передплата Українською | In English

№15, серпень 2008

Як відходи дають доходиЯк відходи дають доходи

Поділитися:

Величезні масиви сміттєзвалищ дедалі агресивніше поглинають мальовничі околиці міст і селищ, місця масового відпочинку, псують довкілля та воду, удень і вночі завдають невідворотної шкоди здоров'ю людей... Ці жахи не з якогось науково-фантастичного бестселера чи трилера. Це наша українська реальність.

 

Факт

Полігон твердих побутових відходів, що розташований у селі Підгірцях Обухівського району столичної області, екологічно небезпечний, а для Києва – це бомба уповільненої дії. Як повідомляє Укрінформ, таке офіційне визнання зробив голова Європейської екологічної комісії Ярослав Місяць під час прес-конференції.

За його словами, діяльність полігона несе небезпеку жителям столиці та області. У ході численних перевірок встановлено, що експлуатація цього сміттєзвалища відбувається з порушенням вимог природоохоронного законодавства. Зокрема, без відповідної документації та екологічної експертизи будують станцію для випарювання фільтрату. Самі відходи розміщують на полігоні без будь-якого дозволу й урахування лімітів та з порушенням режиму експлуатації. Відсутня документація стосовно досягнутої потужності й подальшої реконструкції.

Полігон-бомбу не раз намагалися закрити державні інспекції, проте після кількаденного простою сміттєзвалище знову відкривали. «Отримання за кілька днів дозволу знову експлуатувати полігон пахне хабарами», – вважає голова Європейської екологічної комісії Ярослав Місяць.

Про зловживання окремих чиновників і незадовільний стан справ на пристоличному сміттєзвалищі поінформовано прокуратуру Києва та Секретаріат Президента України. Усі сподіваються на ділову й оперативну реакцію. Адже, за словами спеціалістів «Київспецтрансу» – організації, що вивозить тверді побутові відходи на цей полігон, його перша черга може приймати їх іще впродовж трьох–чотирьох років, а друга – заповнена лише на 17 відсотків. Та чи варто сидіти на екологічно небезпечній бомбі?

В. К.

Звичайно, влада на всіх рівнях намагається шукати вихід із надзвичайно складної ситуації, що склалася нині навколо утилізації сміття та побутових відходів. Але, як сказав відомий усім політик, маємо те, що маємо: безгрошів'я ЖКГ, застарілі технології збирання та переробки сміття, проблеми з відведенням землі під сміттєзвалища. А гори сміття день у день ростуть.

Тим часом Європа усі ці проблеми успішно долає. Візьмемо для прикладу Данію.

Держава ще в 80-ті роки минулого століття поклала відповідальність за цю сферу на муніципалітети, змусила їх шукати шляхи зменшення відходів та потенціальні можливості їх переробки. Водночас місцева влада, зокрема й столиці – міста Копенгагена, отримала право видавати спеціальні інструкції та регулятивні акти щодо збирання, сортування та поводження з відходами. Наступним кроком стала модернізація технічної інфраструктури вивезення відходів, затим приступили до мінімізації їхніх обсягів та утилізації.

Датські муніципали розповідають, що коли вартість вивезення та спалювання сміття була порівняно низькою, ніхто не шукав дешевших шляхів його переробки. Але після ухвалення національного Акта захисту довкілля проблема загострилася. Регіональна й місцева влада відразу зосередилася на плануванні переробки різних типів відходів.

Залучені до справи фахівці провели відповідні дослідження і визначили потенційні можливості розширення переробки відходів, що сприяло б зменшенню їх накопичення на сміттєзвалищах. Мета була амбітною: досягти 60–65 відсотків переробки.

Муніципалітети отримали право регулювати поводження з усіма видами відходів з усіх джерел – приватних домоволодінь, комерційних організацій, промисловості, сфери послуг тощо. Усіх «виробників» сміття зобов'язали декларувати свої можливості та засоби вивезення відходів. Крім того, від них вимагали попередньо сортувати, а також визначати компанії для транспортування відходів та місця доставки.

Муніципалітет столиці, зокрема, законодавчо отримав право самостійно визначати партнера в цій справі – ним стала компанія R98. До території обслуговування приєднали окрім Копенгагена й місто Фредеріксберг. Загалом тут проживає 560 тисяч осіб.

Зазначена компанія керує збиранням, транспортуванням і переробкою побутових відходів, великогабаритного та садового сміття, друкованих періодичних видань, скла, шкідливих побутових і біовідходів, харчових відходів з ресторанів, барів та кав'ярень, відходів із медичних закладів.

Найбільші зміни стосувалися захоронення. Раніше столиця Данії мала дев'ять санітарних звалищ та 26 – для твердих відходів. Після запровадження нової технології переробки сміття залишилися одне санітарне звалище та два – для твердих відходів.

Певні зобов'язання для «виробників» сміття, перевізників і станцій отримання визначили шляхом регулювання комерційного й промислового сміття. Перші повинні попередньо сортувати відходи за різними видами. Перевізники мали не лише реєструватися в муніципалітеті, а й сортувати відходи відповідно до вимог станцій та заводів із переробки. На станції приймання відходів покладалося завдання реєструвати їх тип і кількість та перевіряти реєстрацію перевізників.

