Україна—Антарктика—транзит

Україна приймає 31-шу Консультативну нараду країн—підписантів Антарктичної угоди

Протягом двох тижнів починаючи з 2 червня в Україні відбувається 31-ша Консультативна нарада Сторін Договору про Антарктику (КНДА). Близько 400 представників із 47 країн світу обговорюють і розв’язують найважливіші проблеми освоєння та збереження Антарктики. Проведення Консультативної наради збіглося з ІІІ Міжнародним полярним роком, який буває раз на півстоліття, а наступного року світ
відзначатиме 50-річчя Антарктичної угоди. Прийом КНДА
на території України – це висока честь і відповідальність для
молодої держави. Наша країна має добрий привід гідно
представити свій науково-технічний та культурний потенціал.

Виступаючи на брифінгу, присвяченому цій визначній події, заступник міністра освіти та науки України Максим СтрІха зазначив:

— Україна має високий статус на Консультативній нараді. Не випадково цього року вона відбувається саме в Києві. За  узгодженою пропозицією головує на ній представник української дипломатії та науки академік НАНУ Сергій КомІсаренко; українську делегацію на нараді представляє відомий український учений, директор Інституту геології НАНУ академік Петро Гожик.

Антарктида є унікальним полігоном для наукових досліджень: це не лише спосіб вивчення біорізноманіття в рамках дуже обмежених, відірваних мільйони років тому від інших континентів ендемічних біосистем, а й можливість вивчати клітинні зміни, динаміку так званої озонової діри,  проводити фізичні, гідрогеологічні та інші наукові дослідження. Очевидно, що питання Антарктиди має важливе економічне значення, оскільки у водах, прилеглих до континенту, здійснюється інтенсивне рибальство — цей аспект Україна також повинна враховувати. Відтак увага нашої країни до Антарктиди є цілком мотивованою.

Крок, здійснений 10 років тому, коли Україна прийняла від Великої Британії антарктичну станцію «Фарадей», що тепер носить ім’я «Академік Вернадський», себе виправдав. Мушу нагадати, його ініціаторами були тодішній посол України у Великій Британії Сергій КомІсаренко та директор Інституту геології НАНУ академік Петро Гожик, які здійснювали усю необхідну організаційну роботу. Сьогодні на станції працює вже 13-та  українська антарктична експедиція, і результати, отримані вітчизняними науковцями в Антарктиді, лягли в основу багатьох наукових праць.

Дуже радий відзначити, що у нас ці дослідження здійснює насамперед Національний Антарктичний науковий центр, який очолює Валерій Литвинов, а окрім цього, до процесу досліджень долучилася громадськість. З ініціативи Українського наукового клубу за підтримки Міністерства освіти та науки нещодавно відбулася Міжнародна конференція «Україна в Антарктиці: національні пріоритети і глобальна інтеграція» за участю провідних дослідників. Переконаний, що антарктичні дослідження України мають велике майбутнє.           

Доктор Йоханесс Хубер, виконавчий директор Секретаріату  КНДА:

— Щорічні засідання  Консультативної наради  проводяться на території країн–членів цієї престижної структури в абетковій послідовності.  Як виняток торік нарада відбувалася в Індії, котра нещодавно   приєдналася до Антарктичної угоди. І щоб заявити про себе, індійська делегація запропонувала місцем проведення Консультативної наради Делі. Але тепер ми повернулися до звичайного порядку проведення Консультативних нарад, тож нинішнього року вона зібралася в Україні,  а наступне місце проведення — США.

Ми щасливі бути в Україні, тому що вона одна  з небагатьох держав, які нещодавно, лише чотири роки тому, приєдналися до договору про Антарктику, а вже пропонує свої послуги й можливості для проведення такого відповідального заходу. В Україні вже розроблено досить ґрунтовну і всеосяжну державну програму наукових досліджень в Антарктиці. І переважно вона здійснюється на українській антарктичній станції «Академік Вернадський».

Чого ми очікуємо від 31-ї Консультативної наради? Це неформальна зустріч, вона істотно відрізняється від засідань, скажімо, ООН, у яких я брав участь багато років тому. Найбільшу увагу на нараді приділено Комісії з охорони навколишнього середовища. Комітетові запропонували розглянути, зокрема, питання про намір Китаю побудувати третю станцію в Антарктиці, у глибині материка. Це проблема не з простих, адже більшість станцій розташовані на березі океану і навіть до них досить важко діставатися. А уявіть, як складно доставити зимовиків у серце Антарктики, на сотні кілометрів у глиб континенту.

Нині лише кілька станцій розташовані в глибині Антарктики: американська — на Південному полюсі, російська – «Восток»,  французько-італійська і японська. Китай планує спорудити свою третю станцію на найвищому плоскогір’ї Антарктики.

Комісія з охорони навколишнього середовища вирішуватиме, якою мірою це будівництво  може зашкодити континентові. Комітет вимагатиме від Китайської держави представити всебічну оцінку можливих наслідків спорудження станції. Це об’ємний документ — близько 300 сторінок, який делегати коментуватимуть на нараді і висловлять свої зауваження й пропозиції.

Серед політичних питань, порушуваних на нараді – туризм. Нині спостерігається значне збільшення кількості мандрівників, котрі бажають відвідати Антарктику. Торік на континенті побували 40 тисяч туристів, наступного року очікуємо 50—60 тисяч. Тож загострюється одна з болючих проблем – підвищення безпеки туристичних суден, які здійснюють походи до Антарктики.  2007 року біля берегів материка затонув туристичний корабель «Експлорер». На щастя, обійшлося без жертв – не постраждали ані туристи, ані екіпаж. Однак слід робити  висновки. Тож на Консультативній нараді працюватиме велика кількість секцій, на яких обговорюватимуть проблему безпеки туристів в Антарктиці, вироблятимуть відповідні рекомендації.

Автор: Катерина БАЛАБУЄВА