передплата Українською | In English

№17, вересень 2008

Українська Повстанська Армія в повоєнний період у Карпатському регіоні: бандерівці — факти, домисли та легенди

Поділитися:

Відповідно до двосторонньої угоди про співпрацю Державним архівом Закарпатської області України, Інститутом суспільних наук Словацької Академії наук в Кошіце та факультетом гуманітарних наук університету Матея Бела в Банській Бистриці проведено міжнародну наукову конференцію «Українська Повстанська Армія в повоєнний період у Карпатському регіоні: бандерівці — факти, домисли та легенди».

Її організовано в рамках проекту VEGA
№ 2/7187/27 «Феномен «Бурлака» та слідство проти нього в боротьбі проти бандерівців у Словаччині та Польщі». Конференція відбулася цьогорічного літа в конгресовому центрі Академії наук Словаччини «AKADEMIA» у Старій Лесні (Татри).

Відкриваючи науковий форум, народний депутат України, радник Президента Станіслав АРЖЕВІТІН наголосив на актуальності проблематики конференції, важливості її проведення за межами української держави та новизні, що ґрунтується насамперед на включенні до наукового обігу значної кількості нових архівних документів, у тому числі з фондів спецслужб. Станіслав Михайлович, до речі, надав спонсорську допомогу для проведення цього заходу.

У роботі конференції взяли участь і виступили зі своїми розвідками й доповідями з актуальних питань відомі вчені: доктор історичних наук, завідувач відділу Інституту історії України Національної академії наук України Степан Віднянський — «Українські народно-визвольні змагання в контексті силового протистояння в повоєнний період»; доктор історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України Олександр Лисенко — «Практика репресій радянських спецслужб щодо ОУН—УПА на території Західної України»; кандидат економічних наук, народний депутат України Станіслав Аржевітін — «ОУН—УПА в документах спецслужб»; кандидат історичних наук, директор Державного архіву Закарпатської області Михайло Делеган  — «Документи Державного архіву Закарпатської області про проблеми УПА»; кандидат історичних наук, вчений секретар Інституту суспільних наук Словацької академії наук Станіслав Конечні — «Українські національно-визвольні змагання та Словаччина у новітніх дослідженнях»; науковий співробітник Інституту історії Ржешовського університету (Польща) Андрій Олейко — «Польська авіація в акціях проти УПА (1946—1947) — документи і спогади»;  професор Інституту політології університету в Зеленій Гурі (Польща) Богдан Гальчак — «Лемки і УПА»; наукові співробітники Українського інституту народної пам’яті Володимир В’ятрович та Ярина Ясіневіч — «Закордонні рейди УПА у стратегії повоєнної боротьби»; доцент факультету гуманітарних наук університету Матея Бела в Банській Бистриці Міхал Шмігел — «Бандерівці на Словаччині — реальна загроза чи провокація?»; науковий співробітник Воєнного історичного інституту (Братислава) Ян Штайгл — «Декілька питань щодо використання чехословацької армії проти УПА в 1945—1947 роках»; науковий співробітник університету ім. Масарика (Брно, Чехія) Ян Кукс — «Бандерівці на південній Моравії»; науковий співробітник Військового історичного інституту (Прага) Іржі Плахі — «В тіні УПА — діяльність польського антикомуністичного руху в Чехословаччині»; кандидат історичних наук, директор Інституту суспільних наук Словацької академії наук Марян Гайдош — «Кошіцький період Володимира Щігельського — «Бурлаки»;  професор Микола Мушинка (Пряшів) — «Командир групи УПА Степан Стебельський і його смерть у 1949 році» та інші.

Було виголошено близько тридцяти доповідей і повідомлень, навколо яких розгорнулися дискусії. Учені відзначали актуальність питання, винесеного на розгляд міжнародної конференції, зрослі можливості його об’єктивного вивчення — розширення джерельної бази, у тому числі за рахунок відкритості архівних фондів спецслужб. Як об’єктивну реальність було визнано неоднозначне ставлення до діяльності ОУН—УПА в Карпатському регіоні в повоєнний період. Водночас констатувалася недостатня дослідженість зазначеної проблематики. У результаті вчені дійшли висновку: необхідно обережно надавати рекомендації політикам, щоб не нашкодити, та не будувати свої висновки на здогадках, без документального підтвердження.

Державний архів Закарпатської області підготував для учасників конференції тематичну документальну виставку, яка викликала жвавий інтерес, зокрема у представників засобів масової інформації.

У роботі наукового форуму взяв участь генеральний консул України в Пряшеві Євген Перебийніс. Вітання учасникам міжнародного заходу новопризначеного голови Державного комітету архівів України доктора історичних наук, професора Олександра Удода виголосив директор Державного архіву Закарпатської області.

Під час конференції один з каналів словацького телебачення провів зйомки фільму із зазначеної тематики. Для цього широко використано документальну виставку, підготовлену Державним архівом Закарпатської області, пояснення до якої давав директор архіву, а також самі учасники конференції, насамперед українські вчені. Об’єктивному вивченню складних та суперечливих, а часом і кривавих подій перших повоєнних років на території країн Карпатського регіону вперше була присвячена така міжнародна конференція науковців країн Центрально-Східної Європи.

Народний депутат України Станіслав Аржевітін власним коштом профінансував також і видання матеріалів конференції: їх розмістять на web-сайті Інституту суспільних наук Словацької академії наук. І має намір цю роботу продовжувати. Інтерес до неї виявив, зокрема, і відповідальний редактор Літопису Української повстанської армії (Торонто, Канада) Петро-Й. Потічний. Він також пропонує розглянути питання щодо опублікування матеріалів наукової конференції у Канаді, можливо, у формі спільного з Державним архівом Закарпатської області видання окремого збірника. Одночасно
П. Потічний висловив вдячність архіву за дарунок — опублікований за його участі збірник документів «Тернистий шлях до України».

Саме завдяки меценатству Станіслава Аржевітіна в рамках міжнародної конференції відбулася ще одна важлива подія — перше організаційне засідання українсько-словацької комісії істориків.

Восени нинішнього року на базі Державного архіву Закарпатської області спільно з Іститутом суспільних наук Словацької Академії наук заплановано  проведення другої наукової конференції. Її буде присвячено діяльності українських народних рад у повоєнний період.

Автор: Михайло Делеган

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №4/2016 №4
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Уряд перепризначив голову Держаудитслужби на новий 5-річний термін Сьогодні, 19 квітня

Глава МЗС Латвії за те, щоб знову заявити про перспективу членства в НАТО для України Сьогодні, 19 квітня

Від завтра, 19 квітня, розпочнеться прийом заявок на отримання "карантинних" 8 тисяч Вчора, 18 квітня

Посол закликав Німеччину допомогти Україні якнайшвидше вступити в НАТО Вчора, 18 квітня

"Укрнафта" за минулий рік отримала чистий прибуток у 4,3 мільярда 17 квітня

Росія пригрозила депортувати 150 тисяч нелегальних мігрантів з України 16 квітня

Новини 16 квітня: продаж Приватбанку, акції Tesla та Facebook на українській біржі 16 квітня

Зеленський розповів про підсумки переговорів із Макроном та Меркель 16 квітня

ЄС аналізує ситуацію з обмеженням Росією свободи судноплавства біля Криму 16 квітня

Прокуратура і фіскали проводять 85 обшуків в учасників конвертцентрів 16 квітня