Є чим пишатися, є що залишити нащадкам

Запорізькій області – 70 років. Для того, щоб усвідомити значущість цієї дати, треба бодай подумки проаналізувати цей солідний часовий проміжок, пройти шляхом, який торували попередні покоління запоріжців – шляхом, сповненим і гіркотою поразок та втрат, і радістю здобутків та перемог. Тисячі й тисячі відомих, а також безіменних героїв покрили себе славою й увічнили власні ратні та трудові подвиги в ім’я нащадків, котрі сьогодні продовжують звеличувати Запорізький край.
Як же вони нині на ділі доводять собі й усьому світові, що варті всіх тих жертв, а також неймовірних зусиль попередніх поколінь, і в змозі розпорядитися переданими в спадок багатствами виважено й розумно?
Про це розмова з головою Запорізької обласної ради Олександром НЕФЬОДОВИМ:

– Запоріжці завжди були рушійною силою, стрижнем в історії України. Саме на Запоріжжі свого часу формувалася наша державність, закладалися основи європейського демократичного управління. Тут створено першу козацьку республіку. І сьогодні область посідає особливе місце в історії становлення незалежної України, входить у число регіонів–локомотивів економічного розвитку держави. 

Колосальні природні ресурси, величезний економічний і людський потенціал Запоріжжя зумовлює її провідну роль серед інших регіонів країни. Наш край – це унікальна за своїм духовним наповненням індустріально-аграрна перлина України, важливий діловий і науковий центр, земля людей працьовитих, сильних духом і щирих серцем, відкритих миру та добру.

Ми по праву можемо пишатися не лише славним історичним минулим, а й примноженням легендарної спадщини. Внесок регіону в економічний розвиток держави – фундамент її незалежності, без перебільшення, дуже вагомий. 70 відсотків легкових автомобілів, третина електроенергії, яка виробляється в Україні, 17 відсотків сталі й готового прокату, авіадвигуни та трансформатори – далеко не повний перелік у трудовій книжці Запорізької області.

Промисловий комплекс нашого краю впродовж останнього десятиліття стабільно нарощував обсяги виробництва. Лише за перше півріччя 2008-го вони порівняно з аналогічним періодом попереднього року зросли ще на 11,5 відсотка. За цим показником область у 1,5 разу перевищила загальний темп промислового зростання в Україні (107,5%), а також результати більшості її індустріальних регіонів.

Попри підвищення цін на енергоресурси, подорожчання транспортних перевезень тощо, неоціненний внесок в економічний розвиток Запоріжжя зробили флагмани металургійної галузі й енергетики, лідери машинобудування. Рік у рік набирали сили  підприємства харчової, переробної та легкої промисловості.

Вагомий подарунок до ювілею області зробили наші хлібороби. Торік отримано рекордний урожай ранніх зернових – 2 мільйони 818 тисяч тонн – понад  35 центнерів з одного гектара. Це вдвічі вище, ніж 2007 року. Сформовано достатній регіональний запас продовольчого зерна. За рахунок збільшення урожайності значно зріс валовий збір кукурудзи та соняшнику. Отже, область забезпечена не лише своїм хлібом, а й кормами для тваринницької галузі, яка давно вже потребує дієвої підтримки на державному рівні – шляхом застосування ефективних економічних механізмів. Адже поголів’я великої рогатої худоби катастрофічно зменшується.   

Нині обсяг валової продукції сільського господарства Запоріжжя приростає за рахунок саме врожаю зернових. На жаль, середня закупівельна ціна зернових культур, вже наприкінці минулого року почала стрімко падати…

Сподіваюся, згодом наші аграрії значно впевненіше заявлять про себе як самостійні експортери сільгосппродукції. Принаймні, запорізькі хлібороби не втрачають надії на виважену політику ефективного використання потенціалу вітчизняного АПК –  під урожай цього року озимі на зерно й зелений корм у господарствах усіх категорій посіяно на площі 562 тисячі гектарів, у тому числі озимі на зерно – 560 тисяч га. Порівняно з 2007-м посіви збільшилися на 9,5%.

До речі, Запорізький край добре знаний на світовому ринку. Адже наша область лідирує серед регіонів України за обсягами зовнішньоторговельного обороту, маючи позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами. Зовнішньоторговельні відносини підтримувалися з підприємствами 127 країн світу.

