передплата Українською | In English

№13, липень 2009

Проблеми із забезпеченням рівності? По досвід – у Болгарію!

Поділитися:

Тема толерантності так чи інакше постає перед кожною країною. Але далеко не всі вони поспішають виконувати Загальну декларацію прав людини, проголошену Організацією Об’єднаних Націй у 1948 році. У деяких частинах світу декларація виявилася не зовсім прийнятною з релігійних, звичаєво-правових, общинно-родових й інших причин, а також через особливості судових систем і традицій.
Основоположні принципи захисту прав людини закріплено й у нормах європейського законодавства. Останніми роками ЄС приділяє неабияку увагу питанням протидії дискримінації та забезпечення рівних можливостей людей. Для вирішення цих завдань ухвалено низку документів, найвідомішим із яких є Директива Ради ЄС 2000/43/ЄС про принцип «рівного ставлення до всіх осіб незалежно від їхньої расової чи етнічної належності». Сьогодні ця Директива фактично є частиною законодавства, виробленого Європейською спільнотою. З 2000 року ЄС вимагає від кандидатів на приєднання запровадження запропонованих цим документом стандартів у національне законодавство та їхньої практичної імплементації. Україна, яка прагне інтегруватися в європейську спільноту, зобов’язана адаптувати своє законодавство та судову практику до вимог Директиви 2000/43/ЄС та Директиви 2000/78/ЄС про рівність у сфері зайнятості.

За ініціативою Інституту законодавства Верховної Ради й за підтримки Європейської комісії в рамках TAIEX 18–19 травня в Києві відбулася міжнародна конференція «Рівність і недискримінація: практика Європейського Союзу та українські перспективи». У заході під головуванням директора Інституту законодавства Олександра Копиленка взяли участь члени Комісії із захисту від дискримінації Республіки Болгарія, фахівці Інституту прав людини ім. Л. Больцмана (Австрія), представник секретаріату Європейського Суду з прав людини Дмитро Третьяков, а також представники органів законодавчої, виконавчої та судової влади України, громадських і міжнародних організацій та фондів.

На конференції обговорювали питання багатоаспектності міжнародного права з питань рівності, практику його застосування, проблеми імплементації в національне законодавство тощо. Ішлося також про недотримання законодавства України та відсутність юридичних тлумачень певних понять як форми дискримінації національних меншин і малочисельних народів в умовах глобалізації.

Але справжньою подією конференції стала презентація Комісії із захисту від дискримінації (далі – комісія. – Ред.) Республіки Болгарія. Це спеціалізований державний орган, створений для розгляду відповідних звернень не лише громадян, а й усіх осіб, котрі перебувають на території Болгарії. Як і Україна, Болгарія, як член ООН і Ради Європи, а з 2007 року й країна–член ЄС, має, по-перше, політичні зобов’язання зі створення національного механізму захисту від дискримінації. Принципи, що стосуються статусу національних установ (так звані «Паризькі принципи»), ухвалені резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 20 грудня 1993 року, поширюються й на національні правозахисні організації. Низка документів Генеральної Асамблеї і Комісії проти расизму ООН передбачають першочергові політичні зобов’язання держав – членів ООН і РЄ запровадити відповідне антидискримінаційне законодавство й розвинути національні механізми контролю, що його здійснюватимуть відповідні компетентні органи. По-друге, Болгарія взяла на себе зобов’язання в процесі приєднання до Євросоюзу та на виконання Договору про асоційоване членство. Наша держава також не є винятком: План дій Україна–ЄС, Угода про партнерство та співробітництво між ЄС та Україною так само зобов’язують її прискорити євроінтеграційні процеси. Тобто попереду в нас копітка праця «на результат». Тим паче що маємо вже перевірений і досить позитивний досвід найближчої сусідки – Болгарії.

Успішно дотримуючись вступних вимог до ЄС, Болгарія зобов’язалася гармонізувати своє законодавство, зокрема й у сфері забезпечення рівності прав. Закон «Про захист від дискримінації» ухвалений Народними зборами (парламентом) Республіки Болгарія 2003 року, а набув чинності на початку 2004-го. Він являє собою кодифікацію всіх антидискримінаційних норм, що були розпорошені по різних нормативно-правових актах і скасовані з прийняттям цього закону. Запроваджено нові нормативні поняття прямої і непрямої дискримінації в усіх суспільних сферах, які повністю відповідають дефініціям директив ЄС. Вони класифіковані за розділами: у сфері трудових відносин, соціального захисту, в освіті тощо. Запроваджено вимогу зміщення тягаря (обов’язку) доказування, який тепер розподіляється між сторонами провадження. Вперше такий інструмент було застосовано у випадках порушення прав жінок і чоловіків (так звані гендерні питання). Розподілення тягаря доказування відповідно до статті 9 закону означає «обов’язок потерпілої сторони-позивача довести факт її дискримінації, в такому випадку сторона-відповідач повинна доводити, що вона не порушувала принципу рівного поводження».

