Політолог розповів, за які комітети в Раді йде найзапекліша боротьба

Існують дві схеми розподілу комітетів у Верховній Раді України. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню Новости Украины – From-UA розповів голова Центру досліджень політичних цінностей Олесь Доній.

За словами нашого співрозмовника, «боротьба за комітети в Раді спалахує під час кожного скликання і спрямована на можливість самореалізації політиків і досягнення певного впливу на виконавчу владу».

«Входження в той чи іншій комітет дозволяє бути ближчим до тих чи інших лобістських схем, тому, як правило, популярнішими є комітети, пов'язані з бізнесом, а також бюджетний і господарський. Популярним є й гуманітарний напрямок», - пояснює аналітик.

За словами експерта, існують дві схеми розподілу комітетів у Верховній Раді України.

«Перша схема не прописана законодавчо, умовно-демократична, коли опозиції надається біля половини керівних посад в комітетах. Що цікаво, саме така схема була актуальною навіть за керівництва Партії регіонів. Коли перемогла влада після Майдану, нова політична сила, вони вирішили опозиції взагалі не давати представництв в комітетах. То, як вчинить влада сьогодні, буде певною мірою перевіркою на демократичність нової команди. Тобто тут важливо, який буде взято алгоритм: традиційній європейський з максимальним представництвом для опозиції, чи схема, коли представництво в комітетах дається за залишковим принципом.

Адже з формальної точки зору голосів у однієї фракції достатньо для того, щоб затвердити взагалі все керівництво Ради. Тобто це власне перевірка на демократичність партії «Слуга народу», - зазначає Доній.

Експерт нагадує про те, що представники «Слуги народу» вже заявляли, що готові надати опозиції місце заступника в президії.

«Питання, як 4 опозиційні фракції, які належать до різних угруповань, зможуть вирішити між собою цю проблему. Я неодноразово казав, що для того, щоб з формальної точки зору були дотримані демократичні норми, але й суспільство отримало не проросійського представника в президії, трьом фракціям, які кажуть, що вони критично ставляться до Росії, можна було б висунути єдиного кандидата, і таким чином вони б створили умовно опозиційну тимчасову коаліцію, яка може в своїй кількості мати голосів більше, аніж фракція Опозиційна платформа «За життя». Це означає, що «Європейській солідарності», «Голосу» і «Батьківщині» треба вести переговори для висунення єдиного кандидата, що, ми розуміємо, непросто», - констатує співрозмовник видання.

«А ось щодо керівництва комітетів, то ми бачимо захмарні пропозиції від «Європейської солідарності» і «Голосу» - кожний хоче очолити біля 9-10 комітетів. «Батьківщина» натомість дала заяву, що керівництво комітетів їх не сильно цікавить. Це дві протилежні позиції. Також варто пам’ятати про те, що «Слуга народу» запропонувала скоротити кількість комітетів з 27 до 22, і загалом ця тенденція до скорочення є цілком розумною, адже кількість комітетів означає ще й навантаження на бюджет. Теоретично можна було б скоротити ще комітет з закордонної діяльності і комітет з євроатлантичної інтеграції. Також виникає питання, чи доцільно мати два окремих комітети з правоохоронної і з антикорупційної діяльності», - додає Доній.

За словами експерта, «виходячи з квот, максимум, на що може сподіватися опозиція, це біля 2-3 комітетів».

«Натомість опозиція подала абсолютно захмарні пропозиції, що свідчить або про неадекватність оцінки ситуації, або просто про політичний піар: вони називають більшу цифру для того, щоб потім сказати, що їм недодали. В той же час, «Слуга народу» оголосила, що готова надати для керівництва 2 комітети, а цього не вистачає навіть кожній опозиційній фракції.

Я думаю, що «Слуга народу» десь зкорелює свої бачення і запропонує кожній опозиційній фракції якесь керівництво в комітетах», - зазначає співрозмовник видання.

from-ua.com