передплата Українською | In English

№13, липень 2009

Екологи оголосили війну «Авліті»

Поділитися:

Рада громадських екологічних об’єднань при Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в місті Севастополі провела незалежну громадську експертизу техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) розділу «Оцінювання впливу на навколишнє середовище» (ОВНС) проекту «універсального перевантажувального комплексу» (вугільного термінала), який передбачається реалізувати на території ЗАТ «Стивідорна компанія «Авліта».

Незалежну громадську експертизу виконувала громадська експертна комісія, створена на добровільних засадах 30 липня 2008 року рішенням Ради громадських екологічних організацій. До складу комісії ввійшли працівники науково-дослідних установ, ВНЗ, висококваліфіковані фахівці, представники громадськості та засобів масової інформації. Наступним кроком Ради громадських екологічних організацій стало створення 19 серпня 2008 року Загальноміської координаційної ради з протидії будівництву вугільних терміналів.

Експертиза проводилася на підставі законів України «Про екологічну експертизу», «Про науково-технічну експертизу», «Про планування і забудову територій», а також «Положення про участь громадськості в прийнятті рішень у сфері охорони навколишнього середовища»  (від 18.12.2003 р.), Орхуської конвенції 1997 року «Про вільний доступ до інформації про стан навколишнього середовища».

Висновки громадської  незалежної експертизи за розділом «Містобудування й архітектура» такі.

До складу необхідних вихідних даних повинні входити:

1) архітектурно-планувальне завдання;

2) технічні умови щодо інженерного забезпечення проекту;

3) завдання на проектування;

4) інші вихідні дані.

Відповідно до листа від 31 березня 2006 року, наданого ЗАТ «СК «Авліта», на виділеній цьому підприємству земельній ділянці передбачалася перевалка сипучих вантажів і металу. Вугілля до переліку вантажів не входило.

Таким чином, замовник ЗАТ «СК «Авліта», не надавши відповідних вихідних даних, фактично не виконав необхідних вимог, що висуваються до проектування об’єктів.

Висновки за розділом «Залізничний транспорт» засвідчують: у зв’язку зі зростанням кількості потягів навантаження на залізницю загалом до 400 вагонів  туди й назад щодоби має досягти критичного рівня. Також не враховано витрати на зміцнювально-відновлювальні заходи та протизсувні роботи вздовж залізничного полотна.

За розділом «Морський транспорт і лоцманський супровід» зазначено, що обов’язковому лоцманському супроводу під час плавання в бухтах Севастополя підлягають усі судна валовою місткістю понад 500 регiстрових тонн. Однак забезпечити лоцманський супровід суден, підхід яких планується до вугільних терміналів, у повному обсязі неможливо. Буксири ЧФ РФ та інші буксири не призначені для виконання цього виду робіт.

За розділом «Вугілля» підкреслюється: сам матеріал перевантаження не такий безпечний, як намагаються подати проектанти. Потрібно враховувати, що процес пиловиділення залежить як від способу перевантаження, так і від властивостей самого вугілля. Воно, в основному, містить органічні сполуки рослинного походження, вуглець, водень, кисень, азот, сірку, а також значну кількість мінералів і неорганічних елементів. У його органічних сполуках присутні сліди таких хімічних елементів, як германій, берилій, бор, сурма, кобальт, нікель, мідь, хром, селен. Це вже свідчить про те, що поширення вугільного пилу забруднюватиме навколишнє середовище важкими металами.

Як визнають самі розробники ОВНС, існує три види джерел неорганізованих викидів вугільного пилу, одне з яких діє пiд час перевантаження вугiлля. При цьому зчисленна концентрацiя вугiльного пилу по всьому причалу, виходячи з аналізів результатів вимірів саме під час перевантаження вугілля, на два порядки перевищує зчисленну концентрацію таких вантажів, як руда й мінеральні добрива.

За розділом «Метеорологія, геологія, сейсміка» зроблено висновок, що метеорологічні характеристики наводяться без посилань на джерело й не відповідають середнім багаторічним спостереженням на метеостанції у м. Севастополi. Найнебезпечнішими для тієї частини міста, де розташовані об’єкти торгівлі, культури, сфери обслуговування, під час роботи перевантажувального комплексу є північні, північно-східні та північно-західні вітри, а також штиль. Не представлено навіть фонових показників концентрації пилу, сірки, вуглекислого газу тощо.

За розділом «Санітарно-захисна зона» зазначено: згідно з «Санітарними правилами для морських і річкових портів» і Державними санітарними правилами в пункті
№ 173-96 нормований розмір санітарно-захисної зони універсального перевантажувального комплексу повинен становити 300 метрів. А фактично відстань від межі універсального перевантажувального комплексу до найближчої житлової забудови – 150 метрів.

У техніко-економічному обґрунтуванні відсутні акустичні розрахунки шумового навантаження на зону, прилеглу до підприємства, а також на територію житлової забудови південного берега Севастопольської бухти.

Висновки за розділом «Море» засвідчують: оцінювання якості води не відповідає даним багаторічного державного моніторингу вод. Результати визначення мікроелементів і забруднюючих речовин у воді бухти, отримані в 2006 і 2007 роках невідомими методами, відрізняються від середніх результатів багаторічних спостережень і можуть мати випадковий характер.

Північна бухта, включаючи Докову, належить до рибогосподарських водойм першої категорії. У бухті поширені такі види риб, як хамса, ставрида, султанка, камбала-калкан, бички, акула-катран, морські собачки, зеленушки, морські карасі та ін. Найважливішим є те, що саме в Севастопольській бухті, починаючи з торішнього квітня, нереститься більшість видів риб, причому нерест чорноморської кефалі, наприклад, відбувається на незначній відстані від берега.

Не можна обминути увагою планктон і бентос – важливу кормову базу риб. Максимальна біомаса (100–200 і понад 200 мг/м3) кормового зоопланктону спостерігається в південній частині згаданого району та біля причалу № 20, тобто там, де передбачається будувати термінал. Отже, саме ці біологічні види передусім зазнаватимуть негативного впливу вугільного пилу. Після днопоглиблення позаторік у липні рівень розвитку фітоценозу зменшився.

У Доковій бухті виконано дві зйомки. Їх навряд чи можна вважати моніторинговими, бо одну з них зроблено 2006-го (до початку днопоглиблювальних робіт), іншу – після їхнього проведення. За наведеними в ТЕО й ОВНС даними, бентос Докової бухти 2006 року включав 10 видів донних тварин та рослин, після днопоглиблювальних робіт у 2007-му відзначено зменшення цих показників: у 5,3 разу – сумарної кiлькостi видiв і в 34,8 разу – загальної бiомаси видiв. Видова розмаїтість скоротилася в 1,3 разу. Але збитків за результатами наслідків днопоглиблення не вирахувано й не відшкодовано.

У прилеглих акваторіях – Державної ресурсної електростанції, бухти Інкерман, бухти Голландія – розташоване поле водорості виду «зостера марина» (зостера морська), колонії якої охороняються Бернською конвенцією 1976 року, підписаною Україною в 1996-му.

Будівництво й діяльність УПК (універсальний перевантажувальний комплекс) будуть пов’язані з періодичним днопоглибленням, що спричинятиме вторинне забруднення водного середовища та неконтрольований перерозподіл забруднених мулистих складових ґрунту на дні всієї Севастопольської бухти. Крім того, за умови збільшення кількості суден рівень забруднення нафтопродуктами неминуче зросте. У розділі відсутні дані про вміст суспендованих речовин у водному середовищі або каламутність води. А це неприпустимо, бо планується перевезення та зберігання вугілля, піску й щебеню, днопоглиблення, дампінг, зрізання й відсипання землі та ін., що збільшить вміст суспензії у воді.

Стосовно розділу «Повітря» підкреслено: неякісна фізико-географічна характеристика нинішнього повітряного й водного середовища призвели до того, що розділи ОВНС «Оцінювання впливу на повітряне середовище» й «Оцінювання впливу на водне середовище» практично не зроблено, кількісне оцінювання впливу відсутнє, а це суперечить вимогам Державних будівельних норм (ДБН).

