№7, квітень 2009

«Тільки за кермом я можу розслабитися, зняти стрес»«Тільки за кермом я можу розслабитися, зняти стрес»

Цілеспрямована, енергійна, успішна, про таких, як вона, кажуть: сильна жінка. Олена Щербакова, директор автомобільної школи Донецької обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів у житті звикла домагатися усього сама, не розраховуючи на сторонню допомогу.
До слова, Олена Пилипівна свого часу стала першою жінкою-керівником автошколи.
І от уже 35 років очолює підприємство, яке створила сама. За час роботи Олена Щербакова домоглася того, про що більшість представників сильної половини людства можуть тільки мріяти.

Любов до автомобілів прийшла до Олени Пилипівни не відразу. Як і багато дівчаток, у дитинстві вона мріяла стати лікарем. Але доля розпорядилася інакше. «Піти працювати мені довелося досить рано, адже в родині я була найстаршою серед дітей. Батьків репресували, коли мені виповнилося 7 років», – розповідає Олена Щербакова. Випробування й негоди, що випали на долю дівчинки з ще не зміцнілою душею, загартували й виховали твердий, по-чоловічому вольовий характер. Наполегливість і завзятість допомагали їй з дитинства.

Життя навчило її дорожити людьми, які поруч з нею. Олена Пилипівна суворий, але справедливий керівник. Її автошкола краща в Донецьку. Професійні інструктори допомагають опанувати майстерність керування авто кожному, хто до них прийшов навчатися.

Сьогодні Олена Щербакова не уявляє свого життя без автомобіля. Він для неї є не просто транспортом, а ще одним членом великої родини. «Тільки за кермом я можу розслабитися, зняти стрес. Сам процес водіння для мене – справжнє задоволення. Не раз автомобіль допомагав мені в непростих життєвих ситуаціях», – продовжує Олена Пилипівна.

Одна з таких історій трапилася під час літнього відпочинку. Олена Щербакова врятувала життя двох маленьких дівчаток. «Якось недільного ранку на порозі пансіонату зненацька  з’явився сусід-киянин, дача якого була неподалік. Я відразу здогадалася, що сталося нещастя. Напередодні з тяжким отруєнням до Маріуполя відвезли його племінницю, а на ранок стало зле  двом його донькам», – розповідає вона. Везти дітей до портового міста не мало сенсу, там не було необхідної сироватки. Олена Щербакова на власному автомобілі досить швидко доставила дітей з батьками до Донецького аеропорту, де на них чекали «швидка допомога» й літак, виліт якого завдяки начальнику відділу лінійної міліції Володимиру Єськову вдалося затримати. У Києві малечу врятували.

Це лише один з епізодів, коли Олена Пилипівна надала людям допомогу. Вона є взірцем того, як висока посада не псує людину, а дає їй  додаткові можливості служити іншим. Адже одне з її життєвих кредо – ніколи не відмовляти тим, хто потребує  її підтримки.

 

Дар’я КИРДОДА.

Архів журналу Віче

Віче №4/2016 №4
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата