передплата Українською | In English

№5, березень 2009

Чи складніше буде відмивати «брудні» капітали в Україні?Чи складніше буде відмивати «брудні» капітали в Україні?

Поділитися:

Протягом останніх десятиліть ускладнився механізм злочинних операцій з відмивання доходів. Організовані злочинні угруповання через слабкість національних урядів у регулюванні фінансової системи здійснюють гнучкі та швидкі операції з переведення й переміщення активів через національні кордони.

 

На зустрічі керівників країн «Великої сімки» у Парижі 1989 року було створено Групу з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FАТF). Вона є незалежним міжнародним органом, головне завдання якого – розробка й удосконалення методів боротьби з відмиванням грошей та забезпечення прийняття всіма фінансовими центрами міжнародних стандартів у цій сфері. Станом на січень 2002 року членами FАТF були тридцять країн. До FАТF належали також дві міжнародні організації – Європейська комісія та Рада співробітництва країн Перської затоки. Секретаріат FАТF розміщений в Організації економічного співробітництва та розвитку.

Ухвалені у червні 2003 року на Берлінському засіданні Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) Сорок рекомендацій (далі – Рекомендації) у новій редакції є основним джерелом боротьби з відмиванням грошей і знаменують собою підсумок десятирічної роботи експертів FATF. Ґрунтовний аналіз Рекомендацій зобов’язує нашу країну переглянути Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом». Окрім того, через те, що в чинних нормативно-правових актах України докладно та безпосередньо не розглядається явище фінансування тероризму, FATF постійно наголошує на необхідності внесення відповідних змін до національного законодавства. Про це повідомив заступник голови Державного комітету фінансового моніторингу Станіслав Клюшке на конференції «Актуальні питання вдосконалення національного законодавства України в сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансування тероризму», організованій 18 грудня 2008 року Інститутом законодавства Верховної Ради та Проектом із питань боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму в Україні (МОLІ-UA-2), який фінансує Європейська комісія та виконує Рада Європи.

На конференції представлено законопроект «Про внесення змін до Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» № 3062 від 19.08.2008 року, який підготовлено й розроблено на виконання вимог міжнародних стандартів у сфері боротьби з відмиванням «брудних» коштів та фінансуванням тероризму. З метою розробки і прийняття цього законопроекту та на виконання Україною взятих на себе зобов’язань він був опрацьований Державним комітетом з фінансового моніторингу разом із Національним банком і 14-ма центральними органами виконавчої влади.

С. Клюшке зауважив: «Законопроект, який нині уже прийнято в першому читанні, є одним із найбільш повних та деталізованих серед тих законів, які я зустрічав у європейських країнах». Водночас із прийняттям зазначеного документа можуть постати й певні проблеми, зокрема щодо механізму дії самого закону. Якщо в результаті збирання та опрацювання інформації фінансовою розвідкою виникне підозра, що певний суб’єкт порушив законодавство, то вся зібрана інформація передається до правоохоронних органів. Однак, за словами пана Клюшке, сьогодні правоохоронні органи працюють не з такою ефективністю, на яку розраховує комітет, передаючи їм свої узагальнені матеріали з підозрою про відмивання коштів. На жаль, державна влада і службове становище в Україні стали найпривабливішим інструментом кримінальних зловживань.

Ще одна проблема законопроекту – значне розширення переліку суб’єктів фінансового моніторингу за рахунок нотаріусів, адвокатів, торговців нерухомістю, операторів поштового зв’язку (щодо здійснення ними переказу грошей) тощо. Для них потрібно буде створювати нормативну базу, а також проводити відповідне навчання.

За п’ять років і шість місяців дії Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» Державний комітет фінансового моніторингу направив до правоохоронних органів узагальнюючі матеріали з підозрою про відмивання коштів більш як на 186 мільярдів гривень. За цими матеріалами правоохоронці порушили близько 2000 справ.

26 жовтня 2005 року Європейським парламентом та Радою ухвалено Директиву 2005/60/ЄС (далі – ІІІ Директива) з питань запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання коштів та фінансування тероризму, яка набула чинності наприкінці грудня 2005 року. Метою її прийняття є законодавче закріплення на території Європейського Союзу нової редакції Сорока рекомендацій FATF. Експерт Ради Європи з питань протидії відмиванню коштів, незалежний радник з юридичних питань Єжі Явдощук дав оцінку ефективності імплементації норм ІІІ Директиви ЄС у правове поле Польщі.

Пан Явдощук висловив надію, що «проект українського закону, незважаючи на опір певних осіб і структур, теж буде ухвалений, бо він справді містить дуже прогресивні норми. Головне – їх виконання на практиці».

Королівський прокурор із Бельгії Тьєрі Локе зауважив, що Рада Європи зацікавлена у тому, що намагається зробити Україна. Тому від того, як діятиме у цьому напрямі українська влада, й залежать висновки офіційних представників ЄС. Зокрема, згідно з ІІІ Директивою країні необхідно забезпечити механізм арешту коштів із моменту виявлення підозрілої трансакції. В іншому разі, коли після викриття, розслідування і навіть винесення судового вироку кошти не будуть арештовані, Рада Європи, Світовий банк, Міжнародний валютний фонд не зможуть бути зацікавленими у таких результатах та подальшій співпраці.

У Бельгії нині теж існує законопроект, який відповідає більшості положень зазначеної Директиви, але й досі очікує на ухвалення. Тому, будь ласка, заради себе самих прийміть нарешті цей закон і ви!», – сказав Т. Локе.

На думку Наталії АхтирськоЇ, першого проректора Академії суддів, спостерігається диспропорція у кількості обвинувальних та виправдувальних вироків, що свідчить про можливу неправильну їх кваліфікацію із самого початку або про неналежне збирання доказів. Значний відсоток справ повертається на додаткове розслідування, є випадки відмови прокурорів від обвинувачення в суді. Для прикладу вона навела такі цифри: за дев’ять місяців 2008 року за статтею 209 Кримінального кодексу засуджено 100 осіб, за цей же період прокурори відмовилися від обвинувачення у 46 справах, які стосуються 82 осіб! За результатами розгляду таких справ до державного бюджету повернуто мізерну частину коштів, тобто стаття 209 у частині конфіскації була застосована за дев’ять місяців 2008 року лише до 41 особи зі 100 засуджених. На думку Н. Ахтирської, «питання конфіскації та компенсації збитків також потребує окремого регламентування на законодавчому рівні, бо на практиці часто виникають непорозуміння: куди належить віддати конфісковані кошти – цивільним позивачам, яким завдано шкоду вчиненням злочину, чи до державного бюджету? У жодній постанові Пленуму Верховного Суду чи нормі Кримінально-процесуального кодексу про це не йдеться. Логічно було б надавати перевагу задоволенню цивільного позову, а решту суми, яка залишиться, скеровувати до бюджету».

Наталія Розенфельд, головний консультант відділу моніторингу ефективності законодавства Інституту законодавства. Зокрема, вона порушила таку проблему – визначення змісту поняття «легалізація» відсутнє, законодавство має багато суперечностей. Досвід багатьох країн доводить, що легалізація сама по собі є не злочином, а механізмом наповнення державного бюджету. Злочинний характер має якраз відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом. «Позитивно, що законопроект № 3062 не тільки вводить поняття «легалізація», а й конкретизує доходи, отримані внаслідок злочинної діяльності. Та знову-таки йдеться лише про доходи, а Кримінальний кодекс каже про кошти й майно. Все це створює неабиякі проблеми під час застосування цих норм на практиці», – зауважила Н. Розенфельд.

Часто поряд із відмиванням «брудних» коштів виникає ситуація, коли цілком легальні гроші використовують для злочинних цілей. Зазвичай це відбувається під виглядом спонсорування легальним бізнесом терористичних організацій або фінансування легальних організацій (того ж бізнесу) закордонними установами, діяльність яких є терористичною. У зв’язку з цим, за словами виконавчого директора Міжнародного дослідницького центру проблем глобалістики Микити Кашницького, «частина бізнесових структур поступово підпадає під уплив і контроль криміналу. На перший погляд такі «партнерські відносини» є прибутковими для обох сторін. Але практика показує: що більше використовує бізнес кримінальні зв’язки, то більше сам відходить у «тінь».

М. Кашницький також звернув увагу на помилкову практику трактування тероризму винятково як терактів. У такому разі надто звужується правове поле, в якому з тероризмом необхідно боротися. «Феномен тероризму крім суто матеріальної утворює ще одна обов’язкова складова – ідеологічна. Таке розуміння чітко випливає із норм Закону «Про боротьбу з тероризмом».

Cуспільство й державні структури зокрема мусять усвідомити, що вдосконалення законодавства про боротьбу з «брудними» грошима та фінансуванням тероризму вкрай необхідне насамперед самій Україні. І це єдино можливий шлях до подальшого розвитку стосунків з країнами Європи й усього світу.

Автор: Світлана Філоненко

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Останні новини

Данілов про контрабанду: Є зрушення, але підсанкційні люди не припинили діяльність Сьогодні, 16 жовтня

Мегамітинг за Саакашвілі, вбивство депутата у Британії, репресії у Білорусі: найголовніше за 2 дні Вчора, 15 жовтня

Євросоюз засудив російський перепис населення в окупованому Криму Вчора, 15 жовтня

Зеленський напередодні засідання провів рокіровку в РНБО Вчора, 15 жовтня

ЄСПЛ визнав порушення Україною прав люстрованого екссудді Верховного суду 14 жовтня

Лавров пояснив, чому Росія поки не хоче нової зустрічі у "нормандському форматі" 14 жовтня

Львів посилює карантин: діти на канікули, у кіно та музеї лише після щеплення 13 жовтня

Качинський піде у відставку з поста віцепрем’єра Польщі - ЗМІ 13 жовтня

"Нафтогаз" взяв "Донецькоблгаз" під контроль 13 жовтня

Путін заявив, що в Україні відкачують російський газ, який йде в ЄС 13 жовтня