Експерт Європейської комісії від Інституту прав людини ім. Л. Больцмана (Австрія) Марта ГОДОШ у доповіді про політику рівності в ЄС та її стандарти, зокрема, наголосила: «Найважливішим у боротьбі за рівне ставлення є профілактична робота. Але якщо при цьому не буде враховано національні особливості, це унеможливить будь-які превентивні заходи». Такої думки й голова Комісії із захисту від дискримінації Кемаль ЕЮП. Він зауважив: «У процесі становлення та застосування законодавства потрібно зважати на національні й культурно-історичні особливості кожної держави. Адже дуже часто причини дискримінації – у місцевих забобонах та стереотипах. Комісія із захисту від дискримінації несе відповідальність за ефективну імплементацію міжнародних законодавчих норм і принципів у правову систему Болгарії. Це передбачає механізм ефективних практичних кроків із метою формування єдиної моделі для всієї країни. У Болгарії наша комісія – єдиний орган, покликаний наглядати за збереженням рівності в усіх сферах соціально-економічного та політичного життя, ґрунтуючись на принципах недискримінації відповідно до європейського законодавства. Із приємністю хочу підкреслити, що комісія зарекомендувала себе як дуже ефективний національний інструмент у боротьбі з дискримінацією. Наш закон «Про захист від дискримінації» (далі – закон. – Ред.) визначає дев’ятнадцять ознак дискримінації. І, як свідчить практика, майже в усіх випадках ми часто маємо справу з більш ніж однією ознакою (множинна дискримінація). Слід наголосити, що закон на основі всіх перелічених у ньому ознак до дискримінації відносить також: утиски, сексуальні домагання, підбурення до дискримінації, переслідування, расову сегрегацію; будівництво й підтримку архітектурного середовища, які утруднюють доступ осіб із обмеженими можливостями до місць громадського користування. У деяких європейських країнах уже функціонують відповідальні за боротьбу з дискримінацією установи.

Унікальність існування такого не звичного навіть для прогресивної Європи органу справді вражає. Комісія є особливим незалежним державним органом, спеціально створеним із метою допомоги жертвам дискримінації за рахунок коштів держбюджету. Вона здійснює повноваження через свою спеціалізовану адміністрацію, яка складається з 92 осіб. Провадження перед комісією адміністративне, й вона, по суті, є квазісудовим органом. І порівняно зі звичайними судами має низку переваг: провадження менш формалізоване та безкоштовне (державне мито не стягується, а витрати з провадження у справі здійснюються за рахунок держбюджету, зокрема оплата експертиз, перекладу, дорожніх витрат обох сторін і свідків), установлені стисліші, ніж у судах загальної юрисдикції, терміни. Законодавець надав комісії значні повноваження, серед яких: опитування свідків; проведення незалежного слідства та збирання доказів (примусове збирання можливе лише за дозволом судді міста Софія); направлення приписів, рекомендацій і пропозицій державним і муніципальним органам із вимогою призупинити дискримінаційну практику та скасувати акти, що порушують закон, а також повноваження звертатися до суду та виступати як зацікавлена сторона в судовому процесі; накладати штрафні санкції на осіб чи органи, які не виконують рішень комісії (кошти від стягнення майнових санкцій надходять безпосередньо до держбюджету, а не до комісії. – Ред.), тощо. Позови про порушення принципу рівності розглядають у Болгарії і комісія, і суди загальної юрисдикції. Відповідно до закону комісія є колегіальним державним органом, що складається з 9 членів, із яких не менш як 4 повинні бути юристами за фахом. Вони мають термін повноважень п’ять років і можуть бути переобрані. Народні збори (парламент) обирають п’ятьох членів комісії, зокрема голову та його заступника, а президент Республіки Болгарія призначає решту членів комісії. Під час формування її складу враховують принципи збалансованої участі жінок і чоловіків, представників етнічних та релігійних меншин. У складі нинішньої комісії четверо чоловіків і п’ятеро жінок (із них шестеро – юристи, четверо – представники меншин).

Про успішний практичний досвід Болгарії у створенні та функціонуванні органу для забезпечення рівності розповіла член комісії Ірина МУЛЕШКОВА: «Обов’язок доказування стосується всіх 19 ознак, наведених у згаданому законі Болгарії. Це відкритий перелік підстав, які забороняють пряму й непряму дискримінацію за ознакою: статі, раси, національності, етнічної належності, людського геному, громадянства, походження, релігії чи віросповідання, освіти, поглядів (переконань), політичної належності, особистого чи громадянського стану, інвалідності, віку, сексуальної орієнтації, сімейного, майнового стану чи будь-якою іншою ознакою, наведеною в законі чи міжнародному договорі, стороною якого є Болгарія. В Європі немає жодного іншого такого нормативного акта й такого органу, як комісія. За нетривалий час існування першого складу комісії статистика промовисто свідчить: довіра населення Болгарії до комісії та її рішень неухильно зростає. Якщо за 2006 рік комісія отримала 299 скарг і сигналів, то за 2007-й і 2008-й – 645 і 714 відповідно. За 2008 рік нею винесено 268 рішень, а станом на 1 травня 2009 року – вже 67».

