передплата Українською | In English

№9, травень 2009

Ініціативи варті референдумуІніціативи варті референдуму

Поділитися:

Найвагомішою складовою держави, її фундаментом сьогодні є система органів місцевого самоврядування. Тож саме держава повинна дбати, щоб не тільки зберегти цю систему, а й надійно її зміцнити.

Що для цього потрібно? Щонайперше і найважливіше – забезпечити дотримання норм і положень Основного Закону України в частині виконання повноважень, які сьогодні, на жаль, відверто порушують вищі органи державної влади. Яскравий приклад – прийняття статті 57 Закону «Про Державний бюджет України на 2009 рік» щодо встановлення структури, чисельності й витрат на утримання місцевих рад та їхніх органів.

Головною проблемою сьогодення залишається відсутність балансу між центральною та регіональною владами. Це проявляється у надмірній централізації влади та позбавленні територіальних громад самостійності у розв’язанні проблем місцевого значення. Щоб цього не було, необхідно законодавчо врегулювати питання усунення дублювання повноважень органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій.

В області (регіоні) має бути єдиний вищий представницький місцевий орган – рада з власним виконавчим органом, що є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед конкретною радою.

Саме ці новостворені виконавчі комітети відповідних обласних та районних рад мають стати правонаступниками місцевих державних адміністрацій з переданими їм делегованими повноваженнями щодо прийняття рішень, зобов’язань, покладених на них обов’язків у частині, що не суперечить Конституції та законам України, а також матеріально-технічною базою та відповідним кадровим потенціалом.

Переконаний, за таких умов виконавчі комітети районних і обласних рад будуть підзвітними та підконтрольними територіальним громадам, що забезпечить системність у виконанні завдань і функцій, покладених на органи місцевого самоврядування.

Вважаю, що саме ці напрями реформування є першочерговими.

Стосовно реформи адміністративно-територіального устрою (АТУ) держави, то вона є базою формування всієї територіальної організації суспільства та його окремих структур, основою створення системи територіальної організації влади. Вона забезпечує стійкість держави в умовах виникнення зовнішніх і внутрішніх загроз її територіальній цілісності, а також виконання низки важливих функцій місцевого рівня.

Ефективності від реформи можна очікувати лише через деякий час і тільки за умови, що вона здійснюватиметься у комплексі з розв’язанням проблем, які стосуються місцевого самоврядування, бюджетної політики, комунальної власності, земельних відносин, а також одночасно з проведенням реформування всіх галузей сфери послуг тощо. Має бути достатнє нормативно-правове, кадрове та матеріально-фінансове забезпечення територіальної громади.

Тільки після цього можна очікувати підвищення ефективності управління в державі та значного зростання якісних показників життя населення й забезпечення однакового рівня послуг кожному громадянину незалежно від місця його проживання.

Викликає сумнів єдиний критерій реформування адміністративно-територіального устрою – чисельність населення.

Наприклад, навіть під час наймасштабнішої в Україні реформи АТУ 1922–1923 років, коли ієрархічну структуру губернія–повіт–волость було замінено на систему губернія–округа–район, адміністративні одиниці виокремлювалися в такий спосіб, аби стати, зрештою, економічно цілісним утвореннямі із  потенціалом для подальшого господарського розвитку.

Крім критерію чисельності населення територіальних одиниць, враховувалися інші ознаки, зокрема природно-історичні (ґрунти, клімат, щільність населення), етнографічні особливості, економічні (зосередження промисловості, сільськогосподарське виробництво, тяжіння населення до торгово-розподільчих центрів тощо) та адміністративні (навантаження території за чисельністю населення, зручність управління, умови зв’язку, конфігурація шляхів сполучення) характеристики.

Кількісні критерії мають диференціюватися залежно від густоти населення та особливостей урбанізації території.

На думку депутатського корпусу Рівненщини, основні принципи реформи АТУ України мають базуватися на укрупненні масштабу адміністративно-територіальних одиниць з метою раціоналізації витрачання бюджетних коштів, зміцнення кадрового потенціалу місцевих органів влади, мобілізації та повнішого використання фінансово-матеріальних ресурсів.

Своєрідною домінантою має бути принцип перспективності: врахування прогнозів розвитку й розміщення продуктивних сил для того, щоб адміністративно-територіальні утворення мали достатній потенціал для подальшого соціально-економічного розвитку.

Слід враховувати особливості регіональних систем розселення та перспективи їхнього розвитку, а також мережі населених пунктів, спроможних бути центрами адміністративно-територіальних утворень і надавати відповідний обсяг послуг.

Реформування повинно передбачати комплексне врегулювання відносин між місцевими органами державної влади й органами місцевого самоврядування для забезпечення їхньої єдності у вирішенні питань місцевого значення.

Не варто забувати й про поетапність здійснення реформи, починаючи з низової ланки й закінчуючи регіональною, до того ж у доволі стислі терміни.

І найголовніше, як на мене, це те, що реформа територіального устрою держави має ґрунтуватися на вивченні думки громадян через референдум.

Автор: Валентин Крока

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата