передплата Українською | In English

№18, вересень 2008

Свято, якого має вистачити надовгоСвято, якого має вистачити надовго

Поділитися:

У ці вересневі дні в Дніпропетровську відкривають новий стадіон.

Як тільки стало відомо, що Дніпропетровськ – одне з міст, яке вибороло право приймати Євро-2012 в Україні, його наче підмінили. У 80-ті роки минулого століття, коли місцевий клуб «Дніпро» перебував на гребені успіхів і виборював золоті, срібні та бронзові медалі чемпіонату СРСР, тут переживали футбольне піднесення. Але теперішнє аж ніяк не порівняти з тодішнім. Теперішнє не тільки охопило уболівальників чи примножило їх кількість, не лише викликало сплеск емоцій, а й, як каже голова обласної федерації футболу Андрій Павелко, немає байдужих — від старого до малого.

ФІФА буде задоволена стадіоном

Саме у ці вересневі дні відкривають новий стадіон «Дніпро». Споруджений за всіма вимогами ФІФА й УЄФА, він і схожий на багато інших, відомих у Європі, і водночас різниться від них власними оригінальними архітектурними й технічними рішеннями. Зведений на місці старого, набагато скромнішого стадіону «Металург», він бездоганно вписався в довколишній ансамбль. Трибуни трьох секторів на стрімко вигнутих бетонних конструкціях уміщуватимуть 31 тисячу глядачів, а четвертий сектор — це приміщення роздягалень для команд і обслуговуючого ігри персоналу, медично-лікувальні служби, масажні кабінети і тренажерні зали, кабіни для телевізійних та радіорепортерів, кімнати відпочинку й сауни, ресторан і буфети, музей футбольного клубу «Дніпро». А над ними ложі преси й бізнес-класу та для VIP-персон більш ніж на тисячу осіб. Місця  на стадіоні під прозорими навісами над головою, котрі захищатимуть і від спеки, і від опадів. Освітлення працюватиме у трьох режимах — тренувальному, для ігор без телевізійної трансляції і з телевізійними зйомками. Два відеотабло площею 60 квадратних метрів кожне. Нарешті, навколишні автостоянки на два десятки автобусів і майже 330 легкових автомобілів. Обійшовся весь цей комплекс у 40 мільйонів євро.

 

Опитування. Дві третини опитаних дніпропетровців наполягають на реконструкції шляхів, вулиць та транспортних розв’язок у місті і навколо нього; стільки само мешканців зауважують: не вистачає парків, скверів, алей, просто затишних куточків для прогулянок і відпочинку, а також дитячих і спортивних майданчиків. Ще чверть сподіваються, що турнір допоможе підвищити у місті безпеку руху транспорту, зробити його охайним.

Усе це директору Інституту імені Горшеніна Костянтину Бондаренку дало підстави дійти ледве не «сенсаційного» висновку: «Мешканці славного Дніпропетровська дійсність сприймають інакше, ніж жителі України загалом». У тому розумінні, що вони за будь-якої нагоди «намагаються домогтися максимуму для себе». І якщо вірити соціологам, то у випадку з Євро-2012 понад 40 відсотків мешканців, приміром, Львова і навіть Києва, де також відбуватиметься фінал європейського чемпіонату, досі до пуття ніби не розуміють, навіщо «це їм потрібно». Зовсім протилежна ситуація у Дніпропетровську. Єдине, чого не знають або не уточнюють соціологи, це те, що не випадково тут відразу націлилися на «практичний ефект для себе». Бо така вже кілька літ поспіль політика міської ради і міського голови Івана Куліченка.

Утім, його обіцяли здати в експлуатацію на рік раніше.

— Не квапилися лише тому, щоб у межах запроектованих робіт максимально облаштувати і прилеглу територію, – пояснив усе міський голова Іван Куліченко. – Зводити стадіон група «Приват» почала раніше, ніж Україна разом із Польщею вибороли право проводити у себе єврочемпіонат. Отож його будівництво аж ніяк не можна вважати затіяним винятково заради чемпіонату. Радше чемпіонат був доречним стимулом. Ось його звели. І щоб він став гордістю та окрасою, змінив, облагородив і всі найближчі до нього квартали, справді, не варто було гнати коней…

Інша річ, що з рештою об’єктів, зауважує Куліченко, доводиться уже квапитися. Ще на початку цього року остаточно визначилися з їхнім переліком. Жоден не фінансуватиметься цілковито з державного бюджету. Будуватимуть переважно за рахунок інвесторів та місцевих джерел. Правда, зуміли врешті домогтися, щоб кошти, які підприємства обласного центру сплачують за забруднення навколишнього середовища, а також транспортні збори  найближчими роками  залишалися у місті. Підуть вони, уточнює Іван Іванович, передусім на розбудову інфраструктури.


Зірковість і гідність

У рамках підготовки до Євро-2012 передбачається зведення готельно-житлових комплексів і торговельно-розважальних центрів. Лише в п’ятизіркових треба забезпечити не менш ніж дві з половиною тисячі місць. Чимдалі активніше виявляють інтерес до Дніпропетровська готельні інвестори-забудовники таких відомих світових фірм, як «Хілтон», «Хайят», «Редиссон», «Меріот». Утім, достатньо набирається бажаючих споруджувати й пристойні тимчасові помешкання на 15—20 тисяч осіб. Більш як половину готелів плановано будувати за проектами, що уможливлюють подальше «перепрофілювання» споруди під соціальне житло. Ще близько третини — під туристичні комплекси, офіси та ділові центри. На все це знадобиться не менш як 10 мільярдів гривень інвестицій, але вони, не сумніваються дніпропетровці, окупляться наступними благами для городян.


Берн затьмарять

До речі, під час цьогорічного європейського чемпіонату з футболу в Австрії та Швейцарії делегація Дніпропетровської міської ради і міських бізнесменів та спортивних функціонерів, єдина серед українських міст, котрі прийматимуть фінал 2012-го, побувала там. Зокрема, у швейцарському Берні  члени делегації на власні очі спостерігали дійство, його організацію та вивчали, що для загального успіху було зроблено. І переконалися: Дніпропетровськ спроможний підготуватися не гірше. Здатний зворушити, вразити, справити враження і залишитися у пам’яті гостей по-своєму виразним і самобутнім містом, яке потім ніколи з жодним не сплутаєш. Ви не повірите: відразу після повернення, створивши у місті управління з підготовки до Єврочемпіонату, міський голова Іван Куліченко поставив перед ним завдання працювати з населенням, виховувати в нього почуття власної гідності. Розпочалася й мобілізація наукової та творчої інтелігенції. Мета — задіяти «туристичні, історико-краєзнавчі та культурницькі ресурси міста». Окремий напрям — залучення учнівської та студентської молоді до лав волонтерів, що зустрічатимуть гостей як гіди.


Шанс на «стрибок»

Тим часом виникли інші «специфічні» і суто місцеві особливості та труднощі. Чимало новобудов призупиняли, а частіше й не розпочинали зовсім через відмову комунальних служб — газових, водопостачальних, теплових і енергетичних, каналізаційних — видавати дозволи на під’єднання до своїх мереж і потужностей. Їхні можливості, мовляв, обмежені. Це з одного боку. З другого — доводиться зносити чимало старих, ще доволі пристойних і необхідних споруд, щоб звільняти майданчики й земельні ділянки під нові, а це, м’яко кажучи, не завжди викликає захоплення у городян. Почастішали протести. Дійшло до того, що за позовами мешканців окремих мікрорайонів суди почали забороняти міській владі «перелицьовувати» інфраструктуру. Все, отже, як у нас  зараз і водиться — більше пристрастей, сутичок та суперечок, судової та іншої тяганини, і мало конкретних справ. Тоді прозоро, гласно «погодили» із земляками «список об’єктів Євро-2012», яким за згодою людей надали особливого статусу сприяння. Аргументи – спорудження, розширення чи оновлення потужностей комунальної сфери міста, благоустрій вулиць та майданів, зон відпочинку тощо. Тобто курс узято на забезпечення гідної заміни «втрат».

Куліченко міркує так: якщо нам дано шанс за короткий термін здійснити неймовірний стрибок в історії рідного міста, то ним треба скористатися навіть більш як на сто відсотків. Зробити все і набагато більше, ніж можна уявити. І міський голова вірить та відчуває, що «усі намічені програми нам удасться здійснити».


Здавайте гроші, панове!

За найкращий варіант реалізації наміченого обрано так зване ДПП — державно-приватне партнерство, переймаються створенням інвестиційно-сприятливого режиму на рівні стосунків бізнесу з органами місцевого самоврядування. Засновано постійно діючий центр «Паритет», головна мета якого забезпечувати оперативну й спрощену реєстрацію задумів та проектів приватних структур, відкритість та доступність отримання останніми усіляких дозволів і узгоджень.

Уже сьогодні ведуться роботи з оновлення більш як десяти проспектів, вулиць і провулків, котрі безпосередньо прилягають до футбольної арени-красеня «Дніпро». Та їхнього пристойного стану буде замало. В планах реконструкція й розбудова відразу кількох вузлових шляхопроводів, транспортних розв’язок, мостів і тунелів. Немає сенсу деталізувати цю програму — треба жити у Дніпропетровську, аби збагнути, що йдеться про впорядкування й розвантаження автомобільного руху на найважливіших роздоріжжях міста. Чого вартий лише амбітний проект прокласти майже двокілометровий підземний тунель від головного мосту через Дніпро до південної околиці міста!

Наразі цілковитої ясності немає хіба що стосовно аеропорту, без реконструкції якого також не обійтися. Пропускна спроможність аеровокзалу сягає 9—10 тисяч пасажирів на добу. Але цього замало. Потрібно пропускати не менш як 21 тисячу. Таке завдання ставиться. І потреба ця пов’язана не лише з фіналом європейської першості з футболу. Повітряні ворота регіону давно час істотно розширювати. То якщо знайдеться приватна структура, готова вкласти мільярд триста мільйонів гривень – будь ласка. І запевняємо, що в Дніпропетровську, який гордо та стрімко розвивається, ніхто не прогадає, а лише виграє.

З більш як п’яти з половиною мільярдів гривень, які, за попередніми оцінками експертів, витратять у Дніпропетровську на соціально-комунальні потреби в рамках підготовки до Євро-2012, лише 885 мільйонів надійде з державного бюджету та 852 — із місцевого, решта — з інших джерел.

 

Добірку матеріалів про регіон підготував
Микола НЕЧИПОРЕНКО.

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата