передплата Українською | In English

№12, червень 2005

Лапландія. Країна мрій.Лапландія. Країна мрій.

Поділитися:

Йоулупуккі – Різдвяний Цап – Дід Мороз – Санта-Клаус

Усі ми в дитинстві писали листи Дідові Морозу. Хтось притискав малюнок до шибки, уявляючи, як він пролітатиме вночі на оленях повз вікно і зрозуміє, що саме ти хочеш отримати в подарунок у новорічну ніч. А хтось просто кидав у поштову скриньку конверт із адресою: Діду Морозу, Лапландія. І в жодному разі не сумнівався, що лист потрапить у потрібні руки. Адже Дід Мороз, або фінською Йоулупуккі, справді отримує листи від дітей з усього світу й, щоб упоратися з нескінченним потоком кореспонденції та нікого не оминути увагою, має цілий загін помічників-ельфів і власний поштамт. Робота кипить цілий рік. І ви, якщо хочете, можете надіслати листа Дідові Морозу. Joulupukin kamman. 96930 Napapuri. Rovaniemi, Finland. Лапландія – це найекзотичніше, що є у Фінляндії. Саме тут буває таємничий час Камоса, коли сонце не піднімається вище лінії горизонту – час розкішних барв і спокою. Тут казкова Герда отримала рибину, на якій стара саамка написала послання своїй подрузі з проханням про допомогу дівчинці. Найголовніше в Лапландії – особлива аура первозданної природи й древній саамський дух, який відчує кожен, хто мандрує цим дивовижним малонаселеним краєм. Мешкають тут 200 тисяч людей і стільки ж оленів. Останні – невід'ємна складова природи й улюблені казкові тварини. Адже саме олені – транспорт Діда Мороза. Лапландці вважаються філософами, для яких час спливає інакше, ніж для жителів метушливих міст. "Сьогодні чи завтра – яка різниця", – приблизно так міркують лапландці, на думку решти фінів. І в це можна повірити, бо в Лапландії людина пристосовується до природи. Такий спосіб життя вчить споглядати її, а не переробляти під себе. Незабутня пригода для всієї сім'ї – відвідини парку собак-лайок і північних оленей, Снігового селища, села Санта-Клауса, Снігової фортеці, перебування в сніговому іглу або ж на криголамі. Найраніші повідомлення про обмін у фінських родинах різдвяними подарунками, які часто-густо робили власноруч, датують початком ХІХ сторіччя. У минулому сторіччі промислові товари витіснили цю традицію. Останнім часом, однак, тут знову почали цінувати подарунки "домашнього виробництва".
Як відомо, Санта-Клаус мешкає за Полярним колом у фінській Лапландії на горі Корватунтурі. "Прописала" його там телерадіомовна компанія в 1927 році, й відтоді ані адресат, ім'я якого фінською звучить Йоулупуккі, тобто Різдвяний Цап (схоже, відлуння колядок), ані хто інший цього не заперечує. А дітлашня мало не з усього світу пише листи Санті саме в Лапландію. Саме звідтіля він мандрує світом на оленях, хоча дедалі більше людей приїздять у край саамів (лопарів, лапландців), щоб познайомитися з володіннями Дідa Мороза та з ним особисто. Це завдяки йому на десятках тисяч квадратних кілометрів створено своєрідний Диснейленд, де дітям і дорослим завжди є чим зайнятися й де на них чекають чарівні враження. А ще північне сяйво та 50-градусний мороз – задоволення безкоштовні. Різдву в Фінляндії передують тривалі й веселі приготування з початку періоду адвенту, тобто з дня неділі за чотири тижні до свята (цього року – з 27 листопада). Це перші Різдвяні свята – мале Різдво. Це вже мало не сторічна традиція, й кожний роботодавець влаштовує таке свято для свого персоналу. Навіть муніципальні ради забувають політичні чвари й об'єднуються задля веселого вечора. Завчасне святкування малого Різдва вивільняє час для святкування справжнього в сімейному колі. Перед Святвечором у помешкання вносять ялинки. Фіни полюбляють вішати серед прикрас прапорці різних країн. Популярні також "хімелі" – геометричні прикраси з соломи на кшталт