Рада хоче поновити в дії ліквідований закон про банкрутство

Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроєкт, який змінює процедуру банкрутства, повертаючи в дію раніше анульований закон "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Закон був прийнятий у 1992 році і з того часу багаторазово доповнювався.

21 жовтня 2019 року цей закон втратив чинність, оскільки був прийнятий Кодекс України з процедур банкрутства.

Цей кодекс спрощує процедуру банкрутства, збільшує відповідальність боржника за порушення закону, пропонує нову процедуру банкротства фізосіб та перешкоджає можливим зловживанням зі сторони компаній-боржників.

Детальніше про те, що змінює новий Кодекс з процедур банкрутства для власників, топ-менеджерів та фізосіб ми писали раніше тут.

Цього місяця Верховною радою у першому читанні був прийнятий проект закону, який вносить зміни до положень Кодексу.

Ці зміни передбачають поновлення дії попереднього Закону до низки процедур, яким керувались до прийняття Кодексу і який був ліквідований у жовтні цього року.

Це означає, що тепер в українському законодавстві буде два документи, які будуть регулювати процедуру банкрутства: Кодекс України з процедур банкрутства та Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Такі зміни викликали багато зауважень з боку Незалежної асоціації банків України.

Асоціація вважає, що поновлення в дію старого Закону призведе до відновлення "схем", які створюють підґрунтя для ухилення від сплати боргів та ускладнить процедуру банкрутства.

Згідно з запропонованими змінами, провадження по банкрутству, які були відкриті до набуття Кодексу в дію, будуть регулюватись старим Законом, і лише при переході до процедури санації чи ліквідації застосовуватиметься Кодекс.

"Фактично виводяться з-під дії Кодексу всі провадження у стадії розпорядження в процедурах банкрутства, що були відкриті до його введення і наразі тривають.

Це означає, що до проблемних боржників, які встигли відкрити справу, не будуть у розпорядженні застосовуватись нові правила Кодексу.

Цей етап дуже важливий для банкрутства - адже саме в процедурі розпорядження формується перелік кредиторських вимог і комітет кредиторів.

Кодекс дозволяє зробити це прозоро, оперативно та ефективно.

Якщо діятимуть старі правила, є ризики повернення контрольованих банкрутств та зловживанням в цій сфері", - пояснює виконавча директорка Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.

Серед зловживань, які наводить асоціація банків, є затягування процесу банкрутства.

При старому Законі термін розпорядження майном при банкрутстві діяв 115 днів з можливістю продовження цього строку.

Так нечесні боржники затягували цей процес на роки, що дозволяло їм продовжувати свою підприємницьку діяльність, не дивлячись на борги.

Новий Кодекс обмежив строк на розпорядження майном боржника до 170 днів без можливості його продовження.

Однак тепер компанії, які збанкрутували та розпочали процедуру до прийняття Кодексу, можуть регулюватись старими нормами і продовжувати затягувати процес банкрутства.

"Повернуться процедури, яких немає у Кодексі та які несуть значні ризики для кредиторів, оскільки застосовувались переважно для зловживань та ухилення від погашення боргів, - зокрема, процедури санації боржника його керівником, банкрутства боржника, що ліквідується власником, банкрутство фізичних осіб - підприємців (ФОП)" - додає Коробкова.

Комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку активно готує законопроект "Про внесення змін до Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства" до другого читання, він може бути розглянутий парламентом вже найближчим часом.

Яніна Корнієнко

www.epravda.com.ua