№15, серпень 2008

Відновлення історичної правди та справедливості — імператив часу!Відновлення історичної правди та справедливості — імператив часу!

Минуле кожного народу має героїчні і трагічні сторінки. У нашій історії чи не найтрагічніші пов’язані з репресивною політикою радянського тоталітаризму. Звільнення від негативної спадщини минулого — завдання непросте. Воно вимагає не лише формального відтворення картини злочинів, а й глибокого осмислення їх коренів. А для цього потрібна величезна концентрація зусиль учених і тисяч ентузіастів, котрі вбачають у чесному відновленні історичної правди запоруку неповернення до часів страшного лихоліття.

Перший, дуже важливий крок до реалізації цього завдання було зроблено ще в радянській Україні. 17 квітня 1991 року Верховна Рада республіки ухвалила Закон «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні».

Відповідаючи на соціальний запит українського суспільства, керівництво Національної академії наук, Інституту історії України НАНУ, Служби безпеки України спільно з Державним комітетом по пресі, Українським історико-просвітницьким товариством «Меморіал», Всеукраїнською спілкою краєзнавців ініціювали Державну програму науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією» — видання, покликане відродити історичну пам’ять про трагічні сторінки нашої історії.

1992 року Президія Верховної Ради (6 квітня) та Кабінет Міністрів (11 вересня) своїми постановами підтримали ініціативу науковців і  громадськості. Президія Національної академії наук своєю постановою визначила Державну програму «Реабілітовані історією» пріоритетною в своїй діяльності.

Для організації роботи з підготовки згаданої серії книжок затвердили Головну редакційну колегію науково-документальної серії «Реабілітовані історією», створили обласні редколегії й науково-редакційні групи. На Інститут історії України НАНУ було покладено науково-методичне забезпечення виконання згаданої держпрограми.

Нині структура кожного обласного тому включає декілька книг. У першій публікується вступна стаття-дослідження, в якій значну увагу приділено особливостям функціонування радянського режиму на території області, вміщено нариси про незаслужено забутих і репресованих державних діячів науки, культури, політиків, робітників, селян. Це все дає читачеві можливість уявити масштабність «соціальної чистки». Розділ «Мовою документів» розповідає про методи роботи радянських спецслужб. У книжках подаються також списки репресованих, підготовлені на основі архівно-слідчих справ.

Одночасно при Головній редколегії створено відділ з розробки архівів ВУЧК—ГПУ—НКВД—КГБ, фахівці якого співпрацюють із галузевим архівом Служби безпеки. Постанова також передбачала фінансування окремого періодичного видання «З архівів ВУЧК—ГПУ—НКВД—КГБ».

Для Головної редколегії серйозним випробуванням стало співробітництво зі Службою безпеки. Від самого початку далеко не всі керівники її центрального апарату, обласних управлінь усвідомлювали необхідність виконання такої державної програми. Лише поступово, зі зміною керівників старої генерації, розгортанням процесу наукового пошуку виникло взаєморозуміння й почали складатися творчі стосунки. Адже без оприлюднення узагальнених статистичних даних репресивного апарату СРСР та УРСР, його інформаційно-аналітичних документів годі було сподіватися на об’єктивне відтворення реальних історичних подій.

Підписані Президентом України Віктором Ющенком укази про увічнення пам’яті жертв голодомору та політичних репресій істотно прискорили роботу обласних державних адміністрацій з підготовки та друкування обласних томів науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією».

Уже видано перші томи в 23 областях. Їхній наклад від 300 до 3 тисяч примірників. Відзначу, що науковці, архівісти, журналісти та краєзнавці Луганської, Донецької, Запорізької, Житомирської, Закарпатської, Миколаївської, Сумської та деяких інших областей, Автономної Республіки Крим підготували й видали по кілька книжок обласних томів. Загальній обсяг надрукованих томів становить 218146 сторінок, опубліковано 586 нарисів, 1459 оригінальних документів, 988 фотодокументів, оприлюднено 253878 прізвищ репресованих громадян України.

Хотів би особливо наголосити: коли розпочиналася Державна програма «Реабілітовані історією», ми не мали належного уявлення ані про масштаби політичних репресій, ані про кількість архівних документів. Спочатку планувалося видати 25 томів. Однак, на середину 2008 року видано та рекомендовано до друку близько 50. Більше того, нині вже очевидно, що ми маємо видати понад 100 томів.

Виключно за спонсорські кошти випущено 22 числа наукового часопису «З архівів ВУЧК—ГПУ—НКВД—КГБ», аналогів якому в пострадянських державах немає. Упродовж останнього десятиліття журнал є єдиним спеціалізованим виданням, де публікуються наукові розробки з історії колишніх радянських спецслужб, дослідження щодо становлення та різних аспектів функціонування радянської тоталітарної системи.

Співробітниками обласних редакційних груп за архівно-слідчими справами, які зберігаються в Національному архівному фонді України, виявлено й складено картки на понад 700 тисяч репресованих громадян. Розпочато роботу з виявлення імен громадян, депортованих під час масової насильницької колективізації 1920—1930-х років і боротьби з ОУН—УПА в 1940—1950-х роках.

Певним поштовхом і методичним опертям став підготовлений і виданий Головною редколегією бібліографічний покажчик «Політичні репресії в Україні. 1917—1980-ті роки».

Ми добре усвідомлюємо, що, хоча на шляху реалізації Державної програми виконано вже чимало, багато роботи ще попереду. Головне наше завдання — забезпечення високого наукового рівня підготовки видання томів. А також — розширення меж наукового пошуку, кадрове зміцнення обласних науково-редакційних груп, де працюють здебільшого науковці (кандидати і доктори наук).

Успішність виконання програми залежить від ступеня виявлення й опрацювання джерельної бази. Ми вже постали перед необхідністю опрацювання матеріалів з Державного архіву Російської Федерації, Російського державного архіву соціально-економічної історії й обов’язково — Центрального архіву Федеральної служби безпеки Росії. Тут велику й необхідну допомогу може надати Міністерство закордонних справ.

Є численні проблеми, розв’язання яких вимагає фінансових і матеріальних ресурсів. Але з власного досвіду знаю: жодні гроші не компенсують морально-етичних втрат. Виконання Державної програми «Реабілітовані історією» — це величний пам’ятник безвинно убієнним нашим співвітчизникам, вирок тоталітарній системі. Відновлення історичної правди і справедливості — наш обов’язок.

Автор: Петро Тронько

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Сьогодні, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Сьогодні, 28 березня

Чехія виділить кошти на свою ініціативу щодо закупівлі боєприпасів для України Сьогодні, 28 березня

ЄС розблокував пільги для України, Косово йде в Раду Європи, "коаліція бронетехніки": новини дня Сьогодні, 28 березня

ЗМІ: Заява Макрона про відправку військ в Україну розлютила американських посадовців Вчора, 27 березня

Словенія приєднається до ініціативи Чехії із закупівлі снарядів для України Вчора, 27 березня

Естонія готова підтримати прем’єра Нідерландів на посаду генсека НАТО Вчора, 27 березня

Реєстр збитків від агресії РФ визначив дату початку роботи та пріоритетних постраждалих  Вчора, 27 березня

У Польщі заявили, що близькі до угоди з Україною щодо агропродукції Вчора, 27 березня

Глава МЗС Швеції: НАТО має створити більше стратегічних труднощів для Росії Вчора, 27 березня