українських оберегів. Часто на вулицю виставляють один-два снопи вівса для птахів. Свічки на ялинці запалюють уперше напередодні Святвечора. Тоді ж обов'язково паряться в сауні. Кульмінація року – Святвечір 24 грудня. Рівно опівдні в місті Турку, колишній столиці, оголошується "різдвяний спокій". На заході сонця люди йдуть до церкви. На могили близьких ставлять свічки, інколи й вінки або гілки з хвої. Фінський цвинтар у Святвечір – зворушливе видовище. Тисячі свічок, що горять серед снігів, назавжди залишаються в пам'яті мандрівника. Новий рік – певний повтор Різдва, коли ще раз пригощають різдвяними стравами. Але новорічна ніч – час ворожби. Про наступні події ворожать на речах, схованих під чашками, і на розплавленому олові, вилитому у відро з водою. Фігурка, що виникла, пророкує майбутнє. Наприклад, коли олово застигає краплинами, це обіцяє гроші. Різдво – найтрадиційніше з фінських свят. Це час для сім'ї, близьких родичів, безсімейних друзів, однак передовсім – для дітей. Ми не маємо можливості навести всі оригінальні рецепти фінської кухні, але два з них запишіть. Пряники "піпаркакут" можна скуштувати і в Німеччині, і в країнах Балтії (у Латвії їх називають "піпаркукас" – печиво з перцем). Отже, на 200 пряників знадобиться: по 300 г маргарину та цукру, 3 яйця, 250 мл цукрового сиропу (меляси), по 2 чайні ложки молотих кориці, імбиру, гвоздики, 1 столова ложка тертої помаранчевої цедри, 1 кг пшеничного борошна, 3 чайні ложки соди. Закип'ятити сироп із приправами, додати маргарин, збивати, поки суміш не охолоне. Збити яйця з цукром. Змішати соду з частиною борошна, додати в суміш сироп із маргарином, збиті з цукром яйця та борошно, що залишилося. Суміш не перемішувати! Накрити тісто пластиковою плівкою й поставити на ніч у прохолодному місці. Розкачати тісто, вирізати пряники з допомогою формочок. Тримати в духовці на деці, доки не підрум'яняться. Температура – 200°С, час випікання – близько 10 хвилин. Склянка глінтвейну за святковим столом здатна перенести вас і в холодну Лапландію, і в теплу Тавриду. І ніде вам не буде зими. Отже, потрібні: пляшка червоного вина, півчашки нерафінованого цукру (брунатного), третина чашки родзинок, 1–2 палички кориці, 5–6 цілих гвоздик, цедра помаранчу, чверть чашки стружок ошпареного окропом мигдалю, 2–3 столові ложки вина мадера (за бажанням), чверть чашки горілки для міцності (за бажанням). Сполучити в каструлі всі складові, окрім горілки. Гріти повільно, доки напій не почне виділяти пару. Іноді помішувати та перевіряти на смак. Не доводити до кипіння! Просто тримати теплим. Перед подачею можна додати горілку. Якщо у вас уже потекла слина, автор вважає своє завдання виконаним. Із Новим роком і Різдвом Христовим!

Автор: Володимир СТРОЙ

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №12/2015 №12
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Молдова розглядає імпорт російського газу через Україну Сьогодні, 11 грудня

Підсумки «нормандської зустрічі»: чи зробив Зеленський гірше, ніж Порошенко Сьогодні, 11 грудня

Новини 10 грудня: транзит з РФ, ціни на газ, Фірташ Сьогодні, 11 грудня

Імпічмент Трампа: у США представили проект обвинувачення за двома статтями Вчора, 10 грудня

Уряд Фінляндії очолила наймолодша у світі прем’єрка Вчора, 10 грудня

Анатолій Лопата: Трагедія в одеському коледжі викрила слабкі місця української влади Вчора, 10 грудня

В оборонний бюджет США заклали санкції проти "Північного потоку-2" і "Турецького потоку" Вчора, 10 грудня

В оборонний бюджет США заклали санкції проти "Північного потоку-2" і "Турецького потоку" Вчора, 10 грудня

Нафтогаз: Україна та РФ не домовилися про нові газові контракти Вчора, 10 грудня

Голова МЗС Польщі: ЄС продовжить санкції проти РФ Вчора, 10 грудня