Уся ця інформація стала підставою для планування політики поводження з відходами. Як бачимо, такий прагматичний підхід до справи унеможливив прояви безсистемності й безвідповідальності.

Наступним нововведенням копенгагенських муніципалів, а це, до речі, 55 депутатів, які обираються кожних 4 роки, стало запровадження відповідних стандартів попереднього сортування за видами та нормативними обсягами.

Приміром, протягом місяця клієнти можуть попередньо відсортувати: 2 куб. м садового сміття, 150 кг, або 300 штук, пляшок, 500 кг скла, 50 кг пластику, 10 кг пластмаси, 10 кг деревини. Протягом тижня – 20 кг паперу і 10 – картону, 100 кг харчових відходів. З кожного об'єкта будівництва (або руйнування) відсортовується по одній тонні керамічної плитки та бетону, а з об'єкта реконструкції – одна тонна асфальту. Обов'язково збирають і сортують електронне сміття, всі старі автомобілі та небезпечні відходи.

Після цього відходи сортують на ті, що підлягають спалюванню, і ті, які не підходять для цього.

Взаємини муніципалітету з комерційними організаціями та промисловими підприємствами щодо поводження зі сміттям будуються на принципі «плати за забруднення». Це означає, що сортування, збирання, транспортування й переробку оплачує користувач системи.

Водночас запропонована схема не призвела до збільшення витрат із боку більшості підприємців та промисловців. А все тому, що система податку з побутових відходів передбачає елементи регулювання поведінки для стимулювання до попередньої переробки, тобто поліпшення умов роботи перевізників сміття.

Левову частку прибутків одержують від збирання саме побутового сміття. Решту збирають безоплатно. Базовий принцип у структурі податків полягає в тому, що їх величина пов'язана з обсягом сміття незалежно від ваги.

Побутові відходи в Копенгагені сортуються та збираються на трьох рівнях: будинки, мікрорайони, квартали. Так звані пілотні райони органічні відходи збирають окремо і компостують. У столичному муніципалітеті вже планують, як виробляти з них біогаз.

Безперечно, проведена робота пішла на користь: за десять років із початку впровадження нової комплексної системи поводження з відходами частка тих, що переробляють, зросла з 17 до 81 відсотка. Зменшилася частка спаленого побутового сміття. Загальний річний обсяг зібраних відходів у місті за цей час зріс з 783,8 тис. тонн до 1163,67 тис. тонн.

Як інформує сайт Європейської академії міського середовища, нині муніципали датської столиці стверджують, що їхня комплексна система управління відходами вже потребує вдосконалення. Вони переймаються проблемою убезпечення екологічного забруднення, оскільки під час спалювання відсортованих та пресованих відходів утворюються шкідливі для довкілля викиди. Саме тому розробляється нова схема, яка виключатиме потенційно шкідливі речовини з продуктів для спалювання.

І ще одна важлива деталь. Тамтешня влада у сфері поводження з відходами передала право управління засобами (звалища, сортування та переробні станції, заводи з виробництва енергії зі сміття) міжмуніципальним партнерським товариствам.

Цікаво й те, що найбільшою датською приватною компанією, яка ще тридцять років тому отримала концесію на побутові відходи, керує рада з 67 осіб, яких спільно призначають міські ради Копенгагена і Фредеріксберга, дві асоціації власників, дві асоціації орендарів та представники службовців. Нікому з членів цієї ради навіть на думку не спаде діяти не в унісон із загальним рішенням. (Приміром, як це час від часу буває в нас, коли або полігон закривають, або перевізники сміття самостійно починають встановлювати нові тарифи на послуги, звісно, значно вищі, ніж раніше, як це сталося торік у Києві).

У Копенгагені чітко прописано: муніципалітет визначає схему збирання й переробки відходів, а компанія її реалізує. До речі, бюджет компанії, який затверджується щорічно, складається з коштів, отриманих від податків із власників нерухомості та землі.

 

Підготував Віктор КОРНІЮК.

 

Від редакції: Упевнені, що датський досвід стане в нагоді очільникам самоврядних громад нашої країни. А можливо, подібне є десь і в Україні. Якщо так, то просимо поділитися з читачами на сторінках «Віча».

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Кабмін запровадив 2% мито на імпорт електроенергії з РФ — Герус Вчора, 22 жовтня

В Київській академії мистецтв викрили шахраїв. Збирали кошти на «батьківські фонди» Вчора, 22 жовтня

Ще один виробник сигарет відкликає 350 мільйонів сплаченого акцизу Вчора, 22 жовтня

СБУ затримала ексзаступника міністра економіки: підозрює у держзраді Вчора, 22 жовтня

Як Кравцов з компанією планують роздерибанити 100 млн доларів Вчора, 22 жовтня

В уряді озвучили консервативний та оптимістичний прогноз зростання ВВП у 2020 році Вчора, 22 жовтня

Євродепутат: Зеленський концентрує владу і це дуже страшно Вчора, 22 жовтня

Новини 21 жовтня: IPO Укрпошти, арешт рахунків "Укргазвидобування", місія МВФ Вчора, 22 жовтня

МЗС Німеччини проти визнання Голодомору геноцидом 21 жовтня

ЄС запустив процес ратифікації угоди про Brexit, стежить за подіями у Лондоні 21 жовтня