Комісією відкривається провадження у справі за наявності скарги від фізичної особи чи групи осіб (тих, що постраждали особисто) або сигналу від фізичних чи юридичних осіб, громадських організацій, державних і муніципальних органів чи за ініціативою самої комісії. Провадження перед комісією не починається, а розпочате – зупиняється, якщо минув трирічний термін давності від моменту скоєння правопорушення. Згідно із законом скаргу чи сигнал мають подавати в письмовій формі, в документі зазначають одну чи більше підстав, що підпадають під ознаки дискримінації, наявність свідків, підпис заявника. Тобто комісія не розглядає усних скарг і сигналів, звернень телефоном, листів, надісланих електронною поштою без підпису, та анонімних звернень. Потерпілі від дискримінації мають змогу обирати провадження перед комісією чи судом. Звертаючись до комісії, заявник разом зі скаргою подає заяву про те, що не ініціював паралельно й судового процесу. На першому засіданні головуючий пропонує сторонам провести попередні переговори про можливість примирення, факт якого оформляють письмово й документ надають засідательському складу комісії на затвердження. Як правило, засідання комісії відкриті, за винятком тих, які Цивільно-процесуальний кодекс передбачає проводити в закритому режимі. Терміни попереднього розгляду й розслідування не перевищують 30 днів, що істотно відрізняється від термінів розгляду таких справ у судах. У складних випадках голова комісії може продовжити термін ще на 30 днів, але не більше. Комісія самостійно контролює виконання власних рішень. На відміну від суду вона не призначає компенсації за моральну чи матеріальну шкоду, але на основі її рішення потерпіла сторона може подати позов до суду й отримати належне.

На дискримінацію мусульман як національної меншини й роль міжконфесійного діалогу для досягнення єдності в багатонаціональному українському суспільстві звернув увагу присутніх голова Духовного управління мусульман України, муфтій Ахмед ТамІм. Зокрема, він підкреслив: «Ми повинні зрозуміти, що протягом усієї історії люди були й будуть різними, навіть представники однієї конфесії також вирізняються між собою, але існують певні універсальні людські цінності. І саме на їхній основі ми всі повинні будувати своє спілкування й свої взаємовідносини. На Україну потрібно дивитися передусім як на єдину державу, єдине суспільство, тому ми всі маємо знайти спільні точки дотику й розвивати наші відносини в позитивному напрямі». Пролунали зауваження до влади, які стосувалися проблем із державною реєстрацією релігійних громад, отриманням ділянок під будівництво культових споруд. За словами муфтія Ахмеда Таміма, земельно-майнові питання в більшості випадків не вирішуються роками.

Учасники конференції дійшли висновку, що Україні необхідний закон, який стосувався б захисту від дискримінації та запроваджував відповідний дієвий механізм. Але, як свідчить європейська практика у сфері вдосконалення антидискримінаційного законодавства, ухвалення єдиного, уніфікованого, закону не панацея. Необхідно розвивати інститути громадянського суспільства та підвищувати правову культуру населення. Всебічне забезпечення рівності допоможе розв’язати проблеми, що виникають через злочини та правопорушення на дискримінаційному ґрунті. Дотримання толерантності, усунення чинників міжнаціональної напруженості й конфліктів є одним із найголовніших завдань України як правової демократичної держави, що обрала шлях інтеграції до європейської спільноти.

Автор: Світлана ФІЛОНЕНКО

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №12/2015 №12
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

За останні 11 років вчасно закон про бюджет приймався лише один раз Сьогодні, 05 грудня

У Білорусі заявили про порушення кордону українським вертольотом, ДПСУ спростовує Вчора, 04 грудня

Держпідприємства мають сплатити майже 50 мільярдів дивідендів у 2022 році Вчора, 04 грудня

"Подвійне" громадянство: пояснюємо, що саме запропонував Зеленський Вчора, 04 грудня

Торги земельними ділянками - коли стартують і як будуть проходити 03 грудня

Укренерго отримає чотирьох членів наглядової ради 03 грудня

"Тисяча Зеленського": Кабмін очікує, що програмою цього року скористаються 8 мільйонів українців 03 грудня

В ОПУ розповіли, чому "тисячу Зеленського" не дадуть живими грошима 03 грудня

Рада Європи ініціює санкційну процедуру проти Туреччини 03 грудня

Кличко назвав нові ціни на проїзд у громадському транспорті Києва 03 грудня