Висновки за розділом «Вода» засвідчують: ОВНС не містить відповіді на запитання, наскільки збільшиться концентрація забруднюючих речовин (і яких) у воді в разі: здійснення запланованих викидів забруднюючих речовин у воду в період експлуатації УПК в обсязі 5,6 т/рік, будівництва – 478 т/рік; запланованих відходах виробництва (тимчасового збереження) в обсязі 1525 т; ТПВ (тверді побутові відходи) – 31,2 т/рік, твердого осаду – 15 т/рік тощо. Відомості про наслідки аварій, особливо пожеж, за несприятливих гідрометеорологічних умов обмежуються деклараціями й міркуваннями загального характеру (приміром, «загазовано значний обсяг повітря»), а не кількісними результатами (прогнозом, схемами) наслідків. Це також є порушенням вимог ДБН.

У характеристиці проектованого об’єкта (розділ «Організація робіт») зауважено: вантажно-розвантажувальні роботи здійснюватимуться кранами та грейдерами, які не застосовуються в розвинених країнах і є неекологічними. Стрічкові конвеєри та стаціонарні бункери – відкриті, морські перевезення вугілля здійснюються безтарним способом – навалом.

Оцінювання впливу на соціальне середовище (розділ «Соціальне середовище») не містить думки міської громади, жителів прилеглих територій, а лише – соціально-побутові обіцянки для 120–296 працівників УПК.

Необхідність імпорту морським шляхом розробники пояснюють (розділ «Інші порти») припущенням про те, що «можливе скорочення імпорту коксівного вугілля з Росії». Ці заяви авторів ОВНС жодним чином не обґрунтовані, голослівні, не відповідають вимогам Державних будівельних норм. Не зрозуміло, навіщо будувати термінал у центрі Севастополя за наявності промислових терміналів (із глибоководним ходом) у портах Південному, Ізмаїлі й Маріуполі. Вони мають відповідне цільове призначення, до того ж зв’язані з гірничо-металурійним комплексом України залізничним сполученням, що дозволить заощадити на транспортних витратах.

За розділом «Оцінювання впливу на навколишнє середовище» зазначено: позаяк генпроектувальник («ЧорноморНДІпроект») є водночас і виконавцем ОВНС, він зацікавлений у лобіюванні свого проекту.

За розділом «Зауваження до оформлення та змісту ОВНС» висновок такий: ОВНС не відповідає вимогам ДБН. Сторінки в «Змісті» не збігаються з нумерацією сторінок у тексті, що утруднює пошук потрібних розділів, їхній аналіз і експертизу. В ОВНС немає додатків і списку літератури. Це унеможливлює оцінювання якості поданої інформації, а також її вірогідності. Відсутні окремі результати (таблиця зони впливу), хоча посилання на них присутні. Відсутня також «Заява про екологічні наслідки діяльності».

Експертизу ОВНС виконано організаціями, котрі не здійснюють багаторічного державного моніторингу режиму й якості повітря та води регіону (згідно з «Положенням про державну систему моніторингу навколишнього середовища»). Немає висновків «Укрінвестекспертизи».

Техніко-економічне обґрунтування будівництва універсального перевантажувального комплексу (розділ «Зауваження до ТЕО») розроблено з порушенням вимог «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів», «Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами)».

Проаналізувавши подану інформацію, громадська експертна комісія дійшла  таких висновків:

1. Необхідність будівництва небезпечного виробничого об’єкта в Севастополі не обґрунтована.

2. Генпланом об’єкт не передбачений (порушення Закону «Про планування та забудову територій»).

3. Землевідведення під об’єкт немає, що порушує Закон «Про основи містобудування» й підзаконні акти органів місцевого самоврядування.

4. Цілей ОВНС з оцінювання впливу на повітряне й водне середовища не досягнуто. Оцінювань не виконано, що є порушенням вимог ДБН.

