Ліквідація у 2010 році військових судів як складового елементу системи правосуддя в Україні не зняло, а навпаки, загострило проблему здійснення правосуддя.
Це твердження взято з тексту пояснювальної записки до одного із законопроектів про утворення військових судів. Усього проектів законів з цього питання зареєстровано у Верховній Раді наразі два. Парламентарії ще визначаються, який із них обрати базовим для доопрацювання й остаточного ухвалення. В кулуарах і на експертному рівні тривають консультації з суддівським корпусом. Тож можна припустити, що рішення, передусім політичне, про відновлення системи військових судів у національній судовій системі України вже прийнято. Справа тепер за внесенням відповідних змін до законодавства, разом із забезпеченням усіх цих процесів в організаційному, матеріально-технічному та кадровому аспектах. Звісно, для цього потрібен час і скрупульозна робота фахівців. Оскільки в цьому питанні нюансів настільки багато, що як не врахувати їх усі, створення якісного інституту військового судочинства включно з новою ланкою в національній судовій системі, а саме відновлених військових судів, може просто не відбутися. Або ж замість ефективного органу воєнної юстиції, отримаємо ще один бюрократично-мілітарний елемент державної системи.
Для фахової дискусії щодо всіх наявних проблемних питань створення військових судів 9 вересня відбулося ініційоване Комітетом Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя засідання «круглого столу» на тему «Запровадження інституту військових судів в Україні».
У заході взяли участь народні депутати, представники суддівського корпусу, Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, Міністерства оборони, моніторингової місії ОБСЄ, Ради національної безпеки і оборони України.
«Вже понад рік триває антитерористична операція, тобто фактично війна із озброєним супротивником. Ця ситуація призвела до збільшення кількості військових злочинів. Отже, гостро постає питання відновлення військових судів. І ще тому, що в зоні бойових дій трапляється чимало тяжких злочинів, які мають досить швидко й професійно розглядатися відповідною судовою юстицією» – зазначив заступник голови комітету, народний депутат України Сергій Алєксєєв, відкриваючи обговорення.
Наголосивши, що з огляду на ситуацію в зоні проведення АТО та в країні загалом потреба відновлення військового судочинства навіть не має стояти під питанням, Сергій Алєксєєв також зауважив, що необхідно при цьому враховувати «злободенні реалії», зокрема економічну ситуацію й факт перебування країни в особливому періоді. Він також поінформував учасників і ЗМІ, що актуальними на сьогодні є дві концепції відновлення військового судочинства: або шляхом створення військових судів як окремої ланки в системі національних судів, визначених законодавством про судоустрій, або, як альтернатива, запровадження військових колегій у судах у складі палат із кримінальних справ (за спеціалізацією суддів по справам про військові злочини або злочини, вчинені військовослужбовцями).
«Ми знаємо, що ці питання також піднято на рівень СНБО, – підкреслив народний депутат, пропонуючи під час обговорення розглядати самі лише проблемні моменти.
Фахове бачення вирішення цих питань висловили всі учасники обговорення. Проте з особливою увагою були заслухані виступи народного депутата України Василя Німченка та судді Верховного Суду України Олександра Волкова.
– Говорити необхідно перш за все про те, що все почалося з нівелювання військової науки як галузі права. Ось із цим ми нині стикнулись. А в 2010 році військові суди як складова військового управління були розвалені, хоча до цього забезпечували законність у військових формуваннях. Що таке військові суди? Чи багато хто знає, що вони є наступниками військових трибуналів? У 1993 році почав формуватися корпус військових суддів України. А чому саме корпус? Бо військовий суддя – це передусім офіцер армії, для якого існує повне розуміння того, для чого і як він має забезпечувати правосуддя, і в тому числі того, наскільки військовослужбовець також інколи потребує судового захисту. Бо так само й для них стаття 55 Конституції передбачає право на судовий захист. Тому відновлення військової юстиції й судочинства є вкрай необхідним сьогодні. ...А щодо питання постійності чи тимчасовості створення військових судів лише на час АТО, тут потрібно усвідомлювати, що хоча Україна й не є мілітарною державою, перебування нашої країни в «буферній зоні» змушує нас і змусить прийдешні покоління мати свої, власні Збройні сили, а отже, й ту інстанцію, яка не тільки вела б справи щодо військових злочинів, а й захищала людей у погонах».
