передплата Українською | In English

№13, липень 2009

Сигнал про спроможність боротися з корупцієюСигнал про спроможність боротися з корупцією

Поділитися:

Питання боротьби з корупцією, запобігання її проявам та стримування розвитку є давньою проблемою не лише України, а й інших, зокрема економічно розвинених із високим рівнем демократії, країн. Для координації зусиль Радою Європи розроблено міжнародно-правові документи, що стосуються протидії корупції. Втілює їх у життя Група держав проти корупції (GRECO). Вона також допомагає виявляти недоліки національних антикорупційних законодавств 46 країн-членів.

Україна приєдналася до GRECO 1 січня 2006 року. Восени  того ж року парламентарії ратифікували Конвенцію ООН проти корупції та Кримінальну конвенцію про боротьбу з корупцією. Однак для набрання ними чинності відповідні положення необхідно закріпити в національному законодавстві. Цією роботою займається Комітет Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. Перед тим як внести законопроекти на розгляд парламенту, члени комітету та запрошені міжнародні експерти провели слухання на тему: «Антикорупційні аспекти забезпечення прозорості в публічному секторі».

У вступному слові голова комітету Ігор Калєтнік зазначив, що ефективне функціонування держави можливе лише в умовах належної реалізації принципу прозорості в публічному секторі, громадського контролю за діяльністю органів державної влади та місцевого самоврядування. «Суперечності між службовими повноваженнями та приватними інтересами посадовця є тим рифом, який ускладнює процес публічної служби, викликає у громадськості зневажливе ставлення до публічного сектору в цілому», – переконаний І. Калєтнік. Одним із найдієвіших механізмів зниження  рівня корупції він назвав запровадження ефективної системи державного фінансового контролю: декларування доходів, майнового стану та видатків осіб, уповноважених на виконання функцій держави, а також їхніх близьких родичів.

Голова Групи держав проти корупції, голова комісії із запобігання корупції Республіки Словенія Драго Кос підтримав ініціативи українських законодавців, зазначивши, що в нинішніх умовах винятково репресивні заходи правоохоронних органів і судової системи не можуть бути достатніми. Профілактику корупції передовсім слід починати зі сфери державного управління, адже там сконцентровано найбільше можливостей для владних зловживань. На підтвердження своїх слів Д. Кос розповів, що за кілька годин до слухань він отримав інформацію, нібито один із їхніх міністрів не зазначив у податковій декларації 10 відсотків свого доходу. У разі підтвердження цього факту комісією із запобігання корупції чиновника можуть звільнити з посади.

Директор Регіональної місії Агентства Сполучених  Штатів Америки з міжнародного розвитку в Україні, Білорусі та Молдові Джаніна Ярузельськи запевнила присутніх, що ухвалення необхідних законів дасть міжнародній спільноті надзвичайно позитивний сигнал про спроможність України боротися з цим серйозним викликом. «Успішна реалізація антикорупційної реформи – це той наріжний камінь, що не лише забезпечить надходження іноземних інвестицій, а й сприятиме глибоким внутрішнім перетворенням», – вважає вона.

На думку Юхані Гросмана, директора проекту «Сприяння активній участі громадян у протидії корупції «Гідна Україна», корупція в нашій державі сприймається як своєрідна ринкова плата, прийнятний спосіб вирішення справ. У населення фактично відсутнє середньо- та довгострокове бачення впливу корупції: наприклад, чому хабарі лікарю істотно впливають на зниження якості медичних послуг. «Необхідно підвищити ціну корупції та зменшити її надійність за допомогою моніторингу владних установ засобами масової інформації чи громадськими організаціями», – висловив побажання експерт.

У свою чергу, Вільям Тренор, декан Школи права Фордхемського університету (США) розповів про чотири головні «кити» забезпечення прозорості в публічному секторі Сполучених Штатів: законодавчо встановлені норми про фінансову звітність держчиновників; етичний кодекс, де міститься детальна інструкція поведінки службовців, наприклад, у разі конфлікту інтересів; слідчий орган, що здійснює фінансовий моніторинг і виявляє різницю між заробітною платою та реальними статками чиновника; ефективні санкції для стримування посадовців від незаконних дій.

Як зазначив народний депутат України Юрій Мірошниченко, рівні правової  культури українського суспільства та країн Західної Європи чи Сполучених  Штатів неоднакові. Норми чи правила, прийняті там як корпоративний кодекс поведінки, в Україні мають бути внесені в законодавство.

Учасники слухань рекомендували Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією продовжувати роботу з удосконалення національного законодавства щодо запобігання й протидії корупції. А під час пленарних засідань депутати більш ніж 300 голосами підтримали такі законодавчі ініціативи з «антикорупційного пакета»:

1. Закон «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень». Його метою є приведення українського законодавства у відповідність до положень Конвенції ООН проти корупції, Конвенції Ради Європи про корупцію та Закону «Про засади запобігання та протидії корупції». Закон встановлює відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень, а також визначає порядок притягнення їх до відповідальності. Зокрема, судом можуть бути накладені такі види стягнень: штраф; заборона займатися певним видом діяльності на строк від трьох місяців до трьох років;  конфіскація майна; ліквідація юридичної особи.

2. Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відповідальності за корупційні правопорушення». Нині, зокрема, встановлено, що зловживання повноваженнями, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, юридичних осіб, суспільства чи держави, карається штрафом від ста п’ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років.

Пропозиція хабара карається штрафом від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років. Давання хабара карається штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років.

3. Закон «Про засади запобігання та протидії корупції». Ним визначено, що координацію та контроль за діяльністю органів виконавчої влади щодо запобігання та протидії корупції здійснює Кабінет Міністрів. Контроль за виконанням законів у цій сфері здійснюється безпосередньо Верховною Радою та її Комітетом з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

Для виявлення у проектах нормативно-правових актів норм, що можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень, розроблення рекомендацій стосовно їх усунення Міністерство юстиції проводить антикорупційну експертизу проектів нормативно-правових актів.

Особам, уповноваженим на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, забороняється використовувати своє службове становище з метою одержання неправомірної вигоди, сприяти фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності, неправомірно втручатися в діяльність інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

----------
ЦИФРИ

Протягом 2007–2009 років проект «Сприяння активній участі громадян у протидії корупції «Гідна Україна» спільно з Київським міжнародним інститутом соціології провів три загальнонаціональні опитування громадської думки щодо стану корупції в Україні. Дослідження результатів опитувань, зокрема, засвідчило, що рівень реального досвіду корупції в країні зменшився. Так, у 2009 році 62,5 відсотка респондентів сказали про те, що вони ставали учасниками корупційних дій за останні 12 місяців, порівняно з 67 відсотками тих, хто вказав на це в 2007 році.

У 2009 році зафіксовано зменшення (з 32 до 20 відсотків) здирництва під час контактів із органами призову на військову службу, із державними медичними закладами (з 65 до 63), під час надання комунальних послуг (з 37 до 26), оформлення й отримання соціальних виплат (з 7 до 3). Протягом двох минулих років менше добровільних хабарів стали пропонувати державним нотаріусам (з 11 до 5 відсотків), представникам судової системи (з 14 до 9), працівникам ДАІ (з 35 до 31), комунальних служб (з 15 до 11), служб соціального захисту (з 7 до 3).

Незмінним є факт, що вимагають хабарі вдвічі частіше, ніж пропонують. Водночас більше половини опитаних розглядають корупцію як ринковий механізм для прискорення розв’язання проблем і вважають таку поведінку виправданою.

На думку респондентів, найефективнішими в боротьбі та запобіганні корупції могли б бути такі заходи:

1. Позбавлення народних депутатів України депутатської недоторканності (35,8%).

2. Посилення кримінальної відповідальності за корупцію (15,7%).

3. Звільнення чиновників з роботи із забороною надалі обіймати подібну посаду (13,2%).

4. Чітка регламентація повноважень і функцій органів влади й посилення внутрішнього контролю в органах влади (9,0%).

5. Удосконалення законодавства з покарання за злочини та запобігання корупції, зокрема із захисту громадян, що заявляють про корупцію, та захисту свідків (7,5%).

6. Інші: підвищення рівня правової грамотності громадян, розслідувань та прокурорського нагляду, громадського контролю; накладання грошових штрафів тощо (18,8%).

Вибірка є репрезентативною для дорослого населення України (віком від 18 років і більше). Теоретична похибка загалом по Україні не перевищує одного відсотка. Методом індивідуального особистого інтерв’ю опитано 10 577 респондентів. Проект «Гідна Україна» виконується компанією Менеджмент сістемс інтернешнл (MSI) у партнерстві з українськими організаціями за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Матеріали підготував Олексій СИЩУК.
Фото Миколи БІЛОКОПИТОВА.

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Останні новини

Новини 24 вересня: Лещенка хочуть повернути в УЗ, колізія в законі про олігархів Вчора, 24 вересня

"Слуги" мають два варіанти вирішення колізії в законі про олігархів Вчора, 24 вересня

Розгромний єврозвіт про Україну, воднева магістраль: головне за 23 вересня Вчора, 24 вересня

Новини 23 вересня: Рада ухвалила "антиолігархічний" закон, в США "вимикають" друкарський верстат 23 вересня

Україна евакуювала з Афганістану ще 100 людей, літак прибуде до Києва протягом доби 23 вересня

Посли G7 закликали не зволікати з реформою Вищої ради правосуддя 23 вересня

Бюджет-2022: у Міненерго кажуть, що Мінфін не врахував пропозиції на 7,6 мільярдів 23 вересня

Зеленський з трибуни ООН нагадав про Крим та Донбас і розповів про замах на Шефіра 23 вересня

Зеленський обговорив із головою Microsoft штучний інтелект 22 вересня

Новини 22 вересня: Лещенко більше не в наглядовій раді "Укрзалізниці", запуск Бюро економічної безпеки перенесли 22 вересня