– Олександре Степановичу, динамічний розвиток економіки області позначився й на рівні життя запоріжців…

– Розв’язання багатьох наших регіональних проблем залежить від наповнення обласного бюджету. Наприклад, за перше півріччя минулого року план наповнення дохідної частини обласного бюджету було перевиконано майже на 24 мільйони гривень. Це дозволило збільшити видатки на соціальний захист населення, охорону здоров’я, освіту, розвиток науки та культури тощо.

Обласна рада прийняла 77 цільових програм, більшість з яких, на відміну від попередніх років, були реально наповнені бюджетними асигнуваннями. При цьому враховувалися, передусім, пріоритети розвитку області й соціальна значущість програм. Їх перелік поповнився вже за ініціативою нинішнього депутатського корпусу. Зокрема, розроблено програму соціальної підтримки ветеранів війни та праці, інвалідів та інших малозабезпечених категорій населення «Назустріч людям», програму «Світло – селу», програми, спрямовані на підтримку АПК, попередження і профілактику злочинності, розвитку фізичної культури та спорту тощо.  

Значну увагу облрада приділяє відпочинку й оздоровленню дітей. Щорічно на реалізацію цієї програми виділялося понад 7 мільйонів гривень. Торік завдяки клопотанням депутатів із обласного бюджету виділено 3 мільйони гривень на заміну вікон у школах і дитсадках. Кожний сільський район до 1 вересня отримав новенький автобус для перевезення школярів. Також ми віднайшли додатково кошти для придбання сучасного медичного обладнання й автомобілів «Швидка допомога».

Протягом дев’яти місяців 2008 року план наповнення дохідної частини обласного бюджету перевиконано на 23,5 мільйона гривень. Депутати вирішили спрямувати ці кошти на продовження реалізації програми «Світло селу», на заробітну плату працівникам закладів охорони здоров’я, придбання медичного обладнання та спеціальної техніки для правоохоронних органів. Кожному району області надано субвенції на розв’язання нагальних соціально-економічних проблем.

Особливу увагу вкотре приділили розвитку зернового господарства. АПК – найбільш соціально значуща складова регіональної економіки, що надійно забезпечує продовольчу безпеку запоріжців. Саме в сільському господарстві формується вагома частка валового внутрішнього продукту області, а унікальність інтелектуальних і природних ресурсів галузі створюють практично необмежений потенціал її економічного зростання. Реалізувати його повною мірою запорізьким хліборобам і сприяє по змозі обласна рада.

Так, на початку 2008 року облрада розробила й ухвалила програму для підтримки зернового господарства. На це з обласного бюджету було виділено 4,5 мільйона гривень, які повністю освоєно. Під час осінньо-польових робіт депутати  вирішили для підтримки хліборобів регіону додатково надати їм ще 3,5 мільйона гривень.

Обласна рада опікується екологічними проблемами, газифікацією та водозабезпеченням, охороною й раціональним використанням природних ресурсів, енергозбереженням і багатьма іншими питаннями, від вирішення яких залежить життєдіяльність територіальних громад. При цьому вона вибудовує свою роботу таким чином, щоб її принципи були зрозумілі всім мешканцям регіону.

– Певна річ, на життєдіяльність запорізької громади не могли не вплинути нинішні фінансові негаразди у світовій економіці. Яких заходів вживає місцева влада для подолання цих тимчасових економічних труднощів?

– Загалом, ситуація в нас залишається стабільнішою, ніж в інших регіонах країни, що свідчить про значний запас міцності економіки області. Вона – єдина з індустріальних областей України, де торік зберігалася позитивна динаміка в роботі промислового комплексу. Хоча ознаки фінансових негараздів у світовій економіці ми відчули ще в другій половині минулого року. Тому спільними зусиллями обласної ради й облдержадміністрації розробили програму подолання тимчасових економічних труднощів у регіоні, яку схвалив депутатський корпус. Вона включає заходи  на центральному, обласному та районному рівнях влади у фінансово-бюджетній і соціальній сфері, на споживчому ринку, у житлово-комунальному господарстві. Передбачається здійснити інвентаризацію інвестиційних проектів, реалізація котрих затримується через відсутність фінансування або неузгодження тих чи інших питань з боку відповідних міністерств і відомств. Внесено зміни та доповнення до Комплексної програми ефективного використання енергоресурсів області на 2007–2010 роки. Вирішено розробити Стратегію залучення інвестицій до економіки Запоріжжя, організувати виставки товарів регіональних виробників і виставки-ярмарки інноваційних пропозицій, збільшити виділення коштів на будівництво тощо.

