погода.

У липні на пляжах – ніде яблучку впасти. Але це, в основному,  неорганізовані відпочиваючі. Гроші від їхнього перебування невеликі й підуть вони «в тінь».

Під час підготовки матеріалу ми самі вирішили недовго побути в ролі відпочиваючих. У Місхорі наш журналіст захотів проїхати дві зупинки на маршрутному автобусі: водій попросив за це 6 гривень. У Ялті в кілограмі придбаних абрикос автор статті не дорахувалася трьохсот грамів. Переважували покупку тричі. Кожного разу продавець називав нову суму. Урешті-решт порахувавши правильно, здивовано запитав у прискіпливого покупця: «А яку суму я  назвав вам уперше?»

Третій крок – у Севастополі й Балаклаві спробували знайти аптеку, де  людина могла б терміново поміряти тиск. На жаль, на нашого журналіста дивилися як на інопланетянина – здивовано, але без щонайменшого співчуття. Водночас таку елементарну безплатну послугу надають у багатьох середземноморських країнах. Окрім цього в аптеках там стоять терези, де кожен відвідувач може перевірити свою вагу.

Добрий відпочинок залежить від дуже багатьох чинників. Від того, як міські або селищні адміністрації підготували до літа пляжі, як упоралися з незаконно обгородженими підходами до моря й наскільки щиро зацікавлені в тому, аби відпочивальники знову й знову прагнули до Криму. Сюди, щоправда, хочеться завжди, і це божественне місце має обходитися без ведмежих послуг.

Автор: Оксана Колесова

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Сікорський: Краще пустити заморожені кошти РФ на зброю для України, а не її відбудову Сьогодні, 19 березня

ЗМІ: Президент Румунії затвердив майбутнє навчання українських пілотів на F-16 в країні Вчора, 18 березня

Міністри країн ЄС погодили 5 млрд євро для допомоги Україні зброєю на 2024 рік Вчора, 18 березня

Шмигаль назвав п’ять ключових секторів України як майбутнього члена ЄС Вчора, 18 березня

Кабмін затвердив план реформ, за виконання яких Україна отримає 50 млрд від ЄС Вчора, 18 березня

Шмигаль підтвердив бажання України почати переговори з ЄС у першому півріччі Вчора, 18 березня

ЗМІ: Британія радить Україні тримати оборону на сході і зосередитися на ударах по Криму 17 березня

Макрон пояснив, як він прийшов до ідеї щодо іноземних військ в Україні 17 березня

Макрон: Приїду в Україну з конкретними пропозиціями і рішеннями 17 березня

"Радіо Свобода": Угорщина знову скаржиться державам ЄС на "утиски угорців" в Україні 16 березня