Пн, 16 листопада 2015

Переформатування підходів до впровадження «цифри»

У парламентському Комітеті з питань свободи слова та інформаційної політики минулого тижня відбувся «круглий стіл» на тему: «Впровадження ефірного наземного цифрового мовлення в Україні: виклики і проблеми інформаційної безпеки».

У заході взяли участь члени Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, представники Міністерства інформаційної політики, Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Українського державного центру радіочастот, державного Концерну РРТ, Антимонопольного комітету України, РНБО, народні депутати, медіаексперти, представники телерадіомовної індустрії, громадські активісти.

Відкриваючи слухання, голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики, народний депутат України Вікторія Сюмар наголосила, що наразі цифровий проект у нашій державі є «провальною історією».

– Україна не зуміла забезпечити до 17 червня 2015 року, як це передбачали умови міжнародної Угоди «Женева-2006», відключення аналогового мовлення. Ситуація чим далі, тим більше стає критичною, напрацьованих шляхів розв’язання проблеми немає. Уряд не виконує роль координатора переходу аналогового наземного ефірного мовлення на цифрові стандарти, – зазначила вона.

Говорячи про ситуацію, яка склалася наразі з цифровим мовленням,   Вікторія Сюмар зазначила, що Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики ще у червні  розглядав проблеми «цифри», але з того часу нічого не зрушило з місця. А Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, яка досі була координатором впровадження «цифри», за словами В. Сюмар, схоже, воліє «позбавитися цього клопоту».

Представник Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Уляна Фещук поінформувала присутніх про лист віце-прем’єр-міністра, міністра культури В’ячеслава Кириленка від 27 жовтня цього року, яким нібито передоручаються функції координатора  впровадження «цифрового мовлення» Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації.

Але питання про те, коли все-таки Нацрада виконає вимоги Закону «Про телебачення і радіомовлення», які гарантують мовникам пріоритетне право на отримання цифрових ліцензій, залишилося відкритим. А, за словами Вікторії Сюмар, наразі їх очікують більш як 150 телекомпаній.

Не вирішено питання щодо підстав для рішення Національної ради від 24 вересня цього року про завершення аналогових технологій у другій половині 2018 року. При тому, що, за словами  пристуніх громадських активістів, уже рік, як існує План розвитку національного телерадіопростиору, зареєстрований Міністерством юстиції України у червні цього року, який визначає чотири етапи відключень аналогового мовлення до кінця 2016 року.

Також, на думку представників громадськості,  безпрецедентно тривалий марафон паралельного мовлення у двох форматах уже став фінансовим зашморгом для більшості телекомпаній, які не мають олігархічних грошей.

На неприпустимості продовження термінів паралельного мовлення до 2018 року наголосили всі учасники слухань.

 Генеральний директор ТОВ «Телеодин» Валентин Коваль  зазначив, що з трьох мільярдів гривень, які отримують телемовники від реклами, майже мільярд вони змушені віддати за послуги  поширення сигналу. Решта – це зарплати й податки, на виробництво власного продукту коштів не лишається.

Підтримали  висловлене Валентином Ковалем і директор телекомпанії ТВ–4 Юлія Винокур з Тернополя та генеральний директор ПАТ «Телерадіокомпанія «Люкс» Роман Андрейко.

Директор департаменту телекомунікацій і користування радіочастотним ресурсом Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації Володимир Смоляр, акцентуючи увагу на тому, що аналогове телебачення як технологія, втратило захищений статус і може існувати лише в межах, що не заважають цифровому мовленню сусідніх країн, зауважив, що Україна зобов’язана буде після погоджень з сусідами значно звузити покриття у прикордонних районах.

Що ж до викликів в інформаційній безпеці спричинених монополізацією ринку цифрового мовлення провайдером ТОВ «Зеонбуд», то озвучена позиція Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації зводиться до необхідності надання державному Концерну РРТ ліцензії провайдера цифрового мовлення з передачею частотного ресурсу для побудови повноцінного мультиплексу.

Володимир Смоляр заявив, що концерн готовий залучити під цей проект кредитні ресурси в розмірі до 28 мільйонів євро. Проте він наголосив на необхідності чітких гарантій отримання відповідної ліцензії.

Цю позицію підтримав експерт-аналітик, член Міжнародної асоціації цифрового ефірного мовлення DigiTAD EBU (Женева) Іван Омелянюк. Як приклад він навів незаслужено обійдений увагою досвід Одеського філіалу Концерну РРТ, який ще у 2009 році збудував експериментальну цифрову мережу з 95 % покриттям.

Народний депутат Григорій Шверк запропонував доручити урядові піти шляхом закупівлі сет-топ-боксів за кошти, виручені від продажу цифрового дивіденду мобільним операторам.

У ході дискусії було висловлено багато пропозицій, але майже всі промовці сходилися на тому, що українська «цифра» потребує невідкладного перезавантаження.

Учасники слухань доручили комітету узагальнити пропозиції, доопрацювати рекомендації і провести консультації з урядом стосовно створення міжвідомчої координаційної ради для напрацювання програми завершення переходу на цифрові технології мовлення.

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Прем’єр Бельгії: Деякі євродепутати поширювали роспропаганду за гроші Сьогодні, 29 березня

1 млн снарядів навесні, новий пакет зброї з Німеччини, переговори з урядом Польщі: новини дня Сьогодні, 29 березня

Прем’єр: Україна домовилася з ЄС про пріоритетний скринінг законодавства у сфері агрополітики Сьогодні, 29 березня

Рада Україна-НАТО зібралась у Брюсселі через останні удари РФ по інфраструктурі Сьогодні, 29 березня

Зеленський розповів про розмову зі спікером Палати представників США Джонсоном Сьогодні, 29 березня

Польські ЗМІ розповіли, як Туск переконав Макрона змінити умови імпорту не на користь України Вчора, 28 березня

Шмигаль прибув на міжурядові переговори до Варшави Вчора, 28 березня

Болгарію чекають дострокові вибори: ще одна партія відмовилась формувати уряд Вчора, 28 березня

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Вчора, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Вчора, 28 березня