Обласна рада та депутатський корпус прагнуть нині значно активніше задіяти потенціал краю. Нещодавно з керівництвом ради директорів «Індустріального Союзу Донбасу» досягнуто домовленості про початок реалізації широкомасштабного інвестиційного проекту. Створене нами комунальне підприємство «Степногірський ГЗК» одержить від інвесторів близько 500 мільйонів гривень. На ці кошти планується за 5–7 років збудувати на території комбінату завод з виробництва феросплавів. 

Сьогодні необхідно подолати економічні негаразди з найменшими втратами. Цьому й слугують прийняті обласною радою програми, кожна з яких – складова частина Стратегії розвитку регіону до 2015 року.

Згаданий документ прагматичний і конкретний. Мешканці області висловили свій погляд на те, яким вони хочуть бачити свій край. Це уможливилося завдяки проекту партнерства Канада–Україна «Регіональне врядування та розвиток».

Скориставшись досвідом канадців та європейців, проект програми стратегічного розвитку Запоріжжя розробляли на основі таких пріоритетів: екологічна безпека, інноваційна й інвестиційна привабливість регіону, його культурно-історичний і курортно-туристичний розвиток. Затверджений на сесії обласної ради Стратегічний план розвитку Запорізького краю вже став своєрідною дорожньою картою для бізнесових кіл, особливо – зарубіжних.

– А чи можливо без подальшого зміцнення регіонального самоврядування реалізувати цю Стратегію повною мірою?

– Саме подальша політреформа і стимулювала б відкрите, відповідальне й ефективне управління з використанням можливостей активного громадянського суспільства на регіональному рівні, що реально забезпечило б зростання життєвого рівня мешканців краю. Одним із найважливіших завдань обласної ради її депутатський корпус  вважає саме відновлення довіри народу до влади та реальної відповідальності влади перед народом, сприяння кооперативним відносинам між владою і бізнесом – створення нормальних умов для ділової активності. Ми прагнемо, щоб до влади приходили професіонали з високими моральними якостями, щоб намічені структурні зміни забезпечували нові робочі місця, реальні й узаконені можливості самореалізації особистості.

Запорізька земля – скарбниця народних талантів. Кожне місто й район пишаються своїми майстрами декоративно-прикладного мистецтва, художниками, співаками та майстрами художнього слова.

Як відомо, починаючи з 1999 року, в Національному палаці «Україна» проводяться творчі звіти майстрів мистецтв і художніх колективів нашої держави. Відтоді й представники художньої самодіяльності Запорізької області мають чудову нагоду репрезентувати широкому колу глядачів власні творчі здобутки, показати яскраву палітру духовного життя регіону. Професійне мистецтво неодноразово демонстрували артисти обласної філармонії, МДТ імені В. Магара, студенти музичного училища імені П. Майбороди та Мелітопольського училища культури.

20 різних тематичних мистецьких форумів, котрі щорічно проходять у Бердянську, Приморську, Гуляйполі, Енергодарі, збирають багато гостей не лише з областей України, а й з Росії, Білорусі, інших країн СНД.

Останнє творче надбання – героїко-драматургічна вистава «Тарас Бульба». Це – епічне полотно під відкритим небом, дія якого розгортається на тлі відтворених історичних та етнографічних атрибутів минулого. Іміджевий проект, засновниками якого є управління культури й туризму ОДА та МДТ імені В. Магара, став своєрідною візитною карткою всього нашого козацького краю. У ньому тісно переплелися минуле й сучасне, духовність та історія. Запоріжцям є чим пишатися і є що залишити у спадок нащадкам.

Звичайно, ювілей – час підсумків і час починань. Вітаючи всіх запоріжців із 70-літтям області, я не хочу лукавити – попереду в нас непростий і нелегкий шлях виходу з економічної кризи та реалізації наших планів, прийнятих депутатським корпусом обласної ради програм, які (у чому, сподіваюся, вже переконалися запоріжці) спрямовані, передусім, на істотне підвищення добробуту людей. До цього нас зобов’язує історична пам’ять і громадянське сумління. Тільки так влада може довести, що вона гідна багатовікових устремлінь народу, підтвердити правильність його вибору.

Розмову вів
Олександр АБЛІЦОВ.