5. Повітряне й водне середовища регіону нині помірно забруднені, місцями – забруднені, про що свідчать результати багаторічного державного моніторингу. Забруднення водного середовища бухти нафтовими продуктами, плівками й суспендованими речовинами, а повітря – пилом, вихлопними газами та сіркою перевищує припустимі нормативи. За оцінкою ряду авторів, стан екосистеми бухти – катастрофічний. Тому, відповідно до Конвенції про захист Чорного моря від забруднення, недоцільно погіршувати стан водного й повітряного середовищ регіону, споруджуючи небезпечний об’єкт на узбережжі в центрі міста. Це може призвести не лише до деградації навколишнього природного середовища, а й завдати шкоди здоров’ю населення.

Що екологи збираються робити далі? Ясна річ, не зупинятися на досягнутому, бо керівники ЗАТ «СК «Авліта» воліють діяти, ігноруючи думку городян і організацій, оскільки отримують «добро» безпосередньо з Києва. Зокрема, прес-центр ЗАТ «СК «Авліта» заявив: для проведення державної експертизи до «Укрінвестекспертизи» було передано документи – техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) й «Оцінювання впливу на навколишне середовище»  (ОВНС) проекту, а також позитивні висновки Міністерства охорони здоров’я України, державного підприємства «Кримський експертно-технічний центр», Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, незалежних експертиз ТЕО й ОВНС універсального перевантажувального комплексу, проведених Морським гідрофізичним інститутом НАН України (Севастополь), Інститутом біології південних морів НАН України (Севастополь), Українським науково-дослідним інститутом рибного господарства й океанографії (Керч), ТОВ «Екотон» (Київ), Харківським державним відділенням комплексних досліджень, і оцінювання впливу на навколишнє середовище Українським науково-дослідним інститутом технічної експертизи. Після вивчення всіх поданих документів служба «Укрінвестекспертиза» торішнього жовтня зробила експертний висновок державної експертизи, відповідно до якого ТЕО будівництва універсального перевантажувального комплексу «рекомендується до розробки на наступних стадіях проектування».

Однак, за заявою голови постійної комісії міськради з питань навколишнього середовища й екологічної безпеки Світлани АНТОНЕНКО, ця інформація недостовірна і результатів такої експертизи в ЗАТ «СК «Авліта» немає. Отже, боротьба триває, і вирішувати питання про недопущення будівництва еконебезпечного для життєдіяльності людини вугільного термінала доведеться на міжнародному рівні.

P.S. Коли верстався номер, ми дізналися, що ЗАТ «Стивідорна компанія «Авліта» одержало дозвіл на будівництво вугільного термінала. Його підписав начальник інспекції ДАБК у м. Севастополі І. Тарасюк.

Це викликало нову хвилю протесту Ради громадсько-екологічної організації і членів Координаційної ради з протидії будівництву термінала при Державному управлінні охорони навколишнього середовища в м. Севастополі.

У протесті, адресованому всім правоохоронним органам – прокуратурі, УМВС України, СБУ і Міністерству регіонального розвитку та будівництва, екологи акцентують увагу на тому, що ЗАТ «Авліта» одержало  дозвіл на здійснення будівельних робіт без передбаченого законом первинного дозволу на попередню підготовку до будівництва.

Автор: Маргарита ЛИТВИНЕНКО

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Останні новини

Новини 24 вересня: Лещенка хочуть повернути в УЗ, колізія в законі про олігархів Вчора, 24 вересня

"Слуги" мають два варіанти вирішення колізії в законі про олігархів Вчора, 24 вересня

Розгромний єврозвіт про Україну, воднева магістраль: головне за 23 вересня Вчора, 24 вересня

Новини 23 вересня: Рада ухвалила "антиолігархічний" закон, в США "вимикають" друкарський верстат 23 вересня

Україна евакуювала з Афганістану ще 100 людей, літак прибуде до Києва протягом доби 23 вересня

Посли G7 закликали не зволікати з реформою Вищої ради правосуддя 23 вересня

Бюджет-2022: у Міненерго кажуть, що Мінфін не врахував пропозиції на 7,6 мільярдів 23 вересня

Зеленський з трибуни ООН нагадав про Крим та Донбас і розповів про замах на Шефіра 23 вересня

Зеленський обговорив із головою Microsoft штучний інтелект 22 вересня

Новини 22 вересня: Лещенко більше не в наглядовій раді "Укрзалізниці", запуск Бюро економічної безпеки перенесли 22 вересня