Про підтримку Верховним Судом України процесів відновлення ланки військових судів поінформував у своєму виступі суддя Верховного Суду Олександр Волков.
На початку доповіді він зробив невеличкий екскурс в історію питання, зауваживши, що «військове правосуддя, здійснюване на засадах спеціалізації розгляду цих категорій справ в Україні, існувало ще до 1994 року, коли відповідне законодавство було введено в дію» і що «військові суди існували на українських землях й за часів козацької доби, і в Українській Народній Республіці, але у вигляді військових трибуналів», а отже, історія існування спеціалізації правосуддя саме в такій сфері в Україні має давні традиції.
Перелічуючи переваги виокремлення військового судочинства із загальної системи судів, Олександр Волков зазначив: «Для чого здійснюється військова спеціалізація судів і суддів? Для покращення доступу до правосуддя, для оперативного, об’єктивного, неупередженого й фахового вирішення спорів або розгляду кримінального звинувачення». Тож, на його переконання, ця специфічна сфера суспільних правовідносин потребує не лише спеціальної підготовки й знань суддів, а й концентрації вказаних нормативно-правових актів, відповідної інформації у військових судах усіх рівнів. А в системі військових судів конституційний принцип спеціалізації є не тільки базовою засадою побудови їхньої системи й підставою для створення окремого військового суду, а ще й елементом внутрішньої організації військового суду будь-якого рівня.
Крім того, на його думку, спеціалізація судів і суддів дасть у майбутньому результат у вигляді провадження такими судами справедливого військового судочинства, а судові рішення не матимуть нарікань і оскаржуватимуться менше, ніж зараз.
«Якщо відкрити чинний кримінальний кодекс на главі «Військові злочини» та прочитати її, то стає зрозумілим, що всі статті цієї глави «банкетні» й відсилають до норм військового законодавства, до статутів, наказів, формулярів, а їх необхідно знати й цей нормативний матеріал має бути в судді», – наголосив Олександр Волков, говорячи про доцільність спеціалізації суддів, котрі розглядатимуть справи про військові злочини або справи, пов’язані з проходження військової служби чи питань дотримання прав і соціальних гарантій військовослужбовців. «У суддів, які не мають доступу або які не достатньо володіють таким правовим матеріалом, зазвичай виникають певні складнощі. Судді ж мають оперувати лише тим нормативним матеріалом, який, наприклад, слідчий зазначив або не зазначив у справі. А отже, суддя, котрийне є фахівцем у військовій справі, апріорі не зможе всебічно й об’єктивно розглянути таку справу. А зробити із судді військового фахівця для розгляду однієї чи декількох справ за короткий строк неможливо».
Олександр Волков заявив: «Верховний суд України вже офіційно повідомив Верховну Раду та комітети, що він підтримує й просить підтримати законопроекти з відновлення системи військових судів в Україні».
Учасники «круглого столу» серед інших тем також обговорювали перспективи відновлення системи військових судів в Україні з урахуванням міжнародного досвіду. Доповідь з цього питання підготувала завідувачка сектора правозастосовної практики Інституту законодавства Верховної Ради України Людмила Левицька.
Підбиваючи підсумки обговорення, заступник голови комітету, народний депутат Сергій Алєксєєв висловив упевненість, що результатами проведеного заходу стане не лише актуалізація цієї теми серед фахівців, а й пришвидшення впровадження законодавства щодо діяльності системи військових судів в Україні.
Автор: Єгор РАХНОВЕЦЬКИЙ.
Архів журналу Віче
|
№11 |
| Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
Німеччина зберігає довіру до України на тлі скандалу з корупцією в енергетиці
Реакція ЄС на плівки Міндича, 19 млрд від Норвегії, Макрон зупиняє пенсійну реформу: новини дня
У Брюсселі презентували "Щит демократії" для боротьби з дезінформацією з Росії
У Норвегії проти використання суверенного фонду для гарантій кредиту ЄС для України
У Фінляндії вважають, що корупційний скандал в Україні не вплине на фіндопомогу з ЄС
Прокуратура Грузії порушила справу проти опозиційного експрем’єра
Німеччина виділяє додаткові 40 млн євро зимової допомоги для України
Британський міністр відкинув чутки в ЗМІ про намір "замінити" Стармера
Данія оголосила новий пакет військової допомоги Україні на понад $210 млн
ЗМІ: Британія не хоче платити ЄС 6,75 млрд євро за приєднання до ключового оборонного фонду