Депутати назвали критичним стан геологічної галузі

Основна причина – порушення закону гірничної справи – приріст запасів має випереджати їхній видобуток. Такий висновок Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи зробив за результатами слухань «Стан та перспективи розвитку мінерально-сировинної бази в Україні». У зв'язку з цим парламентарії закликали провести державну геолого-економічну оцінку запасів корисних копалин і сформувати реальну стратегію розвитку галузі.

Кабінету Міністрів рекомендували повернути в Державному бюджеті на 2016 рік захищену статтю на фінансування геологорозвідувальних робіт за рахунок розподілу рентної плати за користування надрами, а також сприяти НАК «Надра України» у їх проведенні (зокрема, через державні гарантії для отримання кредитів). Народні депутати звернули увагу, що цьогоріч Загальнодержавну програма розвитку мінерально-сировинної бази фактично профінансовано на рівні 6,78 відсотка від запланованих коштів. За попередньою інформацією, така ж ситуація чекає нас і наступного року.

Між іншим, якби третину з 30 мільярдів доларів, витрачених за останні 10 років на закупівлю природного газу держава інвестувала у вітчизняний нафтогазовий комплекс, це дало б змогу мати щорічний власний видобуток 30 мільярдів кубометрів блакитного палива.

Не менш важливо реформувати Державну службу геології та надр (координується Мінстерством екології та природних ресурсів). Зокрема, не призначати на керівні посади за квотним принципом осіб, які надзвичайно далекі від геології. Нині 90 відсотків кадрового складу служби – це юристи, економісти й менеджери, що свідчить про зміщення акцентів від геологічного вивчення території та корисних копалин до продажу родовищ і ліцензій.

Також від уряду очікують оперативне внесення змін до Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року, зокрема розроблення планів нарощування запасів корисних копалин стратегічного й загальнодержавного значення та їх ефективного використання, підготовку нової редакції Кодексу України про надра й прийняття нормативно-правових актів про умови надання та використання дозволів на пошук, розвідування та видобуток вуглеводнів відповідно до європейських директив.