11 липня – Всесвітній день народонаселення

Кохаймося! Інакше…

Порівняно зовсім недавно, 1987-го, людей на планеті стало п’ять мільярдів. Напевно, ця кругленька цифра так вразила населення Землі, що воно вирішило її відзначити. Свято, без жодних претензій на оригінальність, так і назвали Днем п’яти мільярдів. А вже на знак пам’яті про нього Рада керуючих Програми ООН у 1989-му ухвалила: щороку відзначати 11 липня Всесвітній день народонаселення. Людство, своєю чергою, не підкачало й через дванадцять років, а саме 12 жовтня 1999-го, подарувало рідній планеті шестимільярдного жителя. За найімовірнішими прогнозами, до 2050-го Землю вже населятимуть 8,9 мільярда. Однак український внесок у наведену цифру, передбачають і вітчизняні, і зарубіжні демографи, матиме мінусову позначку. За їхніми розрахунками, кількість населення нашої держави не зросте, а, навпаки, зменшиться на 30—40 відсотків.

Невтішні прогнози, на жаль, мають під собою серйозне підгрунтя. У нас одні з найвищих у Європі показники смертності. І, що особливо небезпечно, вони стабільно високі серед молоді. Наркоманія, алкоголізм, незбалансоване харчування породжують безліч супутніх їм хвороб. Українське суспільство ніяк не виборсається із затяжних соціальної й демографічної криз. Мільйони наших співвітчизників змушені виїжджати на заробітки за кордон. Чимало з них виконують там найбруднішу, найважчу роботу. У таких умовах розвалюються сім’ї, піддано найважчим випробуванням моральний стан цих людей. Молоді родини не хочуть або просто бояться народжувати більше однієї дитини.

Всесвітній день народонаселення нинішнього року, мабуть, не випадково присвячено такій важливій темі, як планування сім’ї. Ця проблема в сучасних умовах зниження народжуваності в Україні набуває дедалі більшого медико-соціального значення. Але, хоч би яких, поза сумнівом, найблагородніших зусиль у цій царині докладали міжнародні організації, навряд чи їм вдасться сформувати в нашого населення нездоланну потребу мати повноцінну сім’ю, бажаних і здорових дітей, якщо обстановка в державі буде, м’яко кажучи, несприятливою. Отож, коли хочемо вижити, дбаймо про мудрих керманичів і надійні вітрила. Не забуваймо, що родина, як основа основ людської спільноти, безцінна. І давайте нарешті навчимося усвідомлювати свою єдність і взаємозалежність з природою. Бо без цього вимирання загрожуватиме не лише українцям, а й усій планеті.

Н. С.